Справа № 274/3688/23
Провадження № 1-кс/0274/671/23
Іменем України
16.06.2023 р. м. Бердичів
Слідчий суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бердичева Житомирської області клопотання старшого слідчого СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Києва, громадянину України, не одруженому, з середньо-спеціальною освітою, не працюючому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимому,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, поданого в рамках кримінального провадження № 12023060480000861 від 12.06.2023 р.-
15.06.2023 р. ст.слідчий СВ Бердичівського РВП ОСОБА_6 за погодженням з прокурором звернувся до суду із зазначеним клопотанням, згідно якого просить застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
В клопотанні орган досудового слідства необхідність прийняття такого рішення аргументував тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого умисного злочину, а саме: своїми умисними діями, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу - ОСОБА_8 (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із проникненням до житла та вчинений в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 187 КК України.
Санкцією ч. 4 ст. 187 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна.
Також в клопотанні орган досудового розслідування вказує на ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: враховуючи дані щодо особи ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні особливо тяжкого умисного насильницького злочину, враховуючи міру покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим, який немає стійких соціальних зв"язків, не працює, раніше неодноразово судимий, вчинив новий особливо тяжкий умисний злочин під час дії іспитового строку, тому, перебуваючи на волі, підозрюваний зможе переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вказаний факт було внесено 12.06.2023 р. до ЄРДР за № 12023060480000861 з правовою кваліфікацією за ч. 4 ст. 187 КК України та розпочате досудове слідство.
14.06.2023 р. о 14 год. 00 хв. ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
14.06.2023 р. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав, викладених у клопотанні. Зазначив, що існують наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема, враховуючи дані про підозрюваного ОСОБА_5 , останній, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні у своєму виступі щодо задоволення клопотання слідчого заперечив. Просив обрати відносно нього домашній арешт. Пояснив, що він має намір з"являтися до слідчого. На даний час протягом двох років він проживає в будинку товариша. У скоєному розкаюється.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні у своєму виступі заперечила щодо задоволення клопотання слідчого. Зазначила, що ризики, викладені у клопотанні, не доведені. Просила обрати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем його фактичного проживання.
Заслухавши виступи учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, слідчий суддя встановив наступне.
Згідно статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 8 КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України у провадженні №12023060480000861 від 12.06.2023 р.
14.06.2023 р. о 14 год. 00 хв. ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
14.06.2023 р. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Як вбачається з матеріалів клопотання, у невстановлений слідством день, час та місці у ОСОБА_5 та ОСОБА_9 виник спільний злочинний умисел, направлений на вчинення розбійного нападу з метою заволодіння майном ОСОБА_8 .
З метою реалізації свого спільного злочинного умислу, спрямованого на вчинення розбійного нападу, керуючись корисливим мотивом, діючи за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 11.06.2023 р. близько 16 год. 00 хв. прийшли до будинку АДРЕСА_3 , де проживає ОСОБА_8 .
Після чого, реалізуючи свій спільний злочинний умисел, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 в цей самий день, час та місці, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переконавшись, що за їх діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, в період дії воєнного стану, запровадженого на території України Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р., шляхом вільного доступу, через відчинені вхідні двері будинку забігли до приміщення кухні будинку АДРЕСА_3 , де знаходився власник будинку ОСОБА_8 , таким чином проникли в житло. У подальшому ОСОБА_5 , не припиняючи свої злочинні дії, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_9 , з метою заволодіння майном ОСОБА_8 , поєднані із насильством небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, почали наносити численні удари руками та ногами по голові та тулубу потерпілого, внаслідок чого ОСОБА_8 впав на підлогу. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 взяли дерев'яну ніжку від кухонного стільця та почали нею наносити численні удари по голові потерпілому, від чого останній втратив свідомість, таким чином, застосувавши насильство небезпечне для життя, подолавши волю потерпілого до опору.
Після цього, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , реалізуючи свій злочинний намір, заволоділи мобільним телефоном марки «ERGO», вартістю 250 грн., споряджений сім-картою оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 50 грн., мобільним телефоном марки «Samsung», вартістю 200 грн., споряджений сім-картою мобільного оператора «Київстар», вартістю 50 грн. та ноутбуком марки «Samsung», моделі RV511, вартістю 2500 грн., та утримуючи майно ОСОБА_8 , яким заволоділи під час розбійного нападу, з місця вчинення злочину втекли та розпорядились останнім на власний розсуд.
Внаслідок своїх злочинних дій ОСОБА_5 та ОСОБА_9 заподіяли ОСОБА_8 легкі тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, неповного вивиху акроміального кінця лівої ключиці, забійних саден та гематоми м'яких тканин спини та грудної клітки, забійних ран волосяної частини голови та закритого перелому 10-го ребра зліва, який відноситься до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Своїми умисними злочинними діями ОСОБА_5 та ОСОБА_9 заподіяли потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 3050 грн.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із проникненням до житла та вчинений в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 187 КК України.
На підтвердження обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення слідчий посилається на зібрані органом досудового розслідування докази, а саме:
- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від ОСОБА_8 від 12.06.2023 р.;
- протокол допиту потерпілого ОСОБА_8 від 13.06.2023 р.;
- протокол огляду місця події від 12.06.2023 р., під час якого було оглянуто приміщення будинку АДРЕСА_3 , в ході огляду було зафіксовано сліди крові, виявлено знаряддя злочину;
- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_9 , від 14.06.2023 р., під час якого у останнього було виявлено та вилучено ноутбук марки «Samsung», моделі RV511 серійний номер ВА68-06610А 11, яким останній заволодів під час розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_8 ;
- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 , від 14.06.2023 р., під час якого у останнього було виявлено та вилучено кросівки чорного кольору, якими останній заволодів під час розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_8 ;
-інші матеріали кримінального провадження.
Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Згідно п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов"язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
У відповідності до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м"яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. Санкція ч. 4 ст. 187 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.
Відповідно до п. 3 абз. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства" від 25.04.2003 р. № 4, запобіжні заходи застосовується за наявності підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Разом з тим, взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим такий обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають норм КПК України, і його належної поведінки.
Разом з тим, в п. 13.3 вищевказаної Постанови роз'яснено, що обов'язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
З огляду на вищевикладене слідчий суддя приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилалися слідчий у клопотанні і прокурор в ході його розгляду, дають підстави вважати про наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Також в судовому засіданні встановлено наявність ризиків, визначених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» вказав, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».
У рішенні Європейського суду «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 р. зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.
В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого умисного насильницького злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років, офіційно не працевлаштований, тобто не має джерела доходу, не одружений, непрацездатних та неповнолітніх осіб на утриманні не має, тобто соціальні зв'язки останнього є нестійкими та несформованими. Також, як було встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_5 був засуджений 05.12.2022 р. Голосіївським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки, тобто ступінь суспільної небезпечності та ступінь тяжкості злочину, у вчиненні якого він підозрюється, дають підстави вважати, що він може становити небезпеку для суспільства, а тому існують реальні ризики того, що під час досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_5 , передбачаючи реальне покарання у вигляді позбавлення волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також встановлено, що підозрюваному ОСОБА_5 відоме місце проживання потерпілого ОСОБА_8 , оскільки на такого за місцем його проживання був здійснений напад, вчинений за попередньою змовою з ОСОБА_9 , поєднаний з проникненням до житла. Також причетність підозрюваного ОСОБА_5 до вчинення зазначеного кримінального правопорушення підтверджується показами свідків, та останньому відомі дані про вказаних осіб, місце їх проживання, оскільки підозрюваний ознайомлений з матеріалами кримінального провадження (зокрема, протоколи допиту потерпілого та свідків). Тому, перебуваючи на волі, підозрюваний зможе незаконно впливати на потерпілого, свідків з метою зміни наданих раніше ними показань та уникнення кримінальної відповідальності, що свідчить про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України: незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні.
Окрім того, слідчий суддя приймає до уваги та вважає доведеним ризик, визначений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки, як було встановлено в судовому засіданні, підозрюваний ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий, на шлях виправлення не став, під час дії іспитового строку вчинив особливо тяжкий умисний насильницький злочин.
При цьому, слідчий суддя зазначає, що в ході розгляду клопотання підозрюваним та його захисником не було надано жодних доказів на підтвердження позитивної характеристики ОСОБА_5 , наявних у нього місця працевлаштування, місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , наявність за зазначеною адресою сім'ї чи утриманців.
Разом з тим, слідчий суддя вважає, що при розгляді клопотання необхідно у повній мірі враховувати вимоги кримінального процесуального законодавства України, практики Європейського суду з прав людини, забезпечення не тільки прав підозрюваного, а й високих стандартів охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, щоб вирішити питання про застосування запобіжного заходу у відповідності до вимог міжнародного та національного законодавства, необхідно належним чином оцінити характер справи, тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, та наслідки вчинення протиправних діянь.
Також враховуючи ті обставини, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, відтак, можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Виходячи із вищезазначених доведених у ході розгляду клопотання обставин, слідчий суддя на підставі наданих матеріалів кримінального провадження переконується, що більш м'який запобіжний захід щодо ОСОБА_5 буде недостатнім для запобігання ризикам, які навели слідчий у клопотанні та прокурор в судовому засіданні.
Крім того, при обранні запобіжного заходу слідчий суддя враховує і те, що ОСОБА_5 вчинив особливо тяжкий умисний злочин, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із проникненням до житла та вчинений в умовах воєнного стану, основними свідками в даному кримінальному провадженні є потерпілий та свідки, які вказують на причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому злочину, на яких він може впливати з метою зміни їх показів, таким чином, намагаючись уникнути відповідальності за вчинений злочин, злочин є насильницьким, життя людини є найвищою соціальною цінністю, тому слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Клопотання підозрюваного та захисника про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слідчий суддя залишає без задоволення, оскільки таке клопотання жодними належними доказами в судовому засіданні не доведено та обгрунтовано.
У відповідності до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя вважає за доцільне не обирати розмір застави в кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 183, 193, 194, 196, 197, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання старшого слідчого СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області майора поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку тримання під вартою, передбаченого ч. 1 ст. 197 КПК України, - 60 днів.
Строк тримання під вартою обраховувати з часу затримання ОСОБА_5 - з 14 години 00 хвилин 14 червня 2023 року по 14 годину 00 хвилин 12 серпня 2023 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, процесуального прокурора.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1