Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"30" серпня 2006 р. о 11:20 Справа № АС-04/368-06
вх. № 8134/1-04
Суддя господарського суду Харківської області Григоров А.М.
за участю секретаря судового засідання Дородіна І.А.
представників сторін
позивача - Литовченко В.А. - дор., Михалицький Н.М. - дор., Супрун О.О. - дор.
відповідача - Пономаренко Н.О. - дор., Сергєєва Т.В. - дор., Чехова Д.А. - дор.
по справі за позовом КРУ в Харківській області м. Х-в
до Валківська районна державна лікарня ветеринарної медицини, м. Валки
про стягнення 15276,00 грн.
Позивач КРУ в Харківській області м. Харків звернувся до суду з позовом до Валківської районної державної лікарні ветеринарної медицини, м. Валки про стягнення з відповідача в дохід держави коштів у розмірі 15276,00 грн. При цьому позивач в обгрунтування позову посилається на п. 10 ст. 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні".
Відповідач проти пред"явлених до нього вимог заперечує.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що в лютому 2006р. КРВ в Валківському районі проведена планова ревізія в Валківській районній державній лікарні ветеринарної медицини, м. Валки, та за результатами ревізії складений акт № 105-20/13 від 18.02.2006р.
Відповідно до акту № 105-20/13 від 18.02.2006р. перевіряючими виявлені порушення законодавства з питань збе реження і використання активів, а саме:
В порушення п.9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 01.06.2000 р. № 1755 без наявності ліцензії, вартість якої становить 340 грн., Валківською РДЛВМ отримуються в централізованому порядку засоби для проведення дезинфекціїта проводяться роботи по дезинфекції. При цьому державним бюджетом не отримано відповідну плату, яка передбачена ст. 2 п.9 Закону України ,.Про державний бюджет України на 2006 рік".
Перевіркою питання списання цінностей з обліку встановлено, що по бухгалтерському обліку згідно акту списані племінні ресурси «сперма" в кількості 526 доз на суму 1003 грн., які враховувались за матеріально-відповідальною особою - завідуючою аптекою Валківської РДЛВМ, але знаходилися в Валківському племпідприємстві, угода на зберігання з яким не укладалась.
Згідно п. 4,5 Положення про Валківську районну державну лікарню ветеринарної медицини, затвердженого начальником управління ветеринарної медицини в Харківській області 19.02.03р. до функцій установи не включені роботи, пов'язані з використанням племінних ресурсів «сперма". Отже, безпідставно списано по бухгалтерському обліку Валківської РДЛВМ племінні ресурси на суму 1003 грн.
Спрямовано кошти бюджетної установи вищестоящій організації в сумі 11733 грн. (за рахунок коштів, виділених на утримання ветлікарні, профїнансовано утримання вищої ус ганови - управлі ння ветеринарної медицини), а саме: в порушення ст. 2 Кодексу законів про працю України без укладання трудових угод Управлінням ветеринарної медицини в Валківському районі з Валківською РДЛВМ нараховувались та виплачувались заробітна плата водію ветлікарні, що фактично обслуговував Управління ветеринарної медицини, в сумі 8564 грн., внески до цільових загальнообов'язкових фондів на суму заробітної плати 316*) грн.
Згідно умов колективного договору на 2003- 2005 років, передбачена безкоштовна видача ветеринарних свідоцтв у кількості 5 штук на рік працівникам установи, та пенсіонерам районних підприємств ветмедшдини.
В порушення п.17 Постанови КМУ від 28.02.02р. №228 "Про затвердження Порядку складання, розгляду та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ" розрахунки по доходам спецфонду не складались, визначити наявність в запланованій сумі отриманої о доходу суму наданих пільг відповідно до Колективного договору працівникам неможливо .
Крім того, Законом України «Про ветеринарну медицину « від 25.06.92 № 2498-ХП не передбачено надання пільг, визначених Колективним договором.
Таким чином, безоплатно надано послуг (ветеринарних свідоцтв), що надаються на платній основі в сумі 2200 грн.
З актом ревізії 21.02.2006р. ознайомлений попередній начальник установи Пасічник Анатолій Михайлович.
Акт підписаний з запереченнями, які надані до відділу 24.02.2006 та зареєстровані за № 1 /274 від 24.02.2006.
Висновки на заперечення надіслані листом від 03.03.2006 за № 105-15/377.
На підставі п. 7 ст. 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні'1 за результатами ревізії керівнику підприємства надані вимоги від 10.03.2006р. за № 105-15/409, від 29.03.2006 за № 105-15/529, а саме: притягнення винних працівників до дисциплінарної відповідальності та усунення виявлених, порушень в строк до 06.04.06 р.
Як зазначає позивач у позовній заяві до теперішнього часу частина коштів у сумі 15276 грн. не відшкодована, що свідчить про невиконання вимог та є порушенням ст.164 КУпАП та ч. 2 ст. 15 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні": "Законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються чи перевіряються". Невідшкодування державі завданих збитків має тривалий характер.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Згідно до п. 10 ст. 10 Закону України "Про державну контрольно - ревізійну службу в Україні" контрольно-ревізійному управлінню в областях надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведеної позивачем ревізії, керівнику підприємства відповідача надані вимоги від 10.03.2006р. за № 105-15/409, від 29.03.2006 за № 105-15/529. щодо усунення виявлених порушень, серед яких не міститься вимоги про стягнення на користь держави грошових коштів у розмірі 15276,00грн.. Взагалі вимоа про сплату коштів відповідачем на користь держави відсутня. Таким чином, позовні вимоги не відповідають вимогам, викладеним у вимогах від 10.03.2006р. за № 105-15/409, від 29.03.2006 за № 105-15/529, тобто відсутнє невиконання вимог КРУ, що було підставою для звернення з вимогами до суду відповідно до зазначеної норми Закону.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Крім того, вивчивши матеріали справи та вислухавши пояснення сторін, суд вважає за необхідне зазначити, що самі порушення на які посилається позивач як підстави стягнення коштів і які зазначені в акті перевірки не можуть бути підставами стягнення сум до бюджету в звязку з наступним.
Матеріалами справи встановлено, що Контрольно ревізійним відділом в Валківському районі Харківської області у період з 12.01.2006 року по 18.02.2006 року проведено перевірку фінансово - господарської діяльності відповідача про що складено акт від 18.02.2006 року № 105-20/13.
Під час перевірки встановлено порушення п. 9 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності», відповідач без наявності ліцензії, вартість якої становить 340 грн., отримував в централізованому порядку засоби для проведення дезинфекції та проводив роботи по дезинфекції, у зв'язку з чим бюджет не отримав відповідну плату у сумі 340 грн.
Перевіркою питань списання цінностей з обліку встановлено, що по бухгалтерському обліку згідно акту списання племінні ресурси “сперма» було безпідставно списано біологічні матеріали - сперму в кількості 526 доз на суму 1003 грн.
Перевіркою цільового використання бюджетних коштів встановлено, що водію відповідача зайво виплачено заробітної плати у сумі 11 733 грн., який фактично обслуговував Управління ветеринарної медицини без укладання трудових угод. Відповідачем безоплатно в порушення Закону України “Про ветеринарну медицину» від 25.06.92 року № 2498 безоплатно надано ветеринарних свідоцтв, які надаються на платній основі, на загальну суму 2 200 грн.
Під час судового засідання встановлено, що первісні документи щодо отримання “сперми» було знищено відповідно до акту від 06.12.2002 року.
“Сперма» знаходилась на зберіганні у Валківському Племпідприемстві до грудня 2003 року. Згідно наданою відповідачем листа Харківського обласного сільськогосподарського підприємства по племінній справі і тваринництву від 18.08.2006 року № 80, сперма бугаїв, не включених до “Каталогу бугаїв молочних та молочно-м'ясних порід для відтворення маточного поголів'я на 2003 рік» не допускається до використання з 01.01.2003 року в тому числі і раніше отримана. Тому сперма бугая Вірний 1658, який не був включений в Каталог у 2003 році, стала непридатною для подальшого використання з 01.01.2003 року, у зв'язку з чим згідно акту від 18.12.2003 року, сперму бугая Вірний 1658 правомірно знищено шляхом розмороження та спалення. Шкоди державі з наведених фактів не вбачається.
Щодо стягнення коштів у сумі 11 733 грн., то відповідно до п. 2 положення про Валківську району державну лікарню ветеринарної медицини (відповідача по справі), затвердженого Начальником Управління ветеринарної медицини в Харківській області 19.02.2003 року, лікарня у своїй діяльності керується Конституцією України, законами та підзаконними актами, у тому числі актами Управління ветеринарної медицини в Валківському районі.
Відповідно до розпорядження начальника Управління ветеринарної медицини в Валківському районі Харківської області № 1 від 02.03.2003 року, яке прийнято на виконання наказу Державного департаменту ветеринарної медицині України від 23.10.2002 року № 57 та наказу Управління ветеринарної медицини в Харківської області від 28.10.2002 року № 27, Валківську району державну лікарню ветеринарної медицини зобов'язали закріпити за Управлінням ветеринарної медицини Валківського району Харківської області автомобіль ВАЗ 2121, держ. номер № 23-74 ХІА, та водія. Розпорядженням № 4 від 20.08.203 року Управління ветеринарної медицини Валківського району Харківської області зобов'язало лікарню закріпити за Управлінням ветеринарної медицини в Валківському районі Харківської області автомобіль ЗАЗ DAEWOO Т 13110.
Повноваження Управління щодо розпорядження автомобільним транспортом підлеглих йому структур, передбачено у положенні про Управління ветеринарної медицини в Валківському районі Харківської області, затверджене начальником Управління ветеринарної медицини в Харківської області 8.01.2003 року. Підпунктом 8 пункту 7 положення посадовим особам Управління надано право залучати транспортні засоби та спеціалістів державних установ ветеринарної медицини для організації і здійснення протиепізоотичних заходів. Крім того, згідно “Положення про Валківську районну державну лікарню ветеринарної медицини», затвердженої Начальником ветеринарної медицини у Харківській області 19.02.03 та “Положення про Управління ветеринарної медицини у Валківському районі Харківської області» затвердженої Начальником ветеринарної медицини у Харківській області 08.01.03, Лікарня та Управління мають ряд спільних основних завдань.
Таким чином, відповідач діяв відповідно до розпорядження вищестоящої керівної організації щодо використання матеріальних засобів лікарні і порушень з його боку не вбачається.
Стосовно посилання позивача в обґрунтування необхідності стягнення 11 733 грн. як надмірно сплаченої заробітної плати водію під час фактичного обслуговування останнім Управління ветеринарної медицини, необхідно зазначити, що водії Кадигроб В.М. та Матюшко О.В. знаходяться в штаті відповідача, який є його роботодавцем і відповідно до ст. 1 Закону України “Про оплату праці», саме роботодавець нараховує та сплачує працівникові винагороду за виконану ним роботу. Управління ветеринарної медицини не має законних підстав для нарахування та сплати заробітної плати водіям, оскільки воно не є їх роботодавцем.
Щодо стягнення 2 200 грн. за видачу ветеринарних свідоцтв працівникам установи та пенсіонерам районних підприємств ветеринарної медицини, необхідно зазначити, що відповідно до п. 6.2.5. розділу 6 Колективного договору, укладеного між адміністрацією і профспілковим комітетом Валківської районної лікарні ветеринарної медицини, затверджений Валківською районною адміністрацією 3.06.2003 року, членам профспілки, а також пенсіонерам районних підприємств, ветмедицини дозволено безкоштовно одержувати ветеринарні свідоцтва у кількості 5 штук на рік.
Статтею 2 Закону України “Про колективні договори і угоди» від 1 липня 1993 року № 3356, колективний договір укладається на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають права юридичної особи. Таким чином, обов'язковість укладання колективного договору в лікарні передбачено діючим законодавством.
Статтею 7 зазначеного закону сторонам колективного договору надано право, передбачати у колективному договорі додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії та соціально-побутові пільги (ч. 3 ст. 7). Обмеження для бюджетних установ щодо надання пільг в законі не передбачено. Частиною 3 статті 5 Закону зазначено про недопустимість колективним договором погіршувати становище працівників порівняно з чинним законодавством.
Оскільки, закріплення пільг щодо надання ветеринарних свідоцтв не погіршує становище працівників та пенсіонерів. Посилання позивача щодо незаконності застосування пільг на Закон України “Про ветеринарну медицину» є необґрунтованим, оскільки цей закон не встановлює та не забороняє надання соціально - побутових пільг при укладенні колективного договору.
Суд зазначає, що Цивільним кодексом України передбачено, що договір є правомірним до тих пір, коли він не буде визнаним недійсним за рішенням суду, або розірваний за рішенням сторін або суду (ст.ст. 204, 651, 652, 654 ЦК України). На даний час колективний договір та його розділ стосовно пільг не визнано як такий, що суперечить вимогам законодавства.
Стосовно стягнення 340 грн. за ліцензію то ці кошти, стосовно яких йдеться у позовній заяві і які зазначені в акті перевірки, як несплачені, і дійсно було несплачені на момент складання акту від 18.02.2006 р., сплачені відповідачем платіжним дорученням №259 від 17 травня 2006 р.(до подачі позову), яке надано як доказ сплати відповідачем до суду і цей доказ позивачем не спростований. Таким чином, вимога про їх сплату є необгрунтованою.
Керуючись статтями 4, 8, 51, 69, 86, 94, 160 - 163 , Прикінцевими та перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України , суд
В задоволенні позову відмовити.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Григоров А.М.