Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"30" серпня 2006 р. о 11:00 Справа № АС-04/371-06
вх. № 8124/1-04
Суддя господарського суду Харківської області Григоров А.М.
за участю секретаря судового засідання Дородіна І.А.
представників сторін
позивача - Шебаніц Н.М. - дор.
відповідача - Стасенко О.І. - дор.
по справі за позовом Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів м.Х-в
до ЗАТ "Енергогазтехніка", м. Х-в
про стягнення 1122,96 грн.
Позивач, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, ЗАТ "Енергогазтехніка", штрафних санкцій в сумі 1122,96 грн. за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів в 2005р., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач зобов'язаний був створити у 2005 році 1 робоче місце для працевлаштування інваліда, але фактично у 2005 році на підприємстві відповідача інваліди у 2005р. не працювали, у зв'язку з чим відповідач повинен сплатити позивачеві суму 1122,96 грн. штрафних санкцій за незайняті інвалідами робочі місця .
Відповідач проти позову заперечує, в своєму відзиві на позов вказує, що він як платник єдиного податку не сплачує спірні суми, також вказує, що підприємство самостійно, посилаючись на Закон №2602-1У, не дивлячись на те, що воно є платником єдиного податку нарахувало та сплатило штраф Фонду соціального захисту інвалідів та вказує, що на підприємстві фактично працювало 7 осіб та 1 особа по сумісництву.
Суд зазначає, що Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності» звільняє від сплати внесків до фонду соціального захисту інвалідів. Але предметом позову штрафні санкції, що не тотожньо внескам. Норми стосовно внесків до фонду соціального захисту інвалідів виключено з наведеного вище закону з серпня 2001 р..
Від сплати штрафних санкцій наведений Указ Президента України не звільнює.
Враховуючи положення ст. 17, ст. 50, прикінцевих та перехідних положень КАС України, справа розглядається за правилами цього кодексу.
Вислухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, суд встановив, що статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі Закон), встановлено, що Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Як стверджує позивач, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу в 2005 році на підприємстві відповідача становить 8 осіб, отже відповідно до ст. 19 Закону кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005 році визначена - 1 місце, а відповідачем фактично не було створено жодного такого місця.
Відповідно до пп. 2.6.1 п.2.6 Інструкції зі статистики кількості працівників, затв. Наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 N 286, не включаються до облікової кількості штатних працівників працівники, прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств.
Згідно наданих суду документів, середньооблікова чисельність штатних працівників в 2005 році на підприємстві становить 7 осіб (згідно розрахунку відповідно наведеної Інструкції) , середньооблікова чисельність позаштатних працівників (працюючі за цивільно - правовими договорами, зовнішні сумісники) - 1. Таким чином, обов»язок по виконанню нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів на підприємство відповідача не поширюється.
За таких обставин суд вважає, що немає підстав для стягнення з відповідача штрафних санкцій за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів у 2005р. вного судочинства України , колегія суддів
Керуючись статтями 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", ст.ст. 7, 9, 17, 79, 94, 160- 163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд
В позові відмовити.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Григоров А.М.