справа № 4-14/10
іменем України
09 серпня 2010 року смт. Куликівка
Куликівський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого-судді - Білого М.М.,
при секретарі - Бережанській С.М.,
з участю прокурора - Корявець Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
на постанову Куликівського РВ УМВС України в Чернігівській області про відмову в порушенні кримінальної справи від 22.04.2010 року, -
16 липня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, в якій просить дії прокурора Куликівського району щодо відмови у задоволенні скарги на постанову заступника начальника Куликівського РВ УМВС від 22.04.2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи визнати незаконними, вказану постанову скасувати, у відношенні ОСОБА_2 і безпосередніх виконавців злочину: а) по факту незаконного, самовільного проникнення (із злочинною метою) на його подвір'я порушити кримінальну справу по ст. 162 КК України; б) по факту умисного самовільного знищення двадцяти двох плодових родючих дерев порушити кримінальну справу по ст. 194 КК України; в) по факту хуліганських дій, що виявилися у немотивованому знищенні плодових (родючих) дерев у його саду, дії ОСОБА_2 і виконавців злочину, додатково кваліфікувати за ч. 2 ст. 296 КК України, а також стосовно працівників Куликівської селищної ради, які у порушення діючого законодавства надали ОСОБА_2 дозвіл на знищення дерев, що йому належить - порушити кримінальну справу за ознаками перевищення своїх службових повноважень, сприяння у скоєнні злочину та його приховування.
В обгрунтування вказаних вимог, скаржник в письмовій скарзі вказав, що постановою начальника слідчого відділення Куликівського РВ УМВС України в Чернігівській області Бугая А.В. від 22 квітня 2010 року було відмовлено в порушенні кримінальної справи за ст. 194 КК України відносно громадянки ОСОБА_2. Вказана постанова була винесена за його заявою про вчинений злочин від 14.04.2010 року.
На праві приватної власності йому належить будинок, господарські будівлі та земельна ділянка під ними (приватизована) за адресою: АДРЕСА_2 Вказане обійстя було отримано ним у спадщину від його нині покійних батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_5.
На початку березня 2010 року його сусідка ОСОБА_2 найняла людей, особи яких встановлені, надала їм бензин для бензопили і ця злочинна група зрізала під корінь 10 плодових (родючих) дерев, які росли на межовій споруді (рослинна смуга), що відмежовує город садиби по АДРЕСА_3 і садиби по АДРЕСА_4, а потім ОСОБА_2 принесла драбину і її наймити, приставивши драбину до його паркану (сітка рабиця), перелізли через нього, чим здійснили проникнення на його приватну ділянку і в його огороженому парканом приватному саду зрізали під корінь ще 20 плодових родючих дерев.
Від цим протиправних дій йому особисто був нанесений збиток у особливо великих розмірах, а саме: в сумі 14 000 гривень. Ця сума обрахована, згідно даних ДП «Куликівкарайагролісництво».
У своїй постанові про відмову в порушенні кримінальної справи працівники зазначили, що рішенням виконкому Куликівської селищної ради № 132 від 23.12.2009 року ОСОБА_2 було надано дозвіл на вирубку фруктових дерев по АДРЕСА_4 в смт Куликівка, які ростуть на межі, знаходяться в аварійному стані, заважають господарським будівлям.
Після початку розслідування працівники Куликівської селищної ради за для унукнення відповідальності терміново змінили текст рішення і виклали його в іншій формі: «Надати дозвіл на вирубку: ОСОБА_2 10 фруктових дерев, що розтуть на межі між присадибними ділянка по АДРЕСА_4 в смт Куликівка.
Що стосується 20-ти плодових дерев, які ОСОБА_2 спиляла у його обнесеному парканом саду, то листом № 03-07/105 від 14.05.2010 року селищний голова повідомив, що дозвіл на їх знищення селищна рада не давала.
Розглянувши скаргу, заслухавши думку прокурора, яка вважає за необхідне в задоволенні скарги відмовити, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає по наступним підставам.
Постановою прокурора відділу прокуратури Чернігівської області від 06 серпня 2010 року, який розглянув матеріали дослідчої перевірки № 160 за заявою ОСОБА_1, вказана вище постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 22.04.2010 року вже скасована.
Виходячи з цього, суд не може задовольнити вимогу скаржника про скасування вказаної постанови.
Що стосується вимог про порушення кримінальних справ за ст. ст. 162, 194 та ч. 2 ст. 296 КК України, а також за ознаками перевищення працівниками Куликівської селищної ради своїх службових повноважень, сприяння у скоєнні злочину та його приховування, то суд, відповідно до чинного кримінально-процесуального законодавства, не має передбачеих законом повноважень вирішувати питання про порушення кримінальних справ за вказаними статтями кримінального кодексу України.
Таким чином, скаргу необхідно залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 236 1, 236 2 КПК України суд, -
Скаргу ОСОБА_1 на постанову Куликівського РВ УМВС України в Чернігівській області про відмову в порушенні кримінальної справи від 22.04.2010 залишити без задоволення.
Копію постанови надіслати до відома Куликівському РВ УМВС, прокуророві та особі, яка подала скаргу.
На постанову суду прокурором, особою, яка подала скаргу, протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області.
Суддя Куликівського районного суду М.М. Білий