_Апеляційний суд міста Севастополя
Справа №22ц-1768/2010р. Головуючий в першій
інстанції Бессараб Л.М.
Категорія 57 Доповідач в апеляційній
інстанції Колбіна Т.П.
07 червня 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Севастополя у складі:
головуючого: Єфімової В.О.
суддів: Колбіної Т.П., Водяхіної Л.М.
при секретарі: Шевченко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя на постанову місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 23 вересня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,
13.04.2009р. ОСОБА_3 звернулась до суду з вказаним позовом, вказуючи на те, що вона має статус дитини війни і має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням № 6-рп/2007 від 09.07.2007р. Конституційний Суд України визнав неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007р.», та яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до якої вона, як дитина війни, має право на підвищення пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком з 01.01.2006р. Рішенням № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. Конституційний Суд України визнав неконституційними положення п. 41 розділу II Закону України N 107-VI від 28 грудня 2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», згідно з якими текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було викладено в іншої редакції, відповідно до якої відповідач щомісячно сплачував позивачу підвищення до пенсії у розмірі 10 відсотків мінімального розміру пенсії за віком. Крім того, просить поновити пропущений строк для звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
Постановою місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 23 вересня 2009 року позовні вимоги задоволені частково. На відповідача покладено зобов'язання нарахувати та виплатити ОСОБА_3 недоплачену щомісячну соціальну допомогу дітям війни за період з 01 січня 2008р. по 31 грудня 2008р. в розмірі 1158,60 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою, відповідач надав апеляційну скаргу, в якої ставить питання про скасування постанови з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, доводи заяви, колегія вважає, що остання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Зі справи видно, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 являється пенсіонером за віком, має статус дитини війни (а.с.3), відтак і право на отримання державних соціальних гарантій, відповідно до закону України „Про соціальний захист дітей війни”, зокрема, на виплату передбаченої ст.6 цього Закону щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно з ч.1 ст.28 закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, збільшеного на один відсоток, якій у 2007 році мав наступні розміри: з 1 січня - 383грн.80коп. (380+(380х1%), з 1 квітня - 410грн.06коп. (406+(406х1%), з 1 жовтня - 415грн.11коп. (411+(411х1%) (ст.62 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”).
Зі справи видно, що у період з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року позивачу названу щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії не отримував.
Згідно з ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст.58 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, якій у 2008 році мав наступні розміри: з 1 січня - 470грн., з 1 квітня - 481грн., з 1 липня - 482грн., з 1 жовтня 498грн.
Суд правильно оцінив викладене і ту обставину, що зі справжнім позовом позивачка звернулась лише 13.04.2009р. (а.с.1), тобто з пропуском річного строку, встановленого ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до суду за захистом порушеного права, та не надала доказів поважності причин пропуску строку і, обґрунтовано ухвалив постанову про часткове задоволення вимог, та стягнення на користь позивача недосплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року в сумі 1158,60 грн., тобто у межах строку звернення до суду, що не минув станом на 13.04.2009р.
Підстав для скасування або зміни постанови колегія не вбачає, оскільки остання не суперечить вимогам ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст.62 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”, ст.99 КАС України.
Доводи відповідача висновків суду не спростовують, підставою для скасування постанови не являються, так як право громадян на отримання державних соціальних гарантій не може бути обмежено відсутністю фінансування.
Керуючись викладеним, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, п.1 ч.1 ст.314 ЦПК України, судова колегія,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі м.Севастополя - відхилити.
Постанову місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 23 вересня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України протягом 2-х місяців із дня набрання чинності.
Головуючий: /підпис/ В.О. Єфімова
Судді: /підпис/ Т.П. Колбіна
/підпис/ Л.М. Водяхіна
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
м. Севастополя Т.П. Колбіна