вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
19 червня 2023 року Справа № 480/774/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Павлічек В.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/774/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невинесення наказів про нарахування та виплату ОСОБА_1 у період починаючи з 18.04.2022 та по час дії такої постанови додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. щомісячно, починаючи з 18.04.2022 по 30.06.2022 як такому, що ніс службу, розташованому в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми “єПідтримка” та безпосередньо приймав участь у бойових діях при забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, які не було нараховано та не виплачено, щомісяця, на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороди в розмірі 100000 грн. щомісячно, починаючи з 18.04.2022 і по 30.06.2022 як такому, що ніс службу, розташованому в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми “єПідтримка” та безпосередньо приймав участь у бойових діях при забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, які не було нараховано та не виплачено, щомісяця на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. щомісячно, починаючи з 01.07.2022 і до дати прийняття рішення судом першої інстанції по даній справі, як такому, що несе службу в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)”, пропорційно часу участі у таких діях та заходах, забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, винагороди в розмірі 100000 грн.;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 100000 грн. щомісячно, починаючи з 01.07.2022 і до дати прийняття рішення судом першої інстанції по даній справі як такому, що несе службу в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)” пропорційно часу участі у таких діях та заходах, забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, винагороди в розмірі 100000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходить військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 , проте, всупереч приписів постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, не отримує додаткову винагороду у розмірі 100 000,00 грн щомісячно, починаючи з 18.04.2022.
Ухвалою суду від 24.02.2023 поновлено позивачу строк звернення до суду, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, витребувано у відповідача додаткові докази.
Не погоджуючись з позовними вимогами, військова частина у відзиві зазначила, що дійсно, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 передбачено виплату додаткової винагороди в розмірі 100000,00 грн, проте, виплата такої винагороди здійснюється на підставі наказу командира у разі безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях.
Представник відповідача зазначив, що в період з 18.04.2022 по 09.10.2022 позивач, як і весь підрозділ в цілому не приймав безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, в зв'язку з чим не був включений до списку виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн., як і весь особовий склад військової частини. В період з 10.10.2022 р. по 20.03.2023 р. військова частина НОМЕР_1 виконувала бойові завдання та брала безпосередню участь в бойових діях в Донецькій області та позивач був включений до списку виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн. пропорційно дням виконання таких завдань (а.с.55).
Позивач та представник позивача своїм правом щодо надання відповіді на відзив не скористалися. Відзив направлявся на електрону адресу представника позивача, зазначену ним в позовній заяві, як засіб зв'язку.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об'єктивно оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , де проходить службу і на час звернення до суду (а.с. 44).
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує на протиправну бездіяльність відповідача, щодо не прийняття наказів про нарахування та виплату йому додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 в сумі 100000, 00 грн. щомісячно, починаючи з 18.04.2022.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (частина четверта статті 9 цього Закону).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, та № 254/2023 від 1.05.2023 строк дії воєнного стану продовжувався.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року прийнята постанова № 168, пунктом 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 5 зазначеної постанови передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Вказана Постанова №168 у спірному періоді мала декілька редакцій, щодо предмету спору, зокрема, Постановою КМУ від 20 січня 2023 р. № 43 , у пункті 1, у першому реченні абзацу першого: після слів “перебуваючи безпосередньо в районах” доповнити словами “їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора,”.
Зі змісту Постанови №168 (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) суд вбачає, що у разі безпосередньої участі військовослужбовців Збройних Сил у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, вони набувають права на отримання збільшеної до 100 000,00 грн додаткової винагороди, пропорційно часу участі у таких діях та заходах. За інші періоди несення служби військовослужбовці Збройних Сил отримують додаткову винагороду в розмірі 30 000,00 гривень.
Отже сам факт виконання позивачем у спірному періоді обов'язків військової служби (несення військової служби), без виконання умов визначених Постановою №168, не покладає на відповідача обов'язок видавати наказ про нарахування та виплату позивачу додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 грн.
З матеріалів справи суд вбачає, що згідно розрахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 , позивач у період з квітня 2022 по березень 2023 року отримував додаткову грошову винагороду у наступних розмірах: квітень 2022 - 13000 грн; травень 2022 - 30000 грн; червень 2022 - 30000 грн; липень 2022 - 30000 грн; серпень 2022 - 30000 грн; вересень 2022 - 30000 грн; жовтень 2022 - 30000 грн та 47419,35; листопад 2022 - 30000 грн та 70000 грн; грудень 2022 - 30000 грн та 70000 грн; січень 2023 - 30000 грн та 6774,19 грн; лютий 2023 - 10714,29 грн та 25000 грн (а.с. 76 зворотній бік). Також у зазначеному розрахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 вказано, що нараховані суми грошового забезпечення перераховано на картковий рахунок, заборгованість щодо нарахованих сум грошового забезпечення відсутня.
У відзиві на позов відповідач зазначає, що з моменту формування військової частини - 17.04.2022 по 09.10.2022 військова частина НОМЕР_1 проходила бойове злагодження та виконувала завдання пов'язані з інженерним обладнанням позицій оборони в Сумській області, тобто в період з 18.04.2022 по 09.10.2022 старший солдат ОСОБА_1 , як і весь підрозділ в цілому не приймав безпосередню участь в бойових діях або здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у зв'язку з чим не був включений до списку виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн., як і весь особовий склад військової частини.
Разом з тим, представник відповідача зазначає, що в період з 10.10.2022 р. по 20.03.2023 р. військова частина НОМЕР_1 виконувала бойові завдання та брала безпосередню участь в бойових діях у складі оперативно - тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в Донецькій області та старший солдат ОСОБА_1 був включений до списку на виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн. пропорційно дням виконання таких завдань за вказаний період.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять будь - яких доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах введення воєнних (бойових) дії в період з 18.04.2022 по 09.10.2022.
З матеріалів справи суд вбачає, що відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 №206 від 04.11.2022 позивача включено до списку осіб, які в жовтні 2022 приймали безпосередню участь в бойових діях або здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та якім підлягає виплата додаткової винагороди в збільшеному розмірі до 100000 грн пропорційно часу участі у бойових діях (а.с. 73).
Згідно розрахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 , в жовтні 2022 позивачу нараховано додаткову винагороду відповідно до Постанови КМУ №168 в сумі 30000 грн та 47419,35 грн, що відповідає періоду участі позивача в бойових діях або здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що вказаний у наказі командира ВЧ НОМЕР_1 №206 від 04.11.2022, а саме з 11.10.2022 по 31.10.2022 (а.с. 73 зворотній бік).
При цьому суд зазначає, що матеріали справи не містять будь - яких доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах введення воєнних (бойових) дії в жовтні 2022, крім як в період з 11.10.2022 по 31.10.2022.
Відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 №235 від 04.12.2022 позивача включено до списку осіб, які в листопаді 2022 приймали безпосередню участь в бойових діях або здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та якім підлягає виплата додаткової винагороди в збільшеному розмірі до 100000 грн пропорційно часу участі у бойових діях (а.с. 74).
Згідно розрахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 , в листопаді 2022 позивачу нараховано додаткову винагороду відповідно до Постанови КМУ №168 в сумі 30000 грн та 70000 грн, що відповідає періоду участі позивача в бойових діях або здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що вказаний у наказі командира ВЧ НОМЕР_1 №235 від 04.12.2022, а саме з 01.11.2022 по 30.11.2022 (а.с. 74 зворотній бік).
Відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 №7 від 05.01.2023 позивача включено до списку осіб, які в грудні 2022 приймали безпосередню участь в бойових діях або здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та якім підлягає виплата додаткової винагороди в збільшеному розмірі до 100000 грн пропорційно часу участі у бойових діях (а.с. 62 зворотній бік, а.с. 63).
Згідно розрахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 , в грудні 2022 позивачу нараховано додаткову винагороду відповідно до Постанови КМУ №168 в сумі 30000 грн та 70000 грн, що відповідає періоду участі позивача в бойових діях або здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що вказаний у наказі командира ВЧ НОМЕР_1 №7 від 05.01.2023, а саме з 01.12.2022 по 31.12.2022 (а.с. 63).
Відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 №33 від 05.02.2023 позивача включено до списку осіб, які в січні 2023 приймали безпосередню участь в бойових діях або здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та якім підлягає виплата додаткової винагороди в збільшеному розмірі до 100000 грн пропорційно часу участі у бойових діях (а.с. 64).
Згідно розрахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 , в січні 2023 позивачу нараховано додаткову винагороду відповідно до Постанови КМУ №168 в сумі 30000 грн та 6774,19 грн, що відповідає періоду участі позивача в бойових діях або здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що вказаний у наказі командира ВЧ НОМЕР_1 №33 від 05.02.2023, а саме з 01.01.2023 по 03.01.2023 (а.с. 64 зворотній бік).
Суд зазначає, що матеріали справи не містять будь - яких доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах введення воєнних (бойових) дії в січні 2023, крім як з 01.01.2023 по 03.01.2023.
Щодо інших періодів служби позивача, суд зазначає, що досліджуваний період служби позивача та її оплати обмежений судом місяцем подання позову у даній справі, оскільки КАС України не передбачає можливості звернення з вимогами на майбутнє. При цьому суд зазначає, що на день звернення позивача до суду (02.02.2023) грошове забезпечення за лютий 2023 ще не було йому навіть нараховане.
Також суд зазначає, що позивач та його представник не надав суду жодних заперечень щодо неотримання вище вказаних сум нарахованої позивачу спірної грошової винагороди.
Суд звертає увагу, що представник позивача адвокат Хайтов П.В., складаючи позовну заяву, виклав хронологію змін у Постанові № 168, жодним чином не зазначаючи, чим указані зміни впливають на права та інтереси позивача. Підсумовуючи представник позивача у позовній заяві, з посиланням на Постанову № 168, зазначає про законне право позивача на отримання належних йому нарахувань та виплат відповідно до Постанов № 168 з посиланням тільки на те, що позивач є військовослужбовцем відповідача.
Оскільки зміст позовної заяви не дозволяє встановити підстави позову, не містить жодних фактичних обставин про службу у спірному періоді, що виключає можливість оцінити право позивача на спірні виплати, суд запропонував позивачу та представнику позивача надати пояснення (хронологічні пояснення за період з 18.04.2022 по лютий включно) щодо того, як саме та коли позивач брав безпосередню участь у бойових діях або забезпечував здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та у яких періодах, де саме позивач перебував безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів. Проте ані позивач, ані представник позивача будь - яких пояснень чи інформації суду не надали.
Суд звертає увагу, що під терміном "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів" слід розуміти виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу) яка веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави в районі ведення воєнних (бойових) дій; виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей; виконання бойових завдань у районах бойових дій з виявлення повітряних цілей та ін.
Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, визначається на підставі: бойового наказу (бойового розпорядження); журналу бойових дій, рапорту командиру підрозділу.
Суд наголошує, що відповідно до змісту Постанови №168 (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) лише у разі безпосередньої участі військовослужбовців Збройних Сил у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, вони набувають права на отримання збільшеної до 100 000,00 грн додаткової винагороди, пропорційно часу участі у таких діях та заходах. За інші періоди несення служби військовослужбовці Збройних Сил отримують додаткову винагороду в розмірі 30 000,00 гривень.
Також суд зазначає, що віднесення адміністративно-територіальних одиниць, на яких ніс службу позивач, до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми "єПідтримка" згідно Питань деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 не надає позивачу права на отримання додаткової винагороди в розмірі 100000 грн щомісячно.
Таким чином, виходячи із вищевикладеного та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд доходить висновку, що позивач, зокрема, має право на отримання спірної додаткової винагороди у збільшеному розмірі, визначеному Постановою №168, за жовтень 2022 - січень 2023 з розрахунку 100000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Як було встановлено судом, за період з жовтня 2022 по січень 2023 позивач отримав додаткову винагороду у збільшеному розмірі, та розмір додаткової винагороди нарахованої та виплаченої позивачу за жовтень 2022 - січень 2023 відповідає сумі додаткової винагороди з розрахунку 100000 грн на місяць пропорційно часу участі позивача у таких діях та заходах.
Виходячи із вищевикладеного та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень щомісячно, починаючи з 18.04.2022 та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду за період з 18.04.2022 по дату прийняття рішення судом.
Також не підлягає задоволенню позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невинесення наказів про нарахування та виплату додаткової винагороди, оскільки матеріалами справи підтверджується, що відповідачем у спірний період приймались накази про нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки судовий збір не сплачувався позивачем, відповідно до ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.О. Павлічек