ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СЕВАСТОПОЛЯ ____________________________________________________________________
Справа 2-142/2010
категорія 33
(повний текст)
01 вересня 2010 року Ленінський районний суд міста Севастополя у складі:
головуючого судді - Проценко О.І.,
при секретарі - Володіні Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення збитків, заподіяних залиттям квартири, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ДКП „РЄП-22”,
Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 через свого представника звернулися до суду із позовом до відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, в якому просили суд, стягнути на їх користь суму матеріального збитку у розмірі 9 000 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що у результаті залиттів, яки відбувалися з квартири відповідача практично щорічно починаючи з 1992 року, майну, що знаходилося у їх квартирі, заподіяна значна матеріальна шкода, зазначені обставини, підтверджуються актами РЕП-22, у добровільному порядку відповідачі її відшкодовувати відмовляються.
У судовому засіданні представник позивачів наполягав на задоволенні позову у повному обсязі, пояснював, що починаючи з 1992 року майже щорічно відповідачі заливають їх квартиру, раніше вони не зверталися до суду тому, що намагалися вирішити спір мирним шляхом, однак відповідачі цього не бажають, до того саме частота залиттів посприяла зверненню до суду з даним позовом. Зазначав, що у результаті неодноразових залиттів, позивачам заподіяна значна матеріальна шкода, зіпсовані речі що їм належать, звертав увагу суду на те, що він був вимушений неодноразово проводити відновлювальний ремонт у квартирі, вартість якого складає суму позовних вимог.
До судового засідання відповідачі не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать їх власноручні підписи у розписках, що містяться у матеріалах справи. Раніше у судовому засіданні ОСОБА_3, якій висловлював загальну позицію усіх відповідачів, позовні вимоги не визнавав, звертав увагу суду на те, що частка позовних вимог знаходиться поза межами строку позовної давності. Щодо залиття, що мале місце 16.10.2007 року, пояснював, воно відбувалося не з вини відповідачів, а у наслідок розриву труби холодного водопостачання на ділянці перекриття між квартирами НОМЕР_1 та НОМЕР_2, обслуговування ж цієї ділянки є неможливим для відповідачів через фізичну недосяжність. Крім того, обов'язок по технічному обслуговуванню внутрішніх комунікацій будинку покладений на РЕП-22, а тому саме він є належним відповідачем по справі.
До судового засідання представник третьої особи РЕП-22 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причину своїй неявки суду не повідомив.
Вислухавши пояснення представника позивачів, дослідивши матеріали справи, суд знаходить вимоги позову обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
У відповідності до ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
У судовому засіданні судом встановлене, що позивачі по справі ОСОБА_1, ОСОБА_2 є власниками квартири АДРЕСА_1. Лебедя в м. Севастополі, що підтверджується довідкою КП БТІ і ДРОНМ СМР. Відповідачі по справі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 проживають у вищерозташованій по стояку квартирі НОМЕР_2, є її власниками, що також підтверджується довідкою КП БТІ і ДРОНМ СМР, що міститься у матеріалах справи.
У відповідності до ч.5 ст.319 ЦК України, власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та інтересам громадян.
Відповідно зі статтею 1166 ЦК України - майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
Суд погоджується з доводами позивачів стосовно застосування до вимог позивачів трирічного строку позовної давності, а тому бере до уваги факт залиття квартири позивачів, яке мале місце 16.10.2007 року та факт події якого підтверджується як матеріалами справи, так й поясненнями сторін.
Так, актом КП РЕП-22 від 16.10.2007 року (а.с.7) за результатами обстеження, проведеного спеціалістами КП РЕП-22, встановлені наступні пошкодження квартири позивачів: на кухні - постраждала стеля та шпалери на стінах, що примикають до туалету на ванної кімнати, у коридорі - вода текла по антресолям и стінам (шпалери), вода на підлозі під антресолем, під вхідними дверима у квартиру, дверима у ванну кімнату та туалет, мокрі плями на стелі (розміром 0,5м на 0,2м та 0,2м на 1м), у спальній кімнаті - мокрі плями на стелі (розміром 1,5м на 0,2м та 0,5м на 0,5м), у великій кімнаті - мокра смуга на шпалерах на стелі (розміром 0,5м на 3м), пошкодження виникли у результаті залиття через перекриття з квартири НОМЕР_2, яке відбулося 16.10.007 року, у зв'язку з виникненням аварійної ситуації з гнучкою підводкою холодного водопостачання до водоміру у туалеті.
Відповідачі оспорюють, як свою провину у залитті квартири позивачів, так й суму матеріального збитку, якій зазнали позивачі, проте всупереч вимог ст.60 ЦПК України будь-яких доказів у підтвердження своїх заперечень протягом усього розгляду справи суду не надали, експертизу призначену судом з цього приводу не оплатили, тоді як атом РЕП-22 читко встановлено, що залиття відбувалося саме з квартири відповідачів, причина залиття - аварійної ситуації з гнучкою підводкою холодного водопостачання до водоміру у туалеті квартири відповідачів, що спростовує ствердження відповідачів про те, що залиття відбулося у наслідок розриву труби холодного водопостачання на ділянці перекриття між квартирами НОМЕР_1 та НОМЕР_2.
Не погодившись із розміром заподіяної шкоди, відповідач ОСОБА_3 заявляв клопотання щодо призначення по справі судової-товарознавчої експертизи, проте оплату не провів, у зв'язку з чим, провадження по справі було поновлено та суд розглядає справу на підставі доказів наданих позивачами.
Враховуючи, що справа розглядається судом у межах строку позовної давності, судом не можуть бути покладені у основу рішення розрахункові відомості від 26.01.1993 року, а тому суд приймає до уваги та враховує при розрахунку розміру шкоди, спричиненої залиттям, товарні чеки на придбання будівельних матеріалів на проведення відновлюваного ремонту, які надані позивачами (арк.с.22). Матеріалами справи, а саме товарними чеками представленими суду, підтверджуються лише витрати на суму 1 111,5 грн., а тому саме така сума підлягає стягненню з відповідачів на користь позивачів у судовому порядку в якості відшкодування матеріальної шкоди.
Згідно зі ст. 88 ЦПК Україну на користь позивачів з відповідачів підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 51 грн., а також витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді у розміри 30 грн.
На підставі ст.ст.1166,1167 ЦК України, ст.88 ЦПК України, керуючись ст.ст. 10,60,212-215 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 суму матеріальної шкоди у розмірі 1 111,50 грн., суму оплати судового збору у розмірі 51 грн., суму оплати інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді у розміри 30 грн., а всього стягнути суму у розмірі 1 192,50 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги до Ленінського районного суду м. Севастополя.
Суддя підпис
КОПІЯ ВІРНА.
Суддя Ленінського
райсуду м.Севастополя О.І.Проценко