29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
м. Хмельницький
"13" червня 2023 р. Справа № 924/383/23
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., при секретарі судового засідання Крупській В.В., розглянувши матеріали
за позовом Фізичної особи-підприємця Кучера Артура Вадимовича м. Кам'янець-Подільський
до Фізичної особи-підприємця Алексєєвої Вікторії Романівни м. Кам'янець-Подільський
про стягнення 426110грн. 00коп.
За участю:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Кузнецов К.С. згідно Ордера серії ВХ №1045318 від 09.05.2023р.
З оголошенням перерв в судових засіданнях 17.05.2023 та 30.05.2023.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі ухвалено у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
13.06.2023 в судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.
06.04.2023 на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Кучера Артура Вадимовича м. Кам'янець-Подільський до Фізичної особи-підприємця Алексєєвої Вікторії Романівни м. Кам'янець-Подільський про стягнення 426110грн. 00коп.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що у зв'язку із невиконанням відповідачем умов Договору про надання флористичних послуг від 04.05.2022, позивачем заявлено до стягнення 100000грн. 00коп. штрафу, нарахованого відповідно до п. 7.5 Договору, 317710грн. 00коп. недоотриманих доходів (упущеної вигоди), у зв'язку із невиконанням п. 1.2 Договору, а також 8400грн. 00коп. коштів за навчання відповідно до п. 6.4 Договору.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2023, позовну заяву передано для розгляду судді Кочергіній В.О.
Ухвалою суду від 10.04.2023 позовну заяву залишено без руху, встановлено заявнику строк на усунення недоліків позовної заяви - не пізніше 10 днів з дня вручення зазначеної ухвали шляхом подання до суду доказів доплати судового збору у сумі 2129грн. 65коп.
21.04.2023, в межах встановленого судом строку, через загальний відділ канцелярії Господарського суду Хмельницької області від позивача надійшла заява (вх.№05-22/2586/23) про усунення недоліків, із доказами сплати судового збору у сумі 2129грн. 65коп.
Ухвалою суду 25.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №924/383/23, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 10год. 00хв. 17.05.2023.
09.05.2023 на адресу суду через службу діловодства від представника відповідача надійшов відзив на позов (вх.№05-22/2952/23) із запереченнями та зазначенням про те, що відповідно до умов укладеного між сторонами Договору про надання флористичних послуг від 04.05.2022, фактичне надання послуг ФОП Алексєєвою В.Р. здійснювалось до липня 2022 року. Пізніше, у зв'язку із хворобою відповідача, надання послуг за договором було припинено про що повідомлено Замовника (позивача у даній справі). Доказів направлення на адресу ФОП Алексеєвої В.Р. або надання їй в інший спосіб завдань/замовлень про необхідність складати та оформлювати квіткові букети, квіткові та інші композиції до позовної заяви позивачем не долучено, що свідчить про їх відсутність та безпідставність заявлених позовних вимог. Також відповідач вказує про те, що у зв'язку із ненаданням позивачем у даній справі завдань/замовлень, фактично має місце прострочення кредитора, а тому вина відповідача у не передачі позивачу 100 композицій на місяць відсутня. Звертає увагу суду, що укладений між сторонами договір від 04.05.2022 р. мав удаваний характер, оскільки між Алексєєвою В.Р. та ФОП Кучером А.В. фактично склались трудові, а не господарські відносини. У відзиві представник відповідача зазначає про те, що позивач належним чином не обгрунтував, не підтвердив конкретними підрахунками та доказами неотримання доходу внаслідок порушення відповідачем умов договору у вигляді не передачі позивачу квіткових композицій. Наголошує, що відповідачем будь-які порушення умов договору не допускались, а як було зазначено, взагалі має місце прострочення кредитора, оскільки останній не надавав будь-яких замовлень/завдань на виконання послуг, а тому підстави для застосування одноразового штрафу, нарахованого відповідно до п. 7.5 Договору відсутні. Також представник відповідача просить суд зменшити розмір нарахованого штрафу до мінімального розміру, у зв'язку із скрутним фінансовим становищем. До відзиву додано додаткові докази в підтвердження викладених обставин та заперечень.
17.05.2023 на адресу суду через службу діловодства від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№05-22/3159/23). У відповіді зазначає про те, що відзив відповідача на позовну заяву містить неналежні докази, які жодним чином не підтверджують заперечення проти позову. Наведені у відзиві докази не стосуються предмета доказування і спрямовані на створення обставин, які входять в предмет доказування, а від так не сприяють своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи. Щодо тверджень відповідача про те, що укладений між сторонами Договір від 04.05.2022 має удаваний характер, позивач зазначає, що таке твердження не відповідає дійсності, оскільки відповідно до ст. 205 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. У відповіді позивач зазначає про те, що звертався до відповідача з письмовою претензією про виконання умов Договору, а клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу, яке міститься у відзиві на позов, підтверджує визнання відповідачем позову.
На підставі наведеного, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.
17.05.2023 представником позивача надіслано до суду заяву (вх.№05-22/3158/23), в якій зазначає про те, що станом на 17.05.2023 ціна позову не змінилась, повне або часткове погашення спірної заборгованості відповідачем не здійснювалось.
17.05.2023 в судовому засіданні оголошено перерву на 12:00год. 30.05.2023, про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.
26.05.2023 відповідачем подано до суду клопотання (вх.№05-08/1789/23), в якому просить суд поновити строк на подання додаткових доказів - заяви свідка ОСОБА_1 від 15.05.2023р. та долучити їх до матеріалів справи.
30.05.2023 в судовому засіданні поновлено відповідачу строк для подання додаткових доказів та долучено їх до матеріалів справи, а також оголошено перерву на 10:20год. 13.06.2023, про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.
31.05.2023 представником позивача надіслано до суду клопотання (вх.№05-22/3420/23), в якому позовні вимоги підтримує, а також просить суд здійснювати розгляд справи без її участі, за наявними матеріалами справи.
12.06.2023 представником позивача на електронну адресу суду надіслано клопотання (вх.№05-22/3641/23), в якому позовні вимоги підтримує, а також просить суд здійснювати розгляд справи без її участі, за наявними в справі доказами.
Представник позивача в судове засідання 13.06.2023 не з'явився.
Представник відповідача в судовому засіданні 13.06.2023 проти позову заперечував, просив суд відмовити позивачу у його задоволенні.
Дослідивши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги суд встановив наступне.
22.04.2022 між ФОП Кучер А.В. (Замовник) та фізичною особою ОСОБА_2 (Виконавець) було укладено Договір №1 про надання послуг з проведення тренінг-курсу.
Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Договору Виконавець зобов'язується надати послугу Замовнику шляхом проведення тренінг-курсу "Основи сучасної флористики" для Алексєєвої Вікторії Романівни, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити зазначену послугу.
Виконавець надає послугу Замовнику відповідно до програми тренінг-курсу "Основи сучасної флористики", яка міститься в Додатку 1 до даного Договору. Додаток 1 до Договору є невід'ємною частиною даного Договору.
Згідно з п. 2.1 Договору, ціна Договору становить 8400грн. 00коп.
Відповідно до п. 8.1 Договору, Договір набирає чинності в день підписання його обома сторонами та діє до 22.09.2022.
Договір підписано ФОП Кучером А.В. та фізичною особою ОСОБА_2. особисто.
Матеріали справи містять Додаток 1 до Договору про надання послуг з проведення тренінг-курсу та Акт наданих послуг за Договором (від 23.05.2022) на суму 8400грн. 00коп.
Додаток 1 до Договору та Акт наданих послуг підписані сторонами особисто.
04.05.2022 між ФОП Кучер А.В. (Замовник) та ФОП Алексєєва В.Р. (Виконавець) було укладено Договір про надання флористичних послуг.
Відповідно до п.1.1 Договору, Виконавець зобов'язується за завданням Замовника надавати флористичні послуги Замовнику шляхом складання та оформлення композицій з квітів, рослин та природних матеріалів, а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити, зазначені послуги.
Виконавець зобов'язується скласти, оформити та передати Замовнику не менше ніж 100 (сто) композицій на місяць (п.1.2 Договору).
Згідно з п. 2.1 Договору, ціна Договору становить суму винагороди Виконавця, передбачену п. 4.1 даного Договору.
Відповідно до п.3.2 Договору, Замовник зобов'язаний:
- своєчасно надавати Виконавцю завдання, які відповідають покладеним на нього обов'язкам за Договором (пп.3.2.1);
- створити необхідні умови для Виконавця для реалізації ним своїх обов'язків за цим Договором (пп.3.2.2).
- оплатити послуги Виконавця, на умовах передбачених даним Договором (пп. 3.2.3);
Відповідно до п. 3.4 Договору, Виконавець зобов'язаний:
- своєчасно та якісно надавати послуги зазначені в п. 1.1 даного Договору (п.п. 3.4.1);
- сформувати каталог зразкових композицій (п.п. 3.4.2);
- складати квіткові букети, квіткові та інші композиції відповідно до каталогу зразкових композицій (п.п. 3.4.3);
- складати квіткові букети, квіткові та інші композиції відповідно до замовлень Замовника з урахуванням декоративно-стильованих правил і властивостей матеріалів (п.п. 3.4.4).
Пунктом 4.1 Договору визначено, що вартість послуг визначається сторонами за домовленістю по факту їх надання за результатами кожного календарного місяця та фіксується в актах про надані послуги.
Акт про надані послуги підписується Сторонами до 30 числа місяця, наступного за календарним місяцем, в якому фактично надавалися послуги (п.4.2 договору).
Замовник зобов'язаний перерахувати суму зазначену в акті про надані послуги протягом 4 днів з моменту підписання такого акту (п.4.3 договору).
За змістом п.4.5 договору, оплата винагороди, що передбачена в п. 4.1 цього Договору, здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця на підставі Акту приймання-передачі наданих послуг.
Відповідно до п. 6.4 Договору, у випадку дострокового розірвання даного Договору Виконавцем в односторонньому порядку, Виконавець зобов'язаний відшкодувати Замовнику кошти, витрачені на оплату послуг з підготовки Виконавця як флориста.
Згідно з п.п. 7.1, 7.5 Договору, у випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність визначену цим Договором та чинним законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
У випадку порушень Виконавцем вимог положень, встановлених пунктами 3.4.5, 3.4.6, 7.1, 7.2 даного Договору, Виконавець сплачує на користь Замовника штраф в розмірі 100000 (сто тисяч) гривень.
Згідно з п. 10.1 Договору, Договір набирає чинності в день підписання його обома сторонами та діє до 04.05.2024.
Відповідно до п.10.2 договір припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законодавством України.
За змістом п.10.3.2 договору Договір може бути припинений достроково, у разі односторонньої відмови сторони від Договору частково або у повному обсязі в порядку, передбаченому цим Договором.
Пунктом 10.7 договору сторони узгодили, що кожна із сторін має право розірвати цей Договір в односторонньому порядку, попередньо письмово повідомити про це другу сторону за 1 місяць із зобов'язанням відшкодувати всі завдані цим збитки другій стороні.
Договір підписано позивачем та відповідачем особисто.
Представником відповідача до матеріалів справи надано нотаріально засвідчену заяву свідка ОСОБА_1 від 15.05.2023.
В заяві свідок зазначає про те, що вона, в період з 27.05.2022 по 30.07.2022 неофіційно працювала з ФОП Кучером А.В., та разом із нею за Договором про надання флористичних послуг від 04.05.2022 працювала ФОП Алексєєва В.Р.
В період з травня по липень 2022 року, вона виконувала наступну роботу: виконувала замовлення клієнтів, особисті замовлення і завдання ФОП Кучера А.В., контролювала якість робіт і квітів, розробляла фірмові композиції.
В кінці липня 2022 року ФОП Кучер А.В. повідомив, що роботу Алексєєвої В.Р. буде виконувати інша особа. Будь-яких завдань та замовлень Алексєєвій В.Р. під час її роботи не надавав.
В заяві, свідок повідомляє, що обізнана зі змістом закону стосовно кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та свою абсолютну готовність з'явитись до суду за викликом для підтвердження своїх свідчень.
Заява засвідчена приватним нотаріусом Кам'янець-Подільського районного нотаріального округу Хмельницької області Мартинюк С.О., зареєстрована в реєстрі за №428.
Матеріали справи містять надані відповідачем роздруківки переписок з застосунку Viber між позивачем та відповідачем у період дії договору від 04.05.2022р.
Позивач в позовній заяві вважає, що відповідач порушив умови Договору про надання флористичних послуг від 04.05.2022, у зв'язку із чим, ним заявлено до стягнення 100000грн. 00коп. штрафу, нарахованого відповідно до п. 7.5 Договору, 317710грн. 00коп. неотриманих доходів (упущеної вигоди), у зв'язку із невиконанням п. 1.2 Договору, а також 8400грн. 00коп. коштів за навчання відповідно до п. 6.4 Договору, які просить суд стягнути в примусовому порядку.
Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані сторонами докази по суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо, судом береться до уваги таке.
Згідно ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Судом встановлено, що 22.04.2022 між ФОП Кучер А.В. (Замовник) та фізичною особою ОСОБА_2. (Виконавець) було укладено Договір №1 про надання послуг з проведення тренінг-курсу, відповідно до умов якого Виконавець зобов'язується надати послугу Замовнику шляхом проведення тренінг-курсу "Основи сучасної флористики" для Алексєєвої Вікторії Романівни, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити зазначену послугу.
Виконавець надає послугу Замовнику відповідно до програми тренінг-курсу "Основи сучасної флористики", яка міститься в Додатку 1 до даного Договору. Додаток 1 до Договору є невід'ємною частиною даного Договору.
Ціна Договору становить 8400грн. 00коп.
Крім цього, 04.05.2022 між ФОП Кучер А.В. (Замовник) та ФОП Алексєєва В.Р. (Виконавець) було укладено Договір про надання флористичних послуг, відповідно до п.1.1 та п.1.2 якого, Виконавець зобов'язується за завданням Замовника надавати флористичні послуги Замовнику шляхом складання та оформлення композицій з квітів, рослин та природних матеріалів, а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити, зазначені послуги. Виконавець зобов'язується скласти, оформити та передати Замовнику не менше ніж 100 (сто) композицій на місяць.
Згідно ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Учасниками процесу на час розгляду справи по суті не подано доказів в підтвердження оспорення/визнання недійсним договору про надання флористичних послуг від 04.05.2022р., з огляду на що, суд виходить з принципу презумпції правомірності правочину.
Окремо суд зазначає, що за змістом ч.2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог
Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За змістом ст.ст. 526, 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п.1.1 Договору від 04.05.2022р., Виконавець зобов'язався за завданням Замовника надавати флористичні послуги Замовнику шляхом складання та оформлення композицій з квітів, рослин та природних матеріалів, а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити, зазначені послуги, а згідно п.1.2 договору Виконавець зобов'язався скласти, оформити та передати Замовнику не менше ніж 100 (сто) композицій на місяць (п.1.2 Договору).
Згідно п.3.2 договору Замовник зобов'язаний: своєчасно надавати Виконавцю завдання, які відповідають покладеним на нього обов'язкам за Договором (пп.3.2.1); створити необхідні умови для Виконавця для реалізації ним своїх обов'язків за цим Договором (пп.3.2.2).
За змістом наведених умов договору, суд доходить висновку, що надання послуг по складанню квіткових композиції відбувається за завданням Замовника.
Матеріали справи не містять доказів надання замовлень (завдань) Виконавцю та не виконання вказаних замовлень/завдань з боку Виконавця.
Щодо посилання позивача на не виконання відповідачем п.3.4.2 договору суд зазначає, що у договорі не визначено строку, протягом якого каталог зразкових композицій мав бути сформований, вимог до оформлення каталогу зразкових композицій. При цьому положення договору не містять умов порядку прийому-передачі каталогу зразкових композицій (за актом прийому передачі, тощо).
Згідно п.3.4.3 Договору Виконавець зобов'язався складати квіткові букети та квіткові композиції відповідно до каталогу зразкових композицій.
Як стверджується з копій роздруківок переписки сторін у застосунку Viber у період з 04.05.2022р. по липень 2022р. відповідачем виконувались замовлення Замовника.
Надаючи оцінку поданим роздруківкам переписки сторін у застосунку Viber, судом враховується, що згідно ст.96 Господарського процесуального кодексу України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 15.07.2022 у справі №914/1003/21 зазначив, що на відміну від електронного документа, електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи. (п.68 постанови).
Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, в якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина третя статті 96 Господарського процесуального кодексу України), який, в свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України). Таким чином, подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу (такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 922/51/20, від 14.12.2021 у справі № 910/17662/19) (п.69 постанови).
Роздруківки є паперовою копією електронного доказу. Звідси вони мають бути засвідчені як паперові копії в порядку, встановленому чинним законодавством, та не підлягають засвідченню електронним підписом (п. 82 постанови).
Будь-яких сумнівів відповідності паперової копії оригіналу представник позивача не висловив.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 15.07.2022 у справі №914/1003/21 застосував відомий у світі принцип самоідентифікації автора зазначивши, що до електронних доказів широко застосовується й доктрина "листа у відповідь". Якщо доведено, що лист чи повідомлення було відправлено певній особі, то повідомлення, яке є відповіддю, вважатиметься автентичним без додаткових доказів. Адже малоймовірно, що хтось окрім цієї особи, може отримати та відповісти на повідомлення з урахуванням його змісту, обговорюваних деталей.
З огляду на наведене, встановлюючи обставини спірних правовідносин, суд надає оцінку поданим відповідачем роздруківкам переписки сторін із застосунку Viber в сукупності з іншими доказами по справі.
Зважаючи на відсутність належних та допустимих доказів надання замовлень (завдань) Виконавцю та не виконання вказаних замовлень/завдань з боку Виконавця, підтвердження роздруківками із застосунку Viber, а саме скріншотами квіткових композицій виконання замовлень Замовника та позицією Замовника у відповідь на отримані фото квіткових композицій, враховуючи приписи п.3.4.3 договору, згідно якого Замовлення складаються відповідно до каталогу квіткових пропозицій, суд оцінює критично доводи позивача про відсутність каталогу квіткових пропозицій та невиконання замовлень Замовника з боку виконавця, з огляд на що, вважає не доведеними позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій у розмірі 100000грн. нарахованих на підставі п.7.5 договору за порушення п.7.1 договору та відмовляє у їх задоволенні.
Щодо позовних вимог про стягнення 317710грн. неотриманих доходів, які розраховані із 100квіткових композицій на місяць (п.1.2 договору) та 1000квіткових композицій за період з 04.05.2022р. по 04.02.2023р. виходячи із вартості 317,71грн. продажу однієї квіткової композиції, суд зазначає та враховує таке.
Умови пункту 1.2 договору входять до розділу 1 договору та повинні тлумачитись разом із п.1.1 договору, який визначає, що Виконавець зобов'язався за завданням Замовника надавати флористичні послуги Замовнику шляхом складання та оформлення композицій з квітів, рослин та природних матеріалів, а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити, зазначені послуги
За змістом статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Матеріали справи не містять доказів надання замовлень (завдань) Виконавцю у кількості 100 штук на місяць та не виконання вказаних замовлень/завдань з боку Виконавця, з огляду на що, порушення прав позивача суд вважає не підтвердженим.
Відповідно до положень частини першої статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Як зазначає Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 21.04.2021 у справі № 913/335/20, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Відповідальність у вигляді відшкодування збитків може бути покладено на особу за наявності в її діях складу цивільного правопорушення. На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок між такою поведінкою із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
У розумінні наведених положень особа, яка порушила зобов'язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема, у виді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини боржника. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає. При цьому на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків і причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях немає вини у заподіянні збитків.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо).
Причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, завданими потерпілій особі. Позивачу в цій категорії справ слід довести в порядку, передбаченому положеннями частини третьої статті 13, статей 74, 76-77 ГПК України, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.
Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.
Вимагаючи відшкодування збитків у виді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу.
Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними (не можуть обґрунтовуватися гіпотетично та на прогнозах), а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків (повинні мати чітке документальне обґрунтування). Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 02.03.2021 у справі № 922/1742/20, від 17.02.2021 у справі № 916/450/20, від 03.11.2020 у справі № 916/3563/19, від 20.10.2020 у справі № 910/17533/19, від 26.02.2020 у справі № 914/263/19.
Щодо поданої роздруківки (а.с.15) в якості підтвердження вартості середнього чеку, суд оцінює поданий доказ критично та до уваги не приймає, оскільки останній не містить відомостей за допомогою якої можна ідентифікувати походження та інформаційний зміст вказаного доказу.
Зважаючи на встановлені під час розгляду справи обставини, оцінюючи подані докази, суд доходить висновку, що позивачем не доведено наявність протиправної поведінки відповідача, причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою, не підтверджено реальність отримання доходів у розмірі 317710грн., з огляду на що, суд вважає не обгрунтованими позовні вимоги в частині стягнення 317710грн. упущеної вигоди та відмовляє у їх задоволенні.
Щодо позовних вимог про стягнення 8400грн. збитків-витрат на проведення тренінг курсу по підготовці відповідача як флориста судом враховується, що відповідно до п.6.4 Договору, у випадку дострокового розірвання даного Договору Виконавцем в односторонньому порядку, Виконавець зобов'язаний відшкодувати Замовнику кошти, витрачені на оплату послуг з підготовки Виконавця як флориста.
Матеріалами справи, а саме договором №1 про надання послуг з проведення тренінг-курсу від 22.04.2022р., додатком №1 до договору, актом приймання-передачі наданих послуг, підтверджено понесення позивачем витрат по підготовці відповідача як флориста у сумі 8400грн.
Зважаючи на відомості перемовин сторін, які підтверджуються роздруківками переписки із застосунку Viber, враховуючи п.10.7 договору, який визначає право на розірвання договору в односторонньому порядку, суд вважає, що договір припинив свою дію внаслідок односторонньої відмови від його виконання з боку Виконавця за станом здоров'я, яка висловлена у повідомленні від 13.07.2022р. Прийняття вказаної відмови від договору підтверджується позицією позивача у вказаній переписці за 30.07.2022р.
З огляду на встановлені під час розгляду справи обставини дострокового розірвання договору за заявою відповідача, з урахуванням п.6.4 договору та доведеності понесених витрат на суму 8400грн. суд вважає позовні вимоги в цій частині обгрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно вимог статей 73, 76, 77 та 79 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування; Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову у сумі 8400грн. 00коп. коштів за оплату навчання. В решті суми 100000грн. 00коп. штрафу та 317710грн. 00коп. упущеної вигоди, у позові належить відмовити.
У зв'язку із частковим задоволенням позову, витрати по оплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Алексєєвої Вікторії Романівни ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Кучера Артура Вадимовича ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 8400грн. 00коп. (вісім тисяч чотириста гривень 00 копійок) коштів за навчання, 121грн. 44коп. (сто двадцять одна гривня 44 копійки) витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
В решті суми у позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено та підписано 20.06.2023.
Суддя В.О. Кочергіна
Виготовлено 5 примірників:
1-до справи (в паперовому);
2-позивачу ФОП Кучеру А.В. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 на електронну пошту);
3-адвокату Мачуській І.Б. ( ІНФОРМАЦІЯ_2 на електронну пошту);
4-5-відповідачу Алексєєвій В.Р. ( ІНФОРМАЦІЯ_3 на електронну пошту, АДРЕСА_4 простим).