29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"12" червня 2023 р. справа № 924/169/22
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заярнюка І.В. за участю секретаря судового засідання Виноградова Б.С., розглянувши матеріали
за позовом Підприємства споживчої кооперації „СТ КООП 2015 ПЛЮС", м. Волочиськ Хмельницька область
до фізичної особи-підприємця Коваль Лариси Василівни, м. Волочиськ Хмельницька область
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -
Волочиського районного споживчого товариства, м. Волочиськ Хмельницька область
про стягнення 916 656,00 грн. збитків
за участю представників сторін:
позивача - Коновалов М.А. - згідно ордера
відповідача - ФОП Коваль Л.В., Кордас Ж.А. - згідно ордера
від третьої особи - не приймав участі
В судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Процесуальні дії по справі.
22.02.2022р. на адресу господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Підприємства споживчої кооперації "СТ КООП 2015 ПЛЮС", м. Волочиськ до ФОП Коваль Лариси Василівни, м. Волочиськ про стягнення 510 308,00 грн. збитків.
Ухвалою суду від 28.02.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 29.03.2022р.
У підготовчому засіданні постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження у справі на 30 днів, оголошено перерву до 28.04.2022р. із занесенням до протоколу судового засідання.
Ухвалою суду від 28.04.2022р. постановлено зупинити провадження у справі №924/169/22 до набрання законної сили рішенням господарського суду Хмельницької області від 17.11.2021р. у справі №924/564/21.
Ухвалою від 10.10.2022р. провадження у справі №924/169/22 було поновлено, призначено підготовче засідання на 07.11.2022р. з оголошенням перерви до 10.11.2022р.
Ухвалою від 10.11.2022р. суд: задовольнив клопотання ПСК „СТ КООП 2015 ПЛЮС", м. Волочиськ про збільшення позовних вимог (стягання 916 656,00 грн. збитків), залучив до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Волочиське районне споживче товариство, м. Волочиськ, зупинив провадження у справі №924/169/22 до набрання законної сили рішенням господарського суду Хмельницької області від 31.08.2022р. по справі №924/202/22.
Ухвалою від 27.03.2023р. провадження у справі №924/169/22 поновлено, підготовче засідання призначено на 19.04.2023р.
У підготовчому засіданні 19.04.2023р. судом постановлено ухвалу, із занесенням до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого засідання та призначення справи до слухання по суті на 11.05.2023р., з оголошенням перерви до 24.05.2023р.
У судовому засіданні 24.05.2023р. постановлено ухвалу, із занесенням до протоколу судового засідання, про оголошення перерви до 12.06.2023р.
Виклад позицій учасників справи, заяви, клопотання.
Позивач, із врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, яка прийнята судом, просить суд стягнути з відповідача 916 656,00 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди від неотримання позивачем орендної плати за 11 днів травня 2021 року та за період з червня 2021р. по вересень 2022р. відповідно до укладеного з ТОВ „Збруч Палац" договору оренди від 20.05.2021р. №05/2021.
В обґрунтування позову про стягнення збитків позивач вказує на те, що відповідач безпідставно використовує нежитлове приміщення ресторану „Дружба" загальною площею 433,1кв.м. всупереч тому, що за рішенням суду від 17.11.2021р. у справі №924/564/21 фізичну особу-підприємця Коваль Л.В. було виселено вказаного нежитлового приміщення.
Позивач вказує на те, що 16.03.2016р. між Волочиським РайСТ (орендодавець) та ФОП Коваль Л.В. (орендар) укладено договір оренди приміщення за умовами якого позивач прийняв в оренду 70/100 частин нежитлової будівлі, ресторан „Дружба" в м. Волочиськ, вул. Незалежності 7А, загальною площею 361,60 кв.м. із орендною платою 6000 грн. в місяць строком дії до 16.03.2021р.
При цьому, 24.02.2021р. листом за вих.№12 Волочиське РайСТ повідомило ФОП Коваль Л.В. про відмову від договору оренди приміщення та про його розірвання у зв'язку із наявною заборгованістю по орендній платі більше трьох місяців (лист отримано ФОП Коваль Л.В. 04.03.2021р.).
Позивач вказує, що 14.04.2021р. на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між Волочиським районним споживчим товариством як продавцем та Підприємством споживчої кооперації „СТ КООП 2015 ПЛЮС" як покупцем, позивач придбав нежитлове приміщення ресторану „Дружба" загальною площею 433,1 кв.м., зареєстровано право власності позивача на вказане нежитлове приміщення. При цьому, вказане приміщення було передано в оренду ТОВ „Збруч Палац" відповідно до договору оренди від 20.05.2021р.
Позивач зазначає, що ТОВ „Збруч Палац" як орендар звернувся до нього із заявою від 2.05.2021р. про неможливість орендувати приміщення по причині знаходження у ньому сторонніх осіб. При цьому, за рішенням суду від 17.11.2021р. по справі №924/564/21 ФОП Коваль Л.В. було виселено із не житлового приміщення ресторану „Дружба" площею 433,1 кв.м.
Відтак, позивач вважає, що протиправними діями відповідача йому завдано збитки у вигляді упущеної вигоди від отримання орендної плати в сумі 916 656,00 грн., тому просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач у поданому відзиві від 04.11.2022р. із позовними вимогам не погоджується, посилаючись на те, що позивачем не доведено наявність збитків (упущеної вигоди), оскільки в із врахуванням ст. 22 ЦК України для такої міри відповідальності як збитки необхідно наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, суми збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.
Відповідач вказує, що позивачем не доведено самого факту спричинення відповідачем збитків в сумі 916 656,00 грн., також не доведено неправомірність поведінки відповідача, причинний зв'язок між поведінкою та збитками, а також вину.
При цьому, посилання позивача на судове рішення по справі №924/564/21, відповідно до якого ФОП Коваль Ларису Василівну було виселено із не житлового приміщення ресторану „Дружба" загальною площею 433,1кв.м., відповідач вважає таким, що не може підтвердити ані неправомірну поведінку відповідача, ані його вину чи причинний зв'язок між по віденкою та шкодою. Вказаним судовим рішення такі питання не досліджувались.
Відповідач також вважає, що при вирішенні даного спору про стягнення з ФОП Коваль Л.В. збитків необхідно взяти до уваги не тільки обставини, які досліджувались у справі №924/564/21 про виселення відповідача із приміщення ресторану „Дружба" загальною площею 433,1 кв.м., але судове рішення по справі №924/202/22 від 31.08.2022р., яким було встановлено недійсність одностороннього правочину №12 від 24.02.2021р. щодо відмови Волочиського РайСТ від договору оренди від 16.03.2016р., яке мало наслідком неправомірне виселення ФОП Коваль Л.В. із орендованого нею приміщення.
Відповідач також зазначає, що Волочиське РайСТ не надало відповідачу акт на повернення орендованого майна, а п. 3.2 договору від 16.03.2016р. було передбачено право орендодавця звільнити приміщення ресторану від майна відповідача, із чим відповідач погодився.
Відтак, відповідач просить суд відмовити у позові.
Представник третьої особи (Волочиське РайСТ) в засіданні суду участі не приймало, будь-яких письмових заяв чи клопотань до суду від останнього не надходило.
Розглядом матеріалів справи встановлено таке.
16.03.20р. між Волочиським районним споживчим товариством Хмельницької ОСС (орендодавець) та ФОП Коваль Ларисою Василівною (орендар) було укладено договір оренди приміщення (реєстраційний №910), відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування 70/100 частин нежитлової будівлі, ресторан "Дружба", що розташована в м. Волочиськ по вул. Незалежності, №7а на строк, зазначений в п. 4.1. договору.
Пунктом 3.2 договору передбачено, що у разі відмови від права викупу по закінченню строку дії цього договору, а також у випадку його дострокового розірвання, припинення або відмови від договору, що відбулися з підстав визначених чинним законодавством України або цим договором, орендар зобов'язаний протягом доби з дати закінчення строку дії цього договору чи з моменту його дострокового розірвання, припинення або відмови від договору, повернути орендодавцю по акту приймання-передачі приміщення в задовільному стані з урахуванням нормального зносу, а також передати по акту в повному обсязі і справності обладнання та інше майно, одержане орендарем в користування.
Згідно п. 4.1 вказаного договору передбачено, що він набуває чинності з моменту його підписання сторонами та нотаріального посвідчення та діє протягом п'яти років, а саме з 16.03.2016р. до 16.03.2021р.
Згідно п. 6.1.4. договору орендодавець має право відмовитися від цього договору і вимагати повернення орендованого приміщення, якщо орендар не вносить орендну плату протягом трьох місяців підряд, або якщо орендар більше одного місяця з дати платежу не відшкодовує орендодавцю витрати передбачені п. 5.7. договору.
В силу п. 9.1. договору, останній припиняється у разі закінчення строку на який його було укладено та в інших випадках передбачених чинним законодавством України. На вимогу однієї з сторін цей договір може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 ГК України (п. 9.2 договору.).
Орендодавець має право в односторонньому порядку розірвати цей договір і вимагати повернення об'єкта оренди у випадках порушення орендарем будь-якої з умов п. 7.2. цього договору, а також у разі відмови орендаря від прийняття умов, передбачених в п. 5.3. договору (п. 9.4 договору).
Листами від 09.02.2021р. вх.№6 та від 16.02.2021р. вх.№7 ФОП Коваль Л.В. звернулась до Волочиського РайСТ із проханням скористатись своїм правом викупити орендоване нею нежитлове приміщення ресторану „Дружба", м. Волочиськ, вул. Незалежності, 7А, та просить повідомити про дату укладання договору купівлі-продажу.
24.02.2021р. Волочиське РайСТ звернулось до Коваль Лариси Василівни із Повідомленням про відмову від договору оренди приміщення та його розірвання (лист за вих.№12), відповідно до якого відповідача було повідомлено, що дія договору оренди від 16.03.2016р. закінчується 16.03.2021р. та поновлюватися не буде, що відповідно до п. 9.1. договору є підставою для його припинення.
Вказаним листом Волочиське РайСТ повідомило відповідача про розірвання договору оренди приміщення від 16.03.2016р. з моменту одержання останнім даного повідомлення про відмову від договору; вимагає протягом доби з дати розірвання договору повернути орендодавцю орендоване приміщення по акту прийому-передачі в задовільному стані з урахуванням нормального зносу, а також передати по акту в повному обсязі і справності обладнання та інше майно, одержане орендарем в користування.
14.04.2021р. між Волочиським районним споживчим товариством (продавець) та Підприємством споживчої кооперації "СТ КООП 2015 ПЛЮС" (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення (далі - договір купівлі-продажу), згідно з п. 1 якого відповідно до умов цього договору продавець передає у власність, а покупець приймає у власність нежитлове приміщення, ресторан "Дружба" загальною площею 433,1 кв. м., що знаходиться за адресою: Хмельницька область, Волочиський район, м. Волочиськ, вулиця Незалежності, 7а (нежитлове приміщення).
За умовами п. 2 договору купівлі-продажу нежитлове приміщення належить продавцю на підставі договору про поділ нерухомого майна, посвідченого Гадайчук С. Л., приватним нотаріусом Волочиського районного нотаріального округу 03.02.2021 за р.№ 362. Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданого Волочиською міською радою Хмельницької області 05.02.2021, індексний номер 243277252, номер запису про право власності 40427779, реєстраційний номер 2284769868000.
Нерухоме майно відчужується згідно протоколу проведення внутрісистемного аукціону 25.03.2021, переможцем якого є Підприємство споживчої кооперації "СТ КООП 2015 ПЛЮС" (п. 3 договору купівлі-продажу).
Відповідно до п. 4 договору купівлі-продажу продаж цей вчинено за 5298900,00 грн. без ПДВ, які покупець сплатив продавцю до підписання договору.
Висновок про вартість приміщення становить 4925051,00 грн. без ПДВ, згідно звіту, виданого ФОП Терещенко В. В. 31.01.2021 (п. 5 договору купівлі-продажу).
У п. 8 договору купівлі-продажу продавець свідчить, що дійсно є власником нежитлового приміщення, не має обмежень щодо свого права розпорядження нежитловим приміщенням, ні нежитлове приміщення, ні будь-яка його частина на момент укладення цього договору нікому іншому не продане, не подароване, не відчужене іншим способом, не надане в іпотеку, не передане в оренду чи безоплатне користування, не є предметом обтяження, в податковій заставі і під забороною (арештом) не перебуває, права третіх осіб (права наймача, право застави, право довічного утримання тощо) щодо нежитлового приміщення відсутні, питання права власності на нежитлове приміщення не є предметом судового розгляду будь-які спори відносно зазначеною нежитлового приміщення відсутні, нежитлове приміщення не внесено до статутного капіталу юридичних осіб, у нежитловому приміщені не зареєстровано місцезнаходження юридичної особи.
Передача нежитлового приміщення продавцем здійснюється з моменту нотаріального посвідчення даною договору та реєстрації права власності в державному реєстрі речових прав (п. 12 договору купівлі-продажу).
Вищезазначений договір підписаний сторонами, засвідчений відтисками їхніх печаток, містить відмітку про нотаріальне посвідчення приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А. А. та реєстрацію в реєстрі за № 2461.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №252667893 від 14.04.2021р. нежитлове приміщення - ресторан "Дружба" загальною площею 433,1 кв.м., яке розташоване за адресою: Хмельницька область, м. Волочиськ, вул. Незалежності, 7а, зареєстроване на праві приватної власності (номер запису про право власності 41491799 від 14.04.2021) за підприємством споживчої кооперації "СТ КООП 2015 ПЛЮС" на підставі договору купівлі-продажу від 14.04.2021 № 2461.
22.04.2021р. Підприємство споживчої кооперації „СТ КООП 2015 ПЛЮС" направлено на адресу Коваль Л.В. лист за вих.№2204/20-01 „Вимога про усунення перешкод в користуванні майном шляхом звільнення приміщення", відповідно до якого позивач як власник нежитлового приміщення ресторану „Дружба" просив звільнити вказане приміщення від майна та персоналу протягом однієї доби після отримання даного листа, але в будь-якому випадку до 28.04.2021р.
20.05.2021р. між Підприємством споживчої кооперації „СТ КООП 2015 ПЛЮС" (орендодавець) та ТОВ „Збруч Палац" (орендар) було підписано договір оренди №20/05/21, відповідно до п.1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов'язується передати орендарю об'єкт оренди відповідно до договору, а орендар зобов'язується прийняти об'єкт оренди в строкове платне володіння та користування для використання у господарській діяльності.
Згідно п. 1.2, 1.3 договору передбачено, що об'єктом оренди за цим договором є частина приміщень об'єкту нерухомого майна ресторану „Дружба" орендованою площею 361,60 кв.м., що знаходиться за адресою: Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Незалежності, 7А. Об'єкт оренди передається орендарю для використання у відповідності до напрямів його господарської діяльності.
Пунктами 2.1, 2.2 договору передбачено, що вступ орендаря у володіння та користування об'єктом оренди настає одночасно з підписанням сторонами акту про його приймання-передачу. Якщо при передачі об'єкту оренди або під час користування об'єктом оренди орендар виявить його окремі недоліки, він повинен негайно повідомити про це орендодавця, відобразивши свої зауваження в акті приймання-передачі об'єкту оренди. В такому випадку орендодавець зобов'язаний самостійно усунути ці недоліки. В іншому випадку сторони шляхом укладення відповідної додаткової угоди до цього договору, визначають вартість затрат необхідних для усунення виявлених недоліків, та орендар здійснює усунення цих недоліків самостійно із компенсацією орендодавцем витрат орендаря шляхом зарахуванням зустрічних вимог в рахунок, орендної плати за користування об'єктом оренди.
Згідно п.3.1, 3.2 договору передбачено, що строк оренди складає два роки одинадцять місяців та починає свій перебіг з дати підписання сторонами цього договору і акту приймання-передачі об'єкту оренди. Строк оренди може бути змінений тільки за взаємною згодою сторін.
За користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату незалежно від наслідків своєї господарської діяльності у розмірі 56 048,00 грн. за кожен місяць оренди. (п. 4.2 договору).
21.05.2021р. листом за вих.№5 ТОВ „Збруч Палац" (орендар по договору №20/05/21) звернувся до Підприємства споживчої кооперації „СТ КООП 2015 ПЛЮС" із вимогою надати можливість орендарю користуватись орендованим майном, оскільки таке право обмежене по причині перебування у приміщенні сторонніх осіб.
Згідно листа від 26.05.2021р. за вих.№26-05/20-01 (у відповідь на лист №5 від 21.05.2021р.) позивач повідомив ТОВ „Збруч Палац" про те, що позивачем вживаються усі можливі заходи для звільнення приміщення для його передачі орендарю, звернення до органів національної поліції для відповідного реагування та подання позову про виселення ФОП Коваль Л.В. із займаного приміщення.
15.07.2021р. за вих.№15/07/20-01 Підприємства споживчої кооперації „СТ КООП 2015 ПЛЮС" звернулось до ФОП Коваль Л.В. із претензією, згідно якої вимагав звільнити приміщення ресторану „Дружба" та сплатити збитки в сумі 642 433,07 грн., понесені в якості упущеної вигоди.
Згідно рішення Господарського суду Хмельницької області від 28.09.2021 р. по справі №924/565/21 у позові ФОП Коваль Л.В. до Волочиського РайСТ, Підприємства споживчої кооперації "СТ КООП 2015 ПЛЮС", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Експо Проперті Груп" про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 14.04.2021 р., було відмовлено.
Із наявного в матеріалах справи рішення господарського суду Хмельницької області від 17.11.2021р. у справі №924/564/21 слідує, що позов підприємства споживчої кооперації „СТ КООП 2015 ПЛЮС", м. Волочиськ до ФОП Коваль Лариси Василівни, м. Волочиськ про виселення було задоволено, вирішено виселити ФОП Коваль Ларису Василівну із нежитлового приміщення ресторану „Дружба" загальною площею 433,1 кв.м. (м. Волочиськ, вул. Незалежності, буд.7а). Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду 17.05.2022р. рішення місцевого суду у справі №924/564/21 залишено без змін.
В матеріалах справи наявне рішення господарського суду Хмельницької області від 31.08.2022р. у справі №924/202/22 за позовом ФОП Коваль Лариси Василівни м. Волочиськ до Волочиського РайСТ, м. Волочиськ про визнання недійсним одностороннього правочину, відповідно до якого суд визнав недійсним односторонній правочин щодо відмови від договору оренди приміщення та його розірвання, вчинений Волочиським районним споживчим товариством та оформлений повідомленням №12 від 24.02.2021 року (набуло чинності згідно постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.01.2023р.).
Волочиського РайСТ листом від 01.08.2022р. за вих.№34 повідомило Волочиський РВ ДВС про те, що у не житловому приміщенні ресторану „Дружба", крім речей і майна ФОП Коваль Л.В., також знаходиться рухоме майно та речі колишнього власника - Волочиського РайСТ, у зв'язку із цим просило вжити заходи щодо повернення Волочиському РайСТ майна, переданого ФОП Коваль Л.В. згідно переліку, що міститься в акті прийняття-передачі від 17.03.2016р.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів (визнання більш вірогідними), аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За приписом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно зі статтею 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання (стаття 623 ЦК України).
Враховуючи приписи частини 2 статті 623 ЦК України, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Положеннями статей 224, 225 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Отже, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов'язане з обмеженням його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.
Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.
Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому у випадку невиконання договору чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.
Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, а саме відповідальності у вигляді збитків.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
При цьому слід зазначити, що у договірних відносинах протиправна поведінка проявляється у невідповідності поведінки умовам договору та конкретним правовим нормам, що регулюють цей договір.
Під збитками слід розуміти знешкодження або пошкодження майна потерпілого, додаткові витрати, що спричинило для останнього певні невигідні матеріальні наслідки. При цьому збитки розглядаються не тільки як обов'язковий елемент цивільного правопорушення, але і як міра відповідальності.
Відшкодуванню підлягають тільки збитки, які є об'єктивним наслідком протиправної поведінки, тобто між протиправною поведінкою і шкодою повинен бути причинний зв'язок, який полягає в тому, що протиправна поведінка за часом передує шкоді і породжує шкоду.
Обов'язковою умовою відповідальності є також вина, яка полягає у суб'єктивному ставленні особи до наслідків своїх неправомірних дій. Вина може бути у формі умислу (прямий, похідний) або необережності (грубої або простої).
В свою чергу, на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок між поведінкою та заподіяними збитками.
Отже, істинність тверджень позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків (упущеної вигоди), зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв'язку між поведінкою та заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу, підлягає доведенню позивачем перед судом.
Із матеріалів справи слідує, що спір, який виник між сторонами. стосується стягнення суми збитків у вигляді упущеної вигоди від неотримання орендної плати, яку мав би отримати позивач згідно договору оренди №20/05/2021 від 20.05.2021р. між позивачем (орендодавцем) та ТОВ „Збруч Палац" (орендарем).
Натомість, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження понесення позивачем збитків (упущеної вигоди) в сумі 916 656,00 грн., спричинених саме відповідачем внаслідок протиправної поведінки саме відповідача за відсутності вини відповідача та причинного зв'язку між його діями та збитками. Твердження позивача про те, що орендна плата по договору оренди №20/05/2021 від 20.05.2021р. не сплачувалась орендарем (ТОВ „Збруч Палац") саме з вини ФОП Коваль Л.В. і внаслідок саме її протиправних дій, також не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.
Посилання позивача на рішення господарського суду Хмельницької області від 17.11.2021р. у справі №924/564/21, відповідно до якого було вирішено виселити ФОП Коваль Ларису Василівну із нежитлового приміщення ресторану „Дружба" загальною площею 433,1 кв.м. у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди від 16.03.2016р., судом оцінюється критично та не є підставою для стягнення збитків у даній справі. При цьому, правомірність користування приміщенням ресторану „Дружба" загальною площею 433,1 кв.м. та/або протиправність поведінки відповідача не було предметом дослідження у справі №924/564/21.
Позиція позивача стосовно наявності в приміщенні ресторану„Дружба" загальною площею 433,1 кв.м. речей та майна відповідача, і саме цим чиняться перешкоди позивачу в користуванні його власністю, також не знайшли свого підтвердження матеріалами справи. Із наявного у справі акта приймання-передачі від 17.03.2016р. та листа Волочиського РайСТ від 01.08.2022р. за вих.№34 слідує, що у нежитловому приміщенні ресторану „Дружба" також знаходиться рухоме майно та речі колишнього власника - Волочиського РайСТ.
Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Щодо доводів ФОП Коваль Л.В. про порушення її прав та законних інтересів, оскільки вважає себе орендарем приміщення ресторану „Дружба" загальною площею 433,1 кв.м. по договору оренди від 16.03.2016р., строк дії якого не закінчився, судом враховується таке.
Із наявного у справі рішення господарського суду Хмельницької області від 31.08.2022р. у справі №924/202/22 слідує, що суд визнав недійсним односторонній правочин щодо відмови від договору оренди приміщення та його розірвання, вчинений Волочиським РайСТ та оформлений повідомленням №12 від 24.02.2021р. (набуло чинності згідно постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.01.2023р.).
В ході вирішення справи №924/202/22 суд встановив, що Волочиське РайСТ, звертаючись до ФОП Коваль Л.В. з відповідною відмовою, порушило вимоги ст. 782 ЦК України, а тому односторонній правочин у вигляді повідомлення про відмову від договору оренди від 16.03.2016р. від 24 лютого 2021 року слід визнати недійним на підставі ч.1 ст. 203, ч.3 ст. 215 ЦК України.
При цьому, предметом спору у справі №924/169/22 є стягнення з ФОП Коваль Л.В. збитків у вигляді упущеної вигоди, пов'язаної із неправомірним використанням відповідачем майна, а саме: ресторану „Дружба" через використання цього приміщення після розірвання договору оренди від 16.03.2016р. між ФОП Коваль Л.В. і Волочиським РайСТ, з моменту подальшого укладення між Волочиським РайСТ і позивачем - ПСК "СТ "КООП 2015 ПЛЮС" Договору оренди №20-05/2021 від 20 травня 2021 року.
Натомість, суд позбавлений можливості оцінити правомірність та(або) безпідставність користування ФОП Коваль Л.В. орендованим приміщенням ресторану „Дружба" приміщення після розірвання договору оренди від 16.03.2016р. із врахуванням встановлених в ході вирішення справи №924/202/22 фактичних обставин, оскільки вони не є предметом дослідження у справі №924/169/22 та виходять за межі позовних вимог про стягнення збитків.
Судом також констатується, що в ході вирішення справ №924/564/21 та №924/202/22 також відсутні будь-які докази на підтвердження спричинених позивачу збитків у вигляді упущеної вигоди. Інші доводи і твердження позивача також не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.
При цьому, вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника.
Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
З викладених обставин у суду відсутній обов'язок надавати оцінку всім наведеним учасниками по справі доводам, оскільки їх оцінка не спростовує висновку суду про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.
Відтак, враховуючи відсутність достовірних доказів, які б свідчили про наявність у діях відповідача повного складу цивільного правопорушення, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позову.
Згідно ст.129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача. Витрати на правничу допомогу також не підлягають відшкодуванню позивачу у зв'язку із відмовою у позові.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У позові Підприємства споживчої кооперації „СТ КООП 2015 ПЛЮС", м.Волочиськ Хмельницька область до фізичної особи-підприємця Коваль Лариси Василівни, м. Волочиськ Хмельницька область за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Волочиського районного споживчого товариства, м. Волочиськ Хмельницька область про стягнення 916 656,00 грн. збитків, відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України
Повний текст рішення підписано 20.06.2023р.
Суддя І.В. Заярнюк
Віддрук. 2 прим.
1 - до справи;
- Підприємство споживчої кооперації "СТ КООП 2015 ПЛЮС" - направити на ел. адресу адвоката Коновалова М.А. - ІНФОРМАЦІЯ_2
- ФОП Коваль Лариса Василівна - направити на ел.адресу адвоката Кордас Ж.А. - ІНФОРМАЦІЯ_1
2- Волочиське районне споживче товариство (Хмельницька обл. м. Волочиськ, вул. Котляревського,4) - прост. кореспонд.