79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
20.06.2023 Справа № 914/1166/23
Суддя Господарського суду Львівської області Гоменюк З.П., розглянувши матеріали справи
за позовом фізичної особи-підприємця Величко Світлани Олександрівни, АДРЕСА_1
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Форус Олеум», м. Львів, Львівська область
про стягнення 66 801,86 грн заборгованості
Без виклику сторін.
ПРОЦЕС.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця Величко Світлани Олександрівни до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Форус Олеум» про стягнення 66 801,86 грн заборгованості.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 12.04.2023 року справу №914/1166/23 передано на розгляд судді Гоменюк З.П..
Ухвалою від 17.04.2023 позов залишено без руху, позивачеві встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків позову.
19.04.2023 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 19.04.2023) надійшла заява позивача (вх.№9653/23) на виконання вищенаведеної ухвали суду.
Ухвалою від 21.04.2023 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та постановив здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін.
20.06.2023, дослідивши наявні у справі докази та викладені у заявах по суті спору пояснення, врахувавши, що сторони належним чином повідомлені про розгляд даного спору, суд дійшов висновку про необхідність прийняття рішення у справі та відповідно до ч.4 ст.240 ГПК України у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи підписав рішення без його проголошення.
ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН.
Аргументи позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач повідомляє, що 20.01.2022 року між сторонам був укладений договір перевезення автомобільним транспортом №ФО 125. На виконання умов вищезгаданого договору позивач надав відповідачу послуги з перевезення (доставки) вантажу. Відповідач, у свою чергу, вартість наданих послуг частково не оплатив.
Позивач стверджує, що відповідно до умов договору №ФО 125 від 20.01.2022 перевізник забезпечив своєчасне та належне подання транспортних засобів заправлених паливно-мастильними матеріалами, у тому числі у відповідності з типом, технічними характеристиками та вимогами, які було попередньо узгоджено
Станом на момент подачі позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем становить 66 801,86 грн, що підтверджується підписаним сторонами товарно-транспортними накладними та актами здачі прийняття робіт (надання послуг).
Відтак, перевізник в порядку та строки, погоджені сторонами, надав замовнику послуги з перевезення (доставки) вантажу, однак відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання за договором перевезення автомобільним транспортом №ФО 125 від 20.01.2022 року в частині часткової оплати вартості наданих позивачем послуг, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 66 801,86 грн.
Аргументи відповідача.
Відповідач проти задоволення позову не заперечив, відзиву на позовну заяву чи заяву про продовження строку для подання відзиву у встановлений ухвалою суду від 21.04.2023 року п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали не подав, поважності причин пропуску строку для подання відзиву або заяви про продовження встановленого судом строку для подання відзиву не навів, заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не подавав.
З інформації на офіційній веб-сторінці АТ «Укрпошта»: https://www.ukrposhta.ua/ на вкладці «Трекінг» за номером поштового відправлення №79014114885171 вбачається, що скерована на юридичну адресу відповідача (вул. Курмановича, будинок 9, офіс 28/4, місто Львів, 79040) копія ухвали суду від 21.04.2023 про відкриття провадження у справі була ним отримана 01.06.2023.
Таким чином, суд зазначає, що сторони є належним чином повідомлені про розгляд справи у суді та мали можливість, передбачену законом на реалізацію своїх прав та виконання обов'язків.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Частиною 8 статті 80 ГПК України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до чинного законодавства України, враховуючи належне повідомлення сторін про судовий розгляд справи, неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та достатність доказів, які містяться у матеріалах справи для вирішення спору, з урахуванням закінчення строків розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду спору по суті.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
20.01.2022 року між Товариство з обмеженою відповідальністю «Форус Олеум» (замовник) та ФОП Величко Світланою Олександрівною (перевізник) був укладений договір перевезення автомобільним транспортом № ФО 125 терміном на 1(один) календарний рік з моменту його підписання.
Відповідно д п.1.1. договору, в порядку, строки та на умовах, встановлених нормами чинного законодавства України та положеннями даного договору, перевізник приймає на себе зобов'язання надати замовнику послуги з перевезення (доставки) вантажу (зернові, олійні культури та продукти їх переробки, інші вантажі за домовленістю сторін, далі по тексту - «вантаж», з подальшою передачею зазначеного вантажу уповноваженій особі, далі за текстом - «послуги», а замовник зобов'язується оплатити перевізнику вартість наданих послуг.
Відповідно до п.1.5. договору, у процесі надання послуг в рамках даного договору перевізником може бути використано як власний так і орендований автотранспорт. При залученні до виконання перевезень третіх осіб перевізник зобов'язаний надати замовнику копії договорів оренди транспортних засобів або інших договорів, на підставі яких треті особи залучені перевізником для виконання перевезень за цим договором, в тому числі копії технічних паспортів на автотранспорт, копії паспортів та водійських посвідчень водіїв та/або копії статутних документів третіх осіб.
Пунктом 2.1. договору зазначено, що асортимент і кількість вантажу, вимоги до технічних характеристик транспортних засобів, що використовуються для надання послуг в рамках даного договору, місце і умови навантаження, пункт призначення, маршрут, терміни (строки) та інші умови надання послуг в рамках даного договору, обумовлюються сторонами у відповідних транспортних заявках (додаток №1 до даного договору), що з дати їх підписання та скріплення печатками сторін є невід'ємною складовою частиною даного Договору.
Умови пункту 2.2. договору зазначено про те, що відправка транспортних заявок замовником перевізнику в рамках даного договору допускається з використанням факсу та/або електронної пошти (з подальшим обміном оригіналами) за наступними адресами: bogomiltania@gmail.com.
Факт належного надання послуг в рамках даного договору підтверджується відповідними актами прийом передачі послуг, що оформлюються по кожній з виконаних транспортних заявок (п.2.4. договору).
Відповідно до п.2.5. договору перевезення автомобільним транспортом, перевізник не має права передавати свої обов'язки з організації та здійснення перевезення вантажу третім особам, якщо інше окремо письмово не узгоджено з замовником.
Розділом 3 договору перевезення автомобільним транспортом «ФО 125 від 20.01.2022 року передбачено зобов'язання сторін наступного змісту.
Відповідно до п. 3.1. договору, перевізник зобов'язаний: надавати послуги в рамках власної господарської діяльності та на власний ризик у відповідності з положеннями ст. 42 Господарського кодексу України (п.3.1.1. договору); надавати послуги в рамках Закону України «Про автомобільний транспорт» (п. 3.1.2. договору); надати транспортні засоби в повністю справному технічному стані, заправлені паливно-мастильними матеріалами, в тому числі у відповідності з типом, технічні характеристики та вимоги відносно чого було попередньо узгоджено сторонами у відповідних транспортних заявках (п. 3.1.3. договору); забезпечити своєчасне подання транспортних засобів, у тому числі дотримуватися встановлених відповідними транспортними заявками термінів (строків) доставки вантажу, а також інших істотних умови надання послуг в рамках даного договору (п. 3.1.5. договору); своєчасно і правильно оформляти документацію, зобов'язання з оформлення якої покладені на перевізника відповідно до чинного законодавства України (п. 3.1.16 договору); надати замовнику копії товарно-транспортної документації (завірені печаткою перевізника) у термін, що не перевищує 3 (три) робочих дні з моменту оформлення такої документації (3.1.19. договору); разом з товарно-транспортною документацією надавати замовнику відповідні акти прийому - передачі наданих послуг, а також рахунки-фактури для оплати послуг, наданих в рамках відповідних транспортних заявок (п. 3.1.20. договору);
Відповідно до п. 3.2. договору замовник зобов'язується: в порядку та на умовах, обумовлених сторонами в тексті даного договору, оплачувати надані перевізником послуги (п. 3.2.2. договору).
Відповідно до п. 4.1. договору, вартість послуг по кожній транспортній заявці становить суму витрат і суму винагороди перевізника та встановлюється сторонами окремо по кожній з транспортних заявок, виходячи з розрахунку вартості перевезення однієї тони вантажу за узгодженим сторонами у такій транспортній заявці маршруті. Відстані перевезення обраховуються відповідно до даних GPS-трекерів (за наявності).
Згідно з пунктом 4.2. договору, замовник здійснює оплату послуг за даним договором на підставі наступних документів: рахунок-фактура (оригінал); товарно-транспортна та видаткова накладна (копія); акт виконаних робіт (оригінал); транспортна заявка (оригінал); податкова накладна, виписана в момент виникнення податкових зобов'язань з ПДВ, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації в єдиному реєстрі податкових накладних, у порядку визначеному законодавством.
Відповідно до п. 4.3. договору, оплата послуг здійснюється замовником в строк, що не перевищує десять робочих днів з дати отримання замовником від перевізника підписаних сканованих копій відповідного акту прийому-передачі наданих послуг, відповідного рахунку-фактури, транспортної заявки та належним чином оформлених товарно-транспортних накладних на вимогу замовника, що підтверджують факт належного надання послуг за цим договором в розмірі 80% від суми винагороди та 20% від суми винагороди протягом 3-х банківських днів з дати реєстрації перевізником відповідної податкової накладної в ЄРПН та після отримання оригіналів документів, вказаних в п.4.2. договору.
Згідно з умовами п. 4.4. договору, оплата вартості наданих послуг здійснюється замовником у безготівковій формі шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок перевізника, зазначений в рахунку-фактурі.
Пунктом 4.5. договору передбачено, що тарифи (вартість послуг), узгоджені сторонами при підписанні відповідної транспортної заявки, не можуть бути змінені перевізником до повного і належного надання перевізником послуг в рамках даної транспортної заявки.
У разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань в рамках даного договору, сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства У країни (п.5.1. договору).
Пунктом 5.8. договору передбачено відповідальність замовник за даним договором.
У випадку порушення строків оплати наданих послуг, сплачує перевізнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення за кожен день прострочення від вартості неоплаченого перевезення (п.5.8.4. договору).
Відповідно до п.5.9. договору сплата пені та штрафних санкцій не звільняє винну сторону від обов'язків виконати свої зобов'язання за даним договором.
Згідно пункту 8.1. договору, усі додатки і доповнення (транспортні заявки) до цього договору є його невід'ємною частиною.
Усі зміни та доповнення до цього договору дійсні лише в тому випадку, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те особами (пункт 8.2. договору).
Відповідно до п. 9.1. договору, даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом 1 (одного) календарного року з дати його підписання сторонами.
У випадку, якщо жодна із сторін у строк, не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення терміну дії даного договору не повідомить іншу сторону у письмовій формі про закінчення терміну дії договору, термін дії даного договору вважається пролонгованим на той самий строк і на тих же умовах (пункт 9.1.1. договору).
Згідно з умовами пункту 9.3. договору, факсимільні, скановані екземпляри договору, додатків, транспортних заявок, додаткових угод до даного договору, підписані уповноваженими представниками сторін, мають силу оригіналу до моменту обміну сторонами оригінальними екземплярами таких документів.
На виконання взятих на себе зобов'язань за договором №ФО125 від 20.01.2022 року, позивач надав відповідачу послуги з транспортного перевезення на загальну суму 83 502,32 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи наступними документами: транспортною заявкою від 20.01.2022, транспортною заявкою від 25.01.2022, транспортною заявкою від 25.01.2022. транспортною заявкою від 14.02.2022, транспортною заявкою від 14.02.2022, транспортною заявкою від 17.02.2022, транспортною заявкою від 17.02.2022, актом здачі прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ-0000500 від 20.01.2022 загальною вартістю робіт (послуг) без ПДВ 20 246,72 грн, актом здачі прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ-0000501 від 25.01.2022 загальною вартістю робіт (послуг) без ПДВ 9456,00 грн, актом здачі прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ-0000504 від 26.01.2022 загальною вартістю робіт (послуг) без ПДВ 9880,00 грн, актом здачі прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ-0000524 від 15.02.2022 загальною вартістю робіт (послуг) без ПДВ 47 606,00 грн, актом здачі прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ-0000528 від 16.02.2022 загальною вартістю робіт (послуг) без ПДВ 15 912,00 грн, актом здачі прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ-0000532 від 18.02.2022 загальною вартістю робіт (послуг) без ПДВ 6674,40 грн, актом здачі прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ-0000533 від 18.02.2022 загальною вартістю робіт (послуг) без ПДВ 6712,20 грн, товарно-транспортною накладною №2001 від 20.01.2022, товарно-транспортною накладною №2002 від 20.01.2022, товарно-транспортною накладною №148 від 25.01.2022, товарно-транспортною накладною №149 від 25.01.2022, товарно-транспортною накладною №0000035 від 14.02.2022, товарно-транспортною накладною №0000033 від 14.02.2022, товарно-транспортною накладною №0000034 від 14.02.2022, товарно-транспортною накладною №0000034 від 14.02.2022, товарно-транспортною накладною №1702/1 від 17.02.2022, товарно-транспортною накладною №1702 від 18.02.2022.
Надані послуги згідно зазначених товарно-транспортних накладних та актів здачі прийняття робіт (послу) прийняті представником відповідача без зауважень, підписані та скріплені мокрою печаткою.
Як зазначив позивач у позовній заяві, відповідач оплатив вартість наданих послуг відповідно до договору перевезення автомобільним транспортом №ФО 125 від 20.01.2022 року частково, а саме: 27.05.2022 року на банківський рахунок перевізника (позивача) надійшли грошові кошти від замовника (відповідача) у розмірі 16 700, 46 грн без визначення у призначенні платежу, номера акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) транспортного перевезення вантажу.
На підтвердження факту здійснення оплати відповідно до наданих послуг, позивач долучив до матеріалів справи: платіжне доручення №76 від 27.05.2022 року у сумі 16 700,46 грн з призначенням платежу «оплата за трансп. послуги зг. дог.№ФО 125 від 20.01.2022 р. в т.ч. ПДВ 20% 2783,41 грн»; платіжне доручення №523 від 03.02.2022 року у сумі 16 872,00 грн з призначенням платежу «оплата за транспортні послуги зг. Рах. №СФ-500 від 20.01.2022 без ПДВ»; платіжне доручення №521 від 03.02.2022 року у сумі 7880,00 грн з призначенням платежу «оплата за транспортні послуги зг. Рах. №СФ-501 від 25.01.2022 без ПДВ»; платіжне доручення №522 від 03.02.2022 року у сумі 8233,00 грн з призначенням платежу «оплата за транспортні послуги зг. Рах. №СФ-504 від 26.01.2022 без ПДВ»;
У матеріалах справи містить акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2023, підписаний та скріплений мокрими печатками сторін, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 66 801,86 грн.
06.02.2023 позивач звернувся до відповідача з претензією за вих.№2 від 06.02.2023 року, у якій ФОП Величко Світлана Олександрівна звертається до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форус Олеум» про сплату фактично не отриманих у повному обсязі грошових зобов'язань зі сторони відповідача, що спричинило заборгованість по договору №ФО 125 від 20.01.2022 року у розмірі 66 801,86 грн.
У тексті претензії позивач встановив відповідачу строк на погашення боргу терміном до 01.03.2023 року без нарахування пені за порушення строків оплати, що передбачені умовами п. 5.8.4 договору №ФО 125 від 20.01.2022 року.
Зазначена претензія була отримана відповідачем особисто 16.02.2023, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, однак залишилась без розгляду та задоволення з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Форус Олеум».
Відповідач доказів погашення заборгованості не подав.
Суд розглядає справу за наявними матеріалами.
ПОЗИЦІЯ СУДУ.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а у відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з положенням ч.1 статті 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Судом встановлено, між позивачем та відповідачем виникли господарські зобов'язання на підставі укладеного договору перевезення автомобільним транспортом №ФО 125 від 20.01.2022 року, відповідно до умов якого перевізник в порядку, строки та на умовах, встановлених нормами чинного законодавства України та положеннями даного договору, приймає на себе зобов'язання надати замовнику послуги з перевезення (доставки) вантажу (зернові, олійні культури та продукти їх переробки, інші вантажі за домовленістю сторін з подальшою передачею зазначеного вантажу уповноваженій замовнику особі, а замовник в свою чергу зобов'язується оплатити перевізнику вартість наданих послуг перевезення автомобільним транспортом.
Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 306 Господарського кодексу України передбачено перевезення вантажів як вид господарської діяльності. Так, перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.
Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.
Перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній флот, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту.
Допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція.
Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Статтею 909 ЦК України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.
Відповідно до ч. ч.1, 2 статті 908 ЦК України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно зі статтею 920. ЦК України, у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Згідно ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником.
Відповідно до ст. 931 ЦК України, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ст. 316 ГК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням.
Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).
Статтею 9 Закону України «Про транспортно-експедиційну діяльність» визначено перелік істотних умов договору транспортного експедирування. Вказаною нормою визначено, що за договором транспортного експедирування експедитор може організувати перевезення за одним товарно-транспортним документом вантажів кількох різних клієнтів, які прямують з одного пункту відправлення та/чи в один пункт призначення, за умови, що експедитор виступає від імені усіх цих клієнтів як вантажовідправник та/чи вантажоодержувач. Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. Перевезення вантажів супроводжується товарно -транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.
Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.
Статтею 12 Закону України «Про транспортно-експедиційну діяльність» встановлено обов'язок клієнта по сплаті експедитору належної плати та відшкодуванню документально підтверджених витрат, понесених експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
На підтвердження належного виконання позивачем своїх зобов'язань за договором перевезення автомобільним транспортом №ФО 125 від 20.01.2022 року щодо наданих послуг відповідачу, пов'язаних із транспортним перевезенням вантажу, підтверджується долученими до матеріалів справи транспортними заявками, актами здачі прийняття робіт (наданих послуг), товарно-транспортними накладними та актом звірки взаєморозрахунків, що підписані сторонами.
Як встановлено судом, відповідач неналежно виконав взяті на себе договірні зобов'язання по оплаті отриманих від позивача послуг перевезення, частково не здійснивши оплати таких. Заборгованість на момент подання позову до суду складала 66 801,86 грн.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 3.2. договору замовник зобов'язується: в порядку та на умовах, обумовлених сторонами в тексті даного договору, оплачувати надані перевізником послуги (п. 3.2.2. договору).
Відповідно до п. 4.1. договору, вартість послуг по кожній транспортній заявці становить суму витрат і суму винагороди перевізника та встановлюється сторонами окремо по кожній з транспортних заявок, виходячи з розрахунку вартості перевезення однієї тони вантажу за узгодженим сторонами у такій транспортній заявці маршруті. Відстані перевезення обраховуються відповідно до даних GPS-трекерів (за наявності).
Згідно з пунктом 4.2. договору, замовник здійснює оплату послуг за даним договором на підставі наступних документів: рахунок-фактура (оригінал); товарно-транспортна та видаткова накладна (копія); акт виконаних робіт (оригінал); транспортна заявка (оригінал); податкова накладна, виписана в момент виникнення податкових зобов'язань з ПДВ, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації в єдиному реєстрі податкових накладних, у порядку визначеному законодавством.
Відповідно до п. 4.3. договору, оплата послуг здійснюється замовником в строк, що не перевищує десять робочих днів з дати отримання замовником від перевізника підписаних сканованих копій відповідного акту прийому-передачі наданих послуг, відповідного рахунку-фактури, транспортної заявки та належним чином оформлених товарно-транспортних накладних на вимогу замовника, що підтверджують факт належного надання послуг за цим договором в розмірі 80% від суми винагороди та 20% від суми винагороди протягом 3-х банківських днів з дати реєстрації перевізником відповідної податкової накладної в ЄРПН та після отримання оригіналів документів, вказаних в п.4.2. договору.
Згідно з умовами п. 4.4. договору, оплата вартості наданих послуг здійснюється замовником у безготівковій формі шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок перевізника, зазначений в рахунку-фактурі.
Пунктом 4.5. договору передбачено, що тарифи (вартість послуг), узгоджені сторонами при підписанні відповідної транспортної заявки, не можуть бути змінені перевізником до повного і належного надання перевізником послуг в рамках даної транспортної заявки.
У разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань в рамках даного договору, сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства У країни (п.5.1. договору).
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Станом на день прийняття рішення у справі відповідач не розрахувався за надані послуги з перевезення вантажу. Зазначений факт відповідачем не спростовано.
З огляду на вищевказані обставини, оскільки, заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги у сумі 66 801,86 грн на день прийняття рішення не погашена, а розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, позовна вимога про стягнення з відповідача 66 801,86 грн заборгованості підлягає задоволенню.
Частина перша статті 4 ГПК України визначає, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Як встановлено ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
За звернення до суду з позовною заявою майнового характеру позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 684,00 грн, що підтверджується долученою до матеріалів справи платіжною інструкцією №214 від 10.04.2023.
Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, з огляду на те, що судом задоволено позовні вимоги у повному обсязі, з відповідача підлягає до стягнення 2 684,00 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 20, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 123, 129, 165, 178, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Форус Олеум» (79040, місто Львів, вулиця Курмановича В. генерала, будинок 9, офіс 28/4; ідентифікаційний код 43592675) на користь фізичної особи-підприємця Величко Світлани Олександрівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 66 801,86 грн заборгованості та 2 684,00 грн витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 20.06.2023.
Суддя Гоменюк З.П.