Постанова
Іменем України
14 червня 2023 року
м. Київ
справа № 500/3985/17
провадження № 61-4180св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1 ,
відповідач - публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра»,
особа, яка подала апеляційну скаргу, - товариство з обмежено відповідальністю «Брайт Інвестмент»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Бондаренко Ганна Євгенівна, на постанову Одеського апеляційного суду у складі колегії суддів: Драгомерецького М. М., Дришлюка А. І.,
Громіка Р. Д. від 14 лютого 2023 року.
Зміст заявлених позовних вимог
1. У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про захист прав споживача, визнання договорів недійсними.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що 06 грудня 2006 року між нею та відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра», було укладено кредитний договір №ОД09/11/2006/840-К/115, а також іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Єфіменко М. Д. та зареєстрований в реєстрі за № 5976.
3. Посилалася на те, що кредитний договір не містить графіку платежів та орієнтовної сукупної вартості кредиту. Крім того пункт кредитного договору щодо плати за управління кредитом, плати за проведення моніторингу, супроводу кредиту та подвійної цивільно-правової відповідальності не відповідає вимогам чинного законодавства. Недійсність кредитного договору є підставою для визнання недійсним іпотечного договору, укладеного на його забезпечення.
4. Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд: визнати недійсними договір кредиту від 06 грудня 2006 року №ОД09/11/2006/840-К/115 та іпотечний договір від 06 грудня 2006 року; скасувати заборону, накладену на відчуження майна - квартири АДРЕСА_1 , накладену нотаріусом 06 грудня 2006 року, зареєстровану в реєстрі за № 137; виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про заборону, накладену нотаріусом на відчуження спірної квартири 06 грудня 2006 року, зареєстровану в реєстрі за № 137; виключити з Державного реєстру іпотек запис про іпотеку спірної квартири, внесений нотаріусом
06 грудня 2006 року, у зв'язку з посвідченням нею іпотечного договору, запис в реєстрі № 5976.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
5. Заочним рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27 жовтня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
6. Визнано недійсним договір кредиту № ОД09/11/2006/840-К/115
від 06 грудня 2006 року, укладений між ОСОБА_1 та ВАТ «КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра».
7. Визнано недійсним іпотечний договір від 06 грудня 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Єфіменко М. Д. та зареєстрований в реєстрі за № 5976, укладений між ОСОБА_1 та ВАТ «КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра».
8. Скасовано заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1 , накладену приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Єфіменко М. Д. 06 грудня 2006 року, зареєстровану в реєстрі за № 137, у зв'язку з посвідченням нею іпотечного договору від 06 грудня 2006 року.
9. Виключено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно
запис про заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1 , накладену приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Єфіменко М. Д. 06 грудня 2006 року, зареєстровану в реєстрі за № 137, у зв'язку з посвідченням нею іпотечного договору від 06 грудня 2006 року.
10. Виключено з Державного реєстру іпотек запис про іпотеку квартири АДРЕСА_1 , внесений приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Єфіменко М. Д. 06 грудня 2006 року, у зв'язку з посвідченням нею іпотечного договору від 06 грудня 2006 року, запис в реєстрі № 5976.
11. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оспорюваний договір кредиту не містить графіку погашення платежів, орієнтовної сукупної вартості кредиту, а його умови щодо плати за управління кредитом, плати за проведення моніторингу, супроводу кредиту та подвійної цивільно-правової відповідальності не відповідають вимогам чинного законодавства, що є підставою для визнання основного договору та укладеного на його виконання іпотечного договору недійсними.
12. Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області
від 05 квітня 2018 року заяву Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» про перегляд заочного рішення Ізмаїльського міськрайонного суду від 27 жовтня 2017 року залишено без задоволення.
13. В апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржило товариство з обмежено відповідальністю «Брайт Інвестмент», посилаючись на те, що воно є новим кредитором за оспорюваними договорами.
14. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 05 квітня 2021 року задоволено заяву ТОВ «Брайт Інвестмент», в інтересах якого діяв адвокат Подорожній А. С., про поновлення строку на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ТОВ «Брайт Інвестмент» на заочне рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області
від 27 жовтня 2017 року.
15. При вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження судом апеляційної інстанції зазначено, що оскільки скаргу подано особою, яка не брала участі у справі, обґрунтованість апеляційної скарги та законність судового рішення підлягає перевірці судом апеляційної інстанції в судовому засіданні.
16. Постановою Одеського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «Брайт Інвестмент» задоволено. Заочне рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27 жовтня 2017 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог
ОСОБА_1 відмовлено.
17. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції не встановив належним чином обставин справи, у зв'язку із чим дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 . Встановлено, що позивачка не довела порушення її права та законних інтересів при укладенні оспорюваних договорів, з огляду на те, що сторони в порядку статті 638 Цивільного кодексу України узгодили усі істотні умови правочинів, ОСОБА_1 погодилась з цими умовами, отримала кредит у сумі, обумовленій у договорі, тривалий час користувалися кредитом, не зверталася до банку з приводу роз'яснень положень договору чи надання іншої інформації з приводу виконання зобов'язань, не заявляла жодних претензій з приводу того, що їй не зрозумілі умови кредитного договору.
18. При цьому зазначено, що оскільки кредитний договір було укладено
06 грудня 2006 року, тобто до набрання чинності Законом України
від 22 вересня 2011 року № 3795-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» (15 жовтня 2011 року), відсутні правові підстави для визнання його недійсним з підстав не визначення його умовами орієнтовної сукупної вартості кредиту.
Узагальнені доводи касаційної скарги
19. 20 березня 2023 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат
Бондаренко Г. Є., звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 14 лютого
2023 року (повний текст якої складено 23 лютого 2023 року) та залишити в силі заочне рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області
від 27 жовтня 2017 року.
20. Підставами касаційного оскарження вказаної постанови апеляційного суду заявниця зазначає порушення апеляційним судом норм процесуального права, посилаючись на те, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також не дослідив зібрані у справі докази, помилково поновив строк на апеляційне оскарження заочного рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27 жовтня 2017 року, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
21. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу, що ТОВ «Брайт Інвестмент» є правонаступником
ПАТ «КБ «Надра», а тому для нього є обов'язковими усі дії особи, яку він замінив.
22. Зазначає, що строк для подання апеляційної скарги для ПАТ «КБ «Надра» закінчився 10 травня 2018 року (після розгляду заяви банку про перегляд заочного рішення), а тому вважає необґрунтованим поновлення такого строку для його правонаступника ТОВ «Брайт Інвестмент».
23. Посилається на те, що застосована судом апеляційної інстанції практика Верховного Суду є нерелевантною до спірних правовідносин.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
24. Ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі № 500/3985/17, витребувано матеріали цивільної справи з суду першої інстанції.
25. 01 травня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
26. Ухвалою Верховного Суду від 06 червня 2023 року справу
№ 500/3985/17 призначено до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
27. 06 грудня 2006 року між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_1 отримала грошові кошти на споживчі цілі в сумі 19 000,00 дол. США, з кінцевим терміном повернення
до 03 грудня 2021 року.
28. Згідно з пунктом 1.3. кредитного договору відсотки за користування кредитом розраховуються банком на підставі відсоткової ставки у розмірі
9,5 процентів річних.
29. Відповідно до пункту 3.5. кредитного договору, якщо протягом дії цього договору позичальник несвоєчасно та/чи неповністю вніс черговий мінімально необхідний платіж та/чи інші платежі, передбачені цим договором, то банк приймає виконання позичальником своїх зобов'язань по цьому договору в наступному порядку: плата за управління кредитом; прострочені відсотки за користування кредитом; відсотки за користування кредитними коштами; пені та штрафи; витрати, пов'язані з моніторингом та супроводом кредиту; прострочена сума кредиту; сума кредиту.
30. В пункті 5.1 кредитного договору зазначено, що у разі прострочення позичальником строку сплати мінімально необхідного платежу по погашенню кредиту, визначеного у пункті 3.3.3 цього договору, а також у випадку прострочення строку виконання зобов'язань позичальника щодо повернення кредиту, сплати всіх нарахованих відсотків та можливих штрафних санкцій у строк, визначений пунктом 4.3.5 цього договору (дострокове повернення), позичальник сплачує банку пеню в розмірі 1 відсотка від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.
31. У разі порушення позичальником вимог пунктів 4.3.1, 4.3.2, 4.3.9, 4.3.10. цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі
10 відсотків від суми кредиту, визначеної у пункті 1.1. цього договору, за кожен випадок (пункт 5.2. кредитного договору).
32. На підставі договору №GK48N18070_blank про відступлення права вимоги від 05 серпня 2020 року право вимоги за кредитним договором та іпотечним договором, укладеним з ОСОБА_1 перейшло від ПАТ КБ «Надра» до
ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп».
33. За договором №GL48N18070_blank_01 про відступлення прав вимоги
від 30 вересня 2020 року право вимоги за кредитним договором та іпотечним договором, укладеним з ОСОБА_1 перейшло від
ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» до ТОВ «Брайт Інвестмент».
Позиція Верховного Суду
34. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
35. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
36. Скарги на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції чи постанови суду апеляційної інстанції, включаються до касаційної скарги на відповідне рішення чи постанову (частина друга статті 406 ЦПК України).
37. Згідно з положеннями пункту 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку та якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
38. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
39. Колегія суддів зауважує, що в касаційному порядку постанова Одеського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року оскаржена виключно з підстав порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Брайт Інвестмент». Фактично зазначені доводи касаційної скарги пов'язані з оскарженням ухвали Одеського апеляційного суду від 05 квітня 2021 року про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ТОВ «Брайт Інвестмент» на заочне рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27 жовтня 2017 року в порядку, передбаченому частиною другою статті 406 ЦПК України.
40. Доводів щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права касаційна скарга не містить, а тому відповідно до статті 400 ЦПК України оскаржене судове рішення переглядається лише у межах тих доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а саме в частині правомірності відкриття апеляційного провадження у цій справі за апеляційною скаргою ТОВ «Брайт Інвестмент».
41. З матеріалів справи слідує, що 27 жовтня 2017 року судом першої інстанції було ухвалено заочне рішення про задоволення позову ОСОБА_1 та роз'яснено відповідачу (ПАТ «КБ «Надра») порядок його перегляду, передбачений статтею 228 ЦПК України, у редакції, яка була чиною на момент ухвалення судового рішення.
42. У листопаді 2017 року ПАТ «КБ «Надра», від імені якого діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку, звернулася до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27 жовтня 2017 року. Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05 квітня 2018 року зазначену заяву відповідача залишено без задоволення та роз'яснено порядок подання апеляційної скарги на рішення суду, передбачений статтею 354 ЦПК України, а саме протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали. Зазначено, що учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана в той же строк з дня вручення копії ухвали суду.
43. 05 березня 2021 року через засоби поштового зв'язку ТОВ «Брайт Інвестмент» подало апеляційну скаргу на заочне рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27 жовтня 2017 року, посилаючись на набуття ним права вимоги за договором кредиту та іпотечним договором, укладеними між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_1 (договір про відступлення прав вимоги від 30 вересня 2020 року № GL48N718070_blank_01).
44. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
45. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
46. Статтею 516 ЦК України унормовано, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
47. Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (стаття 517 ЦК України).
48. Ураховуючи, що ТОВ «Брайт Інвестмент» виступає у спірних правовідносинах як новий кредитор закредитним договором від 06 грудня
2006 року №ОД09/11/2006/840-К/115, а отже є правонаступником процесуальних прав та обов'язків відповідача у справі ПАТ «КБ «Надра», помилковим є висновок суду апеляційної інстанції, що ТОВ «Брайт Інвестмент» має процесуальний статус особи, яка не приймала участі у розгляді справи.
49. Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
50. Статтею 55 ЦПК України передбачено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
51. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
52. Апеляційне провадження є важливою процесуальною гарантією захисту прав і охоронюваних законом інтересів осіб, які брали участь у розгляді справи у випадках та порядку, встановлених ЦПК України.
53. Згідно зі статтею 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
54. Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
55. Згідно зі статтею 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
56. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
57. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
58. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
59. У частині другій статті 358 ЦПК України передбачено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
60. При цьому відповідно до частини четвертої статті 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
61. У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов'язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
62. Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
63. Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважував, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також зазначав про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
64. Апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама собою вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарження, не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції. Вказане процесуальне порушення є самостійною підставою для скасування як оскарженого судового рішення апеляційного суду, так і ухвали апеляційного суду про поновлення строку на апеляційне оскарження і відкриття апеляційного провадження та направлення справи до апеляційного суду зі стадії відкриття апеляційного провадження (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі
№ 521/2816/15-ц).
65. Враховуючи, що ухвала про залишення заяви первісного кредитора та відповідача - ПАТ «КБ «Надра» (уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра») про перегляд заочного рішення Ізмаїльського міськрайонного суду від 27 жовтня 2017 року була постановлена 05 квітня 2018 року, саме з цього моменту відповідно до частини четвертої статті 287 ЦПК України почав відраховуватись строк на апеляційне оскарження рішення суду.
66. Апеляційна скарга ТОВ «Брайт Інвестмент» на заочне рішення Ізмаїльського міськрайонного суду від 27 жовтня 2017 року подана 05 березня 2021 року.
67. Судом апеляційної інстанції не перевірено підстав пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження, не встановлено дати отримання ПАТ «КБ «Надра», правонаступником якого є ТОВ «Брайт Інвестмент», ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, у зв'язку із чим постанова та ухвала суду апеляційної інстанції про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Брайт Інвестмент» не можуть вважатися законними й обґрунтованими.
68. Також колегія суддів зауважує, що при вирішенні питання про наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, суду апеляційної інстанції необхідно врахувати положення частини другої статті 358 ЦПК України та встановити наявність винятків у цій справі, які можуть бути підставою для відкриття апеляційного провадження після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення (ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення).
69. Відповідно до пункту 1 частини третьої, частини четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.
70. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина шоста статті 411 ЦПК України).
71. З огляду на викладене, у зв'язку з допущеними апеляційним судом вищенаведеними порушеннями норм процесуального права, що призвели до ухвалення незаконних судових рішень, наявні підстави для часткового задоволення касаційної скарги і скасування ухвали Одеського апеляційного суду від 05 квітня 2021 року про поновлення строку на апеляційне оскарження і відкриття апеляційного провадження та постанови цього суду від 14 лютого 2023 року з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції зі стадії відкриття апеляційного провадження.
Керуючись статтями 400, 402, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Бондаренко Ганна Євгенівна, задовольнити частково.
2. Ухвалу Одеського апеляційного суду від 05 квітня 2021 року про поновлення строку на апеляційне оскарження і відкриття апеляційного провадження та постанову Одеського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Шипович