вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"14" червня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1943/22
Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., за участі секретаря судового засідання Друккера Д.Д., розглянувши в судовому засіданні
Заяву Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» № б/н від 08.05.2023 (вх. № суду 3620 від 08.05.2023) про відстрочення виконання судового рішення від 25.01.2023
у справі № 911/1943/22
За позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»
до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України»
За участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях
про стягнення 861 854,19 грн
Учасники судового процесу:
від позивача: не з'явився;
від відповідача (заявника): Радченко Р.О.;
від третьої особи: не з'явився
На розгляді Господарського суду Київської області перебувала справа № 911/1943/22 за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» до Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» про стягнення 861 854,19 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем, як орендарем, умов договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 1505 від 30.10.2013, в частині здійснення оплати. У зв'язку із цим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 534 695,84 грн основного боргу, 116 854,10 грн пені, 10 323,29 грн 3% річних, 87 694,83 грн інфляційних втрат та 112 286,13 грн штрафу.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/1943/22; призначено підготовче засідання у справі на 16.11.2022; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях.
Рішенням Господарського суду Київської області від 25.01.2023 у справі 911/1943/22 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» (місцезнаходження: вул. Лисенка, 4, м. Київ, 01034; код ЄДРПОУ 14348681) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (місцезнаходження: 08300, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Бориспіль-7; код ЄДРПОУ 20572069) 267 347,92 грн основного боргу, 39 510,81 грн пені, 5 150,23 грн 3 % річних, 49 760,12 грн інфляційних втрат, 56 143,06 грн штрафу та 6 268,68 грн судового збору; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
04.05.2023 Господарським судом Київської області на примусове виконання рішення видано відповідний наказ.
08.05.2023 до канцелярії суду від відповідача було подано заяву б/н від 08.05.2023 про відстрочення виконання судового рішення від 25.01.2023, в якій заявник просить суд відстрочити виконання судового рішення від 25.01.2023 на 11 місяців.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.05.2023 призначено судове засідання для розгляду заяви б/н від 08.05.2023 про відстрочення виконання судового рішення від 25.01.2023 на 14.06.2023.
З метою повідомлення сторін про дату та час судового засідання з розгляду заяви про відстрочення виконання судового рішення, судом направлено ухвалу від 15.05.2023 на електронні адреси сторін.
22.05.2023 через систему «Електронний суд» від Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» до суду надійшло заперечення проти відстрочення виконання судового рішення.
13.06.2023 через систему «Електронний суд» від Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» до суду надійшло клопотання/заява про розгляд справи без участі представника позивача.
14.06.2023 в судове засідання прибув представник заявника та надав усні пояснення по суті заяви, представник позивача та третьої особи в судове засідання не з'явились.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Заслухавши в судовому засіданні 14.06.2023 усні пояснення представника заявника та розглянувши заяву про відстрочення виконання рішення суду, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні відповідної заяви з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Тобто, підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.
Отже, законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
При цьому, суд наголошує на тому, що відстрочення виконання рішення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках та за наявності доказів, що підтверджують існування вищевказаних підстав.
В обґрунтування поданої заяви про відстрочення виконання судового рішення ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» посилається на те, що даний час у авіакомпанії існують обставини, які істотно ускладнюють виконання рішення та фактично роблять його неможливим.
За ствердженням відповідача, військова агресія російської федерації проти України, введення воєнного стану, закриття починаючи з 24.02.2022 повітряного простору України, призвело до повної зупинки регулярного пасажирського авіасполучення. Авіакомпанія МАУ, відповідно до пояснень відповідача, як комерційне підприємство повітряного транспорту, яке здійснює свою господарську діяльність виключно в сфері повітряних перевезень пасажирів та багажу, змушена була повністю зупинити виконання рейсів з/до України, що у свою чергу мало наслідком припинення здійснення господарської діяльності підприємства та як наслідок унеможливило отримання будь-якого прибутку. На підтвердження вказаного, відповідач додав звіт про фінансові результати здійснення господарської діяльності за перші 9 місяців 2022 року.
Відповідач стверджує, що незважаючи на наявні обставини непереборної сили, в авіакомпанії проводяться (за можливості) всі необхідні розрахунки з працівниками МАУ, а також критичні платежі, невиплата яких може спричинити накладення на авіакомпанію великих штрафних санкцій. У зв'язку із цим, за твердженням відповідача, виконання рішення суду у справі № 911/1943/22 може призвести до неможливості вищевказаних розрахунків та ще більше ускладнить фінансовий стан авіакомпанії.
Відповідач наголошує на тому, що авіакомпанія, посилаючись на скрутне фінансове становище, не ухиляється від виконання судового рішення, а лише вказує про неможливість погашення наявної заборгованості за судовим рішенням саме в даний час. На думку відповідача, відстрочення виконання рішення у вищевказаний спосіб не порушить справедливої рівноваги та справедливого балансу інтересів позивача і відповідача, оскільки надасть можливість виконати судове рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора реально отримати грошові кошти.
Враховуючи вищевикладене, авіакомпанія МАУ вважає за можливим просити суд відстрочити виконання судового рішення у справі № 911/1943/22 строком на 11 місяців, чим, на думку відповідача, буде забезпечений баланс прав і законних інтересів як стягувача (позивача), так і боржника (відповідача).
У свою чергу позивач - Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» у свої запереченнях від 22.05.2023 проти відстрочення виконання судового рішення зазначив, що відповідач взагалі не виконував покладені на останнього зобов'язання у спірний період та не вживав заходів щодо спроб хоча б часткового його виконання. Тобто, відповідач, на думку позивача, несе повну відповідальність та вину за виникнення даного спору.
Позивачем у письмових запереченнях також зазначено, що спірним періодом даної справи є листопад 2021 - лютий 2022, тобто період до повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, у зв'язку із чим безпідставним є посилання відповідача на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1. Крім того, як зазначив позивач, відповідач не направляв повідомлень позивачу щодо неможливості виконання зобов'язань за договором через повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України.
Позивач зазначив, що ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» також зазнало значних фінансових втрат через початок повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, оскільки позивач є також суб'єктом цивільної авіації.
Враховуючи все вищезазначене, позивач просить суд відмовити відповідачу у задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення від 25.01.2023 у справі № 911/1943/22.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Враховуючи те, що існування заборгованості, підтверджене обов'язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, «легітимні сподівання» на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить «майно» цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація «потерпілій стороні» за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як «потерпілої сторони»; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.
Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов'язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.
Водночас, оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі «Горнсбі проти Греції», у справі «Ясюнієне проти Литви»).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.07.2018 у справі № 905/915/17.
Дослідивши позицію та аргументи відповідача щодо підстав для відстрочення судового рішення від 25.01.2023, господарський суд зазначає, що відповідачем не доведено належними та допустими доказами, всупереч ст. 74, 76, 77 ГПК України, існування обставин, які в розумінні ст. 331 Господарського процесуального кодексу України можуть бути підставами для відстрочення виконання рішення суду у даній справі.
Так відповідач стверджує, що військова агресія російської федерації проти України, введення воєнного стану, закриття починаючи з 24.02.2022 повітряного простору України, призвело до повної зупинки регулярного пасажирського авіасполучення. Авіакомпанія МАУ, відповідно до пояснень відповідача, як комерційне підприємство повітряного транспорту, яке здійснює свою господарську діяльність виключно в сфері повітряних перевезень пасажирів та багажу, змушена була повністю зупинити виконання рейсів з/до України, що у свою чергу мало наслідком припинення здійснення господарської діяльності підприємства та як наслідок унеможливило отримання будь-якого прибутку. На підтвердження вказаного, відповідач додав звіт про фінансові результати здійснення господарської діяльності за перші 9 місяців 2022 року.
Проте суд зазначає, що військова агресія російської федерації проти України є об'єктивними обставинами, в яких доводиться існувати всім учасникам судового процесу у справі № 911/1943/22. При цьому судом враховано, що Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» є суб'єктом цивільної авіації, а відтак також зазнало фінансових втрат у зв'язку з закриттям повітряного простору через початок повномасштабного вторгнення російської федерації.
Судом також досліджений наданий відповідачем звіт про фінансові результати здійснення господарської діяльності за перші 9 місяців 2022 року, зі змісту якого вбачається значне зменшення доходу відповідача порівняно з попереднім періодом, в той же час підтверджує, що відповідач продовжує ведення певної господарської діяльності, за яку отримує дохід. Наданий відповідачем звіт про фінансові результати не підтверджує відсутності у відповідача майна, за рахунок якого можливим було б задоволення вимог стягувача та погашення існуючої заборгованості.
З матеріалів справи вбачається, що спірним періодом стягнення є листопад 2021 - лютий 2022 року (до 23.02.2022). Тобто заборгованість відповідача перед позивачем утворилася до початку повномасштабного вторгнення російської федерації та носить тривалий характер, оскільки станом на дату розгляду даної справи матеріали справи не містять жодних доказів вжиття відповідачем будь-яких заходів до врегулювання спірної заборгованості за період з листопада 2021 року до лютого 2022.
Крім того, заявником не доведено суду наявності обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання рішення суду у даній справі.
При цьому суд наголошує на тому, що складне фінансове становище відповідача, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, не може бути безумовною підставою для надання відстрочки виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 7 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги, що заявником не доведено суду належними та допустими доказами існування обставин, які в розумінні ст. 331 Господарського процесуального кодексу України можуть бути підставами для відстрочення виконання рішення суду у даній справі, господарський суд дійшов висновку, що заява Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» № б/н від 08.05.2023 (вх. № суду 3620 від 08.05.2023) про відстрочення виконання судового рішення від 25.01.2023 задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» № б/н від 08.05.2023 (вх. № суду 3620 від 08.05.2023) про відстрочення виконання судового рішення від 25.01.2023 відмовити.
2. Згідно ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її складення.
Повний текст ухвали складено та підписано 19.06.2023
Суддя Л.В. Сокуренко