№ 2-а-444/10
Іменем України
14 вересня 2010 року м. Балаклія
Балаклійський районний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Носова Г.С., при секретарі Болбот Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу ДПС м.Чугуїв прапорщика міліції Суфранова Олександра Івановича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
07.09.2010 ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідача про скасування постанови АХ № 215456 від 30.08.2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності та закриття провадження по справі. В обґрунтування позову пояснює, що він, 30.08.2010 року, керуючи автомобілем Chevrollet Lacceti рн НОМЕР_1, який зареєстрований на АК «Харківобленерго» рухався в напрямку м.Харків на аш Київ-Харків-Довжанський. На 559 км цього аш його було зупинено інспектором ДПС Суфрановим О.І., який пояснив, що він рухався зі швидкістю 121 кмгод., тобто перевищив дозволену швидкість руху на 31 кмгод., чим порушив п.12.9 ПДР. Швидкість руху була зафіксована приладом Радіс 2241, проте інспектором ДПС на його вимогу не було пред'явлено документів на допуск засобу вимірювальної техніки для використання на території України та проходження повірки вказаного приладу. Відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності. Вважає зазначену постанову такою, що підлягає скасуванню, так як швидкість руху не перевищував.
В судове засідання позивач надав заяву, згідно якої позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити, справу розглянути за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився,був повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином.
Суд, з урахуванням заяви, наданої позивачем, вирішив можливим розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши їх у сукупності, визнає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Постановою інспектора ДПС взводу ДПС м.Чугуїв прапорщика міліції Суфранова О.І.
АХ215456 від 30 серпня 2010 року, позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 255, 00 грн. (а.с.4).
Згідно ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. Учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
З пояснень позивача до протоколу про адміністративне правопорушення АХ1 № 066558 від 30.08.2010 року та пояснень, викладених у позовній заяві вбачається, що позивач на 559 км аш Київ-Харків-Довжанський рухався зі швидкістю, дозволеною для вказаної ділянки дороги.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення швидкість руху вимірювалась приладом Радіс 2241. Відповідачем не надано доказів того, що вимірювач швидкості «Радіс» 2241 надавався для проведення державної експертизи або сертифікації, проходив повірку.
Згідно ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення доведеності вини.
Відповідно ст.245 КпАП України завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи; вирішення її в точній відповідності з законом. Однак, як встановлено вищенаведеним, ця вимога закону була порушена відповідачем при розгляді справи відносно ОСОБА_1
Всупереч положенням ст.280 КпАП України, при розгляді справи належним чином не з'ясовано чи винна дана особа у вчиненні правопорушення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також не з'ясовані інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не надав доказів, які б підтверджували незаконність вимог позивача або їх необґрунтованість, не довів перед судом правомірності свого рішення.
За таких обставин, постанова про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу, підлягає скасуванню, як така, що винесена без повного і всебічного з'ясування всіх обставин.
При розгляді даної справи суд перевірив законність та обґрунтованість винесеної постанови і дійшов висновку, що підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності не має, а тому його адміністративний позов підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 18, ч.2 ст.71, ст.ст. 158-163, 167 КАС України, ст.ст. 14-1, 33-35, 245, 251, 280, 289 КпАП України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення АХ 215456 від 30 серпня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень на користь держави скасувати.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя