Справа №295/7779/23
1-кс/295/3315/23
19.06.2023 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі клопотання слідчого СВ ВП № 1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні №12023060410000362 від 16.06.2023. за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України, -
Слідчий за погодженням з процесуальним прокурором звернувся до суду з клопотання, в якому зазначено, що СВ ВП№1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023060410000362 від 16.06.2023. за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 297 КК України.
Досудовим слідством встановлено, що у період часу з 15 год. 00 хв. 01.06.2023 по 10 год. 00 хв. 03.06.2023 невідома особа перебуваючи на території кладовища, що розташоване в с. Тетерівка Житомирського району, здійснила крадіжку металевої кованої лавочки, що знаходилася поряд з місцем поховання померлого ОСОБА_5 . 18.03.1987-10.11.2022 років життя. Допитана як потерпіла ОСОБА_6 повідомила, що її покійний чоловік ОСОБА_5 похований на кладовищі в с. Тетерівка Житомирського району. Для того щоб здійснювати відвідування місця поховання, поряд з могилою свого покійного чоловіка, потерпіла поставила металеву ковану лавку. Близько 15 год. 00 хв. 03.06.2023 ОСОБА_6 виявила відсутність металевої кованої лавки, що знаходилася поряд з могилою ОСОБА_5 та вирішила повідомити про вказану подію в чаті «Тетерівська громада» мобільного додатку «Vibеr». Близько 20 год. 00 хв. 12.06.2023 до помешкання потерпілої навідалися мешканці с. Тетерівка. принесли металеву ковану лавку, що належить потерпілій та повідомили, що вказану лавку викрав мешканець села Тетерівка на ім'я « ОСОБА_7 ».
Слідчий вказує, що проведеним оглядом місця події від 15.06.2023 на відкритій ділянці місцевості, що за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено металеву ковану лавку, яку передано на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_6 та буде вберігатись за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою слідчого від 16.06.2023 металеву ковану лавку визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
У судове засідання слідчий не з'явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, надав до суду письмову заяву про розгляд клопотання в його відсутності.
Дослідивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя приходить до висновку про його задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При вирішення питання про наявність підстав для застосування арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження судом враховано практику Європейського суду з прав людини, а саме ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини спрямована не тільки на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, але також зобов'язує державу вживати необхідних заходів, спрямованих на захист права власності. Зазначена правова позиція сформульована ЄСПЛ у справі «Броньовський проти Польщі» від 22.06.2004 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 237 КПК України при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов'язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 ст. 170 КПК України, заборона використання майна, а також заборона розпорядження таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до знищення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчим суддею встановлена безумовна переконливість щодо застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт вищезазначеного майна, та враховуючи правову підставу для арешту майна, слідчий суддя вважає, що клопотання обґрунтоване й підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.170-173, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на металеву ковану лавку, та тимчасово позбавити власника ОСОБА_6 , користувачів і третіх осіб права відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_8 Перекупка