Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц- 1802 /2010р. Головуючий у першій
інстанції Левадко С.І.
Категорія 57 Доповідач у апеляційній
інстанції Єфімова В.О.
07 червня 2010 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого: Єфімової В.О.,,
суддів: Водяхіної Л.М., Колбіної Т.П.,
при секретарі: Шевченко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м.Севастополя на постанову Ленінського районного суду м.Севастополя від 26 жовтня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м.Севастополя про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену надбавку до пенсії ,
У вересні 2009 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м.Севастополя, у якому просила визнати противоправною бездіяльність останнього по виплаті на її користь недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії як дитині війни у розмірі 20%, зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити їй щомісячну надбавку до пенсії як дитині війни у розмірі 20% за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.
Вимоги позову мотивовані тим, що рішенням № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року Конституційний суд України визнав неконституційними положення п.41 розділу ІІ Закону України N 107-VI від 28 грудня 2007 року „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, згідно з яким текст ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” було викладено в іншої редакції, відповідно до якої відповідач щомісячно сплачував позивачу підвищення до пенсії у розмірі 10 відсотків до мінімального розміру пенсії за віком. Таким чином, відповідач зобов'язаний був здійснити перерахування розміру пенсії, тобто привести у відповідність з рішенням Конституційним рішенням суду України розмір виплати її підвищення до пенсії. Але відповідач ігнорує зазначене рішення Конституційного суду України, порушу конституційні права і свободи позивача, позбавляє її законного права на отримання перерахованого підвищення до пенсії.
Постановою Ленінського районного суду м.Севастополя від 26 жовтня 2009 року, ухваленою у порядку письмового провадження, позов ОСОБА_3 задоволений частково. Постановлено визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м.Севастополя щодо нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі, встановленому ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, за період з вересня 2008 року по 31.12.2008 року - протиправною. На відповідача покладено зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу недоплачене підвищення до пенсії, як дитині війни, за період з вересня 2008 року по 31.12.2008 року у розмірі 395 грн. 20 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу у якій ставить питання про скасування оскаржуваного судового рішення з підстав невідповідності нормам матеріального права та ухвалення нового про залишення позовних вимог позивача без задоволення.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційної скарги вважає, що остання підлягає відхиленню з таких підстав.
Зі справи видно, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 являється пенсіонером за віком, має статус дитини війни ( а.с.5,6 ), відтак і право на отримання державних соціальних гарантій, передбачених Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, зокрема, на виплату передбаченої ст.6 цього Закону щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно з ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст.58 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, якій у 2008 році мав наступні розміри: з 1 січня - 470грн., з 1 квітня - 481грн., з 1 липня - 482грн., з 1 жовтня 498грн.
Як вбачається зі справи, та не спростовувалося сторонами , у 2008 року відповідач фактично виплачував позивачу щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Суд правильно оцінив викладене і ту обставину, що зі справжнім позовом ОСОБА_3 звернулася лише 22.09.2009 року (а.с.2) , тобто з пропуском річного строку, встановленого ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до суду за захистом прав, та не надала доказів поважності причин пропуску строку і, обґрунтовано ухвалив постанову про часткове задоволення вимог, та покладення на відповідача зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу недоплачене підвищення до пенсії, як дитині війни, за період з вересня 2008 року по 31.12.2008 року у розмірі 395 грн. 20 коп. ((482+498х3)х20%).
Підстав для скасування або зміни постанови колегія не вбачає, оскільки остання не суперечить вимогам ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст.58 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та ст.99 КАС України.
Доводи відповідача висновків суду не спростовують, підставою для скасування постанови не являються, так як право громадян на отримання державних соціальних гарантій не може бути обмежено відсутністю фінансування.
Керуючись викладеним, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, п.1 ч.1 ст.314 ЦПК України, судова колегія,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Севастополя - відхилити.
Постанову Ленінського районного суду м.Севастополя від 26 жовтня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України протягом 2-х місяців із дня набрання чинності.
Головуючий: В.О.Єфімова
Судді: Л.М.Водяхіна
Т.П.Колбіна