20.06.2023 року м.Дніпро Справа № 912/511/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Антоніка С.Г.(доповідач),
суддів Березкіної О.В., Іванова О.Г.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Управління комунальної власності Кропивницької міської ради на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 28.03.2023р. ( суддя М.С. Глушков) у справі №912/511/23
за заявою Управління комунальної власності Кропивницької міської ради, м. Кропивницький
до Фізичної особи-підприємця Назаренко Світлани Анатоліївни
про видачу судового наказу
27.03.2023 на адресу господарського суду надійшла заява № 327/17-у від 24.03.2023 Управління комунальної власності Кропивницької міської ради про видачу судового наказу з вимогою стягнути з Фізичної особи-підприємця Назаренко Світлани Анатоліївни заборгованість за договором №35/17-а від 05.11.2012 оренди індивідуально визначеного майна, укладеним у письмовій формі, в розмірі 8 726,54 грн, а також сплачений судовий збір.
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 28.03.2023 відмовлено Управлінню комунальної власності Кропивницької міської ради у видачі судового наказу про стягнення з Фізичної особи - підприємця Назаренко Світлани Анатоліївни заборгованості у розмірі 8 726,54 грн.
Приймаючи судове рішення, господарський суд виходив з того, що Управління комунальної власності Кропивницької міської ради звернулось до господарського суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з фізичної особи - підприємця Назаренко Світлани Анатоліївни, яка з 13.01.2020 припинила свою підприємницьку діяльність. Припинення статусу підприємця унеможливлює застосування до правовідносин, що розглядаються, процедури наказного провадження.
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Управління комунальної власності Кропивницької міської ради.
Апеляційна скарга обгрунтована наступним:
- згідно з інформацією, яка міститься в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зазначено, що відповідно до запису № 24440060002020883 від 13.01.2020 року було проведено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця Назаренко Світлани Анатоліївни, однак, відповідно до Реєстру, станом на 13.11.2020 року № 2009450000000000326 Назаренко Світлану Анатоліївну включено до Єдиного державного реєстру відомостей про фізичну особу-підприємця (повторно зареєстровано ФОП);
- згідно з інформацією, яка міститься в Реєстрі, на сьогоднішній день відсутні відомості про припинення підприємницької діяльності фізичної особи- підприємця Назаренко Світлани Анатоліївни, однак, зазначену обставину судом першої інстанції було не установлено чи проігноровано.
Просить ухвалу господарського суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд.
ФОП Назаренко С.А. відзив на апеляційну скаргу не надала.
Ухвалою колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду від 08.05.2023 ухвалено відкрити апеляційне провадження у справі №912/511/23. Розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України).
Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі та у відзиві, в межах доводів та вимог апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, у березні 2023 на адресу господарського суду Кіровоградської області надійшла заява Управління комунальної власності Кропивницької міської ради про видачу судового наказу з вимогою стягнути з Фізичної особи-підприємця Назаренко Світлани Анатоліївни заборгованість за договором №35/17-а від 05.11.2012 оренди індивідуально визначеного майна, укладеним у письмовій формі, в розмірі 8726,54 грн, а також сплачений судовий збір.
Вказана заява обгрунтована тим, що між Управлінням власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради (правонаступником якого є Управління), та фізичною особою - підприємцем Назаренко Світланою Анатоліївною (далі - Орендар) було укладено договір оренди індивідуально визначеного майна на приміщення по вул. Кропивницького, 7, к. 2, м. Кропивницький, від 05.11.2012 року, № 35/17 - а (далі - Договір).
За умовами Договору Орендодавець (Управління) передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 8,5 кв. м. по вул. Кропивницького 7, к. 2, м. Кропивницький.
Згідно з актом прийому-передачі Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування вищевказане приміщення.
Проте, всупереч вимог пункту 1 ст. 193 ГК України та підпункту 5.2 пункту 5 Договору оренди, Орендар у встановлений строк взяті на себе зобов'язання не виконував. Орендна плата перераховувалась Орендарем Орендодавцю не в повному обсязі, у зв'язку з чим за Орендарем значиться заборгованість в розмірі 8726,54 грн (7521,89 грн - заборгованість з орендної плати, 1204,65 грн - пеня за несвоєчасну сплату), з терміном утворення прострочення: з березня 2022 року по лютий 2023 року, що підтверджується розрахунком заборгованості по орендній платі, складеним головним бухгалтером управління комунальної власності Кропивницької міської ради (розрахунок додається).
Управлінням на адресу Орендаря було направлено вимогу про сплату заборгованості від 13.01.2022 року № 28/17-у, однак означена заборгованість сплачена не була.
Відмовляючи в задоволенні заяви про видачу судового наказу, господарський суд послався на те, що з 13.01.2020 ФОП Назаренко С.А. припинила свою підприємницьку діяльність, відтак вимоги про стягнення заборгованості з останньої, як з фізичної особи - підприємця не підлягають розгляду в порядку наказного провадження.
Колегія суддів з таким висновком не погоджується, виходячи з наступного.
Згідно з частиною 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають враховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором).
Частинами 1, 2 статті 147 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 Господарського процесуального кодексу України. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.
Згідно із статтею 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
У статті 150 Господарського процесуального кодексу України наведені вимоги щодо форми і змісту заяви про видачу судового наказу, згідно з якими заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником. У заяві повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; 3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
До заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до частин 1, 2 статті 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: 1) заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; 2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу; 4) наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу; 5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою; 6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ; 7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 цієї частини; 8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Згідно із частиною 1 статті 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
За положеннями статті 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи (пункт 7 частини 1 статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).
Пунктом 12 частини 1 статті 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачено, що портал електронних сервісів забезпечує, зокрема, доступ державних органів, у тому числі судів, органів Національної поліції, органів прокуратури, органів Служби безпеки України, а також органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб до відомостей з Єдиного державного реєстру.
Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених цим Законом, за їх надання стягується плата (ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).
Крім цього, частиною 4 статті 152 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя з метою визначення підсудності, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, не пізніше наступного дня з дня отримання заяви про видачу судового наказу перевіряє зазначене у заяві місцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Дослідивши заяву про видачу судового наказу, колегія суддів зазначає, що стягувачем дотримані вимоги статті 150 ГПК України, оскільки в заяві про видачу судового наказу заявником здійснено вказівку на те, що Назаренко С.А. має статус фізичної особи-підприємця та вказано ІПН ( НОМЕР_1 ).
Так, дійсно, згідно з інформацією, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, відповідно до запису № 24440060002020883 від 13.01.2020 року (запис №1) було проведено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця Назаренко Світлани Анатоліївни.
Однак, відповідно до інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (Запис №2) 13.11.2020 року, запис №2009450000000000326 відбулася повторна реєстрація Назаренко Світлани Анатоліївни як фізичної особи-підприємця. Дані щодо припинення боржником підприємницької діяльності в Реєстрі відсутні.
Більш того, апеляційним судом досліджено, що 18.12.2020 між Управлінням комунальної власності міської ради міста Кропивницького (орендодавцем) та фізичною особою-підприємцем Назаренко Світланою Анатоліївною (орендарем) укладено додаткову угоду №65 до договору оренди індивідуально визначеного майна на приміщення по вул. Кропівницького, 7, корп.2 в м.Кропівницькому, відповідно до п.1 якого Орендодавець передає на аукціоні, а Орендар приймає у строкове платне користування комунальне нерухоме майно: нежитлове приміщення загальною площею 8,5 кв. м. по вул. Кропивницького 7, к. 2, м. Кропивницький.
Копія вказаного договору представлена стягувачем до матеріалів справи.
Укладення означення договору також підтверджує, що Назаренко С.А має статус фізичної особи-підприємця.
Відтак, господарський суд дійшов помилкового висновку про припинення фізичною особою-підприємцем Назаренко С.А. підприємницької діяльності.
Враховуючи вказане вище, колегія суддів дійшла висновку, що заява Управління комунальної власності Кропивницької міської ради про видачу судового наказу відповідає приписам статті 150 Господарського процесуального кодексу України щодо форми та змісту такої заяви.
Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції безпідставно застосував п. 4 ч. 1 ст. 152 ГПК України, оскільки передбачені зазначеною нормою підстави для відмови у видачі судового наказу відсутні.
У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги, зокрема, має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (пункт 6 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала Господарського суду Кіровоградської області від 28.03.2023 прийнята з порушенням норм законодавства, а тому підлягає скасуванню, а справа повернення до Господарського суду Кіровоградської області для вирішення питання про видачу судового наказу.
Оскільки ухвала господарського суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, тому розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом заяви про видачу судового наказу, має бути здійснено господарським судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 282 - 284 Господарського
процесуального кодексу України , суд
Апеляційну скаргу Управління комунальної власності Кропивницької міської ради задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 28.03.2023р. у справі №912/511/23 скасувати.
Справу №912/511/23 повернути до Господарського суду Кіровоградської області для вирішення питання про видачу судового наказу.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С.Г. Антонік
Суддя О.Г. Іванов
Суддя О.В.Березкіна