пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
14 червня 2023 року Справа № 912/588/23
Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І. О., за участю секретаря судового засідання Грачука В.С.,
за участю представників сторін:
від позивача: н/з,
від відповідача: н/з,
розглянувши справу
за позовом Акціонерного товариства «Укргазвидобування», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопроммаркет», м. Луцьк
про стягнення 266 666,65 грн.,
01.05.2023 на адресу Господарського суду Волинської області на підставі ухвали Господарського суду Кіровоградської області надійшли за підсудністю матеріали позовної заяви №ШГВ977/003.1.14-1 від 23.02.2023 Акціонерного товариства «Укргазвидобування» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопроммаркет» 266 666,65 грн. збитків, завданих позивачу внаслідок невиконання відповідачем обов'язку із своєчасної реєстрації податкових накладних.
Ухвалою від 08.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та відкрито провадження у справі; розгляд справи призначено у судове засідання на 24.05.2023; запропоновано відповідачу подати відзив на позов.
Ухвалу суду від 08.05.2023 надіслано сторонам у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
19.05.2023 відповідач надіслав до суду відзив, у якому вважає позов безпідставним та просить відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що після здійснення зазначених у позові поставок, за правилом першої події ТОВ «Автопроммаркет» було направлено на реєстрацію податкові накладні на кожну поставку. Відповідно до квитанцій документ прийнято, однак реєстрація зупинена. У зв'язку з цим відповідач вважає, що він вчинив дії щодо виконання своїх обов'язків (направив накладні на реєстрацію), однак реєстрація не була проведена з незалежних від нього причин. Також відповідач посилається на те, що позивач не втратив права на податковий кредит.
24.05.2023 в судовому засіданні було оголошено перерву до 14.06.2023, представника позивача про оголошення перерви повідомлено в судовому засіданні 24.05.2023, яке відбувалось в режимі відекокнференції, відповідача повідомлено ухвалою повідомленням від 24.05.2023 на підставі ст.120 ГПК України, яку надіслано на адресу його місцезнаходження, вказаного у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте, ухвала суду повернулась без вручення адресату, причина повернення «Адресат відсутній за вказаною адресою».
Неявка в судове засідання представників позивача, відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки сторони були повідомлені про судовий розгляд. Свою правову позицію щодо заявлених до нього вимог відповідач виклав у відзиві на позов, а тому спір було вирішено судом за відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю з огляду на наступне.
Між АТ «Укргазвидобування» як покупцем і ТзОВ «Автопроммаркет» як постачальником було укладено договір поставки №20-135 від 26.01.2021 (надалі - договір).
Згідно з п. 1. договору постачальник зобов'язується поставити покупцеві запасні частини до вантажних транспортних засобів, фургонів та легкових автомобілів, зазначені в специфікації/ях, що додається/ються до договору і є його невід'ємною/-ими частияою/-ами, а покупець - прийняти і оплатити такий товар.
Згідно з п.1.2. договору, найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю Товару та загальна ціна договору вказується у специфікації/ях (надалі - специфікація), яка є додатком №1 до договору та його невід'ємною частиною.
Строк поставки товару визначається графіком поставки товару, який є додатком №3 до договору та є його невід'ємною частиною.
Строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в специфікації/ях до цього договору (п. 5.1. договору).
Згідно із специфікацією №1 від 26.01.2021 (додаток №1 до договору) сторони договору погодили поставку товару загальною вартістю 1 599 999,90 грн. у т.ч. ПДВ - 266 666,65грн.
Пунктом 3 вказаної специфікації встановлено строк поставки товару: до 31.12.2021 з можливостю дострокової поставки.
У п. 7.7. договору сторонами узгоджено, що у разі, якщо постачальник не зареєстрував, неправильно або несвоєчасного зареєстрував податкову/і накладну в системі електронного адміністрування податку на додану вартість чи вчинив інші дії/бездіяльність, в результаті чого покупець втратив право на податковий кредит, постачальник зобов'язаний сплатити покупцю штраф у розмірі 20% від суми операції/й по якій не зареєстровано, неправильно або несвоєчасно зареєстровано податкову накладну/і (для платників податків в Україні).
На виконання умов договору відповідач передав позивачу товар на загальну суму 1 599 999,90 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних:
- видаткова накладна №1 від 02.03.2021 на суму 324601,20 грн., в т. ч. ПДВ 54100,20 грн.;
- видаткова накладна №2 від 15.03.2021 на суму 51212,40 грн., в т. ч. ПДВ 8535,40 грн.;
- видаткова накладна №10 від 12.04.2021 на суму 115195,50 грн., в т.ч. ПДВ 19199,25 грн.;
- видаткова накладна №27 від 16.06.2021 на суму 569 137,20 грн., в т.ч. ПДВ 94856,20 грн.;
- видаткова накладна №42 від 04.08.2021 на суму 268 224,00 грн., в т.ч. ПДВ 44704,00 грн.;
- видаткова накладна №43 від 18.08.2021 на суму 58800,00 грн., в т.ч. ПДВ 9800,00 грн.;
- видаткова накладна№51 від 23.09.2021 на суму 212 829,60 грн., в т.ч. ПДВ 35471,60 грн.
Як зазначає позивач у позовній заяві, він свої зобов'язання з оплати переданого товару виконав у повному обсязі, перерахувавши позивачу 1 599 999,90 грн. На підтвердження цього факту посилається на платіжні доручення:
- платіжне доручення №388084 від 01.04.2021 на суму 324601,20 грн., в т.ч. ПДВ 54100,20 грн.;
- платіжне доручення №39083 від 08.04.2021 на суму 51212,40 грн., в т.ч. ПДВ 8535,40 грн.;
- платіжне доручення №401255 від 13.05.2021 на суму 115195,50 грн., в т.ч. ПДВ 19199,25 грн.;
- платіжне доручення №420516 від 15.07.2021 на суму 569137,20 грн., в т.ч. ПДВ- 94856,20 грн.;
- платіжне доручення №434356 від 02.09.2021 на суму 268224,00 грн., в т.ч. ПДВ 44704,00 грн.;
- платіжне доручення №434356 від 02.09.2021 на суму 58800,00 грн., в т.ч. ПДВ 9800,00 грн.;
- платіжне доручення №449840 від 21.10.2021 на суму 212 829,60 грн., в т.ч. ПДВ 35 471,60 грн.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає, що в порушення вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України відповідач не зареєстрував податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з чим позивач втратив право на внесення сплачених сум ПДВ в розмірі 266 666,65 грн. до податкового кредиту та відповідно можливості зменшення суми податкових зобов'язань з ПДВ.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
З урахуванням предмета позову предметом доказування у цій справі є обставини, пов'язані з наявністю в діях/бездіяльності відповідача повного складу господарського правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (пункт 14 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17).
При цьому доведеність протиправних дій відповідача у цій справі, з урахуванням підстав позову, потребує доведення факту порушення відповідачем правил складання та реєстрації у встановлений спосіб податкових накладних, що вбачається з усталеної судової практики у подібній категорії справ (пункт 38 постанови Верховного Суду від 10.03.2020 у справі № 911/224/19).
Доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. Отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15., 6.16. постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).
У свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу (пункт 37 постанови Верховного Суду від 21.03.22018 у справі № 918/219/17).
Згідно з пунктом 187.1. статті 187 Податкового кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 193.1. статті 193 ПК України ставки податку з ПДВ встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: а) 20 відсотків; б) 0 відсотків; в) 7 відсотків по визначеним цим пунктом операціях.
Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (абзац 1 пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).
За змістом пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1. цієї статті та/або пунктом 192.1. статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1. статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.
Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.
Як вбачається з матеріалів справи, податкові накладні були подані відповідачем на реєстрацію своєчасно. Проте, реєстрація податкових накладних була зупинена, що підтверджується приєднаними відповідачем до відзиву на позов копіями квитанцій, що є належними доказами факту зупинення реєстрації податкових накладних.
Відповідно до п.10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (надалі - Порядок № 1246), податкова накладна є електронним документом, який складається платником податку на додану вартість (надалі -платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (надалі - квитанція).
Відповідно до п.201.16. статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 № 1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок № 1165).
Згідно з п. 4 Порядку № 1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку № 1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).
Пунктом 10 Порядку № 1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
За умовами пункту 25 Порядку № 1165 комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1165 таблиця даних платника податку - це зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.
Приписами пункту 26 Порядку № 1165 встановлено, що комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.
Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 за № 520, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (надалі - Порядок № 520).
Порядок № 520 визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16. статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
За змістом п.5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з пунктом 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Відповідно до пункту 9 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Пунктом 10 Порядку № 520 передбачено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Згідно з пунктом 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
В той же час, приписами пункту 6 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування. Обов'язок платника податків щодо подання указаних пояснень відсутній.
Згідно зі статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Матеріали справи не містять доказів прийняття органом ДПС (комісією регіонального рівня) рішення після зупинення реєстрації спірних податкових накладних, а саме: рішення про реєстрацію чи відмову у реєстрації податкових накладних.
З наведеного випливає, що податкові накладні, подані відповідачем, фактично мають статус зупинених, процедура їх реєстрації в ЄРПН не завершена.
Щодо можливості завершити процедуру реєстрації поданих відповідачем податкових накладних у межах законодавчо визначеного строку й сформувати позивачу податковий кредит та зменшити свої податкові зобов'язання.
Відповідно до пункту 14.1.181. статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. За змістом підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
За змістом абзаців першого, третього - п'ятого пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України (в редакції діючій до 31.12.2021) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11. статті 201 цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
У зв'язку з набранням з 01.01.2022 чинності Законом України від 30.11.2021 № 1914-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" (надалі - Закон № 1914-ІХ) змінилася редакція абзаців четвертого - шостого пункту 198.6 статті 198 ПК України, згідно з якими термін, протягом якого покупець може включити до податкового кредиту суми ПДВ, не віднесені до податкового кредиту у звітному періоді, в якому виникло право на включення таких сум до податкового кредиту, зменшено з 1095 календарних днів до 365 календарних днів з дати складання податкової накладної/розрахунку коригування.
При цьому Законом № 1914-ІХ пункт 198.6. статті 198 ПК України доповнено новим абзацом, згідно з яким у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16. статті 201 цього Кодексу перебіг строків, зазначених у цьому пункті, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Водночас відповідно до пункту 80 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та які до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" протягом 1095 календарних днів з дати їх складення не були включені до податкового кредиту, включаються до податкового кредиту протягом 365 календарних днів з дати набрання чинності зазначеним Законом, але не пізніше 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
У разі зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зазначених в абзаці першому цього пункту, в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16. статті 201 цього Кодексу перебіг строку 365 календарних днів зупиняється на період зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Оскільки реєстрація податкових накладних, поданих відповідачем на реєстрацію 29.03.2021, 28.04.2021, 13.07.2021, 31.08.2021, 14.09.2021, фактично є зупиненою, а процедура реєстрації цих податкових накладних не завершена, оскільки відмова у реєстрації податкових накладних у встановленому законом порядку відсутня, то можливість реєстрації податкових накладних не втрачена.
Разом з цим, й перебіг строку - 365 календарних днів також зупинений.
За таких обставин позивач не втратив можливість включити відображений у поданих відповідачем податкових накладних податок на додану вартість у розмірі 266666, 65 грн. до складу податкового кредиту у наступних звітних періодах.
Щодо вимоги про стягнення на підставі статті 22 Цивільного кодексу України, частини першої статті 225 Господарського кодексу України збитків, то Велика Палата Верховного Суду у пункті 6.14. постанови від 14.04.2020 у справі №925/1196/18 дійшла висновку про те, що збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Згідно з правовою позицією, викладеною в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18 та Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17, при порушенні контрагентом (продавцем) за договором обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних належним способом захисту для заявника (покупця) може бути звернення до суду з позовом про відшкодування завданих збитків.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.03.2020 у справі N 911/224/19.
Також у п. 38 постанови Верховного Суду від 10.03.2020 року у справі № 911/224/19 зазначено, що доведеність протиправних дій відповідача, з урахуванням підстав позову, потребує доведення факту порушення відповідачем Правил складання та реєстрації у встановлений спосіб податкових накладних.
Відповідно до ч.4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відтак, необхідним елементом для стягнення збитків є доведеність протиправних дій відповідача, а саме: доведення факту порушення ним правил складання та реєстрації у встановлений спосіб податкових накладних, зазначений факт повинен бути підтверджений належними та допустимими доказами, якими, зокрема, може бути акт (довідка) перевірки, рішення відповідного контролюючого органу, складеного за результатами перевірки. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 911/224/19 від 10.03.2020. Однак, таких доказів позивач суду не подав.
За приписами ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Враховуючи викладене, позивач не довів наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, оскільки не довів об'єктивну та суб'єктивну сторони спричинених відповідачем збитків, причинно-наслідковий зв'язок між діями та понесеними позивачем збитками саме у розмірі 266666,65 грн., матеріалами справи не підтверджується факт допущення відповідачем порушень під час реєстрації податкових накладних: податкові накладні подані ним на реєстрацію своєчасно, факти, встановлені судом на час розгляду справи не призвели до заподіяння збитків позивачу, оскільки позивач не втратив можливості в подальшому сформувати податковий кредит на суму 266666,65 грн. за поданими відповідачем податковими накладними, реєстрація яких є зупинена і остаточне рішення не прийнято.
Таким чином, у діях відповідача відсутній склад цивільного правопорушення, що виключає можливість притягнення його до відповідальності у вигляді відшкодування збитків.
Посилання позивача на правовий висновок Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 03.08.2018 у справі № 917/877/17, є помилковим, оскільки правовідносини у справі, на яку посилається позивач, та у справі №912/588/23 не є подібними, що визначається відмінними обставинами, а саме: встановленням наявності вини у діях відповідача, що підтверджується проведенням відповідної перевірки та встановленням факту відсутності реєстрації податкових накладних, притягненням посадової особи платника податків до адміністративної відповідальності, а відтак й наявності причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони, натомість у справі №912/588/23 позивач таких обставин не довів.
У відповіді на відзив представник позивача посилається також на постанову Верховного Суду від 10.01.2022 у справі №910/3338/21, проте правовідносини у справі №910/3338/21 й у справі №912/588/23 також не є подібними, оскільки у справі №910/3338/21 ДФС ухвалила рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, тобто процедура щодо реєстрації податкових накладних є завершеною, а у справі №912/588/ ця процедура не є завершеною, оскільки докази прийняття ДФС рішення про відмову у реєстрації податкових накладних відсутні. Верховний Суд у справі №910/3338/21 зазначив, що відповідач не виконав вимог ст.201 ПК та Порядку про зупинення, що призвело до відмови у реєстрації податкових накладних. У зв'язку з цим скаржник був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 217 871,99 грн.
У постанові від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку щодо належного способу захисту, який відповідає обраному позивачем способу захисту у цій справі, а саме: звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, однак, це не звільняє позивача від обов'язку довести наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення у діях відповідача належними та допустимими доказами.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог витрати, пов'язані з оплатою судового збору, на підставі ст.129 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
у задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду впродовж 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення складено: 20.06.2023.
Суддя І. О. Якушева