Справа № 212/4208/23
2-з/212/25/23
19 червня 2023 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: Головуючого судді - Власенко М.Д. за участю секретаря судового засідання - Машошиної Ю.О., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Морозова Вадима Юрійовича про забезпечення позову,-
16 червня 2023 року адвокат Морозов В.Ю., що діє в інтересах позивача звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою. Одночасно з позовом, представником подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_2 в межах ціни позову у розмірі 588062,67 грн., які знаходяться в усіх банківських установах на всіх рахунках останнього, включаючи картковий рахунок № НОМЕР_1 , що відкритий в АТ КБ “Приватбанк”. В обґрунтування заяви вказує, що повернення боргу за борговою розпискою неможливо без рішення суду, тому що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладенням арешту на грошові кошти ОСОБА_2 , зокрема реалізація останнім налених йому грошових коштів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у майбутньому.
Розглянувши заяву, суд приходить до наступного.
У відповідності до ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Так, відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Пунктом 1 частини 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
У відповідності до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч.4 ст.150 ЦПК України, не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, на кошти, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку, на майно (активи) або грошові кошти неплатоспроможного банку, банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), а також на майно (активи) або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням.
Як встановлено судом, між сторонами виник спір щодо неналежного виконання умов договору позики, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, а отже на вказаний позов не поширюються виключення, передбачені вищезазначеною нормою закону.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках відповідача, в тому числі в АТ КБ “Приватбанк”, позивачем не надано належних та допустимих доказів наявності у відповідача таких рахунків, а також їх виду та призначення рахунків, що позбавляє суд можливості дотримати вимоги ч.4 ст.150 ЦПК України та не допустити забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші визначені законом виплати.
Відповідно до ч.7 ст.153 ЦПК України, про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України, суддя,-
постановив:
Відмовити в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Морозова Вадима Юрійовича про забезпечення позову.
Ухвала, постановлена судом без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею, але може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала складена та підписана без проголошення 19 червня 2023 року.
Суддя: М.Д. Власенко