вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"20" червня 2023 р. Справа № 911/1360/23
Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши клопотання Приватного акціонерного товариства «Меліоратор» про поновлення та продовження строку на подання відзиву у справі
за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
до Приватного акціонерного товариства «Меліоратор»
про стягнення 51458,06 грн
без повідомлення (виклику) сторін
встановив:
Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулося до Господарського суду Київської області із позовною заявою від 12.04.2023 № 39/1-669-23 до Приватного акціонерного товариства «Меліоратор» (далі - відповідач, ПрАТ «Меліоратор») про стягнення 51458,06 грн, з яких: з яких: 28565,85 грн основного боргу, 5260,15 грн пені, 3508,28 грн 3% річних та 14123,78 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором постачання природного газу № 5047/1920-ТЕ-17 від 20.09.2019 в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого позивачем природного газу.
Господарський суд Київської області ухвалою від 08.05.2023 відкрив провадження у справі, постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи) та встановив сторонам строки для вчинення процесуальних дій у справі.
Через канцелярію суду 15.06.2023 від ПрАТ «Меліоратор» надійшов відзив за вих. № 34 від 07.06.2023 на позовну заяву, у пункті 1 якого відповідач просить суд поновити та продовжити ПрАТ «Меліоратор» строк для подачі відзиву на позовну заяву у справі № 911/1360/23 у разі його пропущення.
Так, відповідач зазначає, що ухвалу суду від 08.05.2023 про відкриття провадження у справі ПрАТ «Меліоратор» отримало 26.05.2023. За твердженнями відповідача, про існуючий борг останній дізнався лише після отримання позовної заяви, у зв'язку з чим 25.05.2023 ПрАТ «Меліоратор» провело оплату в сумі 28565,85 грн на рахунок позивача. Також відповідач звертає увагу на те, що ПрАТ «Меліоратор» не є розпорядником коштів на рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу.
Розглянувши клопотання ПрАТ «Меліоратор» про поновлення та продовження строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про його часткове задоволення, виходячи із такого.
Відповідно до статті 113 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Згідно із частиною восьмою статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Ухвалою від 08.05.2023 про відкриття провадження у справі суд встановив відповідачеві п'ятнадцятиденний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Зазначену ухвалу вручено відповідачу 12.05.2023, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103263300495.
Таким чином, строк для подання відзиву у цій справі сплинув 29.05.2023 (з урахуванням того, що п'ятнадцятий день строку припадав на вихідний день 27.05.2023).
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву 09.06.2023, про що свідчить поштовий конверт, у якому відзив надійшов до суду. Отже відповідач подав відзив на позов із пропуском встановленого строку.
Стаття 118 ГПК України визначає, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини другої статті 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зміст наведеної норми свідчить про те, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Разом з тим, на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена.
Зміст частини другої статті 119 ГПК України свідчить про те, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. При цьому суд не може продовжити строк понад встановлений ГПК України строк.
Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/10965/17, 03.12.2018 у справі № 904/5995/16, а також в ухвалі Верховного Суду від 06.03.2020 у справі № 911/1974/18.
Як зазначено вище, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження та у строк, який не може бути більший шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні імперативно закріплені нормою статті 251 ГПК України.
Так, відповідно до частини першої статті 251 ГПК України відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, тобто закріплено крайній строк на подання відзиву на позов у спрощеному позовному провадженні та який не може бути продовжений судом.
Зважаючи на те, що частиною першою статті 251 ГПК України закріплено крайній строк на подання відзиву, який не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, і те, що на момент подання відзиву, встановлений ухвалою суду від 08.05.2023 строк на його подання є таким, що пропущений відповідачем, суд приходить до висновку, що клопотання відповідача про продовження строку на подання відзиву задоволенню не підлягає.
Водночас, як вже зазначено, відповідач також заявив клопотання про поновлення строку для подання відзиву.
Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Слід зазначити, що вирішення питання щодо поновлення строку, відповідно до частини першої статті 119 ГПК України, перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони чи зі своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Частиною четвертою статті 119 ГПК України передбачено, що одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій, уникаючи як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16.
Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Пронін проти України», «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на наведені у відзиві обставини, беручи до уваги те, що відповідач одночасно із клопотанням про поновлення строку подав відзив на позовну заяву, з метою недопущення порушення права на доступ до правосуддя, враховуючи норми статей 7, 13 ГПК України, а також завдання та основні засади (принципи) господарського судочинства, визначені статтею 2 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення відповідачу пропущеного строку для подання відзиву на позовну заяву.
Керуючись статтями 119, 234, 251 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Поновити Приватному акціонерному товариству «Меліоратор» пропущений строк для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 235 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржена в порядку та у строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Щоткін