Справа № 2-5250-10
02 вересня 2010 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді - Токової С.Є.
при секретарі - Сємьоновій І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, зобов»язання нарахувати допомогу ,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни , в обгрунтування своїх вимог вказував, що він ІНФОРМАЦІЯ_1 народження і відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, відноситься до цієї категорії громадян та має право на отримання надбавки до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01.01.06 року. п.17 ст. 77 та ст. 110 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.05року та п.12 ст. 71 Закону України «„Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.06року дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, було зупинено на 2006 та 2007роки. п.41 розділу ІІ Закону України « Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.07року положення ст. 6 Закону було викладено в новій редакції. Проте, рішеннями Конституційного Суду України № 6 рп/2007 та 10-рп/2008 від 22.05.08року положення, що призупиняли дію ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” були визнані неконституційними. Таким чином відповідач зобов»язаний був здійснювати виплату належної їй допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за 2007 - 2009роки. Відповідно до положень ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення. ч.20 ст. 1 Бюджетного кодексу України визначено, що Закон « Про Державний бюджет України» - це закон, який затверджує повноваження органам державної влади здійснювати виконання Державного бюджету України протягом бюджетного періоду. Положення ст. 22 Конституції України передбачають заборону звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів. Зупинення Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дії ст. 6 Закону на 2006 рік було грубим порушенням положень Основного закону України. Тому вважає, що відповідач зобов'язаний був керуватись Конституцією України як законом прямої дії та здійснити нарахування державної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків і за 2006 рік також. З цих же міркувань виходив Конституційний Суд України, ухвалюючи рішення № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. В зв»язку з вищевикладеним, він звернувся до відповідача з вимогою здійснити нарахування належної йому , як дитині війни, соціальної державної допомоги у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком за 2006-2010 роки та забезпечити її виплату, але отримав відмову. Вважає, що відмова відповідача є незаконною, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону, державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. В свою чергу, згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином, відмова відповідача у здійсненні перерахунку та виплаті їй соціальної державної допомоги, передбаченої ст. 6 Закону, є протиправною і такою, що суперечить Конституції та законам України.
Розмір підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 2006 - 2009р. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно із Законом України "Про державний бюджет України на 2006 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня - 350 грн. , з 1 квітня - 359 грн. , з 1 жовтня - 366 грн.
Згідно із Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня - 380 грн. , з 1 квітня - 406 грн. , з 1 жовтня - 411 грн.
Згідно із Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня - 470 грн. , з 1 квітня - 481 грн. , з 1 липня - 482грн., з 1 жовтня - 498 грн.
Згідно із Законом України "Про державний бюджет України на 2009 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня - 498грн. , з 1 листопада 573грн.
Згідно із Законом України "Про державний бюджет України на 2010 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня - 695грн. , з 1 квітня - 706грн.
Просив суд визнати відмову управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси щодо виплати йому щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком - незаконною, стягнути недораховану щомісячну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за період з 2006року по червень 2010року в сумі 6094,20грн. та судові витрати. Зобов»язати відповідача нараховувати йому щомісячну соціальну допомогу в подальшому при нарахуванні пенсії.
В судовому засіданні позивач позов підтримав , просив задоволити , визнати відмову управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси щодо виплати йому щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком - незаконною, стягнути недораховану щомісячну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за період з 2006року по червень 2010року в сумі 6094,20грн. та судові витрати. Зобов»язати відповідача нараховувати йому щомісячну соціальну допомогу в подальшому при нарахуванні пенсії.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову та пояснив, що дія статті 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.04 року була зупинена Законом України „Про Державний бюджет України на 2006 рік”, а після внесення змін до останнього - було передбачене поетапне запровадження такого підвищення. Також дія цієї норми була зупинена на 2007 рік Законом України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”. В 2008 році здійснювалася виплата надбавки згідно із Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” та постанови КМУ від 28.05.08 року № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”. Позивач в 2008 році отримував зазначену доплату до пенсії дитині війни в розмірі 10% мінімальної пенсії за віком. Вважає, що Пенсійний Фонд протягом 2006-2008 років не мав підстав для призначення та виплати підвищення пенсій дітям війни на 30% мінімальної пенсії за віком, оскільки фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Положення „Про Пенсійний Фонд України” передбачає вичерпний перелік напрямів використання коштів ПФУ, отже, відповідач не мав використовувати кошти Фонду не за цільовим призначенням. Представник відповідача посилався також на невизначеність розміру пенсії, з якої слід розраховувати підвищення, оскільки вважає, що згідно зі статтею 28 ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначений цим законом мінімальний розмір пенсії застосовується тільки для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до цього Закону. Крім цього, законом не визначено механізм розрахунку підвищення пенсії, не визначено, яким органом, за який рахунок та з яких джерел має виплачуватися пенсія, в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата пенсії.
Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного.
Судом встановлено, що позивач є громадянином України, якому до 02.09.1945 року було менше 18 років, тобто відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», він є дитиною війни. Зазначені обставини визнані сторонами.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності 01.01.06 року, дітям війни пенсія підвищується на 30 % мінімального розміру пенсії за віком.
Згідно з п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року положення п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 року» визнано неконституційними.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 були визнані неконституційними положення п. 41 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ”.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Отже, з дня визнання неконституційними норм законів про бюджет на 2007 та 2008 роки ці норми закону втратили чинність. Саме з цього часу такій категорії осіб, як «діти війни», поновлено право на отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, з підвищенням на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком законодавче визначений тільки ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Суд вважає заперечення відповідача щодо невизначеності розміру мінімальної пенсії для здійснення розрахунків необґрунтованими, поскільки на час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком законодавче визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Крім того, відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України» від 08.11.2005р., що є частиною національного законодавства, органи влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Заперечення щодо невизначеності органа виплати підвищення пенсії судом до уваги не приймаються, оскільки іншого державного органу, який здійснює виплату пенсії, крім ПФУ, законодавством не визначено. Щодо невизначеності механізму, джерел та процедури виплати, то суд керується вимогами ст. 72 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV якою передбачено, що джерелами формування коштів Пенсійного фонду є також кошти Державного бюджету та цільових фондів, що перераховуються до Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом. Статтею 113 зазначеного Закону встановлено, що у разі виникнення дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі (перевищення видатків над доходами, у тому числі з урахуванням резерву коштів Пенсійного фонду) у зв'язку із забезпеченням виплати пенсій в розмірі, передбаченому статтею 28 цього Закону такий дефіцит покривається за рахунок коштів Державного бюджету України.
Постанова КМУ від 28.05.08 року № 530 не має бути застосована виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами.
За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача недорахованої щомісячної соціальної допомоги за періоди з 09.07.07 року по 31.12.07 року та з 22.05.08 по 31.12.08 року є законними, обґрунтованими та мають бути задоволені.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а тому вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача до нарахування і сплати невиплаченої за періоди з 01.01.09 року по 31.12.09 року пенсії є законними, обґрунтованими та мають бути задоволені.
Відповідно до ст. 257 ЦК України - загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки, тому суд вважає, що перерахунок пенсії ОСОБА_1., як дитині війни, соціальної державної допомоги повинен був проводитись з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 21.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по 01.06.2010року .
Згідно ЗУ «Про державний бюджет на 2010 рік» прожитковий мінімум для осіб. Які втратили працездатність, становить з 01 січня - 695 грн., з 01 квітня - 706 грн.
Що стосується вимог про відповідний перерахунок пенсії за період з 01.01.06 року по 09.07.07 року, та з 01.01.08. по 22.05.08 року, суд вважає, що вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Статтею 110 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» в редакції Закону N 3367-IV від 19.01.06 року установлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
З 01.01.07 року до ухвалення згаданого вище рішення КСУ від 09.07.07 року дію ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік».
З 01.01.08 року до згаданого рішення КСУ від 22.05.08 року дію ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено ЗУ «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих акті України».
За таких обставин суд вважає, що не має підстав для застосування в згаданий період відповідних положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки протягом вказаного часу їх дія була зупинена Законами України, а надання висновку про неконституційність цих законів у відповідній частці не є компетенцією місцевого загального суду.
Також, у зв'язку з тим, що позивачем не наведено доказів можливих порушень її прав з боку відповідача у майбутньому, вимоги про зобов'язання відповідача нараховувати йому щомісячну державну соціальну допомогу відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» в подальшому, задоволенню не підлягають.
За таких обставин суд вважає, що слід задовольнити позов частково.
Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та витрати по справі судового збору.
Керуючись ст. ст. 11, 57,60, 88, 212-215, рішенням Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України» від 08.11.05 року за заявою № 63134/00, ст. 1, 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 2 ЗУ «Про прожитковий мінімум», суд, -
Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, зобов»язання нарахувати допомогу - задовольнити частково.
Зобов»язати управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недораховану щомісячну соціальну допомогу за періоди з 09.07.07 року по 31.12.07 року, з 22.05.08 по 31.12.08 року, з 01.01.09року по 31.12.09року , з 01.01.2010року по 01.06.2010року.
Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси на користь ОСОБА_1 120грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси судовий збір - 51 грн. на користь ОСОБА_1 .
В іншій частині позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з моменту його оголошення до апеляційного суду Черкаської області через Соснівський районний суд м. Черкаси .
Головуючий :