Номер провадження: 33/813/935/23
Справа № 522/1063/23
Головуючий у першій інстанції Гусєва Н.Д.
Доповідач Котелевський Р. І.
07.06.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Котелевського Р.І., розглянувши апеляційну скаргу захисника Хараїм О.В. на постанову судді Арцизького районного суду Одеської області від 04.04.2023 року щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
оскарженою постановою ОСОБА_1 визнаний винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження по справі закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП.
Згідно оскарженої постанови, 23.12.2022 року, о 17:25 год., ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Toyota Prius», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Жуковського Приморського району м. Одеси, здійснюючи поворот ліворуч на вул. Рішельєвська зазначеного населеного пункту, не обрав безпечну швидкість руху, не дотримався безпечної дистанції, в наслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом марки «Nissan Note», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по вул. Жуковського здійснюючи поворот ліворуч на вул. Рішельєвська, чим порушив п. п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В результаті дорожньо-транспортної пригоди зазначені транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Не погоджуючись з постановою судді захисник Хараїм О.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказує про незаконність постанови в частині зазначення в резолютивній частині постанови про визнання ОСОБА_1 винуватим в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні. Захисник вважає, що надання судом правової оцінки діям в контексті встановлення вини є необґрунтованим, оскільки провадження по справі підлягало закриттю на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП. Захисник просить змінити постанову, виключивши з тексту резолютивної частини постанови посилання суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Крім того, в апеляційній скарзі захисник просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що розгляд справи суддею було здійснено без участі ОСОБА_1 та його захисника, копію постанови не отримували, про її існування дізналися 12.04.2023 року з ЄДРСР, після чого невідкладно була подана апеляційна скарга, тому вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин.
Судовий розгляд в апеляційному суді проведено за відсутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Хараїм О.В., які будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду, в судове засідання не з'явилися. При цьому захисник Хараїм О.В. подала до апеляційного суду заяву про розгляд без участі ОСОБА_1 та його захисника.
За таких обставин апеляційний суд вважає, що на стадії апеляційного перегляду оскарженого рішення, судом були створені всі можливі та необхідні умови для реалізації права учасників справи на доступ до правосуддя.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський Суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Вивчивши матеріали адміністративної справи та долучені до справи докази; перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи; суд приходить до висновку про таке.
Що стосується доводів про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційним судом встановлено таке.
Згідно положень ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, або якщо відмовлено у його поновленні.
Як вбачається з матеріалів судової справи особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 участі в судовому засіданні суду першої інстанції не приймав, копія постанови йому не надсилалась та не вручалась.
В апеляційній скарзі захисник вказує, що ОСОБА_1 копію постанови не отримував, про її існування дізнався 12.04.2023 року з ЄДРСР, матеріали справи про адміністративне правопорушення інформації на спростування вказаних доводів не містять.
Апеляційна скарга на постанову судді першої інстанції подана до відділення Укрпошти згідно штампу на конверті 17.04.2023 року (а.с.55).
25.04.2023 року вказана апеляційна скарга надійшла до Арцизького районного суду Одеської області, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду (вх.№2571/23) (а.с.48).
19.05.2023 року Одеським апеляційним судом отримано з Арцизького районного суду Одеської області справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 для розгляду апеляційної скарги.
З урахуванням встановлених обставин, апеляційний суд вважає за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження та забезпечити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 право на доступ до правосуддя.
Що стосується доводів апеляційної скарги захисника про незаконність оскарженої постанови, апеляційним судом встановлено таке.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до висновку про законність постанови судді першої інстанції щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП відносно ОСОБА_1 у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Апелянтом рішення суду щодо підстав для закриття провадження не оскаржуються.
Разом з цим, апеляційним судом встановлено, що суддя місцевого суду прийшов до помилкового висновку щодо необхідності зазначення в резолютивній частині постанови вказівки про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, з огляду на таке.
Статтею 280 КУпАП встановлено обов'язок суду з'ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення, поміж іншого, і чи винна дана особа в його вчиненні.
При цьому, норм щодо відсутності у суду повноважень на встановлення обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі винесення постанови про закриття провадження за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП вказаний Кодекс не містить.
Водночас, зі змісту ст. 38 КУпАП вбачається, що закриття провадження на зазначеній підставі можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення; сплив встановленого законом строку.
Тобто для обчислення встановленого законом строку для накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі у зв'язку з його спливом необхідним є, поміж іншого, встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення - протиправної, винної дії чи бездіяльності.
Таким чином, закриття провадження у справі за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе лише за умови встановлення судом факту події правопорушення, який підпадає під ознаки конкретного адміністративного правопорушення та наявності в діях особи складу такого правопорушення.
Апеляційний суд вважає, що у разі недоведеності наявності події адміністративного правопорушення та складу правопорушення в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, виключається можливість закрити провадження по справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки у такому випадку законодавець передбачив іншу підставу для закриття провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП).
Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним прийняттям рішення про визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові, якою провадження по праві закривається на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, суддя першої інстанції в резолютивній частині постанови безпідставно зазначив про визнання ОСОБА_1 винним, оскільки, в даному випадку, необхідним та достатнім є обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення встановлення судом існування факту події правопорушення та наявності в діях особи складу правопорушення, що дає підстави для закриття провадження на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.
Слід зазначити, що в протилежному випадку, тобто у разі не встановлення факту події правопорушення, або відсутності в діях особи складу правопорушення, прийняття рішення про закриття провадження на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, порушує право особи на доведення своєї невинуватості у вчиненні правопорушення, з огляду на те, що в такому випадку провадження підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова судді першої інстанції підлягає зміні, шляхом виключення абзацу першого з резолютивної частини постанови вказівки про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,
постановив:
Клопотання захисника Хараїм О.В. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови - задовольнити.
Апеляційну скаргу захисника Хараїм О.В. в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову судді Арцизького районного суду Одеської області від 04.04.2023 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - змінити.
Виключити з резолютивної частини постанови абзац перший щодо визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
В іншій частині постанову судді місцевого суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення й оскарженню не підлягає.
Суддя
Одеського апеляційного суду Р.І. Котелевський