09 червня 2010 року Справа №2а-637/10/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черниш О.А., при секретарі судового засідання Оводенко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Корнер" до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення податку на додану вартість та відсотків на його несвоєчасне відшкодування, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Корнер" (надалі - ТОВ "Корнер") звернулося до суду з позовом до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України у Кіровоградській області про відшкодування податку на додану вартість, в якому просило визнати протиправною бездіяльність Олександрійської ОДПІ щодо не надання Олександрійському управлінню Державного казначейства у Кіровоградській області висновку із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 39 520 грн., що підлягає відшкодуванню ТОВ "Корнер" з Державного бюджету України за серпень 2009 року, стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства у Кіровоградській області на користь ТОВ "Корнер" суму податку на додану вартість у розмірі 39 520 грн. за серпень 2009 року, стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства у Кіровоградській області на користь ТОВ "Корнер" 1345, 09 грн. відсотків за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість за серпень 2009 року, присудити ТОВ "Корнер" з Державного бюджету України судовий збір у сумі 409, 40 грн.
У ході судового розгляду справи позивач, змінивши позовні вимоги, просив суд скасувати податкове повідомлення - рішення Олександрійської ОДПІ від 06.04.10 №0000052350/0, стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства у Кіровоградській області на користь ТОВ "Корнер" суму податку на додану вартість у розмірі 39 520 грн. за серпень 2009 року, стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства у Кіровоградській області на користь ТОВ "Корнер" 1345, 09 грн. відсотків за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість за серпень 2009 року, присудити ТОВ "Корнер" з Державного бюджету України судовий збір у сумі 409 грн. та 3, 40 грн.
Позов ТОВ "Корнер" мотивовано тим, що внаслідок господарських операцій з придбання та поставки натрієво-гуматного бурового реагенту позивач у липні 2009 року сформував податковий кредит та отримав право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у розмірі 41 826 грн., про що заявив у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2009 року. Перевіркою з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок позивача, проведеною Олександрійською ОДПІ та оформленою актом позапланової виїзної перевірки №331/2350/20634056 від 27.10.09, встановлено завищення бюджетного відшкодування на суму 2306 грн., суму бюджетного відшкодування в розмірі 39 520 грн. не підтверджено у зв'язку дослідженням ланцюга постачання. Вже за результатами документальної невиїзної перевірки, проведеної Олександрійською ОДПІ та оформленої актом №155/2350/20634056 від 22.03.10, відповідачем-1 винесено податкове повідомлення-рішення від 06.04.10 №0000052350/0, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 13 334, 40 грн. Посилаючись на незаконність вказаного рішення та стверджуючи про правомірність віднесення ним до складу податкового кредиту спірних сум, позивач просить суд стягнути на свою користь з держбюджету через відповідача-2 - Головне управління Державного казначейства України в Кіровоградській області бюджетну заборгованість зі сплати ПДВ у розмірі 39520 грн. Крім того, посилаючись на норми спільного наказу ДПА України та Головного управління Державного казначейства України №209/72 від 02.07.97, просить стягнути з держбюджету відсотки за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість в розмірі 1345 грн., нараховані ним за період 09.11.09 по 18.02.10.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Відповідач -1 - Олександрійська ОДПІ - у письмових запереченнях та у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що у ході перевірки з питання достовірності нарахування позивачем бюджетного відшкодування встановлено, що причиною виникнення від'ємного значення між податковим зобов'язанням та податковим кредитом є включення позивачем до складу податкового кредиту, реєстру отриманих та виданих податкових накладних та декларацій з податку на додану вартість суми ПДВ з вартості отриманої від ТОВ "Автотехпром" готової продукції (натрієво-гуматного бурового реагенту), який ТОВ "Корнер" відвантажило на експорт. На виконання Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджених наказом ДПА Україні від 18.08.05 №350, Олександрійською ОДПІ відпрацьовано основних постачальників сировини, яка використана ТОВ "Автотехпром" для виробництва натрієво-гуматного бурового реагенту. Оскільки у ході дослідження ланцюгів постачання ризикових контрагентів, а саме - ПП "Трансоптимус", яке є постачальником сировини для ТОВ "Автотехпром", постачальник цієї сировини та її походження не з'ясовані, це, на думку відповідача-1, унеможливило підтвердження частини заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування у розмірі 13334, 6 грн. та стало підставою для його зменшення шляхом винесення оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення. Стосовно 26 050, 40 грн. заявленого позивачем бюджетного відшкодування, то відповідачем до Олександрійського управління Державного казначейства ГУ ДКУ в Кіровоградській області направлено висновок на проведення відшкодування цієї суми з державного бюджету. З цих підстав у позові просив відмовити.
Відповідач 2 - Головне управління Державного казначейства України в Кіровоградській області - у письмових запереченнях та у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, вказавши, що висновок Олександрійської ОДПІ про необхідність відшкодування ПДВ на користь позивача не підлягає виконанню, оскільки ст. 25 Закону України "Про державний бюджет України на 2010 рік" передбачено здійснення відшкодування ПДВ платникам, у яких суми податку задекларовані до відшкодування до 1 травня 2010 року, шляхом оформлення облігаціями внутрішньої державної позиви з терміном обігу 5 років. Однак порядок випуску, обігу, погашення зазначених облігацій на даний час Кабінетом Міністрів України не розроблений. Позовні вимоги в частині стягнення відсотків за несвоєчасне відшкодування ПДВ не визнав у зв'язку з їх безпідставністю.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.
ТОВ "Корнер" зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Олександрійської районної ради народних депутатів 19.05.92 (а.с. 5). З 27.05.92 товариство перебуває на податковому обліку в Олександрійській ОДПІ та є платником податку на додану вартість, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №15515885 від 07.05.04 (а.с. 6).
21.09.09 ТОВ "Корнер" до Олександрійської ОДПІ подано податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2009 року, з розрахунком суми бюджетного відшкодування, згідно з якою сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 41 826 грн. (а.с. 8-9).
Разом з декларацією подано додаток 2 - довідку щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишаються непогашеними після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, з якої вбачається, що залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду складається із сум ПДВ, які виникли в липні 2009 року (а.с. 10).
Також разом з податковою декларацією подано додаток 4 - заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, в якій відображене рішення платника про бюджетне відшкодування ПДВ в сумі 41 826 грн. на його розрахунковий рахунок (а.с. 11).
Олександрійською ОДПІ на підставі наказу №696 від 16.10.09 (а.с. 136), направлення №1039/23-50 від 16.10.09 (а.с. 137) у період з 16.10.09 по 22.10.09 проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Корнер" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства у банку за серпень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося з 01.07.09 по 31.07.09.
За результатами перевірки складено акт №331/2350/20634056 від 27.10.09 (а.с. 14-20), відповідно до якого причиною виникнення від'ємного значення між податковими зобов'язанням та податковим кредитом у липні 2009 року є включення до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 45240 грн., сплаченої з вартості придбаного у постачальника ТОВ "Автотехпром" 60 тон натрієво-гуматного бурового реагенту на загальну суму 271440 грн. на підставі податкової накладної №56 від 01.07.09, та відвантаженого у липні 2009 року на експорт згідно ВМД №901030000/8/000631 від 16.07.09, що оподатковано нульовою ставкою. При цьому, перевіркою правильності визначення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту в липні 2009 року порушень не встановлено (п. 3.1.3 акту ).
Разом з тим, відповідно до п.3.3 зазначеного акту перевіркою достовірності нарахування суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за серпень 2009 року, встановлено порушення п.1.8 ст.1, п.п. 3.1.1 с.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.7.1, п.п. 7.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме внаслідок заниження суми податкового зобов'язання з ПДВ в декларації на серпень 2009 року на 4252 грн., завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ на 1946 грн., заниження податкового позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ на 2306 грн., відповідно завищення залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду на 2306 грн., завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на 2306 грн.
Акт перевірки містить висновок, відповідно до якого за результатами перевірки встановлено завищення суми бюджетного відшкодування за серпень 2009 року на суму 2306 грн. та неможливість підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування за серпень 2009 року на суму 39 520 грн., що пов'язано з дослідженням ланцюга постачання.
На підставі вказаного акту заступником начальника Олександрійської ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0000112350/0 від 02.11.09, яким ТОВ "Корнер" зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень 2009 року на суму 2306 грн. (а.с. 13). Правомірність вказаного податкового повідомлення-рішення позивачем не оспорюється.
Крім того, Олександрійською ОДПІ на підставі наказу №171 від 19.03.10 (а.с. 139) у період 19.03.10 по 22.03.10 проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ "Корнер" з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства у банку за серпень 2009 року, за результатами проведених контрольно-перевірочних заходів щодо відслідковування ланцюга постачання сировини.
За результатами перевірки складено акт №155/2350/20634056 від 22.03.10, за висновками якого на порушення п.1.8 ст.1, пп.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" в рамках Державного бюджету України відсутнє джерело відшкодування сум податку на додану вартість по ТОВ "Корнер" за серпень 2009 року у розмірі 13 334, 6 грн. (а. с. 55-62).
Такого висновку відповідач дійшов, оскільки за результатами проведених контрольно-перевірочних заходів не можливо дослідити джерело походження розчинника RHODOPOL 23 в кількості 0,44 тон на суму 66670, 20 грн. та підтвердити факт сплати ПДВ з його вартості у сумі 13334,60 грн. до державного бюджету по операції з продажу розчинника ПП "Трансоптимус" контрагенту ТОВ "Агротехпром", яким цей розчинник використано у виробництві натрієво-гуматного бурового реагенту, що був в подальшому реалізований ТОВ "Корнер".
На підставі вказаного акту заступником Олександрійської ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0000052350/0 від 06.04.10, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за декларацією за серпень 2009 року на суму 13334,60 грн. (а.с. 82).
Крім того, на підставі довідки про підтвердження сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами позапланової виїзної перевірки №2р від 12.04.10 (а.с.134) Олександрійською ОДПІ 16.04.10 складено висновок №70 про суми відшкодування податку на додану вартість, відповідно до якого ТОВ "Корнер" за декларацією за серпень 2009 року підлягає відшкодуванню з бюджету сума ПДВ у розмірі 26 050, 40 грн. (а.с. 154). Вказаний висновок 16.04.10 направлено до Олександрійського УДК ГУДКУ в Кіровоградській області (а.с.167) Податковим органом висновки про відшкодування суми ПДВ у розмірі 26 050, 40 грн. до Олександрійського УДК ГУДКУ у Кіровоградській області направлялись неодноразово, однак останнім повертались без виконання (а.с. 209-214). На час вирішення спору вказана сума позивачеві не перерахована.
Вбачається, що предметом спору у даній справі є право позивача на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 39 520 грн. за податковою декларацією за серпень 2009 року та підтвердження з цієї суми податку у розмірі 13 334, 60 грн.
При вирішенні даного спору суд виходить з того, що порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (надалі - Закон).
Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п.7.1 ст.7, п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. При здійсненні господарської операції у момент виникнення податкових зобов'язань продавця складається податкова накладна у двох примірниках.
Згідно з п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Згідно з пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку із надмірною сплатою податку у випадках, визначених Законом про ПДВ.
Підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно з пп.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону платник податків може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів або про його бюджетне відшкодування. Зазначене рішення відображається платником податків у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті.
Із зазначеного слідує, що підставою зарахування сплаченого податку до податкового кредиту відповідного звітного періоду, при наявності умов, визначених пп. 7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", бюджетного відшкодування суми ПДВ в наступному періоді, є наявність передбачених законом бухгалтерських документів, що підтверджують факти отримання товару (послуги) та його оплати, а також наявність мети отримання послуг, пов'язаної із подальшим використанням отриманих послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника.
Порядок перевірки відповідачем задекларованого позивачем бюджетного відшкодування передбачений п.п.7.7.5 та 7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".
Підпунктом 7.7.5 п.7.7 ст.7 зазначеного Закону передбачено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Абзацом "в" п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону передбачені дії податкового органу, який, виявивши за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, повинен у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надіслати платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.
Суд констатує порушення відповідачем-1 порядку перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2009 року, передбаченого пп. 7.7.5 та 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" з огляду на перевищення встановленого строку, протягом якого податковий орган повинен провести перевірку та скласти висновок про підтвердження суми бюджетного відшкодування або прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення, передбачене п.п. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону.
Відповідно до п.п.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.
Висновок відповідача-1 про не підтвердження заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування за серпень 2009 року на 13 334, 6 грн. у зв'язку з не встановленням фактичної сплати контрагентом суми ПДВ до бюджету, як джерела відшкодування коштів платнику податків, не ґрунтується на нормах чинного законодавства, оскільки Закон України "Про податок на додану вартість" обумовлює право платника податку - покупця товарів на отримання з Державного бюджету України надмірно сплаченого податку лише (у разі відсутності сумніву щодо реальності поставки товарів) фактичною сплатою цього податку постачальникам товарів - платникам податку на додану вартість та засвідчення платником податку - покупцем факту придбання товарів податковими накладними.
Реальність поставки товару Олександрійською ОДПІ в актах перевірки №331/2350/20634056 від 27.10.09 та №155/2350/20634056 від 22.03.10 не заперечувалася. Лише у ході судового розгляду справи представником відповідача-1 поставлено під сумнів реальність господарської операції стосовно придбання позивачем у ТОВ "Автотехпром" натрієво-гуматного бурового реагенту у кількості 60 тон за податковою накладною №56 від 01.07.09 з посиланням на те, що ТОВ "Автотехпром" виготовив вказаний реагент лише у липні 2009 року. Доказів цього відповідачем не надано, не здобуто їх у ході розгляду справи.
Між тим факт проведення позивачем господарських операцій з ТОВ "Автотехпром" стосовно придбання товару (натрієво-гуматного бурового реагенту у кількості 60 тон), їх реальних характер підтверджено договором поставки продукції №29 від 29.06.09 (а.с. 196), рахунком-фактурою №СФ-0000044 від 30.06.09 (а.с. 198), податковою накладною №59 від 01.07.09 (а.с. 103), видатковою накладною №РН-0000056 від 01.07.09 (а.с. 200), банківськими виписками від 29.07.09 (а.с. 206).
Підтвердженням правомірності включення позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, нарахованої на вартість цього товару, є те, що за наслідками перевірки податковим органом підтверджено суму у розмірі 26050, 40 грн., а суму бюджетного відшкодування зменшено на 13334, 60 грн. лише у зв'язку з неможливістю дослідження джерела походження розчинника RHODOPOL 23 в кількості 0,44 тон на суму 66670, 20 грн., поставленого ПП "Трансоптимус" до ТОВ "Автотехпром" та використаного останнім у виробництві натрієво-гуматного бурового реагенту, в подальшому реалізованого ТОВ "Корнер".
Безпосередньо з ПП "Трансоптимус", який постановою господарського суду Одеської області у справі №7/481-09-5639 від 01.12.09 визнаний банкрутом (а.с. 168-169), позивач господарських операцій не здійснював.
Закон України "Про податок на додану вартість", так само як і інші закони, не ставлять в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит та бюджетне відшкодування від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований податок на додану вартість, що включений платником податку до податкового кредиту.
Відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару не впливає на право позивача (покупця) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару та заявлення до бюджетного відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість, оскільки Закон України "Про податок на додану вартість" не ставить таке право платника податку на додану вартість в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника та від отримання документального підтвердження щодо належного виконання постачальниками у ланцюгу постачання своїх податкових зобов'язань та сплати ними сум податків до державного бюджету.
Посилання відповідача-1 на наказ ДПАУ від 18.08.05 №350 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість", як на правову підставу для проведення органами державної податкової служби перевірок з питань правових відносин платників податків за відповідним ланцюгом постачання, судом до уваги не приймаються, оскільки вказані методичні рекомендації носять рекомендаційний, а не обов'язковий характер, і не є нормативно-правовим актом, яким регулюються відносини у сфері бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Відповідно до п.п. 7.7.4. п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивачем з 41 826 грн., заявлених до відшкодування з державного бюджету як сума податку на додану вартість за серпень 2009 року, сума в розмірі 39 520 грн. заявлена правомірно.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки у ході судового розгляду встановлено невідповідність оспорюваного позивачем податкового повідомлення - рішення Олександрійської ОДПІ від 06.04.10 №0000052350/0 вимогам, зазначеним у ч.3 ст.2 КАС України, а відповідачем правомірність цього рішення не доведена, суд дійшов висновку про необхідність задоволення адміністративного позову в частині вимог про скасування цього рішення.
Відповідно до ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування рішення чи окремих його положень, стягнення з відповідача коштів тощо. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Підпунктом 7.7.6 п.7.7 ст.7 Закону передбачено, що на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Порядок відшкодування податку на додану вартість затверджений наказом ДПА України та ДКУ №209/72 від 02.07.97.
Відповідно до п.6.1 вказаного Порядку суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначених термінів, вважаються бюджетною заборгованістю.
За таких обставин, дійшовши висновку про незаконність зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування у розмірі 13334, 60 грн. оскаржуваним повідомленням-рішенням №0000052350/0 від 06.04.10, суд визнає цю суму бюджетною заборгованістю, яка підлягає відшкодуванню позивачеві з Державного бюджету України.
Статтею 25 Закону України від 27.04.10 "Про Державний бюджет України на 2010 рік" передбачено здійснити відшкодування податку на додану вартість платникам, у яких суми податку задекларовані до відшкодування до 1 травня 2010 року, підтверджені перевірками та не відшкодовані на дату набуття чинності цим Законом, шляхом оформлення облігаціями внутрішньої державної позики понад обсяги фінансування Державного бюджету України, з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу, визначеного статтею 10 цього Закону, з терміном обігу п'ять років.
На обсяг випущених облігацій внутрішньої державної позики Міністерство фінансів України збільшує відповідні показники фінансування державного бюджету понад затверджені обсяги та зменшує відповідні показники доходів державного бюджету.
Порядок випуску, обігу, погашення зазначених облігацій внутрішньої державної позики, а також нарахування процентів на них затверджується Кабінетом Міністрів України, при цьому має бути забезпечено рівність умов для всіх платників податку щодо визначення способу відшкодування податку на додану вартість, добровільність здійснення такого відшкодування та зацікавленість усіх платників податку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.10 № 368 "Про випуск облігацій внутрішньої державної позики для відшкодування сум податку на додану вартість" затверджено Порядок випуску, обігу, погашення облігацій внутрішньої державної позики із строком обігу п'ять років, який визначає правила оформлення відшкодування сум податку на додану вартість, що задекларовані до відшкодування до 1 травня 2010 року, підтверджені за результатами перевірок та не відшкодовані на дату набрання чинності Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", облігаціями внутрішньої державної позики із строком обігу п'ять років, випущених для відшкодування податку на додану вартість.
Таким чином, оскільки спір щодо права позивача на отримання бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 26050, 40 грн. відсутній у зв'язку з наданням Олександрійською ОДПІ відповідного висновку до органу Державного казначейства України, окрім того, ця сума підпадає під вказаний вище порядок розрахунку облігаціями внутрішньої державної позики, суд не вбачає підстав для стягнення цієї суми та відмовляє у позові в цій частині.
Позовна вимога щодо стягнення з Державного бюджету України відсотків за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість за серпень 2009 року не підлягає задоволенню з таких підстав.
Дійсно, п.6.3 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України та ДКУ №209/72 від 02.07.97 у зв'язку з прийняттям Закону України "Про податок на додану вартість", в редакції наказу ДПА України, ДКУ №200/86 від 21.05.01, передбачено, що на суму бюджетної заборгованості податковими органами в особовому рахунку платника після повного перерахунку коштів з бюджету нараховуються відсотки на рівні 120 відсотків річних від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Водночас, Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" від 25.03.05 підпункт 7.7.8 пункт 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", який передбачав нарахування та стягнення процентів на бюджетну заборгованість з ПДВ у зв'язку з простроченням строків виплати платнику податку вказаної заборгованості, викладено в новій редакції, з набранням чинності якої цим Законом 01.01.06 не передбачено нарахування відсотків на суму бюджетної заборгованості. Оскільки право на відшкодування бюджетної заборгованості у ТОВ "Корнер" по декларації за серпень 2009 року, виникло під час дії закону, який не передбачає нарахування відсотків, тому у нього відсутні правові підстави для стягнення відсотків за несвоєчасне відшкодування ПДВ.
Відповідно до п.11.2 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" до приведення інших законодавчих актів у відповідність з нормами цього Закону вони діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Таким чином, норми п.6.3 спільного наказу ДПА України та Головного управління Державного казначейства України №209/72 від 02.07.97 "Про затвердження Порядку відшкодування податку на додану вартість", як підстава для стягнення відсотків за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість, судом до уваги не приймаються, оскільки вони суперечать Закону України "Про податок на додану вартість".
Згідно з ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Вбачається, що за подання даного адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 409 грн. (а.с.2 ) та 3 грн. 40 коп. (а.с.193). У зв'язку з цим суд вважає за необхідне присудити позивачеві судові витрати з Державного бюджету України в розмірі 133 грн. 46 коп. та 3 грн. 40 коп.
Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Корнер" задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції №0000052350/0 від 06.04.10.
Відшкодувати з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в Кіровоградській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Корнер" (ідентифікаційний код 20634056; рахунок №2600600102310 в ВАТ АКБ "Автокразбанк" м. Олександрія, МФО 323679) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 13334, 60 грн. (тринадцять тисяч триста тридцять чотири гривні 60 копійок) за серпень 2009 року.
Присудити позивачеві з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 133 грн. 46 коп. та 3 грн. 40 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складення її у повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш
Постанова складена в повному обсязі 14.06.10.