Апеляційний суд міста Севастополя
Справа №22ц-2318/2010р. Головуючий
в 1 інстанції Гаркуша О.М.
категорія 57 Доповідач в апеляційній
інстанції Колбіна Т.П.
07 червня 2010 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого судді: Єфімової В.О.
суддів: Колбіної Т.П., Водяхіної Л.М.
при секретарі: Шевченко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя на постанову місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 21 січня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя про спонукання до виконання певних дій,
30.11.2008р. ОСОБА_3 звернулась до суду з вказаним позовом, вказуючи на те, що вона має статус дитини війни і має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за 2008р.
Вимоги позову мотивовані тим, що рішенням № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року Конституційний суд України визнав неконституційними положення п.41 розділу ІІ Закону України N 107-VI від 28 грудня 2007 року „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, згідно з яким текст ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” було викладено в іншої редакції, відповідно до якої відповідач щомісячно сплачував позивачу підвищення до пенсії у розмірі 10 відсотків до мінімального розміру пенсії за віком. Таким чином, відповідач зобов'язаний був здійснити перерахування розміру пенсії, тобто привести у відповідність з рішенням Конституційним рішенням суду України розмір виплати її підвищення до пенсії. Але відповідач ігнорує зазначене рішення Конституційного суду України, порушу конституційні права і свободи позивача, позбавляє її законного права на отримання перерахованого підвищення до пенсії.
Постановою місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 21 січня 2010 року позовні вимоги задоволені. На відповідача покладено зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу, як дитині війни, пенсію за період з 22 травня 2008р.по 31 грудня 2008р. у розмірі 684,20 грн. В задоволенні решти вимог - відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу у якій ставить питання про скасування посанови суду з підстав невідповідності висновків суду нормам матеріального права, та ухвалення нового рішення про відмову у позові.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання підлягає відхиленню з таких підстав.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 являється пенсіонером за віком, має статус дитини війни (а.с. 5), відтак і право на отримання державних соціальних гарантій, передбачених Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, зокрема, на виплату передбаченої ст.6 цього Закону щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно з ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст.58 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, якій у 2008 році мав наступні розміри: з 1 січня - 470грн., з 1 квітня - 481грн., з 1 липня - 482грн., з 1 жовтня 498грн.
Як вбачається зі справи, та не спростовувалося сторонами (а.с.8,12), у 2008 року відповідач фактично виплачував позивачу щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Суд правильно оцінив викладене і, обґрунтовано ухвалив постанову про часткове задоволення позовних вимог та покладення на відповідача зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу, як дитині війни, пенсію за період з 22 травня 2008р.по 31 грудня 2008р. у розмірі 684,20 грн. ((481+482+482+482+498+498+498):100х20%)
Підстав для скасування або зміни постанови колегія не вбачає, оскільки остання не суперечить вимогам ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст.58 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік”.
Доводи відповідача висновків суду не спростовують, підставою для скасування постанови не являються, так як право громадян на отримання державних соціальних гарантій не може бути обмежено відсутністю фінансування.
Керуючись викладеним, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, п.1 ч.1 ст.314 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя - відхилити.
Постанову Ленінського районного суду м.Севастополя від 21 січня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України протягом 2-х місяців із дня набрання чинності.
Головуючий: /підпис/ В.О. Єфімова
Судді: /підпис/ Т.П. Колбіна
/підпис/ Л.М. Водяхіна
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
м. Севастополя Т.П. Колбіна