Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/2123/23
номер провадження 1-кс/695/661/23
15 червня 2023 рокум. Золотоноша
Слідчий суддя Золотоніського міськрайонного суду
Черкаської області - Ватажок- ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
заявника - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноша скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Золотоніської окружної прокуратури щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою-повідомленням від 04.06.2023 про вчинення кримінального правопорушення,
До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Золотоніської окружної прокуратури щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою-повідомленням від 04.06.2023 про вчинення кримінального правопорушення, ознаки якого передбачені ст. 358 КК України за фактом багаторазового підроблення керівником районної організації «Золотоніське товариство мисливців та рибалок» ОСОБА_4 витягів рішень сільських рад Золотоніського району про надання у користування мисливських угідь.
В обґрунтування скарги зазначено, що ОСОБА_3 04.06.2023 звернувся в порядку ст. 214 КПК України до Золотоніської окружної прокуратури із заявою про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення. Однак, всупереч положенням ст. 214 КПК України, уповноважені особи Золотоніської окружної прокуратури станом на день звернення із даною скаргою не внесли відомості про вчинення кримінальних правопорушень за вказаною заявою.
У судовому засіданні ОСОБА_3 вимоги скарги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
У судове засідання представник Золотоніської окружної прокуратури не прибув, хоча про дату, час та місце розгляду скарги був повідомлений належним чином, що з огляду на положення ч. 3 ст. 306 КПК України не перешкоджає розгляду скарги.
Заслухавши пояснення ОСОБА_3 , дослідивши матеріали скарги та додані до неї докази, слідчий суддя зазначає про таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Положеннями статті 214 КПК України визначено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Якщо відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені прокурором, він зобов'язаний протягом п'яти робочих днів з дня внесення таких відомостей з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до відповідного органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування (ч. 7 ст. 214 КПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 60 КПК України заявник має право отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію; отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Частиною першою ст. 303 КПК України визначені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження, серед яких, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено право заявника оскаржити бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
При цьому відомості, які підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань та їх перелік визначені в частині 5 статті 214 КПК України, відповідно до якої до Єдиного реєстру досудових розслідувань, серед інших відомостей, підлягає внесенню короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Частиною 2 статті 1 розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 №298, також визначено, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим суддею встановлено, що 04.06.2023 ОСОБА_3 звернувся до Золотоніської окружної прокуратури із заявою про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень по факту багаторазового підроблення керівником районної організації «Золотоніське ТМР» ОСОБА_4 у 2005 році витягів рішень сільських рад, яка зареєстрована в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» за № 4372 від 08.06.2023.
Вказана заява містить короткий виклад фактичних обставин, що може свідчити про вчинення кримінальних правопорушень та попередню кваліфікацію правопорушень.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Згідно з правовим висновком, наведеним у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 30.09.2021 в справі № 556/450/18 підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Тобто для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо).
При цьому слідчий суддя зауважує, що такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації такого діяння саме як кримінального правопорушення за певною статтею Кримінального кодексу України.
Частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду.
Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень частини третьої статті 307, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України від 17 червня 2020 року, Справа №3-180/2018(1644/18), № 4-р(II)/2020, звертаючись до уповноважених державних органів із заявою, повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, особа очікувано перебуває в межах належної правової процедури, забезпечення якої є одним із завдань кримінального провадження (стаття 2 Кодексу). Недостатність судових гарантій від свавілля у питанню початку кримінального провадження перешкоджає захисту порушених прав людини, зокрема внаслідок унеможливлення судового захисту, передбаченого частинами першою, другою статті 55 Конституції України.
Відповідно до положень п.18 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Відповідно до принципу диспозитивності, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень КПК України.
Відповідно до ч.1, п.1, п.3 ч.2 ст. 307 КПК України - за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого постановляється ухвала згідно з правилами КПК України. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про зобов'язання вчинити певну дію.
З огляду на викладене, враховуючи факт звернення особи до Золотоніської окружної прокуратури із заявою про вчинення кримінальних правопорушень, та невнесення у встановлений законом строк та порядок відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий суддя вважає скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 2, 7, 9, 22, 24, 214, 303-307 КПК України, слідчий суддя
Скаргу - задовольнити повністю.
Зобов'язати уповноважених осіб Золотоніської окружної прокуратури внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою-повідомленням ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 04.06.2023, та розпочати досудове розслідування, про що проінформувати заявника.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів на підставі Рішення Конституційного Суду №4-р(ІІ)/2020 від 17.06.2020.
Повний текст ухвали проголошено о 08 год 10 хв 20.06.2023.
Слідчий суддя ОСОБА_5