Справа №295/7616/23
1-кс/295/3252/23
Іменем України
16.06.2023 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчих Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області, та додані до неї матеріали, -
Заявник звернувся до слідчого судді зі скаргою, в якій просить зобов'язати уповноважених осіб Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області повернути ОСОБА_4 вилучене у нього під час обшуку майно: мобільний телефон та два ноутбуки.
В обґрунтування вимог вказано, що 25.08.2022 року на підставі ухвали слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 10.11.2021 року по справі №295/14856/21 було проведено обшук у квартирі АДРЕСА_1 , в ході проведення якого вилучено наступне майно: системний блок, мобільний телефон марки Samsung S20, ноутбук марки LENOVO IdeaPad 530S та ноутбук марки Prestigio. В межах даного кримінального провадження арешт на вилучені речі та предмети не накладався, повідомлення про підозру жодній особі не повідомлено, а саме кримінальне провадження закрито, однак вилучене майно власнику не повернуто.
В судове засідання заявник та слідчий не з'явились, про розгляд справи повідомлялися належним чином.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе провести розгляд скарги за відсутності скаржника та слідчого.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Бездіяльність, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК України, є видом бездіяльності, оскарження якої допускається відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Зі скаргою на бездіяльність, яка полягає в неповерненні тимчасово вилученого майна може звернутись володілець такого майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Частина друга вказаної норми містить перелік майна, яке може отримати статус тимчасово вилученого.
КПК України передбачає можливість тимчасового вилучення майна у трьох випадках: 1) у затриманої особи; 2) при проведенні огляду; 3) при проведенні обшуку. Майно є тимчасово вилученим до його повернення або вирішення питання про його арешт.
Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно повинно бути негайно повернуто особі, у якої воно вилучено.
Невиконання процесуального обов'язку щодо негайного повернення майна особі зумовлює існування процесуального механізму щодо оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, визначеного в п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «East/West Alliance Limited проти України», будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Також відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме, у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності.
Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року відповідно до Закону N 475/97-ВР від 17.07.1997 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Встановлено, що 18.11.2021 року на підставі ухвали слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 10.11.2021 року по справі №295/14856/21 було проведено обшук у квартирі у квартирі АДРЕСА_1 , в ході проведення якого вилучено зазначене вище майно, належне ОСОБА_4 .
В той же час встановлено, що арешт на вилучене майно не накладався, а саме майно власнику не повернуто.
Таким чином, враховуючи те, що представник Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, матеріалів кримінального провадження на виконання ухвали суду від 15.06.2023 року не надав, не спростував твердження заявника про те, що арешт на вилучене під час обшуку майно, належне ОСОБА_4 , не накладався, як і не спростував посилання заявника на те, що кримінальне провадження закрито, суд дійшов висновку про задоволення клопотання.
Керуючись ст. ст. 9, 167, 171, 306, 307 КПК України, -
Скаргу задовольнити.
Зобов'язати уповноважених осіб Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області повернути ОСОБА_4 вилучене 18.11.2021 року у нього під час обшуку майно: мобільний телефон марки Samsung S20, ноутбук марки LENOVO IdeaPad 530S та ноутбук марки Prestigio.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1