Постанова від 04.06.2010 по справі 2а-10/10/1170

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2010 року Справа № 2а-10/10/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А., при секретарі судового засідання Оводенко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, Кіровського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області про визнання недійними наказів, висновку атестаційного листа, поновлення на роботі та стягнення оплати за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області про поновлення на посаді старшого дільничного інспектора міліції Кіровського РВ УМВС України в Кіровоградській області, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 03.11.03 до дня поновлення на роботі, а також судових витрат та витрат на юридичне обслуговування. Позов мотивовано незаконністю наказу УМВС України в Кіровоградській області №359 о/с від 03.11.03, яким його звільнено з органів внутрішніх справ за п.64 "є" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за порушення дисципліни).

У ході судового розгляду позивач, неодноразово доповнюючи та уточнюючи позовні вимоги, сформулював свої вимоги таким чином:

- визнати недійсним наказ УМВС України в Кіровоградській області №834 від 07.10.02 про оголошення догани,

- визнати недійсним наказ Кіровського РВ Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області №241 від 07.08.03 про оголошення суворої догани,

- визнати недійсним наказ Кіровського РВ Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області №346 від 10.10.03 про оголошення неповної посадової відповідності;

- визнати недійсним висновок атестаційного листа від 03.11.03 про звільнення з органів МВС України в запас Збройних Сил України за п.64 "є" (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України;

- поновити на посаді старшого дільничного інспектора міліції Кіровського РВ УМВС України в Кіровоградській області,

- стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03.11.03 до дня поновлення на роботі.

Ухвалою суду від 22.02.10 до участі у справі в якості другого відповідача залучено Кіровський РВ УМВС України в Кіровоградській області, як правонаступника Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю та пояснив, що проходив службу на посаді дільничного інспектора ДІМ Кіровського відділу міліції Кіровоградського міського відділу УМВС України в Кіровоградській області, з якої наказом начальника УМВС України в Кіровоградській області від 03.11.03 №359о/с звільнений за порушення дисципліни. Приводом для цього став факт його появи 08.10.03 на робочому місці у стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим наказом начальника Кіровського відділу міліції Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області №360 від 21.10.03 прийнято рішення про його звільнення. Стверджує, що факт появи його у стані сп'яніння на роботі не доведений, крім того, не може тягнути такого крайнього заходу, як звільнення. Атестування, яке передувало звільненню, проведено формально, без його участі у засіданні атестаційної комісії. З цих підстав позивач наголошує на незаконності свого звільнення. З позовом про поновлення на роботі він у листопаді 2003 року звертався до Кіровського районного суду м. Кіровограда, у вересні 2009 року у вказаній справі прийнято рішення про закриття провадження. Крім того, позивач пояснив, що відповідачем сфабриковано його особову справу, оскільки лише під час ознайомлення з нею 30 жовтня 2003 року йому стало відомо про існування стосовно нього наказів про притягнення його до дисциплінарної відповідальності №81о/с від 19.09.00, №834 від 07.10.02, №241 від 07.08.03, №346 від 10.10.03. Посилаючись на те, що дисциплінарних проступків, зазначених у цих наказах, він не скоював, крім того з наказами його у встановленому порядку ознайомлено не було, позивач стверджує про їх незаконність.

Представники відповідачів у наданих письмових запереченнях та у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, посилаючись на їх безпідставність та дотримання порядку застосування до позивача дисциплінарних стягнень на підставі оспорюваних ним наказів, правомірність висновків атестаційного листа. Крім того, наполягали на відмові у задоволенні позову з підстав пропущення строку звернення до адміністративного суду, передбаченого ст.ст. 99, 100 КАС України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представників відповідачів, дослідивши та оцінивши докази, суд встановив такі обставини та прийшов до таких висновків.

Як вбачається з трудової книжки та послужного списку ОСОБА_1, він з 01.07.86 розпочав службу в органах внутрішніх справ, будучи прийнятим на службу на посаду міліціонера медвитверезника при відділі внутрішніх справ Кіровського райвиконкому м. Кіровограда. На час звільнення з органів внутрішніх справ у листопаді 2003 року він займав посаду старшого дільничного інспектора міліції групи дільничних інспекторів міліції міліції громадської безпеки міського відділення (для оперативного обслуговування мікрорайону "Космонавтів") Кіровоградського міського відділу УМВС України в Кіровоградській області, перебуваючи у званні майора. (а.с. 75-77, 90-94).

Відповідно до послужного списку позивача, у період 2002-2003 років його неодноразово було притягнуто до дисциплінарної відповідальності (а.с. 93 зв.).

Перевіряючи правомірність оскаржуваних позивачем наказів про накладення на нього дисциплінарних стягнень на відповідність вимогам, передбаченим ч.3 ст.2 КАС України, суд виходив з того, що порядок притягнення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ до дисциплінарної відповідальності на час виникнення спірних правовідносин регламентувався Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженим Указом Президії Верховної Ради УРСР від 29.07.91 (надалі - Дисциплінарний статут).

Відповідно до п. 15 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу можуть накладатися такі стягнення: зауваження; догана; сувора догана; затримка у присвоєнні чергового спеціального звання або поданні до його присвоєння на строк до одного року; попередження про неповну посадову відповідність; пониження в посаді; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Дисциплінарні стягнення застосовуються начальниками в межах наданих їм прав (п.18 Дисциплінарного статуту).

Дисциплінарні стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ, пониження в посаді або в спеціальному званні, позбавлення нагрудного знака органів внутрішніх справ накладаються тими начальниками, яким надано право прийняття до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння звання, нагородження нагрудним знаком (п.22 Дисциплінарного статуту).

Дисциплінарне стягнення повинно відповідати тяжкості вчиненого проступку і ступеню провини. За вчинений дисциплінарний проступок накладається тільки одне стягнення. При порушенні дисципліни спільно кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного винного окремо. При визначенні виду і міри покарання беруться до уваги: характер проступку, його наслідки, обставини, за яких його було вчинено, попередня поведінка винного, його ставлення до служби, стаж служби і рівень кваліфікації. Перед накладанням стягнення, що оголошується в наказі, від винного береться пояснення (письмове чи усне) (п. 26 Дисциплінарного статуту).

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ є крайнім заходом дисциплінарного стягнення і може провадитись за систематичне порушення дисципліни або вчинення проступку, несумісного з перебуванням на службі в органах внутрішніх справ (п. 27 Дисциплінарного статуту).

Дисциплінарне стягнення повинно бути накладено в строк до одного місяця з того дня, як про проступок стало відомо начальнику, а в разі проведення по цьому проступку службової перевірки чи порушення кримінальної справи - не пізніше одного місяця з дня закінчення службової перевірки чи провадження по кримінальній справі, не рахуючи часу хвороби винного або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладено у період перебування особи у відпустці чи під час її хвороби, або якщо з дня вчинення проступку минуло більше року (п.28 Дисциплінарного статуту).

Дисциплінарні стягнення: зауваження, догана, позачергове призначення в наряд, позбавлення звільнення з розташування навчального закладу, підрозділу можуть бути оголошені як наказом, так і усно. Інші стягнення оголошуються в наказі. Про накладення дисциплінарного стягнення оголошується працівникові особисто, перед строєм чи на нараді (зборах) (п. 31 Дисциплінарного статуту).

У судовому засіданні встановлено, що наказом начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області №834 від 07.10.02 "Про порушення транспортної дисципліни під час проведення перевірки відділом експлуатації транспортних засобів та безпеки руху ДРЗ МВС України та покарання винних" за порушення правил дорожнього руху, ігнорування вимог вказівок та розпоряджень керівництва МВС України та УМВС в області щодо неухильного дотримання транспортної дисципліни оголошено догану майору міліції ДІМ Кіровського ВМ ОСОБА_1 (а.с. 95).

Доказів вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, який став підставою для видання наказу №834 від 07.10.02, доказів відібрання від ОСОБА_1 пояснень у зв'язку з накладенням дисциплінарного стягнення на підставі цього наказу у відповідності з п. 26 Дисциплінарного статуту; доказів ознайомлення ОСОБА_1 з вказаним наказом у відповідності з п. 31 Дисциплінарного статуту відповідачем не надано. Згідно з поясненнями представника відповідача, матеріали цієї перевірки, що проводилася відділом експлуатації транспортних засобів та безпеки дорожнього ДРЗ МВС України, знищені за закінченням терміну зберігання.

Суд вважає, що відповідачем -УМВС України в Кіровоградській області - не доведено правомірність цього рішення, як це передбачено ч.2 ст. 71 КАС України.

Наказом начальника Кіровського ВМ Кіровоградського МВ УМВС України в області №241 від 07.08.03 "Про покарання винних" за порушення службової дисципліни, невихід на службу без поважної причини старшому ДІМ майору міліції ОСОБА_1 оголошено сувору догану (а.с. 97).

Підставою для застосування дисциплінарної відповідальності стали матеріали службової перевірки, проведеної за фактом невиходу позивача на службу без поважних причин з 23 червня 2003 року по 27 червня 2003 року та оформленої висновком від 08.07.03 (а.с. 96). Висновком службової перевірки підтверджується, що згідно з рапортом заступника начальника відділення дільничних інспекторів міліції громадської безпеки Кіровського ВМ Кіровоградського МВ УМВС України в області Храпаченка М.Ю. у період з 18.06.03 по 27.06.03 ОСОБА_1 буз відсутній на службі (а.с. 218-221). 28.06.03 ОСОБА_1 прибув до відділу міліції з лікарняним листком, який підтверджував перебування його на амбулаторному лікуванні у період з 18.06.03 по 22.06.03 (а.с. 216). Причини відсутності на службі у період з 23.06.03 по 27.06.03 ОСОБА_1 не пояснив, від дачі письмових пояснень відмовився (а.с. 96).

З вказаним наказом №241 від 07.08.03 позивач ознайомлений, про що свідчить його особистий підпис (а.с. 97).

Відповідно до довідки Кіровського РВ УМВС України в Кіровоградській області від 28.05.10 дні невиходу ОСОБА_1 на службу 23.06.03 по 27.06.03 визнані прогулами, у зв'язку з чим на підставі наказу №241 від 07.08.03 кошти за ці дні утримані з його заробітної плати (т.2, а.с. 17).

У ході розгляду справи жодного доказу на спростування факту своєї відсутності на роботі у вказаний період позивач суду не надав.

Наказом начальника Кіровського ВМ Кіровоградського МВ УМВС України в області №346 від 10.10.03 "Про порушення службової дисципліни ОСОБА_1 та його покарання" за систематичне порушення службової дисципліни, прогул, ігнорування вимог керівництва відділу міліції старшого ДІМ майора міліції ОСОБА_1 попереджено про неповну посадову відповідність (а.с. 99). З вказаним наказом позивач ознайомлений, про що свідчить його особистий підпис.

Підставою для застосування до позивача цього дисциплінарного стягнення стали матеріали службової перевірки, проведеної за фактом його відсутності без поважних причин на службі впродовж робочого дня 7 жовтня 2003 року та оформленої висновком від 10.10.03 (а.с. 98).

Відповідно до вказаного висновку 07.10.03 зранку, після проведення оперативної наради при заступникові начальника відділу - начальнику міліції громадської безпеки Кіровського відділення міліції Кіровоградського міського відділу УМВС України в області Іліаді О.І., ОСОБА_1 звернувся до безпосередньо до Іліаді О.І. з проханням про можливість неприбуття о 18.00 на оперативну нараду у відділ міліції у зв'язку зі святкуванням дня народження, на що Іліаді О.І. відповів, що після виконання постановлених начальником відділу міліції та безпосередньо ним завдань ОСОБА_1 повинен особисто доповісти про їх виконання і лише тоді може залишити робоче місце. Після цього ОСОБА_1 залишив відділ міліції, про виконання поставлених перед ним завдань протягом робочого дня не доповідав, рапорт про відпустку керівництву відділу міліції не надавав, до відділу міліції не з'явився. Документів, що підтверджують поважність причин невиходу на службу, не надав.

З письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що він 07.10.03 залишив службу з дозволу заступника начальника відділу міліції Іліаді О.І. (а.с. 226). Відповідно до позовної заяви, службу позивач залишив о 10 годині 07.10.03.

Пояснення заступника начальника Кіровського ВМ Кіровоградського МВ УМВС України в області Іліаді О.І. від 08.10.03 свідчать, що ОСОБА_1 зранку 07.10.03 звернувся до нього з приводу можливості неприбуття о 18:00 на оперативну нараду у відділ міліції у зв'язку зі святкуванням дня народження, на що йому було поставлено умову доповісти про виконання завдань начальника відділу міліції та його завдань. Після цього ОСОБА_1 залишив відділ міліції і більше упродовж дня не з'являвся. (а.с. 225).

Відповідно до п. 41 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.91 №114, для осіб рядового і начальницького складу встановлюється 41-годинний робочий тиждень. У необхідних випадках вони несуть службу понад установлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні. Внутрішній розпорядок в органах внутрішніх справ, а також у навчальних закладах (навчальних підрозділах), що здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації начальницького складу Міністерства внутрішніх справ СРСР і Міністерства внутрішніх справ УРСР, встановлюється з урахуванням особливостей діяльності різних служб і підрозділів. Особи рядового і начальницького складу зобов'язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами прямих начальників.

Пунктом 57 Положення передбачено надання особам рядового і начальницького складу короткострокових відпусток при наявності поважних причин на строк до 10 діб.

Між тим, доказів оформлення 07.10.03 короткострокової відпустки чи відгулу (як дня відпочинку за роботу у вихідний або святковий неробочий день) позивачем не надано.

Відповідно до довідки Кіровського РВ УМВС України в Кіровоградській області від 28.05.10 день невиходу ОСОБА_1 на службу 07.10.03 визнано прогулом, у зв'язку з чим на підставі наказу №346 від 10.10.03 кошти за цей день утримані з його заробітної плати. (т.2, а.с. 17)

За таких обставин суд вважає доведеним факт вчинення позивачем прогулу 07.10.03, як підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідність.

Наказом начальника Кіровського ВМ Кіровоградського МВ УМВС України в області №360 від 21.10.03 "Про порушення службової дисципліни ОСОБА_1 та його покарання" за систематичне порушення службової дисципліни, ігнорування вимог керівництва відділу міліції, вказівок і наказів МВС України та УМВС України в Кіровоградській області щодо додержання дисципліни порушено клопотання перед керівництвом УМВС України в Кіровоградській області про звільнення з органів внутрішніх справ України у запас Збройних Сил України (з постановою на військовий облік) за п.64 "є" (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України старшого ДІМ майора міліції ОСОБА_1 (а.с. 101). З вказаним наказом позивач ознайомлений, про що свідчить його особистий підпис.

Підставою для видання цього наказу стали матеріали службової перевірки, проведеної за фактом появи позивача на службі у стані сп'яніння внаслідок вживання алкоголю 8 жовтня 2003 року та оформленої висновком від 10.10.03 (а.с. 100). Відповідно до вказаного висновку 08.10.03 о 17:50 ОСОБА_1 прибув у відділ міліції на оперативну нараду у стані сп'яніння. Після закінчення наради ОСОБА_1 був доставлений до Кіровоградського обласного наркологічного диспансеру для медичного огляду, яким було встановлено, що ОСОБА_1 знаходився у стані сп'яніння внаслідок вживання алкоголю.

Приводом для проведення вказаної перевірки став рапорт заступника начальника відділу міліції Іліаді О.І. (а.с. 102) та протокол №1202 від 08.10.03 медичного огляду ОСОБА_1 для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння (а.с. 103)

Досліджені у судовому засіданні докази підтверджують вчинення відповідачем цього дисциплінарного проступку та спростовують його доводи про незаконність притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Встановлено, що у зв'язку зі звільненням позивача з органів внутрішніх справ атестаційною комісією 28.03.10 проведено його атестування. Атестаційною комісією розглянуто атестаційного листа, складеного на ОСОБА_1 заступником начальника відділу -начальником міліції громадської безпеки Кіровоградського МВ УМВС України в області В.П. Шевчуком, з висновком про невідповідність позивача займаній посаді (а.с. 104-105).

Відповідно до п. 48 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №114 від 29.07.91, атестація осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу проводиться на кожній із займаних посад через чотири роки, а також при призначенні на вищу посаду, переміщенні на нижчу посаду і звільненні з органів внутрішніх справ, якщо переміщення по службі або звільнення провадиться по закінченні року з дня останньої атестації, а у виняткових випадках незалежно від цього строку. На час виникнення спірних відносин порядок проведення атестування особового складу органів внутрішніх справ України, регламентувався відповідною Інструкцією, затвердженою наказом МВС України №148 від 23.02.01 (надалі - Інструкція).

Згідно з п.3.1 Інструкції атестаційні листи на підлеглих складають, як правило, безпосередні начальники.

У разі незгоди з відомостями, відображеними в атестаційному листі, особа, яка атестується, негайно викладає свої мотивовані заперечення в окремому рапорті чи відповідному розділі першого примірника атестаційного листа і ставить під цим текстом свій підпис та дату. У таких випадках старший відносно до безпосереднього начальника протягом 10 днів організовує додаткову перевірку і готує висновок по суті цих заперечень, з яким ознайомлюється атестант (п.4.4.Інструкції).

Пунктом 4.7 Інструкції передбачено, що при атестуванні слід дотримуватися такого порядку: - особа, яка атестується (далі - атестант), заздалегідь попереджається про час та місце засідання атестаційної комісії; - атестаційний лист повинен бути розглянутий на засіданні атестаційної комісії, як правило, у присутності атестанта. Атестаційна комісія має право викликати на своє засідання інших осіб для заслуховування їх пояснень, а також робити запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності особи, яка атестується; - якщо особа рядового і начальницького складу, яка атестується, не з'явилася на засідання атестаційної комісії без поважних причин, то комісія може провести атестування за її відсутності, про що робиться відповідний запис у протоколі засідання атестаційної комісії та атестаційному листі.

На підставі всебічного розгляду показників роботи, професійної компетентності працівника і його ділових та особистих якостей комісія шляхом відкритого голосування приймає один з таких висновків: - займаній посаді відповідає; - займаній посаді не відповідає. (п.4.11 Інструкції).

Висновки атестаційної комісії приймаються простою більшістю голосів за наявності на засіданні не менше двох третин від числа членів комісії і підписуються головою та секретарем. Підсумки голосування заносяться до протоколу засідання атестаційної комісії, який підписують голова цієї комісії і секретар. Атестаційні висновки затверджуються начальником, якому надано право приймання та звільнення працівників з органів внутрішніх справ, або особою, що виконує його обов'язки (п.4.12 Інструкції).

У разі незгоди з висновком атестаційної комісії особа рядового чи начальницького складу після засідання атестаційної комісії має право негайно або протягом 10 днів з часу оголошення рішення подати мотивований рапорт на ім'я прямого начальника, який має право прийняти по ньому остаточне рішення. Рапорти підлягають розгляду та прийняттю по них рішення у місячний термін з дня подачі (п.4.16 Інструкції).

Як вбачається з висновків атестаційного листа, старший дільничний інспектор міліції групи дільничних інспекторів міліції міліції громадської безпеки міського відділення (для оперативного обслуговування мікрорайону "Космонавтів") Кіровоградського міського відділу УМВС України в Кіровоградській областіОСОБА_1 займаній посаді не відповідає. За результатами атестування атестаційною комісією 28.10.03 прийнято рішення про невідповідність ОСОБА_1 займаній посаді та його звільнення з органів внутрішніх справ. Атестаційний висновок затверджено в.о. начальника УМВС України в Кіровоградській області. (а.с. 104-105). Вказане рішення оголошено ОСОБА_1 28.10.03, яким того ж дня на нього подано рапорт про незгоду на ім'я в.о. начальника УМВС України в Кіровоградській області (а.с. 106).

По суті заперечень та незгоди з висновком атестаційної комісії від 28.10.03 проведено перевірку, за висновком якої факти, викладені в рапорті ОСОБА_1, не знайшли свого підтвердження (а.с.107-108).

На підставі атестаційного листа, висновку про звільнення від 03.11.03 (а.с. 109-110) наказом в.о. начальника УМВС України в Кіровоградській області №359 о/с від 03.11.03 "По особовому складу" ОСОБА_1 звільнено у запас Збройних сил України за п.64 "є" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України. (а.с. 111) В вказаним наказом ОСОБА_1 ознайомлений 03.11.03, того ж дня отримав трудову книжку (а.с. 112).

При вирішенні справи суд виходить з того, що спірні правовідносини регулюються Законом України "Про міліцію", Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.91 №114, Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженим Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 29.07.91.

Відповідно до підпункту "є" пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в органах внутрішніх справ в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.

Статтями 1 й 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ Української РСР визначено, що дисципліна осіб рядового і начальницького складу в органах внутрішніх справ полягає в додержанні порядку і правил, установлених законодавством Української РСР та Союзу РСР, присягою, статутами, нормативними актами Міністерства внутрішніх справ Української РСР та Міністерства внутрішніх справ СРСР, що видаються в межах їх повноважень, і наказами начальників органів внутрішніх справ.

Дисципліна в органах внутрішніх справ зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема, додержувати законодавства, виконувати вимоги присяги, статутів і наказів начальників; додержувати норм професійної етики, не вчиняти дій, що можуть призвести до втрати незалежності й об'єктивності при виконанні службових обов'язків; сприяти начальникам у зміцненні дисципліни та забезпеченні статутного порядку тощо.

Відповідно до п.27 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ Української РСР звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ є крайнім заходом дисциплінарного стягнення і може провадитись за систематичне порушення дисципліни або вчинення проступку, несумісного з перебуванням на службі в органах внутрішніх справ.

У судовому засіданні встановлено, що накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ було проведено як крайній захід за систематичне порушення дисципліни, оскільки він протягом року двічі притягувався до дисциплінарної відповідальності, а саме наказом начальника Кіровського ВМ Кіровоградського МВ УМВС України в області №241 від 07.08.03, яким оголошено сувору догану, та наказом начальника Кіровського ВМ Кіровоградського МВ УМВС України в області №346 від 10.10.03, яким позивача попереджено про неповну посадову відповідність.

Скоєний позивачем 08.10.03 дисциплінарний проступок носить систематичний характер, свідчить про порушення ним дисципліни, а тому за його вчинення відповідач правомірно звільнив позивача зі служби в органах внутрішніх справ за п. 64 "є" (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ УРСР.

Обставини вчинення позивачем дисциплінарних проступків підтверджуються матеріалами службових перевірок, які проводилося відповідачем у відповідності з Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 06.12.91 №552.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що звільнення позивача з органів внутрішніх справа було проведено в порядку, передбаченому Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ Української РСР, який був чинним на момент виникнення спірних відносин.

Стосовно додержання позивачем строку звернення до суду за захистом своїх прав суд вважає за необхідне зазначити наступне.

На час виникнення спірних правовідносин порядок звернення до суду у спорах щодо проходження служби в органах внутрішніх справ регулювався правилами, передбаченими главою 31-А "Скарги громадян на рішення, дії або бездіяльність державних органів, юридичних чи службових осіб у сфері управлінської діяльності" ЦПК України 1963 року.

Строки звернення зі скаргою до суду визначались ч.1 ст.248-5 цього Кодексу і обмежувались двома місяцями з дня, коли громадянин дізнався або повинен був дізнатися про порушення його прав чи свобод, або одним місяцем з дня одержання громадянином письмової відповіді про відмову в задоволенні скарги органом, службовою особою вищого рівня по відношенню до того органу, службової особи, що постановили рішення чи здійснили дії або допустили бездіяльність, або з дня закінчення місячного строку після подання скарги, якщо громадянином не було одержано на неї письмової відповіді.

Відповідно до ч.2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Питання щодо строків звернення до адміністративного суду врегульовані ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, за змістом частини першої якої позов може бути подано в межах строку звернення до суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами, а відповідно до частин другої-третьої строки обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги).

Встановлено, що ОСОБА_1 у листопаді 2003 року звернувся до Кіровського районного суду м. Кіровограда в порядку цивільного судочинства з позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області про поновлення на роботі та стягнення оплати за час вимушеного прогулу (а.с. 79-82).

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23.02.04 провадження у справі було закрито на підставі вимог п.1 ч.1 ст.227 ЦПК України 1963 року (а.с. 88).

Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 26.05.04 скасовано ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23.02.04, а справу направлено на новий судовий розгляд іншим суддею до суду першої інстанції.

На вказану ухвалу УМВС України в Кіровоградській області подано касаційну скаргу, яка надійшла до Верховного Суду України разом зі справою у серпні 2004 року.

Ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 21.11.06 дану цивільну справу передано на розгляд складом колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України.

Ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 19.09.07 справу на підставі частин 7, 10 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України знято з розгляду та направлено для розгляду до Вищого адміністративного суду України. (а.с. 84-86, 83).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.04.09 касаційну скаргу УМВС України в Кіровоградській області залишено без задоволення, а ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 26.05.04 - без змін. При цьому в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 29.04.09 зазначено, що після набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства з 01.09.05 справа підлягає розгляду відповідним місцевим судом, як судом адміністративної юрисдикції за правилами цього Кодексу (а.с. 13).

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20.07.09, залишеною без змін ухвалою судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 29.09.09, провадження по справі закрите відповідно до п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (а.с. 87, 14).

З адміністративним позовом про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку з час вимушеного прогулу позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду лише 04.01.10. Вимоги про визнання недійсними наказу УМВС України в Кіровоградській області №834 від 07.10.02 про оголошення догани, наказу Кіровського РВ Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області №241 від 07.08.03 про оголошення суворої догани, наказу Кіровського РВ Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області №346 від 10.10.03 про оголошення неповної посадової відповідності, визнання недійсним висновку атестаційного листа пред'явлені ОСОБА_1 у заяві про внесення змін і доповнень до позовної заяви від 02.02.10 (а.с. 30-32).

Аналіз встановлених судом обставин у їх сукупності свідчить, що передбачені законом строки для звернення до суду позивачем пропущені, доказів на підтвердження поважності причин пропуску цих строків ним не надано, що згідно з ч.1 ст.100 КАС України є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, оскільки відповідач наполягав на цьому.

Відповідно до ч. 5 ст. 94 КАС України у разі відмови у задоволенні позовних вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, а також залишення адміністративного позову без розгляду судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її складення в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш

Постанову складено в повному обсязі 09.06.10.

Попередній документ
11164461
Наступний документ
11164463
Інформація про рішення:
№ рішення: 11164462
№ справи: 2а-10/10/1170
Дата рішення: 04.06.2010
Дата публікації: 16.09.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Кіровоградський окружний адміністративний суд
Категорія справи: