Справа № 509/2434/23
15 червня 2023 року смт.Овідіополь
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Панасенка Є.М.,
за участю секретаря судового засідання: Степанової Н.С.
розглянувши в порядку окремого провадження в приміщенні суду цивільну справу № 509/2434/23 за заявою ОСОБА_1 заінтересовані особи Овідіопольська селищна рада Одеського району Одеської області, Одеський РТКЦ та СП про встановлення факту родинних відносин
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, заінтересовані особи: Одеський РТЦК та СП, Овідіопольська селищна рада Одеської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просить встановити факт родинних відносин між загиблим ОСОБА_2 та нею - ОСОБА_1 як між сином та матір'ю.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що її син - ОСОБА_2 був захисником України, служив у Збройних Силах України та 12.02.2023 року загинув під час виконання свого конституційного обов'язку при захисті Батьківщини від збройної агресії РФ, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 28.02.2023 року.
Після смерті сина заявниця як мати загиблого захисника України має право отримати всі встановлені державою гарантії (виплати, пільги, тощо). Так, в неї виникло право на компенсацію - одноразову грошову допомогу, яка передбачена Постановою КМУ №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», крім того, одноразова грошова допомога загиблим військовослужбовцям передбачена також рішенням Овідіопольської селищної ради № 78-VIII від 05.02.2021 року «Про затвердження селищної цільової програми соціальної підтримки населення на 2021-2025 роки «Соціальний захист населення в Овідіопольській громаді».
03.04.2023 року заявниця звернулась до Овідіопольської селищної ради Одеської області з заявою щодо отримання матеріальної допомоги, як матір загиблого учасника бойових дій - ОСОБА_2 , проте отримала відмову від 05.04.2023 року за № Б-060-360, у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують родинні зв'язки з загиблим (померлим) військовослужбовцем.
Після отримання відмови в отриманні матеріальної допомоги від Овідіопольскої селищної ради Одеської області, Заявниця звернулася за правовою допомогою для з'ясування її причин, де під час вивчення наданих нею документів було встановлено, що прізвище заявниці та її загиблого (померлого) сина відрізняються в правописі, а саме: у заявниці прізвище в документах зазначене як « ОСОБА_3 », а у її загиблого (померлого) сина - « ОСОБА_4 ». У зв'язку з цим заявниця звернулася до суду із вказаною заявою адже, на даний час вона позбавлена можливості отримати одноразову грошову допомогу, яка передбачена Постановою КМУ №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за загиблого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Крім того, встановлення факту родинних відносин може мати в подальшому значення для захисту прав та інтересів заявниці.
10.05.2023 року ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку окремого провадження.
В судове засідання сторони не з'явились.
Представник заявниці - адвокат Каланжов В.М., що діє на підставі Доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги від 18 квітня 2023 року №359 подав заяву про проведення судового засідання без участі заявниці та її представника, в якому вимоги заявлені в заяві підтримав повністю та просив їх задовольнити.
Представник заінтересованої особиІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, надали заяву про розгляд справи за їх відсутності.
Представник заінтересованої особи Овідіопольська селищна рада Одеської області в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, надали клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності вважає, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_5 (мовою оригіналу) народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження на ім'я ОСОБА_5 (на рос. мові) серії НОМЕР_2 виданого 05.08.1966 року.
В подальшому вона уклала шлюб з ОСОБА_6 (мовою оригіналу) та змінила дошлюбне прізвище на « ОСОБА_7 » (на рос. мові), що підтверджується записом акту про укладення шлюбу №7 від 01.02.1984 року, де ОСОБА_5 (на рос. мові), ІНФОРМАЦІЯ_4 змінила прізвище на - ОСОБА_7 (на рос. мові). Цей шлюб в подальшому було розірвано.
4 червня 1988 року ОСОБА_8 (на рос. мові) уклала шлюб з ОСОБА_9 (на рос. мові) та змінила прізвище на « ОСОБА_10 » (на рос. мові), що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, актовий запис № 8.
При документуванні заявниці паспортом громадянки України її прізвище було перекладено на « ОСОБА_3 » з російської мови. В той час, в свідоцтві про народження дитини (видане повторно) серії НОМЕР_3 виданого 07.10.2016 року, прізвище її сина було вже записано як « ОСОБА_4 ».
Таким чином, має місце невідповідність прізвищ матері та сина у паспорті, свідоцтвах про народження, про смерть та актових записах громадянського стану, через різницю в перекладі з російської мови (на якій видавалися всі документи та велися актові записи) прізвища ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки всі згадані документи заповнювались різними посадовими особами у різні роки на різній мові, через що по-різному використовувалась транслітерація літери «є», і рос. та укр. у зв'язку із чим виникла необхідність встановлення фактів родинних відносин між цими особами.
З наведених обставин та зазначених документів слідує, що згадані особи є прямими родичами та мали родинні відносини, а саме:
в усіх документах особи, які відрізняються по літері «є» у прізвищі повністю співпадають імена, по-батькові осіб, а також місце та дата їх народження;
рік та вік, в якому син заявниці загинув, повністю відповідає року його народження відповідно до свідоцтва про смерть.
Відповідно до п. 5 ч. 2ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно ч. 3ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Вирішуючи питання про встановлення даного факту суд виходить з того, що відповідно до ч. 1ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно вимог п. 1 ч. 1, ч. 2ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
У ч. 1 ст. 315 ЦПК України визначено перелік юридичних фактів, які можуть бути встановлені судом.
Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Так, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів то відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування» особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин з спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004року.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня1995року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.
Відповідно до постанови Верховного суду від 03.11.2021 року по справі №691/1237/20, в разі коли цивільна правоздатність осіб припинилась після їх смерті, вимога про встановлення між останніми, родинних відносин є такою, що відповідає нормам закону, так як даний факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, а саме право заявника на спадщину, у порядку спадкування.
Встановлення юридичного факту, а саме родинних відносин між померлими не несе юридичного наслідку щодо вирішення їхніх прав та обов'язків, оскільки їх встановлення буде лише підтвердженням існування відповідного юридичного факту, що передбачено у Главі 6 Розділу IV ЦПК України, як спеціальний процесуальний інструмент для захисту відповідних прав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватись за засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 12,81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У п. 7 Постанови Пленуму № 5 вказано, що відповідно до п.1 ст.273 ЦПК (на даний час це ст. 315 ЦПК України) суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.
Проаналізувавши зміст вищенаведених статей можна відокремити такі умови, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення: факт, який потребує встановлення, має породжувати юридичні наслідки, тобто від нього повинні залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб; встановлення відповідного факту не пов'язане з наявністю спору про право; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення такого факту; встановлення факту потрібно заявникові для конкретної мети.
Дослідивши надані заявницею докази, та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
З поданої заяви та доданих до неї документів також вбачається, що звернення ОСОБА_1 до суду викликане потребою встановлення юридичного факту, що в подальшому тягне юридичні наслідки, тобто судом встановлено, що факт, який просить встановити заявниця, породжує юридичні наслідки для неї, а відтак підлягає встановленню у порядку визначеному ст.315, 318 ЦПК України.
Висновки суду підтверджуються письмовими доказами, дослідженими у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.81,293,294,315,316,318,319 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 заінтересовані особи Овідіопольська селищна рада Одеського району Одеської області, Одеський РТКЦ та СП про встановлення факту родинних відносин, - задовольнити.
Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду безпосередньо або через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: Є. М. Панасенко