_ Апеляційний суд міста Севастополя
Справа №22ц-1192/2010р. Головуючий в першій
інстанції Лемешко А.С.
Категорія 57 Доповідач в апеляційній
інстанції Колбіна Т.П.
03 червня 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Севастополя у складі:
головуючого: Сімоненко В.М.
суддів: Колбіної Т.П., Алєєвої Н.Г.
при секретарі: Маслові О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Нахімовського районі м. Севастополя на постанову місцевого суду Нахімовського району м. Севастополя від 17 грудня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Нахімовського районі м. Севастополя про спонукання до виконання певних дій,
20.05.2009р. ОСОБА_3 звернулась до суду з вказаним позовом, вказуючи на те, що вона має статус дитини війни і має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 20 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Вимоги позову мотивовані тим, що рішенням № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року Конституційний суд України визнав неконституційними положення п.41 розділу ІІ Закону України N 107-VI від 28 грудня 2007 року „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, згідно з яким текст ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” було викладено в іншої редакції, відповідно до якої відповідач щомісячно сплачував позивачу підвищення до пенсії у розмірі 10 відсотків до мінімального розміру пенсії за віком. Таким чином, відповідач зобов'язаний був здійснити перерахування розміру пенсії, тобто привести у відповідність з рішенням Конституційним рішенням суду України розмір виплати її підвищення до пенсії. Але відповідач ігнорує зазначене рішення Конституційного суду України, порушу конституційні права і свободи позивача, позбавляє її законного права на отримання перерахованого підвищення до пенсії.
Постановою місцевого суду Нахімовського району м. Севастополя від 17 грудня 2009 року позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському району м. Севастополі на користь ОСОБА_3 державну соціальну допомогу як дитині війни у сумі 712,13 грн. за період з травня по грудень 2008р. В задоволенні решти вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою, відповідач надав апеляційну скаргу, в якої ставить питання про скасування постанови з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, доводи заяви, колегія вважає, що остання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 являється пенсіонером за віком, має статус дитини війни (а.с. 6), відтак і право на отримання державних соціальних гарантій, передбачених Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, зокрема, на виплату передбаченої ст.6 цього Закону щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно з ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст.58 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, якій у 2008 році мав наступні розміри: з 1 січня - 470грн., з 1 квітня - 481грн., з 1 липня - 482грн., з 1 жовтня 498грн.
Як вбачається зі справи, у 2008 року відповідач фактично виплачував позивачу щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Суд правильно оцінив викладене і обґрунтовано ухвалив постанову про часткове задоволення вимог, та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити підвищення до пенсії, як дитині війни за період з травня по грудень 2008р. у сумі 712,13 грн.
Підстав для скасування або зміни постанови колегія не вбачає, оскільки остання не суперечить вимогам ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст.58 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік” та ст.99 КАС України.
Доводи відповідача висновків суду не спростовують, підставою для скасування постанови не являються, так як право громадян на отримання державних соціальних гарантій не може бути обмежено відсутністю фінансування.
Керуючись викладеним, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, п.1 ч.1 ст.314 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі м. Севастополя - відхилити.
Постанову місцевого суду Нахімовського району м. Севастополя від 17 грудня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України протягом 2-х місяців із дня набрання чинності.
Головуючий: В.М. Сімоненко
Судді: Т.П. Колбіна
Н.Г. Алєєва