19 червня 2023 року Справа № 926/1197/23
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Екотеплосистеми”
до Обласної комунальної установи “Чернівецький обласний центр соціально-психологічної допомоги”
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю “Чернівці Енергосервіс”
про витребування майна із чужого незаконного володіння
Суддя Тинок О.С.
Секретар судових засідань Рогатинчук О.В.
Представники:
від позивача (в режимі ВКЗ) - Літвіновн О.Є.
від відповідача - Хомік А.М.
від третьої особи - не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю “Екотеплосистеми” звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до відповідача Обласної комунальної установи “Чернівецький обласний центр соціально-психологічної допомоги” про витребування майна із чужого незаконного володіння (модульну котельню 400 кВт).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно, без достатніх правових підстав утримує майно, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю “Екотеплосистеми”.
Так, позивач стверджує, що 08 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернівці енергосервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Екотеплосистеми» був укладений Договір купівлі-продажу №08/02-2022, відповідно до п. 1.1 договору, продавець зобов'язується передати у власність покупцю модульну котельню 400 кВт, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар.
У зв'язку із тим, що модульна котельня 400 кВт знаходиться на території Обласної комунальної установи «Чернівецький обласний центр соціально-психологічної допомоги», за адресою: м. Чернівці, вул. І. Підкови, 11, а також з огляд на те, що відповідач добровільно не повертає належне позивачу майно, враховуючи заборони керівництва ОКУ «Чернівецький обласний центр соціально-психологічної допомоги» на здійснення демонтажу зазначеної котельні, то означені дії позбавляють ТОВ «Екотеплосистеми» права володіти та розпоряджатись своїм майном на власний розсуд, що стало причиною для звернення до суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 березня 2023 року, позовну заяву №926/1197/23 передано судді Тинку О.С.
Ухвалою суду від 21 березня 2023 року залишено без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Екотеплосистеми” до Обласної комунальної установи “Чернівецький обласний центр соціально-психологічної допомоги” про витребування майна із чужого незаконного володіння (модульну котельню 400 кВт), яка надійшла до Господарського суду Чернівецької області 20 березня 2023 року за вх. № 1197; визначено, що для усунення вищезазначених недоліків позивачу слід надати суду: докази доплати судового збору у розмірі 21316,00 грн; встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви у десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
27 березня 2023 року представник позивача звернувся до суду із заявою (вх. №1327) про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 27 березня 2023 року постановлено: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 12 квітня 2023 року.
30 березня 2023 року представник позивача на електронну адресу Господарського суду Чернівецької області направив клопотання (вх. №1436) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 30 березня 2023 року відмовлено у задоволені клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Екотеплосистеми” про участь у судовому засіданні з розгляду справи №926/1197/23 призначену на 12 квітня 2023 року на 10 годину 30 хвилин в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
31 березня 2023 року представник позивача на електронну адресу Господарського суду Чернівецької області направив клопотання (вх. №1437) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 31 березня 2023 року задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Екотеплосистеми” про розгляд справи 12 квітня 2023 року о 10 годині 30 хвилин в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 12 квітня 2023 року відкладено підготовче засідання на 08 травня 2023 року.
21 квітня 2023 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (вх. №1714), в якому сторона по справі вважає заявлені позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Так, у поданому відзиві відповідач вказує, що у відповідності до рішення Чернівецької обласної ради «Про надання згоди на укладання договору по встановленню особистого строкового сервітуту на земельну ділянку для розміщення котельні на твердому паливі» від 16 жовтня 2015 року №180-34/15 було укладено Договір про встановлення сервітуту №01/12 укладено 25 грудня 2015 року між Чернівецькою обласною комунальною медичною установою (ОКМУ) «Обласний дитячий протитуберкульозний санаторій «Садгора» (Надавач Сервітутних Прав) та ТОВ «Чернівецькі теплові мережі» (Набувач Сервітутних прав). На підставі Договору про встановлення сервітуту Набувач Сервітутних Прав є замовником робіт з проектування та монтажу Інженерної споруди (розташування універсальної блочно-модульної котельні на твердому паливі 400 кВт). Між Набувачем Сервітутних Прав та Надавачем Сервітутних Прав 23.11.2018 р. було укладено Додаткову угоду №2 до Договору про встановлення Сервітуту від 25.12.2015 року №01/12, що при завершені договору земельного сервітуту Набувач Сервітутних Прав має безоплатно передати у спільну власність територіальних громад області, на баланс ОКМУ «Обласний дитячий протитуберкульозний санаторій «Садгора» (Надавачу Сервітутних Прав) твердопаливні котли.
Далі відповідач зазначає, що постачанням теплової енергії до будівель ОКМУ «Обласний дитячий протитуберкульозний санаторій «Садгора»» крім ТОВ «Чернівецькі теплові мережі» здійснювала Філія «Альтернатива» ТОВ «Чернівецькі теплові мережі». 25 червня 2021 року ТОВ «Чернівецькі теплові мережі» без відома користувача земельної ділянки уклало договір купівлі-продажу обладнання з ТОВ «Чернівці Енергосервіс» №25/06/2021. А 16 листопада 2021 року ТОВ «Чернівці Енергосервіс» надіслало ОКУ «Чернівецький обласний центр соціально-психологічної допомоги» лист від 15 листопада 2021 року №6 «Про набуття права власності підприємством ТОВ «Чернівці Енергосервіс» модульної котельні 400 кВт» та проханням про встановленням земельного сервітуту для розміщення котельні на твердому паливі, площею 100 кв.м. ОКУ «Чернівецький обласний центр соціально-психологічної допомоги» відмовилось від укладання договору земельного сервітуту, адже мало договірні відносини з ТОВ «Чернівецькі теплові мережі» і жодних документів щодо купівлі продажу відповідачу не було надано.
Також, відповідач стверджує, що постачанням теплової енергії до будівель ОКУ «Чернівецький обласний центр соціально-психологічної допомоги» у осінньо-зимовий період 2021 - 2022 років здійснювала Філія «Альтернатива» ТОВ «Чернівецькі теплові мережі». Про те, що під час надання послуг ТОВ «Чернівецькі теплові мережі» 31.01.2022 року розірвало договір оренди майна відповідачу не було відомо.
Як вважає відповідач, договір купівлі-продажу №08/02-2022 від 08 лютого 2022 року укладений між ТОВ «Чернівці Енергосервіс» та ТОВ «Екотеплосистеми» за своєю сутністю є фікцією, оскільки позивач не надав відповідачу документи, які підтверджують факт купівлі-продажу спірної модульної котельні 400 кВт.
Крім того, 21 квітня 2023 року відповідач подав до суду клопотання (вх. №1726) про долучення доказів до матеріалів справи.
01 травня 2023 року представник позивача направив на електронну адресу Господарського суду Чернівецької області клопотання (вх. №1815) про долучення документів до матеріалів справи.
Також, позивач через систему “Електронний суд” направив до суду додаткові пояснення у справі (вх. №1826 від 01 травня 2023 року), в яких сторона по справі надає додаткові докази задля сприяння встановлення судом всіх обставин справи. Так, долученими позивачем документами роз'яснюється суду чому не була проведена оплата за покупку блочно-модельної котельні.
Ухвалою суду від 08 травня 2023 року постановлено: залучити до участі у справу третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю “Чернівці Енергосервіс”; позивачу надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю “Чернівці Енергосервіс” копію позовної заяви та доданих до неї документів, докази чого надати суду до початку наступного судового засідання; відповідачу надіслати третій особі копію відзиву на позовну заяву і всі письмові та електронні докази, що підтверджують заперечення проти позову, докази чого надати суду до початку наступного судового засідання; запропонувати третій особі відповідно до вимог статті 168 Господарського процесуального кодексу України надати суду письмові пояснення щодо позову з викладом своїх аргументів і міркувань на підтримку або заперечення проти позову. Одночасно надіслати іншим учасникам справи копію пояснення та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду; відкласти підготовче засідання на 22 травня 2023 року.
16 травня 223 року представник позивача подав до суду заяву (вх. №2061) про долучення документів до матеріалів справи, які подаються позивачем на виконання вимог ухвали суду від 08 травня 2023 року.
19 травня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Чернівці Енергосервіс” подало до суду письмові пояснення (вх. №2104), в яких третя особа просить суд: позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Екотеплосистеми” до Обласної комунальної установи “Чернівецький обласний центр соціально-психологічної допомоги” задовольнити повністю; розгладнути справу №926/1197/23 без участі представника ТОВ “Чернівці Енергосервіс”.
Так, Товариство з обмеженою відповідальністю “Чернівці Енергосервіс” повідомляє суду, що першим власником модульної котельні 400 кВт було Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернівецькі теплові мережі». 25.06.2021 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернівецькі теплові мережі» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернівці Енергосервіс» був укладений договір купівлі-продажу обладнання №25/06/2021, відповідно до якого - ТОВ «Чернівецькі теплові мережі» продало, а ТОВ «Чернівці Енергосервіс» придбало зокрема - Модульну котельню 400 кВт. Місце знаходження обладнання: Чернівецька область, м. Чернівці, вул. І. Підкови, 11 (територія Обласної комунальної установи «Чернівецький облаский центр соціально-психологічної допомоги»).
Згодом, 08.02.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернівці Енергосервіс» тa Товариством з обмеженою відповідальністю «Екотеплосистеми» був укладений договір купівлі-продажу №08/02-2022, відповідно до якого ТОВ «Чернівці Енергосервіс» продало, а ТОВ «Екотеплосистеми» придбало - Модульну котельню 400 кВт. Зазначена котельня, на час укладання договору купівлі-продажу №08/02-2022, перебувала на території обласної комунальної установи «Чернівецький обласний центр соціально-психологічної допомоги», за адресою: м. Чернівці, вул. І. Підкови, 11.
Як вказує Товариство з обмеженою відповідальністю “Чернівці Енергосервіс”, товаристуву відомо про безпідставні наміри Обласної комунальної установи «Чернівецький обласний центр соціально-психологічної допомоги» заволодіти спірною модульною котельнею 400 кВт, а тому спочатку між ТОВ «Чернівці Енергосервіс» та ТОВ «Екотеплосистеми» була досягнута усна угода про здійснення оплати за Договором купівлі-продажу №08/02-2022 вже після фактичного отримання ТОВ «Екотеплосистеми» Товару (оскільки ТОВ «Екотеплосистеми», як новий власник Модульної котельні 400 кВт, не мав можливість фактичного його отримання та володіння). В подальшому, для усунення будь-якого непорозуміння, 17.04.2023 року між ТОВ «Чернівці Енергосервіс» та ТОВ «Екотеплосистеми» вже була укладена Додаткова угода №1 до Договору купівлі-продажу №608/02-2022 від 08.02.2022, відповідно до якої Сторони прийшли згоди про здійснення оплати за Договором купівлі-продажу №08/02-2022 вже після фактичного отримання ТОВ «Екотеплосистеми» Товару (Модульної котельні 400 кВт).
22 травня 2023 року відповідач подав до суду клопотання (вх. №2112) про перерву (відкладення розгляду справи), у зв'язку з тим, що останнім виявлено додаткові факти та матеріали, які необхідно долучити до розгляд справи №926/1197/23.
Ухвалою суду від 22 травня 2023 року постановлено: у задоволені клопотання Обласної комунальної установи “Чернівецький обласний центр соціально-психологічної допомоги” про перерву (відкладення розгляду справи) - відмовити; продовжити строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів; відкласти підготовче засідання на 05 червня 2023 року; запропонувати третій особі на стороні позивача надати суду докази та/або письмові пояснення щодо сплати чи несплати за модульну котельню 400 кВт у розмірі 1600000,00 грн, яку Товариству з обмеженою відповідальністю “Чернівці Енергосервіс” зобов'язувався поставити Товариство з обмеженою відповідальністю “Чернівецькі теплові мережі” (перший власник спірної модульні котельні) після проведення оплати у відповідності до укладеного Договору купівлі-продажу обладнання №25/06/2021 від 25 червня 2021 року та специфікації №1 від 25 червня 2021 року; зобов'язати третю особу на стороні позивача направити відповідачу копію письмових пояснень і доданих до них документів, докази такого відправлення надати суду - до початку наступного судового засідання.
30 травня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Чернівці Енергосервіс” подало до суду заяву (вх. №2272) про долучення документів, які подаються учасником справи на виконання вимог ухвали суду від 22 травня 2023 року.
05 червня 2023 року відповідач подав до суду зустрічну позовну заяву (вх. №2334) в якій просить суд: прийняти дану зустрічну позовну заяву до розгляду та об'єднати її із позовною заявою ТОВ “Екотеплосистеми” у справу Єдиний унікальний №926/1197/23 провадження №7/926/1197/23, що перебуває на розгляді у судді Господарського суду Чернівецької області Тинок О. С та визнати недійсним договір купівлі - продажу №08/02-2022 від 08 лютого 2022 року укладеного між TOB “Чернівці Енергосервіс” та TOB “Екотеплосистеми”.
Ухвалою суду від 05 червня 2023 року постановлено: зустрічну позовну заяву Обласної комунальної установи “Чернівецький обласний центр соціально-психологічної допомоги” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Екотеплосистеми” про визнання договору купівлі-продажу обладнання недійсним (вх. №2334 від 05 червня 2023 року) - повернути заявнику; закрити підготовче провадження; призначити справу до судового розгляду по суті на 19 червня 2023 року; попередити учасників справи, що неявка їх представників у судове засідання не буде перешкоджати розгляду справи за відсутності таких учасників справи.
12 червня 2023 року відповідач подав до суду клопотання (вх. 2499) про долучення доказів до матеріалів справи, у задоволенні якого судом відмовлено, а докази судом до розгляду не прийнято, оскільки останні подані не у встаговлений законом та судом строк.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача у судове засідання 19 червня 2023 року явку належного представника не забезпечила.
При цьому, у матеріалах справи містяться письмові пояснення, у яких Товариство з обмеженою відповідальністю “Чернівці Енергосервіс” просить суд розгляд справи здійснювати без участі представника, позовні вимоги товариство підтримує повністю.
Представник позивача у судовому засіданні 19 червня 2023 року просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні 19 червня заперечив проти задоволення позову.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
25 червня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Чернівецькі теплові мережі” та Товариство з обмеженою відповідальністю “Чернівці Енергосервіс” уклали договір купівлі-продажу №25/06/2021, згідно умов якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцеві обладнання, характеристики, ціна та кількість яких вказані у специфікації, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму в порядку і на умовах, визначених цим договором.
Специфікацією №1 від 25 червня 2021 року визначено, що постачальник зобов'язується поставити модульну котельню 400 кВт вартістю 1600000,00 грн з ПДВ.
Як вбачається із долученого до матеріалів справи акту здачі приймання обладнання від 30 червня 2021 року, Товариство з обмеженою відповідальністю “Чернівецькі теплові мережі” передав, а Товариство з обмеженою відповідальністю “Чернівці Енергосервіс” прийняло модульну котельню 400 кВт вартістю 1600000,00 грн без претензій до якості та складу обладнання.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Чернівці Енергосервіс” долучило до матеріалів справи копію платіжного доручення №14 від 30 червня 2021 року на підтвердження факту здійснення оплати отриманої від Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернівецькі теплові мережі” модульної котельні 400 кВт вартістю 1600000,00 грн.
У подальшому, 01 листопада 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Чернівці Енергосервіс” та Товариство з обмеженою відповідальністю “Чернівецькі теплові мережі” уклали договір №1121/2 оренди майна, згідно умов якого орендодавець за плату передає, а орендар приймає в оренду протягом строку дії цього договору: модульна котельня 400 кВт, характеристики якого визначені актом приймання-передачі майна, який є невід'ємною частиною цього договору. Балансова вартість майна складає 1333333,33 грн. Майно орендується, а також передається та приймається за адресою: м. Чернівці, вул. І. Підкови, 11. Строк дії оренди починається з 01 листопада 2021 року. Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та діє до 31листопада 2021 року включно.
Відповідно до акту приймання-передачі майна до договору оренди майна від 01 листопада 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Чернівці Енергосервіс” передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю “Чернівецькі теплові мережі” прийняло в оренду майно (модульна котельня 400кВт).
30 листопада 2021 року відповідно до акту приймання-передачі майна до договору оренди майна Товариство з обмеженою відповідальністю “Чернівці Енергосервіс” прийняло, а Товариство з обмеженою відповідальністю “Чернівецькі теплові мережі” повернув майно (модульна котельня 400кВт).
01 грудня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Чернівці Енергосервіс” та Товариство з обмеженою відповідальністю “Чернівецькі теплові мережі” уклали договір №1221/2 оренди майна, згідно умов якого орендодавець за плату передає, а орендар приймає в оренду протягом строку дії цього договору : модульна котельня 400 кВт, характеристики якого визначені актом приймання-передачі майна, який є невід'ємною частиною цього договору. Балансова вартість майна складає 1333333,33 грн. Майно орендується, а також передається та приймається за адресою: м. Чернівці, вул. І. Підкови, 11. Строк дії оренди починається з 01 грудня 2021 року. Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та діє до 31 грудня 2021 року включно.
Згідно акту приймання-передачі майна до договору оренди майна від 01 грудня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Чернівці Енергосервіс” передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю “Чернівецькі теплові мережі” прийняло в оренду майно (модульна котельня 400кВт).
31 грудня 2021 року відповідно до акту приймання-передачі майна до договору оренди майна Товариство з обмеженою відповідальністю “Чернівці Енергосервіс” прийняло, а Товариство з обмеженою відповідальністю “Чернівецькі теплові мережі” повернув майно (модульна котельня 400кВт).
01 січня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Чернівці Енергосервіс” та Товариство з обмеженою відповідальністю “Чернівецькі теплові мережі” уклали договір №0122/2 оренди майна, згідно умов якого орендодавець за плату передає, а орендар приймає в оренду протягом строку дії цього договору : модульна котельня 400 кВт, характеристики якого визначені актом приймання-передачі майна, який є невід'ємною частиною цього договору. Балансова вартість майна складає 1333333,33 грн. Майно орендується, а також передається та приймається за адресою: м. Чернівці, вул. І. Підкови, 11. Строк дії оренди починається з 01 січня 2022 року. Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та діє до 31 січня 2022 року включно.
Відповідно до акту приймання-передачі майна до договору оренди майна від 01 січня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Чернівці Енергосервіс” передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю “Чернівецькі теплові мережі” прийняло в оренду майно (модульна котельня 400кВт).
31 січня 2022 року відповідно до акту приймання-передачі майна до договору оренди майна Товариство з обмеженою відповідальністю “Чернівці Енергосервіс” прийняло, а Товариство з обмеженою відповідальністю “Чернівецькі теплові мережі” повернув майно (модульна котельня 400кВт).
08 лютого 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернівці Енергосервіс» (далі-Продавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Екотеплосистеми» (далі-Покупець) уклали Договір купівлі-продажу №08/02-2022 (далі-договір).
Відповідно до пунктів 1.1-1.3. Договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, продавець зобов'язується передати у власність покупцю модульну котельню 400 кВт (далі-товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар. Асортимент, найменування, одиниця виміру, характеристики, ціна одиниці товару, кількість товару та загальна вартість товару, що підлягає поставці, зазначаються у підписаних сторонами специфікаціях на поставку відповідної партії товару, які є невід'ємними частинами даного договору. Постачальник гарантує, що товар, за цим договором, належить йому на праві власності, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов'язань перед будь - якими фізичними чи юридичними особами, державними органами і державою, а також не є предметом будь - якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого чинним законодавством України.
Ціна за одиницю товару встановлюється в національній валюті України - гривні та вказується у відповідній специфікації, рахунку-фактурі та видатковій накладній на партію товару, що поставляється. Загальна сума договору 1600000,00 без ПДВ. Оплата товару здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний банківський рахунок постачальника на підставі виставленого постачальником рахунку (пункти 3.1-3.3 Договору).
Згідно пунктів 4.1.-4.4. Договору, приймання-передачі товару, оформлюється шляхом підписання сторонами відповідних актів приймання-передачі товару, що є підтвердженням виконання продавцем своїх обов'язків за цим договором. Датою передачі товару вважається дата підписання сторонами відповідного акту-прийому передачі. Перевірка кількості, асортименту, комплектності товару здійснюється покупцем у момент прийому-передачі товару, по завершенні якої, уразі належного виконання продавцем свої зобов'язань, сторони підписують акт приймання-передачі. Підписанням акту приймання-передачі продавець гарантує, що товар відповідає за усіма технічними характеристиками, параметрами за якісними показниками відповідає вимогам, що ставляться до такого товару.
Пунктами 5.4. та 7.1. Договору, сторони встановили, що всі спори і розбіжності, які можуть виникнути з цього договору або в зв'язку з ним, вирішуються сторонами шляхом ведення переговорів.
Даний договір набуває чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін і діє до 31 грудня 2022 року включно, але в будь-якому випадку, до моменту повного та належного виконання сторонами усіх своїх зобов'язань за цим договором, а саме, в частині дії гарантійних термінів, передбачених договором, договір діє до закінчення гарантійних термінів; в частині грошових зобов'язань, договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договорам (пункт 9.1. Договору).
Відповідно до Специфікації №1 від 08 лютого 2022 року, ціна модульної котельні 400 кВт становить 1600000,00 грн без ПДВ.
Вищезазначені договори, акти приймання-передачі, специфікації підписані сторонами договорів та скріплені їх печатками.
Доказів розірвання вищевказаних договорів купівлі-продажу або визнання їх недійсними внаслідок недодержання сторонами в момент їх вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договорів в силу певних об'єктивних обставин.
Відповідач вказує, що договір купівлі-продажу №08/02-2022 від 08 лютого 2022 року «…за своєю сутністю є фікцією, намаганням видати неіснуючий факт всупереч його дійсності, укладаються між зв'язаними підприємствами у яких може бути один власник, для того щоб не виконувати обіцянок та не передавати майно до комунальної власності…».
Однак, як встановлено вище судом, спірне майно належить позивачу, у зв'язку із чим тягар доведення факту права належності відповідача користуватись спірним майном та не погодження з укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернівці Енергосервіс» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Екотеплосистеми» договору лежить на відповідачеві. Будь-яких інших доказів, які б підтверджували незаконність набуття позивачем власності на модульну котельню 400 кВт та належність на право утримання на території центру відповідачем спірного майна не надано до суду.
Твердження відповідача, що між Чернівецькою обласною комунальною установою «Обласний дитячий протитуберкульозний санаторій «Садгора» та Товариством з обмеженою відповідальністю “Чернівецькі теплові мережі” було укладено договір про встановлення сервітуту №01/12 від 25 грудня 2015 року щодо надання земельної ділянки для розміщення котельні на твердому паливі, який, як стверджує відповідач, наразі дійсний, згідно додаткової угоди №2 від 23 листопада 2018 року до договору про встановлення сервітуту №01/12 від 25 грудня 2013 року яким визначено продовжити строк дії цього договору до 23 жовтня 2023 року не беруться судом до уваги, оскільки: означені сторони договору про встановлення сервітуту не є сторонами по справі №926/1197/23; документи, які підтверджують перехід прав та інтересів Чернівецької обласної комунальної установи «Обласний дитячий протитуберкульозний санаторій «Садгора» до його правонаступника - Обласної комунальної установи “Чернівецький обласний центр соціально-психологічної допомоги” подані відповідачем з пропуском процесуальних строків та без клопотання про поновлення строку для подання додаткових доказів; в матеріалах справи міститься додаткова угода №3 від 28 грудня 2019 року до договору про встановлення сервітуту №01/12 від 25 грудня 2013 року, яким сторони дійшли взаємної згоди, що договір діє до 31 грудня 2020 року; земельним сервітутом регулюються питання щодо права розміщення на земельній ділянці майна, а не право користування, розпоряджання чи власності на майно; у договорі про встановлення сервітуту №01/12 від 25 грудня 2015 року вказується «для розміщення котельні на твердому паливі», однак, ані у договорі про встановлення сервітут, ані у будь якому іншому документі не зазначається про спірне майно - модульна котельня 400 кВт.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом під час розгляду справи у судових засіданнях, Товариство з обмеженою відповідальністю “Чернівці Енергосервіс” та Товариство з обмеженою відповідальністю “Екотеплосистеми” у відповідності до пунктів 5.4. та 7.1. Договору №08/02-2022 від 08 лютого 2022 року у ході перемовин щодо наявності перешкод у факті отримання модульної котельні 400 кВт домовились про проведення оплати після фактичного отримання товару покупцем.
У подальшому, 17 квітня 2023 року, Товариство з обмеженою відповідальністю “Чернівці Енергосервіс” та Товариство з обмеженою відповідальністю “Екотеплосистеми” склали та підписали додаткову угоду №1 до договору №08/02-2022 від 08 лютого 2022 року у якій зазначили: «…у зв'язку з тим, що товар за даним договором фактично не передано покупцю, сторони домовились про оплату за товар після фактичної поставки товару…».
Додаткова угода скріплена печатками та підписами обох сторін.
З огляду на все вищевикладене, судом встановлено факт набуття права власності на спірне майно Товариством з обмеженою відповідальністю “Екотеплосистеми”.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно зі статтею 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 Цивільного кодексу України).
Статтями 319, 321 Цивільного кодексу України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до статті 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси юридичних осіб у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначено частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з частиною другою статті 20 Господарського кодексу України.
Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно частини 1 статті 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.
З огляду на положення статті 20 Цивільного кодексу України та принципу диспозитивності господарського судочинства, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.
Способи захисту права власності врегульовано главою 29 Цивільного кодексу України, яка передбачає, зокрема, право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння (стаття 387 Цивільного кодексу України).
Витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикація) є одним із речово-правових способів захисту права власності.
Цей спосіб захисту полягає у відновленні становища, що існувало до порушення права власності, шляхом повернення майна у володіння власника (титульного володільця) із метою відновлення у власника усього комплексу його правомочностей.
Витребування майна шляхом віндикації застосовується якщо між власником і володільцем майна немає зобов'язальних (договірних) відносин і таке майно перебуває у володільця не на підставі укладеного із власником договору.
Відповідно до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яким вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
За змістом частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Аналіз норми статті 387 Цивільного кодексу України та зміст позовних вимог за даним позовом свідчить про те, що даний позов відноситься до віндикаційних позовів (витребування майна з чужого незаконного володіння).
Віндикаційним позовом захищаються права власності в цілому, оскільки він пред'являється в тих випадках, коли порушені права володіння, користування та розпорядження одночасно. Однак право власності за власником зберігається, тому що може бути підтвердженим правовстановлюючими документами, або іншими письмовими доказами.
Позивачем за віндикаційним позовом є неволодіючий власник. Відповідачем за віндикаційним позовом виступає незаконний володілець майна, який може і не знати про неправомірність і незаконність свого володіння та утримання такого майна. Незаконним володільцем визнається така особа, яка здійснює володіння майном без належних правових підстав.
Володіння - це фактичне, фізичне панування над майном, яке передбачає повний фізичний контроль його власника чи законного володільця.
Власник має право витребувати своє майно від особи, в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним. Позов про витребування майна, пред'явлений до особи, у незаконному володінні якої це майно знаходилось, але на момент розгляду справи в суді у неї відсутнє, не може бути задоволений.
Предметом доказування у справах за позовами про витребування майна з чужого незаконного володіння становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння, як то факти, що підтверджують (1) право власності на витребуване майно, (2) вибуття його з володіння позивача, (3) перебування його в натурі у відповідача та інше.
Підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна із чужого незаконного володіння, зокрема факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, знаходження його в натурі у відповідача, які і становлять предмет доказування.
Аналіз статті 387 Цивільного кодексу України свідчить про те, що віндикаційний позов ґрунтується передусім на тому, що право власності на річ є абсолютним і слідує за річчю, зберігаючись навіть у випадку незаконного вибуття з володіння власника та в період перебування в незаконному володінні іншої особи. Тому віндикаційна вимога може бути заявлена щодо витребування лише індивідуально-визначеної речі.
Таким чином, звертаючись з даним позовом, позивач має надати докази на підтвердження права власності на спірне майно, має довести індивідуальні ознаки майна, що витребовується, наявність майна у незаконному володінні відповідача, а також відсутність в останнього правових підстав для володіння цим майном.
Позивач просить суд витребувати у відповідача майна із незаконного володіння (модульну котельню 400 кВт).
Стосовно вибуття спірного майна з володіння позивача, судом встановлено наступне:
У матеріалах прави містяться адвокатські запити адвоката Літвінова О.Є., який представляє інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю “Екотеплосистеми” адресовані директору Обласній комунальній установі “Чернівецький обласний центр соціально-психологічної допомоги” та відповіді на отримані адвокатські запити направлені Обласною комунальною установою “Чернівецький обласний центр соціально-психологічної допомоги”.
Так, адвокатськими запитами від 04 січня 2023 року, від 18 січня 2023 року, 23 січня 2023 року та листами-відповідями відповідача на отримані адвокатські запити від 20 січня 2023 року вих. №09/01-27, 23 січня 2023 року вих. №10/01-27, 02 лютого 2023 року №20/01-27 підтверджується факт намагання позивача витребувати у відповідача спірне майно (модульну котельню 400 кВт) шляхом здійснення демонтажу модульної котельні 400 кВт, яка розташована на території Обласної комунальної установи “Чернівецький обласний центр соціально-психологічної допомоги” за адресою: м. Чернівці, вул. І.Підкови, 11 та ухилення від надання дозволу відповідачем з причин неповідомлення останнього про існування укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернівці Енергосервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Екотеплосистеми» договору купівлі-продажу №08/02-2022 від 08 лютого 2022 року та чинність укладеного договору про встановлення сервітуту для встановлення інженерної споруди (модульної котельні 400 кВт) з Товариством з обмеженою відповідальністю “Чернівецькі теплові мережі”.
Крім того, адвокат Літвінов О.Є., який представляє інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю “Екотеплосистеми” направляв директору Обласної комунальної установи “Чернівецький обласний центр соціально-психологічної допомоги” претензію від 02 лютого 2023 року щодо надання дозволу та не здійснення перешкоди у проведені Товариством з обмеженою відповідальністю «Екотеплосистеми» демонтажу модульної котельні 400 кВт, яка розташована на території Обласної комунальної установи “Чернівецький обласний центр соціально-психологічної допомоги” за адресою: м. Чернівці, вул. І.Підкови, 11 на що у відповідь на претензію відповідач повідомив представника позивача, що питання можливості демонтажу модульної котельні 400 кВт на даний час вивчається.
Суд також звертає увагу на те, що предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.
Власник має право витребувати своє майно від особи, в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним. Вказана правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №926/1288/18.
Згідно статтею 190 Цивільного кодексу України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Відповідно до статті 179 Цивільного кодексу України, річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.
Статтею 184 Цивільного кодексу України визначено, що річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними. Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.
Поділ речей на речі, визначені індивідуальними ознаками, та речі, визначені родовими ознаками, пов'язаний як з природними властивостями речей, так і з способами їхньої індивідуалізації. Поряд із предметами, єдиними у своєму роді (наприклад, картиною), до речей, визначених індивідуальними ознаками, можуть бути віднесені речі, певним способом виокремлені учасниками правочину з маси однорідних речей. Якщо ж річ визначена тільки кількісно (числом, вагою, мірою) і характеризується ознаками, спільними для всіх речей такого роду, - це річ, визначена родовими ознаками.
З матеріалів справи судом вбачається, що витребувана позивачем модульна котельня 400 кВт є індивідуально визначеним майном.
За змістом частин 1, 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема змагальність сторін (пункт 4 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).
Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.
Згідно із статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06 вересня 2005 року).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15 травня 2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Як визначено статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 1 статті 75 Господарського процесуального Кодексу України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Приписами статті 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до пункту 1 статті 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень у господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять до предмета доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
Вказана правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 у справі № 915/641/18.
Верховний Суд у п. 8.22 постанови від 29.01.2021 у справі № 922/51/20 дійшов висновку, що тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Отже, у розумінні положень норми ст. 79 ГПК України на суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Згідно з частини 1 статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Суд зазначає, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з урахуванням юридичної сили правового акта в ієрархії національного законодавства та з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини при дотриманні норм процесуального права.
Згідно з статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Суд вважає за необхідне вказати, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. У справі “Руїз Торіха проти Іспанії” Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Отже, на підставі викладеного, приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що подані позивачем в обґрунтування заявлених ним позовних вимог докази є належними, достатніми та вірогідними у розумінні ст. 76, 77, 79 ГПК України, якими підтверджується відсутність у відповідача правових підстав для володіння спірним майном - модульною котельною 400кВт.
Таким чином, позовні вимоги про витребування майна із чужого незаконного володіння (модульну котельню 400 кВт) підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до норм статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справ.
Відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається у повному обсязі на відповідача, з вини якого виник спір.
Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 73, 74, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Екотеплосистеми” до Обласної комунальної установи “Чернівецький обласний центр соціально-психологічної допомоги” за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю “Чернівці Енергосервіс” про витребування майна із чужого незаконного володіння (модульну котельню 400 кВт) - задовольнити в повному обсязі.
2. Витребувати з незаконного володіння Обласної комунальної установи “Чернівецький обласний центр соціально-психологічної допомоги” (58025, м. Чернівці, вул. І. Підкови, 11, код 33616762) та передати модульну котельню 400 кВт, яка розташована за адресою: м. Чернівці, вул. І. Підкови, 11 у власність Товариства з обмеженою відповідальністю “Екотеплосистеми” (84312, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Дружби, буд. 29, оф. 2, код 41519588).
3. Стягнути з Обласної комунальної установи “Чернівецький обласний центр соціально-психологічної допомоги” (58025, м. Чернівці, вул. І. Підкови, 11, код 33616762) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Екотеплосистеми” (84312, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Дружби, буд. 29, оф. 2, код 41519588) витрати зі сплати судового збору в розмірі 24000,00 грн.
У судовому засіданні 19 червня 2023 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 233 ГПК України, повне рішення складено та підписано 20 червня 2023 року
Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).
Суддя О.С. Тинок