12 червня 2023 рокуСправа № 921/215/23
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Хоми С.О.
за участю секретаря судового засідання: Кульчицька Д.О.
Розглянувши: матеріали Заяви № без номера від 27.03.2023 (документ сформований в системі «Електронний суд» 27.03.2023), (вх. № 232 від 28.03.2023)
Боржника: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства)
За участю:
-боржника: не з'явився;
-представника боржника: Кінебас Олексій Михайлович, адвокат, ордер серія СВ № 1052577 від 10.05.2023 (в режимі відеоконференції).
Суть справи.
28.03.2023 до суду надійшла Заява без номера від 27.03.2023 (документ сформований в системі «Електронний суд» 27.03.2023), (вх. № 232 від 28.03.2023) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.03.2023 вказану вище заяву передано на розгляд судді Хома С.О.
Ухвалою від 03.04.2023 Заяву № без номера від 27.03.2023 (документ сформований в системі «Електронний суд» 27.03.2023), (вх. № 232 від 28.03.2023) ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність - залишено без руху.
25.01.2023 через систему “Електронний суд” від заявника надійшла Заява № без номера від 25.01.2023 (вх.№ 669 від 26.01.23) про усунення недоліків з додатком.
Ухвалою від 12.04.2023 Заяву № без номера від 27.03.2023 (документ сформований в системі «Електронний суд» 27.03.2023), (вх. № 232 від 28.03.2023) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , підготовче засідання призначено на 03.05.2023 року на 11 год. 30 хв..
В підготовче засідання боржник не з'явився.
В підготовче засідання з'явився представник боржника ОСОБА_2 , в режимі відеоконференції.
Розглянувши Заяву № без номера від 27.03.2023 (документ сформований в системі «Електронний суд» 27.03.2023), (вх. № 232 від 28.03.2023) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , заслухавши пояснення представника боржника, оцінивши докази, подані боржником в обґрунтування своїх вимог, викладених в такій Заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 звернувся до суду з Заявою № без номера від 27.03.2023 (документ сформований в системі «Електронний суд» 27.03.2023), (вх. № 232 від 28.03.2023) про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність.
В обґрунтування своїх вимог боржник зазначає, що уклав кредитні договори, по яких існує заборгованість з 5 фінансовими установами, а саме з АТ «Сенс Банк», АТ «Таскомбанк», АТ «А-Банк», АТ «Універсал Банк», АТ «КредоБанк».
В поданій Заяві боржник ОСОБА_1 зазначає, що станом на дату подання Заяви, згідно даними УБКІ та особистими підрахунками, розмір моєї заборгованості складає приблизно більше 451 038,81 грн.
Як зазначається боржником у Своїй Заяві станом на день подання Заяви про відкриття провадження про неплатоспроможність відповідно до Довідки № 31/19/1-21-24 о/п від 06.10.2022 наявні у власності транспортні засоби, а саме :
Марка: ГАЗ
Модель: 3307 Ф-2 СПГ
Номер кузову: НОМЕР_2
Рік випуску:2002 року.
Марка: ВАЗ
Модель: 21213
Номер кузову: НОМЕР_3
Рік випуску:1995 року.
Однак, повідомляє суд, що дані автомобілі були продані відповідно до Розписки від 22.03.2023 року.
Проте боржником не надано до Заяви про відкриття провадження довідку з Сервісного центру МВС щодо відсутності у власності зазначених транспортних засобів (після їх продажу).
В своїй заяві боржник зазначає, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна не виявлено записів щодо права власності на майно.
Однак, повідомляє суд, що за правом спільної сумісної власності належить квартира та членам сім'ї ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , відповідно до Свідоцтва про право власності на житло від 12.02.2022 року, виданого Бюром технічної інвентаризації.
Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи викладені в статті 115 КУзПБ, зокрема провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника. Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності). До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
У відповідності до п.3, п.14 ч.3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються, зокрема, конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Як вбачається з поданих матеріалів, боржником не долучено до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність доказів, підтверджуючих наявність заборгованості перед фінансовими установами на заявлену суму - 451 038,81 грн. (у Заяві про визнання неплатоспроможним боржник зазначає про наявність заборгованості перед 5 кредиторами, проте заявником не подано до суду копії всіх кредитних договорів) так і доказів заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) щодо наявних кредиторів, підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором не надано.
В заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зазначає, що ним не надано належних доказів в частині (всіх копій договорів, квитанцій, банківських виписок, тощо), що підтверджують суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо, підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором, через їх відсутність або втрату.
Проте боржником ОСОБА_1 не надано жодних доказів на підтвердження звернення до фінансових установ (кредиторів) для отримання копій договорів, банківських виписок, квитанцій, тощо. Суд звертає увагу, що посилання заявника на відсутність у нього оригіналів доказів не звільняє Заявника від обов'язку, визначеного п. 8 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України, щодо зазначення у кого знаходяться оригінали доказів, та не звільняє від обов'язку вжити заходів щодо отримання засвідчених належним чином копій документів, у банківської установи. У разі обґрунтованої неможливості подання зазначених Заявником доказів, процесуальним законодавством передбачена можливість вчинення певних процесуальних дій заявником (ч.3 ст.164, ст.81 Господарського процесуального кодексу України).
Також суд звертає увагу, що сама по собі наявність договору не є належним доказом підтвердження заборгованості.
Відповідно до ч.3 ст.115 КУзПБ до складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
З поданих заявником доказів (конкретизованого списку боржників та кредиторів) вбачається наявність загальної суми простроченої заборгованості - 451 038,81 грн., проте з цього доказу неможливо встановити суму неустойки (штрафу, пені) окремо.
Суд зазначає, що заявником до Заяви про відкриття провадження про неплатоспроможність додано Витяг (Звіт) з сайту Українське бюро кредитних історій.
У цьому контексті суд вважає, що самого Витягу (Звіту) з сайту Українське бюро кредитних історій недостатньо для підтвердження вказаних обставин, оскільки такий Звіт хоча і є належним доказом наявності кредитних відносин боржника з кредиторами, однак може містити неповну чи недостовірну інформацію про розмір та структуру заборгованості боржника, в тому числі за основним зобов'язанням.
Такого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 16.11.2022р. у справі №917/1604/21 з огляду на передбачене ч.5 ст.13 Закону №2704-IV право суб'єкта кредитної історії щодо звернення до бюро з письмовою заявою у разі незгоди з інформацією, що складає його кредитну історію, за винятком інформації про кредитний бал.
Суд повторно зазначає, що пунктом 14 ч.3 ст.116 КУзПБ визначено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених ст.115 цього Кодексу.
Таким чином, подання боржником при зверненні до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність лише Витягу (Звіту) з сайту Українське бюро кредитних історій, однак без додавання інших документів (які стали підставою виникнення грошового зобов'язання у розумінні ст.1 КУзПБ) для належного підтвердження розміру заборгованості цього боржника (в тому числі за основним зобов'язанням), підстав виникнення зобов'язань та строків їх виконання, є недостатнім для доведення відповідних обставин та, як наслідок, встановлення судом наявності підстав для відкриття провадження у такій справі.
Суд зазначає, що ОСОБА_1 до заяви не додано доказів з яких би вбачалося, що боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, оскільки як вбачається з доданої до заяви Витягу (Звіту) з сайту Українське бюро кредитних історій, вбачається що за договором (002/12660803-СКSB (12700873) «Таскомбанк» - період березень 2023, термін прострочення менше 7-ми днів.
А тому суд приходить до висновку, що заявником не підтверджено належними доказами: наявність кредитних зобов'язань; отримання кредитів та заборгованості (з відображенням періоду її виникнення за кожним з договорів) по ним; припинення ним погашення кредитів за кожним з кредитних зобов'язань.
Крім того, згідно з ч.5 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства, Декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.
До членів сім'ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Заявником до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додано декларації про майновий стан боржника за 2020, 2021 та 2022 роки.
Відповідно до п. 9 Приміток до затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 2627/5 від 21.08.2019 форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім'ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлювальні документи, відповідні державні реєстри). Якщо член сім'ї не надав боржнику інформацію і така інформація не може бути отримана ним з офіційних джерел, у відповідному рядку декларації зазначається «Член сім'ї не надав інформацію».
Як вбачається із доданих до заяви декларації про майновий стан боржника за 2020 - 2022 роки заявником у відповідних рядках декларацій зазначено "Члени сім'ї інформації не надали".
Водночас, до Заяви не додано докази отримання відповідної інформації із офіційних джерел щодо членів сім'ї, яка необхідна для заповнення відповідних розділів декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність. Надано лише Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків відповідь на запит у електронному вигляді від 23.03.2023 що стосуються доходів саме боржника ОСОБА_1 .
У своїй заяві про відкриття провадження про неплатоспроможність ОСОБА_1 зазначає, що відповідно до Довідки ПФУ від 23.03.2023 року та трудової книжки серії НОМЕР_4 він не працевлаштований (звільнений з останнього місця роботи наказом №97-к від 25.06.2015 року), дохід становить 0 грн.
Проте, обґрунтованих обставин щодо неможливості заявнику ОСОБА_1 працевлаштуватися з метою забезпечення особистих потреб та сплати існуючих зобов'язань перед банками та іншими фінансовими установами заявником не наведено, доказів про намір працевлаштуватись (взяття на облік в центрі зайнятості, тощо) боржником не надано.
Скрутне фінансове становище, неможливість виконання своїх боргових зобов'язань не є тими підставами, що перешкоджають заявнику реалізувати своє право на працю. Як наслідок звернутися до суду в майбутньому з заявою про неплатоспроможність, з дотриманням всіх вимог передбачених нормами Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до частини другої статті 6 КУзПБ щодо боржника-фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.
Згідно зі статтею 1 КУзПБ реструктуризація боргів боржника це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи-підприємця визначено Книгою четвертою КУзПБ.
Відповідно до вимог ч.5 ст.119 КУзПБ відкриття провадження у справі супроводжується одночасним введенням процедури реструктуризації боргів боржника та призначення керуючого реструктуризацією.
Частиною 4 статті 116 КУзПБ визначено, що разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
У силу ч. 1 ст. 124 КУзПБ план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника.
Отже, виконання мети процедури реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи можливе лише за умови, коли боржник істинно бажає виконати взяті на себе грошові зобов'язання, але через певні майнові/фінансові причини не може їх виконати в повному обсязі належним чином.
З наведеного та аналізу положень статті 116 КУзПБ, що визначають обсяг та перелік документів та відомостей, які боржник - фізична особа зобов'язаний додати до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд вважає, що такий боржник повинен запропонувати обґрунтований та виконуваний (реальний) проект плану реструктуризації своїх зобов'язань, оскільки метою і завданням процедури реструктуризації боргів є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. Розроблення боржником такого документу є закономірними очікуваннями кредиторів фактичного погашення їх вимог в межах процедури.
Таким чином, при поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, обов'язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та погоджується з кредиторами.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, боржником до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність доданий проект плану реструктуризації.
Дослідивши наданий план реструктуризації (проект) від 27.03.2023, господарським судом встановлено наступні обставини:
-в проекті плану реструктуризації зазначається загальна сума витрат боржника в місяць « 2684 грн.». При тому, що загальна сума доходу боржника в місяць становить « 0».
Тобто, кошти на прожиття боржнику необхідно більше ніж він отримує дохід, що викликає у суду сумнів у правдивості та реальності відображення доходів боржником.
Також план містить розмір суми, яка щомісячно виділятиметься для погашення вимог кредитора - (мінус) 2684 грн.
Суд зауважує, що провадження у справах про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб'єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.
На переконання суду, з огляду на положення процесуального закону, господарський суд, здійснюючи правосуддя, обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас у справах про банкрутство (неплатоспроможність) судовий контроль є невід'ємною складовою цього провадження.
У справах про неплатоспроможність фізичних осіб існує ризик ігнорування боржниками мети і завдань процедури реструктуризації боргів, що може полягати у наданні фіктивного та не виконуваного плану реструктуризації, який не відповідатиме вимогам статті 124 КУзПБ, пасивній участі боржника в цій процедурі.
Суд звертає увагу, що вказане вище не може залишатись поза судовим контролем, оскільки господарський суд не позбавлений можливості надавати оцінку поведінці боржника у разі розгляду судом заяви боржника про його неплатоспроможність у підготовчому засіданні: чи є вона відкритою, зрозумілою, своєчасною та добросовісною чи, навпаки, недобросовісною, такою, що містить ознаки ухилення від виконання зобов'язань, маючи на меті лише фактичне списання заборгованості перед кредиторами, що свідчить про зловживання правом боржника на доступ до суду зі зверненням із заявою про неплатоспроможність.
На думку суду, наданий до заяви план реструктуризації боргів, засвідчує про зловживання правом боржником на доступ до суду зі зверненням із заявою про його неплатоспроможність за формальними ознаками та створення умов щодо порушення інтересів кредиторів на отримання належного боргу повністю або часткового з боржника.
З огляду на положення ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства, за якими визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України, суд при здійсненні провадження у справах про неплатоспроможність зобов'язаний застосовувати положення Господарського процесуального кодексу України, якими визначений порядок подання доказів.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими доказами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Тобто, доказами, серед інших, є письмові документи, на підставі яких суд може встановити наявність або відсутність обставин (фактів), які стосуються наявного між сторонами спору або мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок з доказування певних обставин покладається на сторону, яка на них посилається (частина 1); докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3); суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4).
Відповідно до ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Таким чином, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, а обов'язок з доказування певних обставин покладається на сторону, яка на них посилається.
За змістом положень ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи за принципом диспозитивності сторін, згідно з яким справи розглядаються судом в межах заявлених вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Тобто, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність застосування даного принципу диспозитивності полягає у здійсненні судом розгляду справи не інакше як на підставі доказів, які подав заявник або доказів, які витребувано судом у випадках, що передбачені Господарського процесуального кодексу України.
Завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози.
Водночас при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором/кредиторами. Такими доказами можуть бути, серед іншого, судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності потенційну можливість такого невиконання.
Відповідно до ч. 1-4 статті 119 КУзПБ, у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом.
За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо: 1) відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність;2)боржник виконав зобов'язання перед кредитором (кредиторами) у повному обсязі до підготовчого засідання суду; 3)боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю; 4) боржника визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років.
Вказане вище говорить про те, що у боржника ОСОБА_1 відсутні підстави у розумінні ст.115 КУзПБ для відкриття провадження у справи про неплатоспроможність.
Керуючись ст.ст.1, 113-119 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1.Відмовити фізичній особі ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, і може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
3.Копію ухвали надіслати рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення:
-боржнику ОСОБА_1 АДРЕСА_1 .
-представнику боржника ОСОБА_2 , адреса для листування АДРЕСА_2 .
Ухвалу підписано: 20 червня 2023 року.
Суддя С.О. Хома