ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.05.2023Справа № 910/3243/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Бенчук О.О., розглянув матеріали господарської справи
За позовом Корпорації "ТСМ ГРУП"
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
про стягнення 2 756 437,70 грн
За участю представників сторін:
від позивача Носик Б.М.
від відповідача Касьянов М.Г.
Корпорація "ТСМ ГРУП" (далі - позивач, заявник) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - відповідач) про стягнення 2 756 437,70 грн (1 732 121,64 грн основного боргу, 556 881,86 грн пені, 51 821,30 грн 3% річних, 415 612,90 грн втрат від інфляції).
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 03/19 від 27.06.2019 в частині оплати виконаних позивачем робіт у встановлений договором строк.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2023 відкрито провадження у справі № 910/3243/23, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 06.04.2023 о 14:00 год., а також встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій.
05.04.2023 від відповідача надійшли: відзив на позов; клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу; клопотання про відкладення підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 06.04.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 24.04.2023.
13.04.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив.
21.04.2023 від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 24.04.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 08.05.2023.
Ухвалою суду від 08.05.2023 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.05.2023.
Ухвалою суду від 25.05.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву до 29.05.2023.
У судовому засіданні 29.05.2023 позивачем подано заяву про покладення на відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 57 000,00 грн.
Зважаючи на наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 29.05.2023 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на такі вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:
27.06.2019 між позивачем (генеральним підрядником) та відповідачем (замовником) укладено договір № 03/19 на виконання комплексу робіт (далі - договір), за умовами якого генеральний підрядник зобов'язався за завданням замовника з дотримання вимог законодавства виконати комплекс робіт з теми: «ВП Южно-Українська АЕС. Комплекс інженерно-технічних засобів системи фізичного захисту. Технічне переоснащення КПП-3. АКЗТ. Постачання обладнання, будівельно-монтажні роботи та пусконалагоджувальні роботи» в цілому або за етапами в обсягах та у строки, що зазначені у графіку виконання робіт (додаток № 2) та у відомостях робіт (додаток № 4) до вказаного договору (п. 1.1 договору).
Згідно з п. 1.3 договору генеральний підрядник здає в обумовлені терміни виконані роботи замовнику, за свій рахунок усуває дефекти, що виявились в процесі виробництва робіт і в межах гарантійного терміну експлуатації. Замовник зобов'язався прийняти роботи та сплатити виконані роботи.
Пунктом 2.1 договору сторонами погоджено вартість робіт, яка складає 45 096 149,03 грн, у т.ч. ПДВ.
Відповідно до п. 3.1 договору терміни виконання робіт визначені в графіку виконання робіт, який є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно з п.п. 4.1.1 договору оплата за виконані роботи здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок генерального підрядника після підписання сторонами довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, складеної на підставі актів виконаних робіт за формою КБ-2В протягом 45 банківських днів.
Як погоджено сторонами в п. 5.10, приймання актів виконаних робіт здійснюється за формою КБ-2В до 25 числа поточного місяця, приймання довідки про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3 - до 28 числа поточного місяця.
Договір набуває чинності з дати підписання договору сторонами та скріплення його печатками й діє до 15.12.2020.
Також судом встановлено, що сторонами при укладенні договору погоджено: додаток № 1 (протокол угоди про договірну ціну); додаток № 2 (графік виконання робіт); додаток № 3 та № 4 (договірну ціну); додаток № 5 (відомості обсягів робіт та специфікація обладнання).
Ддодатковою угодою № 1 від 12.11.2019 сторонами внесено зміни до договору в частині ціни договору.
Додатковою угодою № 2 від 15.05.2020 сторонами внесено зміни до графіку виконання робіт та продовжено дію договору до 30.03.2021.
Додатковою угодою № 3 від 15.09.2020 сторонами внесено зміни до графіку виконання робіт.
Додатковою угодою № 4 від 17.11.2020 сторонами внесено зміни до графіку виконання робіт та продовжено дію договору до 31.12.2021, а також погоджено новий графік виконання робіт.
Додатковою угодою № 5 від 24.05.2021 сторонами внесено зміни до графіку виконання робіт, а також погоджено новий графік виконання робіт, зокрема, за позицією 2 «Будівельні роботи» передбачено виконання позивачем робіт у грудні 2021 року на суму 1 762 764,69 грн.
Відповідно до акту приймання виконаних робіт № 3-ПН від 22.12.2021 вартість робіт склала 1 093 723,62 грн, відповідно до акту № 4-ПН від 22.12.2021 вартість робіт склала 319 296,70 грн, тобто всього 22.12.2021 позивачем передано, а відповідачем прийнято робіт на загальну суму 1 413 020,32 грн.
Крім того, 22.12.2021 між сторонами підписано довідку про вартість виконаних робіт за грудень 2021 на суму 1 413 020,32 грн.
Відповідно до акту приймання виконаних робіт № 5-ПН від 22.12.2021 вартість робіт склала 244 536,46 грн, а згідно з актом № 6 від 22.12.2021 вартість робіт склала 74 564,87 грн.
Крім того, 22.12.2021 між сторонами підписано довідку про вартість виконаних робіт за грудень 2021 року на суму 319 101,32 грн.
Проте, як вказується позивачем у позові, відповідачем не виконано зобов'язання з оплати актів виконаних робіт № 3-ПН, № 4-ПН, № 5 та № 6 від 22.12.2021 на суму 1 732 121,64 грн.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач посилається на те, що строк оплати виконаних робіт припадав на 28.02.2022 (включно), проте з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який, у свою чергу, є настанням для відповідача форс-мажорною обставиною в частині виконання зобов'язань з оплати.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
За правовою природою укладений між сторонами договір № 01/19 від 10.01.2019 є договором підряду, а тому до вищевказаних відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст. 846 ЦК України).
Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Як встановлено ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного між сторонами договору позивачем були виконані, а відповідачем 22.12.2021 прийняті роботи на загальну суму 1 732 121,64 грн згідно з підписаними між сторонами актами та довідками про вартість робіт.
Судом встановлено, що будь-яких зауважень щодо виконаних позивачем робіт від відповідача не надходило, вищевказані документи були підписані уповноваженим представником відповідача без жодних заперечень.
Проте, відповідачем під час розгляду даної справи не надано суду доказів оплати прийнятих робіт на суму 1 732 121,64 грн, у зв'язку з чим суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
При цьому судом не беруться до уваги посилання відповідача на те, що його обов'язок з оплати виконаних робіт є обставиною непереборної сили з огляду на таке.
Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україна» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на своєму сайті в мережі Інтернет розмістила лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, що адресований Всім кого це стосується, згідно якого на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
У матеріалах справи відсутній відповідний сертифікат Торгово-промислової палати, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за договором від 27.06.2019 № 03/19, який би підтверджував неможливість виконання відповідачем зобов'язань з оплати виконаних позивачем робіт, у зв'язку з чим суд вважає, що відповідні заперечення відповідача є необґрунтованими та безпідставними.
Крім того, суд зазначає, що відповідачем не здійснено оплату виконаних позивачем та прийнятих позивачем робіт також станом на момент звернення до суду з даним позовом (02.03.2023).
Крім того, відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, проте не від самого зобов'язання.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 51 821,30 грн 3% річних та 415 612,90 грн втрат від інфляції, нарахованих за період з 01.03.2022 по 27.02.2023.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши заявлені до стягнення з відповідача 3% річних та інфляційні втрати, суд дійшов висновку, що розрахунок останніх є обґрунтованим, арифметично вірним та таким, що не суперечить нормам чинного законодавства, у зв'язку з чим вимоги в цій частині підлягаю задоволенню в повному обсязі.
Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 556 881,86 грн пені, нарахованої за період з 01.03.2022 по 27.02.2023.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з п. 10.4 договору у разі невиконання замовником зобов'язань щодо оплати виконаних робіт при наявності фінансування дирекцією ДП НАЕК, замовник на вимогу генерального підрядника зобов'язаний сплатити останньому пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
При цьому позивачем вказується, що нарахування пені здійснено ним без обмеження строків нарахування пені, встановлених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, оскільки відповідно до п. 7 Прикінцевих положень Господарського кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Оскільки дія карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020, не припинена, позивачем нарахування пені здійснено за період з 01.03.2022 по 27.02.2023, проте, як вказується останнім, з урахуванням обмеження щодо розміру пені, встановленого п. 10.4 договору.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд погоджується з твердженнями позивача щодо можливості нарахування пені за заявлений ним період, оскільки шестимісячний строк, встановлений ч. 6 ст. 232 ГК України, продовжений на підставі п. 7 Прикінцевих положень Господарського кодексу України.
Проте, суд не погоджується з визначеними позивачем датами нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ до 03.03.2023, оскільки облікова ставка НБУ, яка перевищує 0,1% пені, була встановлено Національним банком України 03.06.2022.
Таким чином, нарахування пені повинне бути здійснено за період з 01.03.2023 по 02.06.2023 у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, а з 03.06.2023 по 27.02.2023 в розмірі 0,1% (як погоджено сторонами в договорі).
Так, за розрахунком суду розмір пені, з урахуванням вищевикладеного, становить 558 671,10 грн, проте враховуючи, що у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог, вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню в розмірі 556 881,86 грн.
Судові витрати у вигляді сплати судового збору з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.
Крім того, в орієнтованому розрахунку суми судових витрат позивачем вказувалось про понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 57 000,00 грн, проте докази понесення відповідачем таких витрат частково надані позивачем лише в судовому засіданні 29.05.2023.
У зв'язку з викладеним, суд вважає за доцільне для розподілу судових витрат на правничу допомогу призначити проведення судового засідання на 05.06.2023, про що представників учасників справи повідомлено під звукозапис.
Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код 24584661) на користь Корпорації "ТСМ ГРУП" (03150, м. Київ, вул. Ямська, буд. 72, код 37034171) 1 732 121,64 грн (один мільйон сімсот тридцять дві тисячі сто двадцять одна грн 64 коп.) основного боргу, 556 881,86 грн (п'ятсот п'ятдесят шість тисяч вісімсот вісімдесят одна грн 86 коп.) пені, 51 821,30 грн (п'ятдесят одна тисяча вісімсот двадцять одна грн 30 коп.) 3% річних, 415 612,90 грн (чотириста п'ятнадцять тисяч шістсот дванадцять грн 90 коп.) втрат від інфляції, а також 41 346,57 грн (сорок одна тисяча триста сорок шість грн 57 коп.) судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 20.06.2023.
Суддя О.Г. Удалова