ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1
20 червня 2023 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12021162510000770 від 23.06.2021 року за обвинуваченням :
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Миколаївка, Миколаївського району, Одеської області, громадянина України, з базовою середньою освітою, неодруженого, офіційно працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 23.01.2002 року Южноукраїнським міським судом Миколаївської області за ч.3 ст.185 КК України, до позбавлення волі строком 3 (три) роки;
- 13.09.2004 року Миколаївським районним судом Одеської області за ч.3 ст.185 КК України, до позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців;
- 15.06.2005 року Южноукраїнським міським судом Миколаївської області за ч.3 ст.185 КК України, до позбавлення волі строком 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців;
- 14.10.2009 року Арбузинським районним судом Миколаївської області за ч.3 ст.185 КК України, до позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки;
- 04.08.2016 року Кодимським районним судом Одеської області за ч.2 ст.185 КК України, до позбавлення волі строком на 3(три) роки;
- 06.10.2016 року Балтським районним судом Одеської області за ч.2 ст.185 КК України, на підставі ч.ч.1,4 ст.70 КК України до позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців. Звільнився 25.07.2019 року по відбуттю строку покарання,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України, -
встановив:
ОСОБА_5 , будучи раніше судимим вчинення корисливих злочинів, повторно 16.06.2021 року приблизно о 01:30 годині, разом з двома невстановленими особами (матеріали стосовно яких виділено в окреме провадження, далі - ОСОБА №1, ОСОБА №2), знаходилися на Куликовому полі в м. Одесі, де помітили раніше незнайомого їм потерпілого ОСОБА_6 , та вирішили відкрито заволодіти його майном. Діючи з вказаною метою з корисливих мотивів ОСОБА_5 разом з двома згаданими невстановленими особами, підійшли до потерпілого, та невстановлена ОСОБА №1 наніс два удари кулаком в область голови, після чого штовхнули потерпілого на землю та всі разом почали наносити удари по тулубу, аби потерпілий не міг чинити опір та перешкоджати заволодінню. Далі ОСОБА_5 , невстановлена ОСОБА №1 та невстановлена ОСОБА №2 відкрито заволоділи барсеткою, в якій знаходились гаманець з банківськими картками «Ощадбанк», універсальна карта «ПриватБанк», посвідчення водія та паспорт громадянина України, матеріальної цінності для потерпілого не мають, сумкою з речами, а саме одяг, зарядний пристрій на мобільний телефон, та пакет зі взуттям, матеріальної цінності для потерпілого не мають та мобільним телефоном марки «Моторола», модель: ХТ1771, імеі 1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 вартістю 2 000 грн.
Відкрито заволодівши вказаним чужим майном та завдавши потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди в розмірі 2000 гривень, ОСОБА_5 , разом з двома невстановленими в ході досудового слідства особами - ОСОБА №1 та ОСОБА №2, покинули місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Допитаний в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у скоєнні інкримінованого злочину визнав повністю, не оспорюючи при цьому обставини злочину, які викладені в обвинувальному акті. У скоєному розкаявся, зазначивши, що на даний час він зробив для себе позитивні висновки та вирішив припинити злочинну діяльність.
Так, в судовому засіданні ОСОБА_5 дав суду показання, що він дійсно 16.06.2021 року на Куліковому полі разом з компанією, раніше невідомих йому осіб, з якими познайомився на передодні, помітили раніше не знайомого ОСОБА_6 та з ціллю заволодіти його майном, стали наносити йому тілесні ушкодження, від яких він впав на землю. Коли потерпілого били, випав його телефон, який ОСОБА_5 забрав собі, щоб привласнити. Після чого він покинув місце злочину.
Вина ОСОБА_5 крім повного визнання її самим обвинуваченим підтверджується дослідженими судом доказами.
Так, допитаний у судовому засіданні 29.05.2023 року потерпілий ОСОБА_6 дав суду показання про те, що 15.06.2021 року він з речами знаходився на Куліковому полі, зайшов до піцерії поїсти і вийшов поговорити по телефону. В цей час до нього підійшла дівчина, почала задавати питання пригостити її сигарето, на що він відповів відмовою. У цей час відчув удар зі спини в області голови зі сторони з якої тримав телефон. Коли повернувся, побачив трьох чоловіків, серед яких був ОСОБА_7 та одразу відчув другий удар, після другого удару він накрив голову та впав на землю. При цьому він не бачив, що ОСОБА_7 його бив, можливо били інші двоє, але ОСОБА_7 з ними був присутній та викрадав майно. Поряд знаходились його речі та барсетка, в якій знаходились документи, права, паспорт та гроші. Телефон, який він тримав у руці вилетів та його підібрали ці особи. Бачив, які ці особи, які його били забрали його речі. Потім він побіг до ларька найближчого звідки викликав поліцію. Матеріальних і моральних претензій до обвинуваченого він не має, хоча матеріальний збиток і завдано.
Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12021162510000770 від 23.06.2021 року, згідно якого 16.06.2021 року до ЧЧ відділу поліції № 2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_6 , про те, що 16.04.2021 року близько о 01:30 годині, за адресою: м. Одеса, Кулікове поле зі сторони Італійського бульвару, неподалік від кафе «Ель Соло», невідомі особи застосувавши насилля, відкрито заволоділи його особистими речами, а саме викрали мобільний телефон марки «Моторола», в корпусі чорного кольору, шкіряну барсетку з гаманцем грошовими коштами та банківськими картками, посвідченням водія та паспорту на ім'я ОСОБА_6 (а.с.1)
Протоколом огляду місця події від 16.06.2021 року за адресою: м. Одеса, «Кулікове поле», зі сторони Італійського бульвару.
Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 16.06.2021 року, подану від ОСОБА_6 (а.с. 8)
Протоколом огляду речей і документів від 03.07.2021 року, на якому зафіксовані події 16.06.2021 року. (а.с. 35-45)
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.08.2021 року, з якого встановлено, що ОСОБА_6 впізнав чоловіка на фото №2, який приблизно о 01:30 год. знаходячись у парку біля Куликового поля, застосував насильство, а саме нанесенням ударів, відкрито викрав особисті речі та мобільний телефон марки «Моторола». (а.с. 46-47)
Протоколом огляду речей та документів від 01.12.2021 року, а саме оглядом відеофайлів відеоспостереження «Безпечне місто», згідно якого свідок ОСОБА_8 впізнала свого цивільного чоловіка ОСОБА_5 (а.с. 49-53).
Довідкою про результати радіотехнічного обстеження від 23.07.2021 року за вих. 16/3-1880. (а.с. 55)
Звітом про оцінку мобільного телефону марки «Моторолла» модель: XT1771. (а. с. 58-71)
Диском за результатом надання інформаційного продукту спеціалістом ОСОБА_9 (а.с. 30-34)
Дактилоскопічною карткою ОСОБА_5 (а.с. 82)
Рапортом щодо перегляду відеозаписів з місця події, яка відбулась 16.06.2021 року за фактом вчиненого злочину. (а.с. 13-22)
Постановою старшого слідчого СВ ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області про залучення спеціаліста від 09.07.2021 року. (а.с. 24-25)
Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 21.07.2021 року про тимчасовий доступ до речей і документів. (а.с. 26)
Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 25.08.2021 року (а.с. 27-28)
Описом речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду від 25.08.2021 року. (а.с.29).
Рапортами від 16.06.2021 року ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, о/у ВП№2 ОРУП ГУНП в Одеській області, які в сукупності з іншими доказами підтверджують обставини, викладені в обвинувальному акті.
Таким чином, допитавши обвинуваченого, потерпілого, дослідивши письмові докази, надані сторонами кримінального провадження, суд вважає, що зібрані докази є належними, допустимими та достовірними, і є достатніми для постановлення обвинувального вироку.
Таким чином, аналіз вищезазначених доказів дає підстави суду дійти висновку, що кожний доказ є належним, допустимим та достовірним. У сукупності усі вищезазначені докази є взаємопов'язаними та достатніми для висновку про те, що ОСОБА_5 умисно вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений за попередньою змовою групою осіб, з застосуванням насильства, що не є небезпечним для здоров'я, вчинений повторно, вони є достатніми для постановлення обвинувального вироку.
Тому, суд з урахуванням викладеного вважає доведеною винність ОСОБА_5 та кваліфікує його дії ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений за попередньої змовою групою осіб, з застосуванням насильства, що не є небезпечним для здоров'я, вчинений повторно.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_5 вчинив злочин, який у відповідності до положень ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
ОСОБА_5 має постійні місце реєстрації та проживання, дані щодо перебування на обліку у лікарів психіатра та нарколога відсутні, раніше неодноразово судимий.
Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_5 судом не встановлено.
Судом також не встановлено обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_5 .
З урахуванням вказаних обставин, а також того факту, що обвинувачений заявив про визнання винуватості і зроблення ним позитивних висновків щодо його злочинної діяльності та прийняв рішення припинити таку діяльність, а потерпілий в рамках наявного кримінального провадження до обвинуваченого претензії матеріального та морального характеру не заявляв, призначення покарання залишив на розсуд суду, суд у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій вважає, що ОСОБА_5 необхідно для його виправлення та запобігання нових злочинів призначити покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах, строку позбавлення волі, передбаченого санкцією ч.2 ст.186 КК України.
При призначенні покарання суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий, у тому числі за вчинення корисливих злочинів, які вчиняв з певною систематичністю, та він реально відбував призначене покарання і, після звільнення з місць позбавлення волі, знов вчинив умисний корисливий злочин, що свідчить про його стійке небажання стати на шлях виправлення, відчуття безкарності за вчинене та схильність до вчинення злочинів, отже його виправлення можливо лише в ізоляції від суспільства з реальним відбуванням покарання.
За встановлених обставин, суд, при призначенні покарання у виді позбавлення волі, не вбачає підстав для застосування ст.ст.69, 75 КК України до обвинуваченого ОСОБА_5 .
Таким чином, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який вину визнав, з врахуванням конкретних обставин справи, відсутність будь-яких претензій до обвинуваченого з боку потерпілого, суд керуючись положеннями ст.ст.50, 65 КК України, вважає, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у мінімальних межах, передбачених частиною санкції статті, яка передбачає відповідальність за вчинений ОСОБА_5 злочин, та яке обвинувачений повинен відбувати реально в ізоляції від суспільства.
На переконання суду таке порання буде відповідати ступеню тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину та є необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів, тобто для досягнення мети покарання, відповідно до положень, які містяться в ст.50 КК України і не становитиме «особистого надмірного тягаря для винного».
В даному випадку, за переконанням суду, покарання у виді позбавлення волі саме у мінімальних межах санкції частини статті, за якою ОСОБА_5 визнається судом винним, повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, у зв'язку з чим суд не вбачає необхідності призначати більш суворе покарання винному.
Судом також встановлено, що у даному кримінальному провадженні обвинувачений ОСОБА_5 перебуває під вартою з 18 січня 2022 року у зв'язку із застосуванням до нього ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 18 січня 2022 року запобіжного заходу у виді тримання під вартою, тому в силу положень ч.5 ст.72 КК України в строк призначеного покарання за даним вироком обвинуваченому ОСОБА_5 слід зарахувати строк його попереднього ув'язнення з розрахунку день попереднього ув'язнення за день позбавлення волі.
Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу, суд враховуючи ризики, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, що були підставою для застосування відносно ОСОБА_5 такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, не зменшилися та не перестали існувати, не вбачає підстав для зміни або скасування обраного відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Даних про процесуальні витрати та речові докази суду не надавалось, у зв'язку з чим ці питання судом не вирішуються.
Керуючись ст. ст. 369 - 371, 373 - 375 КПК, суд -
ухвалив:
ОСОБА_5 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання за ч.2 ст.186 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_5 рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 18 січня 2022 року.
Зарахувати в строк призначеного ОСОБА_5 покарання, строк його попереднього ув'язнення з розрахунку день попереднього ув'язнення за день позбавлення волі, починаючи з 18 січня 2022 року до дня набрання вироком законної сили.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою, обраний обвинуваченому ОСОБА_5 залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, в той же строк, з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Не пізніше наступного дня після ухвалення вироку надсилати його копію учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя
Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1
20.06.2023
Єдиний унікальний номер справи: №522/2198/22
Номер провадження № 1-кп/522/81/23
Головуючий суддя - ОСОБА_1