Справа № 203/1796/23
Провадження № 3/0203/1564/2023
19 червня 2023 року м. Дніпро
Суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Вусик Є.О., розглянувши у справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 221428 від 24.03.2023 року, ОСОБА_1 24.03.2023 року о 00.10 год. у АДРЕСА_2 , у спільному холі, чіплялася до всіх сусідів та висловлювалася нецензурною лайкою в бік сусідів та дітей, 4, чим порушила громадський порядок і спокій громадян. Своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про дату слухання справи була повідомлений шляхом направлення судових повісток поштою.
Отже, враховуючи, що судом вжито заходів для повідомлення ОСОБА_1 про дату та час розгляду справи, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та, з урахуванням вищенаведеного, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі останньої.
Суд, розглянувши матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП, зазначає наступне.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд відповідно до вимог ст.ст. 280 КУпАП повинен, зокрема, з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані, зокрема, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису.
Протокол у справі про адміністративне правопорушення є основним джерелом доказів, на підставі якого суд встановлює наявність чи відсутність у діянні особи правопорушення. Лише належно оформлений протокол дозволяє всебічно розглянути справу по суті.
Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна ретельно з'ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи. У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер, а також, обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення.
Обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.
Протокол про адміністративне правопорушення складається з дотриманням вимог щодо форми і змісту, встановлених статтею 256 КУпАП.
У ч. 1 ст. 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Санкція ст. 173 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення за вчинення особою дрібного хуліганства, тобто нецензурної лайки в громадських місцях, образливого чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протистояти себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним, явної неповаги до оточуючих головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву, не може бути дрібного хуліганства. Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Тобто, дрібне хуліганство відноситься до правопорушень, які посягають на суспільний порядок.
Обов'язковою кваліфікуючою ознакою дрібного хуліганства є місце його вчинення - громадське місце, що потрібно розуміти як частину (частини) будь - якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, за запрошенням або плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, підземні переходи, стадіони, що закріплено в ЗУ «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» від 22 вересня 2005 року № 2899-IV.
Так, згідно протоколу правопорушення сталося за адресою: АДРЕСА_2 , в результаті того, що ОСОБА_1 чіплялася до сусідів. Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що конфлікт між сторонами відбувся не на ґрунті хуліганства, неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб чи протистояти себе іншим громадянам, а на ґрунті особистих неприязних відносин, а тому, в даному випадку, відсутні такі суб'єктивні ознаки, як мотив і умисел, спрямовані на порушення громадського порядку, які є основними критеріями, які відрізняють дрібне хуліганство від суміжних правопорушень.
Як встановлено судом, вказані обставини неможливо перевірити й попри те що, до матеріалів справи не додано відеозйомку з портативного відео реєстратора інспекторів поліції, включення якого, відповідно до п. 5 Наказу МВС України від 18.12.2018 № 1026 «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення.
Крім того, протокол не містить посилання на свідків, в матеріалах справи відсутні їх пояснення, які могли б підтвердити обставини вчинення ОСОБА_1 вказаного у протоколі правопорушення.
Суд звертає увагу, що дане адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, має матеріальний склад, тому суспільно небезпечні наслідки можуть бути поставлені у вину особі лише за умови, що вони перебували в причинно-наслідковому зв'язку з її дією або бездіяльністю.
Однак, за даних обставин, суд позбавлений можливості встановити причинний зв'язок між діями ОСОБА_1 і суспільно небезпечними наслідками, оскільки вони не визначені в протоколі, що є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони правопорушення з матеріальним складом.
Разом з тим, суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, а також, не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
Таким чином, наявний в матеріалах справи протокол не є підтверджуючим доказом скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, оскільки, складений всупереч вимогам ст. 256 КУпАП.
Щодо рапорту працівника поліції суд зазначає, що він не може вважатися об'єктивним доказом у справі, оскільки така особа є представником суб'єкта владних повноважень, що повністю узгоджується із правовою позицію, висловленою у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року №489/4827/16а.
Отже, матеріали справи не містять достатньої кількості належних та допустимих доказів, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених у диспозиції ст. 173 КУпАП, які б підпадали під ознаки дрібного хуліганства.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 не міститься складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а тому, провадження по даній справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 173, 247, 283, 284 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 173 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності в її діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Є.О. Вусик