Провадження 1кп-932/96/23
Справа 932/1984/23
20 червня 2023 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
у складі:
Головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника адвоката ОСОБА_4
з участю:
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12023041640000188, відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину, доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України,-
Відповідно до ст. ст. 125, 126 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Згідно ст. 32 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів» у межах санітарно-захисних зон електричних мереж забороняється розташовувати житлові і громадські будівлі, майданчики для стоянки і зупинки всіх видів транспорту, підприємства, на яких використовуються легкозаймисті рідини і гази, підприємства з обслуговування автомобілів, сховища нафти, нафтопродуктів та інших пожежонебезпечних речовин.
ОСОБА_5 , в порушення ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, а саме без оформлення права власності чи права користування земельною ділянкою та в порушення ст. 32 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів», відповідно до якої у межах санітарно-захисних зон електричних мереж забороняється розташовувати житлові і громадські будівлі, майданчики для стоянки і зупинки всіх видів транспорту, підприємства, на яких використовуються легкозаймисті рідини і гази, підприємства з обслуговування автомобілів, сховища нафти, нафтопродуктів та інших пожежонебезпечних речовин, з жовтня 2016 року по червень 2021 року, більш точний день та час в ході досудового розслідування встановити не вдалося, достовірно знаючи та розуміючи те, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 перебуває в охоронній зоні повітряної лініє електропередач, з метою ведення господарської діяльності, без будь-яких дозвільних документів, самовільно зайняв земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 площею 0,4669 га. для фактичного розташування автостоянки у межах охоронної зони повітряної лінії електропередач потужністю 150 кВт.
Умисні дії ОСОБА_5 , які виразилися у самовільному зайнятті земельної ділянки в охоронній зоні, кваліфіковані за ч.2 ст. 197-1 КК України.
24 лютого 2023 року між прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_5 за участю захисника адвоката ОСОБА_4 була укладена угода про визнання винуватості, згідно з якою підозрюваний зобов'язався визнати свою винуватість у зазначеному діянні та беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні. В угоді сторони погодилися на призначення ОСОБА_5 покарання за ч.2 ст. 197-1 КК України у виді двох років обмеженні волі зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України, з покладанням обов'язків, передбачених п.п 1,2 ч.1 ст. 76 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою провину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України визнав повністю та пояснив, що він дійсно скоїв зазначений злочин при обставинах, встановлених в ході досудового розслідування та викладених у обвинувальному акті та матеріалах кримінального провадження. Йому цілком зрозумілі його права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, а також те, що внаслідок укладення та затвердження угоди про визнання винуватості він буде обмежений в праві оскарження вироку згідно з положеннями ст. ст. 394, 424 КПК України. Він повністю розуміє характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, а також вид покарання, яке буде застосовано до нього в разі затвердження угоди судом. Угоду щодо визнання винуватості з прокурором він заключив добровільно, без насильства, примусу чи погроз та без впливу будь-яких обставин, необумовлених в угоді. Просив суд затвердити укладену між ним та прокурором угоду про визнання винуватості.
Прокурор просив затвердити укладену з обвинуваченим угоду про визнання винуватості та винести обвинувальний вирок щодо ОСОБА_5 з призначенням йому покарання узгодженого сторонами в угоді.
Захисник також просила затвердити угоду про визнання винуватості між ОСОБА_5 та прокурором.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження № 12023041640000188, суд приходить до висновку, що укладена між прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_5 угода про визнання винуватості підлягає затвердженню з наступних підстав.
Згідно ст.469 КПК України угода між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, та внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Як встановлено в суді ОСОБА_5 обвинувачується в скоєнні нетяжкого злочину, внаслідок якого шкода завдана лише суспільним інтересам, та дії ОСОБА_5 органами досудового розслідування правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 197-1 КК України, як такі що виразилися у самовільному зайнятті земельної ділянки в охоронній зоні.
ОСОБА_5 в суді свою провину в скоєнні інкримінованого йому злочину визнав повністю та підтвердив обставини його скоєння викладені в обвинувальному акті, які об'єктивно підтверджуються дослідженими безпосередньо судом у судовому засіданні письмовими доказами кримінального провадження 12023041640000188: протоколом огляду від 06.06.2021 року, згідно якого була оглянута територія за адресою по АДРЕСА_2 , на якій розташована автостоянка. (т.1 а.с. 22-24); повідомленням АТ «ДТЕК «Дніпровські електромережі», згідно якого на розміщення автостоянки на земельній ділянці по вул. Шинній, 2-а/2 у м. Дніпро, в охоронній зоні повітряних ліній електропередачи напругою 150 кВт, АТ «ДТЕК» узгодження не надавало. ( т.1 а.с. 12-13); інформаційною довідкою Департаменту по роботі з активами Головного архітектурно-планувального управління ДМР від 31.05.2021 року, згідно якого у даних інформаційної бази містобудівного кадастру інформація стосовно автостоянки по вул. Шинній, 2-а/2 у м. Дніпро відсутня і містобудівні умови та обмеження для проектування зазначеного об'єкту будівництва Управлінням не надавалися. ( т.1 а.с. 17).
Зазначена угода про визнання винуватості підписана добровільно, без насильства та примусу. Форма, зміст та порядок укладення зазначеної угоди відповідають вимогам ст. 469, 472, 473 КПК України.
Узгоджена міра покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , з врахуванням наявності обставин, що пом'якшують покарання - щире каяття та активне сприяння у розкриті злочину, а також особистості обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не значиться, має на утриманні неповнолітню дитину, відповідає вимогам ст.ст. 65, 75 КК України та буде необхідною і достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.
Укладена угода про визнання винуватості не суперечить вимогам КПК та КК України, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод та інтересів сторін по справі та інших осіб. Обставин, які б вказували на неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за угодою судом не встановлено, таким чином підстав для відмови в затвердженні зазначеної угоди, встановлених ст.474 КПК України не має.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 475, 615 КПК України, суд, -
Затвердити укладену 24 лютого 2023 року угоду про визнання винуватості між прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_5 за участю захисника адвоката ОСОБА_4 .
Визнати ОСОБА_5 винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України та призначити йому покарання, узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості від 24 лютого 2023 року, у виді двох років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не скоїть нового кримінального правопорушення, зобов'язавши його відповідно до п.п. 1,2 ч.1 ст. 76 КК України періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
На вирок суду, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду, через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Суддя Бабушкінського районного суду ОСОБА_1
м. Дніпропетровська