79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
16.06.2023 Справа № 914/1082/23
За позовом: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів
та Комунального некомерційного підприємства “Львівське територіальне медичне об'єднання “Клінічна лікарня планового лікування, реабілітації та паліативної допомоги”, м. Львів
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , м. Львів
про стягнення 46 838, 52 грн заборгованості за договором оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 16.02.2017 № Ф-10489-17
Суддя Манюк П.Т.
Без участі учасників справи
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та Комунального некомерційного підприємства “Львівське територіальне медичне об'єднання “Клінічна лікарня планового лікування, реабілітації та паліативної допомоги” до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 46 838, 52 грн заборгованості за договором оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 16.02.2017 № Ф-10489-17.
Ухвалою Господарського суду Львівської області (суддя Кидисюк Р.А.) від 10.04.2023 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без судового засідання та без виклику сторін. Разом з тим, встановлено відповідачеві строк 15 календарних днів з дня отримання цієї ухвали для подання відзиву на позов.
18.05.2023 на адресу суду повернувся поштовий конверт скерований відповідачу на адресу зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з відміткою відділення поштового зв'язку “За закінченням встановленого строку зберігання”.
В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою відповідача, вважається днем вручення йому відповідної ухвали суду.
Положеннями ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За таких обставин, з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами справи.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.06.2023, справу передано для подальшого розгляду судді Манюку П.Т.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Позиція позивача.
Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (надалі позивач 1) та Комунальне некомерційне підприємство “Львівське територіальне медичне об'єднання “Клінічна лікарня планового лікування, реабілітації та паліативної допомоги” (надалі позивач 2) звернулося в господарський суд з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі відповідач) про стягнення 46 838, 52 грн заборгованості за договором оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 16.02.2017 № Ф-10489-17.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі 1 та 2 посилаються на те, що 16.02.2017 між Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та ФОП ОСОБА_1 укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Ф-10489-17, згідно якого позивач здав, а відповідач прийняв в користування приміщення загальною площею 7,6 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Договір укладено на термін до 15.02.2020 року.
Згідно акта державного виконавця від 24.11.2022 відповідач звільнив приміщення.
Балансоутримувачем за договором є Комунальна 5-та міська клінічна лікарня м. Львова (правонаступником якої є Комунальне некомерційне підприємство “Львівське територіальне медичне об'єднання “Клінічна лікарня планового лікування, реабілітації та паліативної допомоги” (надалі балансоутримувач).
Відповідно до п. 5.1 договору, орендар сплачує 10 % розміру орендної плати - на рахунок орендодавця, 90 % орендної плати на рахунок відповідного балансоутримувача.
01.03.2016 між відповідачем та балансоутримувачем було укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна (експлуатаційних витрат) орендарем, та надання комунальних послуг орендареві.
Відповідно до п. 2.2.3 вказаного договору орендар зобов'язується не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним місяцем вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі, або організації, що обслуговує будівлю, за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт відповідно до відновної вартості приміщення, а також за комунальні послуги.
Відповідно до довідки про заборгованість з орендної плати від 07.02.2023 № 4-2302-1749 відповідачем допущено заборгованість з орендної плати та неустойки перед позивачем 1 на загальну суму 7 720, 19 грн, яка виникла за період з 01.02.2017 до 24.11.2022.
Відповідно до довідки щодо заборгованості від 13.01.2023 № 4-260205-572 заборгованість відповідача з орендної плати перед позивачем 2 становить 31 151, 51 грн, за період з 01.02.2017 по 31.10.2022.
Згідно із довідкою щодо заборгованості від 13.01.2023 № 4-260205-573 заборгованість відповідача за експлуатаційні витрати позивача складає 7 966, 82 грн за період з 01.02.2017 по 31.10. 2022.
Загальна заборгованість із орендної плати та неустойки, що виникла у відповідача перед позивачем 1 та позивачем 2 становить 38 871,70 грн, загальна сума заборгованості за позовом становить 46 838, 52 грн.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив, доказів сплати заборгованості не представив.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд прийшов до висновків про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з таких мотивів.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Оскільки орендоване майно є державною власністю до спірних правовідносин застосовуються також положення Закону України “Про оренду державного та комунального майна” (надалі Закон), який є спеціальним законодавчим актом у сфері регулювання відносин, пов'язаних з передачею державного та комунального майна в оренду.
За змістом частини першої статті 2 Закону, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, яке необхідне орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Судом встановлено, що 16.02.2017 між Управлінням комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (орендодавцем) та ФОП ОСОБА_1 (орендарем) укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Ф-10489-17.
Пунктом 1.1. договору встановлено, що орендодавець на підставі наказу Управління комунальної власності від 19.01.2017 № 8-О, передає, а орендар приймає у строкове, платне користування нерухоме майно, що знаходиться на балансі Комунальної 5-тої міської клінічної лікарні м. Львова. Об'єктом оренди є приміщення, що знаходиться за адресою: вул. Генерала Т.Чупринки, 43, у м. Львові, загальною площею 7,6 кв.м.
Відповідно до п. 2.1. договору, об'єкт оренди орендар буде використовувати для надання рентгенографічних послуг.
Пунктом 3.3. договору визначено, що у зв'язку з фактичним використанням орендарем об'єкта оренди за попереднім договором, об'єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання даного договору.
Термін дії договору оренди визначений на 2 роки 364 дні з 16.02.2017 до 15.02.2020 включно (положення п. 4.1. договору).
У зв'язку з закінченням терміну дії договору та невиконанням орендарем обов'язку щодо повернення майна власникові, рішенням Господарського суду Львівської області від 27.01.2021 у справі № 914/2090/20, зобов'язано Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) звільнити нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 7,6 кв.м.
Згідно акта державного виконавця від 24.11.2022 відповідач звільнив приміщення лише станом на 24.11.2022.
Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини третьої статті 18 Закону орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Відповідно до положень п. 5.1.-5.4., п. 5.6. договору, розмір орендної плати за об'єкт оренди визначається відповідно до чинної на час укладення цього договору Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затв. ухвалою Львівської міської ради від 07.06.2007 № 897 і складає (97554,00*0,12)/12*1,011= 986,27 грн. без ПДВ за перший місяць оренди. Орендар сплачує 10 % розміру орендної плати - на рахунок управління комунальної власності департаменту економічної політики, 90 % розміру орендної плати - на рахунок відповідного балансоутримувача.
Розмір орендної плати підлягає індексації за відповідний період (місяць, квартал, рік). Орендна плата за кожний наступний місяць визначається коригуванням орендної плати за попередній місяць щодо індексу інфляції за попередній місяць. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України. Орендну плату орендар сплачує не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць через перерахування коштів на рахунок орендодавця.
Балансоутримувачем згідно з п. 1.1. договору є Комунальна 5-та міська клінічна лікарня м. Львова (правонаступником якої є Комунальне некомерційне підприємство “Львівське територіальне медичне об'єднання “Клінічна лікарня планового лікування, реабілітації та паліативної допомоги”.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 2 ст. 291 Господарського кодексу України визначено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Пунктами 9.1-9.3 договору сторони визначили, що повернення орендодавцю об'єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії цього договору або дострокового його припинення чи розірвання. Сторони повинні приступити до передачі об'єкта оренди протягом 5 днів з часу закінчення терміну оренди. Об'єкт оренди повинен бутті переданий орендарем та прийнятий орендодавцем (чи за його дорученням балансоутримувачем) протягом 15 днів з часу настання однієї із подій, вказаних в п. 9.1. цього договору.
З матеріалів справи вбачається, що незважаючи на те, що договір припинив свою дію 15.02.2020, орендовані за договором оренди нежитлові приміщення згідно акта державного виконавця від 24.11.2022 звільнені відповідачем лише станом на 24.11.2022 року. Доказів, які б свідчили про наявність факту ухилення балансоутримувача від прийняття від орендаря об'єкту оренди у більш раніший строк матеріали справи не містять, вказані докази відповідачем до суду подані не були.
Відповідно до довідки про заборгованість з орендної плати від 07.02.2023 № 4-2302-1749 відповідачем допущено заборгованість перед позивачем 1 з орендної плати та неустойки за несвоєчасне повернення орендованого майна на загальну суму 7 720, 19 грн, яка виникла за період з 01.02.2017 до 31.11.2022.
Відповідно до довідки щодо заборгованості від 13.01.2023 № 4-260205-572 заборгованість з орендної плати перед позивачем 2 становить 31 151, 51 грн, за період з 01.02.2017 по 31.10.2022.
Враховуючи встановлені судом обставини правовідносин сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати та неустойки у загальному розмірі 38 871, 70 грн, є обґрунтованими, такими, що підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
01.03.2016 між відповідачем та балансоутримувачем було укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна (експлуатаційних витрат) орендарем, та надання комунальних послуг орендареві.
Відповідно до п. 2.2.3 вказаного договору, орендар зобов'язується не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним місяцем вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі, або організації, що обслуговує будівлю, за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт відповідно до відновної вартості приміщення, а також за комунальні послуги.
Згідно із довідкою щодо заборгованості від 13.01.2023 № 4-260205-573 заборгованість із експлуатаційних витрат відповідача складає 7 966, 22 грн за період з 01.02.2017 по 01.10. 2022.
Отже, позовні вимоги в частині стягнення експлуатаційних витрат у розмірі 7 966, 22 грн є обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведені обставини справи, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 1 заборгованості з орендної плати, неустойки та на користь позивача 2 заборгованості з орендної плати і експлуатаційних витрат на загальну суму в розмірі 46 838, 52 грн.
Відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача повністю.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, код ЄДРПОУ 25558625) суму в розмірі 7 988, 59 грн, з яких:
- 7 720, 19 грн - заборгованість з орендної плати та неустойки;
- 268, 40 грн - судового збору.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Комунального некомерційного підприємства “Львівське територіальне медичне об'єднання “Клінічна лікарня планового лікування, реабілітації та паліативної допомоги” (79013, м. Львів, вул. Є. Коновальця, 26, код ЄДРПОУ 44625774) суму в розмірі 41 533, 93 грн, з яких:
- 31 151, 51 грн - заборгованість з орендної плати;
- 7 966, 82 грн - заборгованість з експлуатаційних витрат;
- 2 415, 60 грн - судового збору.
4. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя Манюк П.Т.