Номер провадження: 11-кп/813/1529/23
Справа № 504/1173/23
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
13.06.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_2
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурорів: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
обвинувачених: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12022162200000180 від 04.11.2022 року за апеляційною скаргою прокурора Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_7 на ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 02.05.2023 року, стосовно:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Южне Одеської області, громадянина України, маючого середню освіту, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 249 КК України
та
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Дмитрівка Татарбунарського району Одеської області, громадянина України, маючого середню освіту, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, проживає: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 249 КК України,
встановив:
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, що внесене до ЄРДС за №12022162200000180 від 04.11.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 249 КК України повернуто прокурору, для усунення недоліків.
Цивільний позов Регіонального ландшафтного парку «Тилігульський» Одеської області повернуто без розгляду.
Обґрунтовуючи прийняте рішення, суд першої інстанції послався на те, що обвинувальний акт містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, де чітко і конкретно вказана правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, що в повній мірі відповідає і узгоджується з вимогами п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України. Однак, в порушення ч. 4 ст. 291 КПК України прокурором надано та долучено до обвинувального акта протокол процесуальної дії від 24.03.2023 року про надання доступу до матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 301 КПК України, повідомлення захиснику про відкриття матеріалів, викопіювання із веб-сторінки та месенджера; флеш накопичувач із відеозаписом, оригінали письмових пояснень від 24.03.2023 року, квитанції поштового відправлення.
Не погодившись з ухвалою суду прокурор подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали, просить її скасувати, а обвинувальний акт направити на новий розгляд до суду першої інстанції, в іншому складі суду.
Прокурор стверджує, що дії обвинувачених підпадають під ознаки кримінального проступку, а тому суд, на виконання положень ч.1 ст.381 КПК України у п'яти денний строк мав би призначити судовий розгляд та викликати всіх учасників провадження, натомість суд призначив підготовче судове засідання, за результатами якого постановив рішення про повернення обвинувального акту прокурору.
Крім того, прокурор зазначає, що відповідно до п.3 ч.4 ст.291 КПК України, до обвинувального акту прокурором додається розписка підозрюваного про отримання його копії. Однак, підозрюваний ОСОБА_9 зволікав з отриманням копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, а тому з метою підтвердження факту надсилання вказаних документів стороні захисту, а також засвідчення факту відмови від їх отримані, прокурором здійснено фіксування даного факту.
Прокурор посилається на те, що протокол та додатки до нього не містять доказів на підтвердження вини обвинувачених, а тому їх долучення не порушує неупередженості судового розгляду та порушення будь-яких прав обвинувачених.
Заслухавши суддю-доповідача; думку сторони обвинувачення, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; обвинувачених та їх захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора; перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги; колегія суддів дійшла висновку про таке.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України (далі - КПК), суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Статтею 2 КПК регламентовано, що одним із завдань кримінального провадження є застосування до кожного учасника кримінального провадження належної правової процедури.
Згідно п.13 ч.1 ст.3 КПК обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 110 КПК - обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК.
Вимоги до змісту обвинувального акту та додатків до нього викладені в ст.291 КПК.
Відповідно до п.п.3, 5 ч.2 ст.291 КПК, обвинувальний акт має містити: анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, а також формулювання обвинувачення.
За змістом частин 1, 3 статті 26 КПК, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом. Зокрема, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК .
З приводу доводів прокурора про порушення судом першої інстанції положень ч.1 ст.381 КПК України, згідно з якими він у п'ятиденний строк мав би призначити судовий розгляд та викликати всіх учасників провадження, натомість суд призначив підготовче судове засідання, за результатами якого постановив рішення про повернення обвинувального акту прокурору, апеляційний суд зазначає наступне.
Діючий КПК визначає порядок розгляду проваджень щодо кримінальних правопорушень та кримінальних проступків. При цьому, § 1 Глави 30 КПК визначає спрощене провадження щодо кримінальних проступків, а Главою 27 КПК Розділ IV КПК передбачено підготовче провадження.
Згідно з ч.1 ст.314 КПК після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд не пізніше п'яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.
В свою чергу, ч.1 ст.381 КПК визначає, що після отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку суд у п'ятиденний строк, а у разі затримання особи - у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно призначає судовий розгляд.
При цьому, ч.2 ст.381 КПК визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта в спрощеному порядку.
Тобто, в зазначеній нормі процесуального закону передбачено розгляд провадження щодо проступків, а також розгляд у спрощеному проваджені обвинувального акту щодо проступків. Проте, в другому випадку, розгляд обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду передбачає наявність беззаперечного визнання підозрюваним своєї винуватості, неоспорення встановлених досудовим розслідуванням обставини і згода з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, не заперечують проти такого розгляду. В свою чергу, прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Тобто, такі обставини і розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку та ухвалення за результатами його розгляду вироку, в подальшому містять обмеження, передбачені ч.1 ст.394 КПК щодо оскарження цього вирок суду першої інстанції, з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Натомість, відповідно до ч.5 ст.382 КПК вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 цього Кодексу.
Аналізуючи зазначені норми КПК слід дійти висновку, що діючим кримінальним процесуальним законодавством передбачено як особливості розгляду, так і особливості оскарження вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо кримінального проступку та щодо кримінального проступку у спрощеному провадженні.
Саме спрощене провадження, зі своєї назви, вказує на мінімізацію вчинення судом дій для його розгляду, а також подальшого його оскарження. Натомість, розгляд кримінального провадження у разі відсутності згоди підозрюваного на такий розгляд, а також невизнання своєї вини, по суті вказує на те, що розгляд такого провадження здійснюється за загальними правилами для судового розгляду, в тому числі і з дослідженням доказів, і з розглядом питань щодо відповідності обвинувального акту вимогам ст.291 КПК, оскільки, перевірка судом вказаних вимог забезпечує право особи, щодо якої складено обвинувальний акт, знати в чому її обвинувачено з метою подальшого використання засобів захисту у судовому засіданні.
Апеляційний суд вважає, що у разі спрямування до суду обвинувального акту щодо кримінального проступку без наявності клопотання прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні (тобто особа не згодна з висунутим обвинуваченням), суд першої інстанції, з метою забезпечення в подальшому законності прийняття судового рішення та недопущення закриття провадження щодо особи у зв'язку з відсутністю, в тому числі сформульованого обвинувачення та інших підстав, що мають вирішуватись саме в підготовчому судовому засіданні, мають призначати підготовче судове засідання, в якому вирішувати питання, визначені ч.3 ст.314 КПК. Оскільки, лише на даній стадії можливо усунути недоліки обвинувального акту, шляхом його повернення прокурору для усунення недоліків, зважаючи на те, що рішення, прийняте за наслідками його розгляду підлягає оскарженню, в тому числі і щодо фактичних обставин, а також досліджених доказів, бо не є спрощеним провадженням.
Більш того, частину 2 ст.314 КПК доповнено абзацом другим, відповідно до якого зазначено, що у разі встановлення об'єктивної неможливості ознайомитися з матеріалами дізнання у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 301 цього Кодексу, суд за клопотанням сторони кримінального провадження вирішує питання про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів дізнання, про що постановляє відповідну ухвалу.
При цьому, вказаний абзац міститься саме у статті щодо підготовчого судового засідання, та лише може вказувати на те, що у разі відсутності підстав для розгляду обвинувального акту у спрощеному порядку, суд першої інстанції має провести підготовче судове засідання, в тому числі і вирішити питання щодо ознайомлення з матеріалами дізнання, з якими не було об'єктивної можливості ознайомитись.
Як вбачається із наданих апеляційному суду матеріалів кримінального провадження, прокурором до Комінтернівського районного суду Одеської області спрямовано обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12022162200000180 від 04.11.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 249 КК України.
До вказаного обвинувального акту прокурором не долучено клопотання про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, тому вказаний обвинувальний акт не підпадає під положення щодо судового розгляду у спрощеному судовому провадженні.
Відтак, призначивши підготовче судове засідання відповідно до ст.314 КПК, суд першої інстанції дотримався вимог КПК.
Щодо наявності підстав для повернення обвинувального акту прокурору для усунення недоліків, то такий висновок суду першої інстанції колегія суддів визнає необґрунтованим, з огляду на наступне.
Згідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК, у підготовчому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Із наведених положень кримінального процесуального закону слідує, що на стадії підготовчого провадження в суді першої інстанції повернення обвинувального акту прокурору допускається лише у разі порушення прокурором чи слідчим цих вимог.
Як убачається зі змісту обвинувального акту в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 249 КК України, він відповідає вимогам ст.291 КПК та містить всі необхідні відомості, передбачені зазначеною нормою закону. В обвинувальному акті зазначені час, місце, мотиви, спосіб вчинення злочину, про що також і зазначено судом першої інстанції.
Висновки суду першої інстанції про наявність процесуальної підстави для повернення обвинувального акту прокурору, як такого, що не відповідає вимозі ч. 5 ст. 291 КПК, оскільки прокурором надано та долучено до обвинувального акту документи, що не передбачені ч. 4 ст. 291 КПК, апеляційний суд визнає безпідставними.
По перше, посилання суду першої інстанції на порушення вимог ч.5 ст.291 КПК є надуманими, оскільки ст.291 КПК містить лише чотири частини, а тому яку саме підставу мав на увазі суд, є незрозумілим.
По друге, як вбачається із долучених до обвинувального акту документів, вони містять серед іншого протокол процесуальної дії від 24.03.2023 року про надання доступу до матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 301 КПК України, повідомлення захиснику про відкриття матеріалів, викопіювання із веб сторінки та месенджера; флеш накопичувач із відеозаписом, оригінали письмових пояснень від 24.03.2023 року, квитанції поштового відправлення
Зазначені документи зібрані прокурором на виконання вимог п.3 ч.4 ст.291 КПК, з огляду на ухилення підозрюваного ОСОБА_9 від отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, а також на виконання вимог ч.5 ст.301 КПК.
Відповідно до вказаної норми процесуального закону, у разі прийняття прокурором рішення про звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор зобов'язаний у межах строків, визначених частиною другою цієї статті, забезпечити надання особі, яка вчинила кримінальний проступок, або її захиснику, потерпілому чи його представнику копій матеріалів дізнання шляхом їх вручення, а у разі неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень, зокрема шляхом надсилання копій матеріалів дізнання за останнім відомим місцем проживання чи перебування таких осіб. У разі відмови вказаних осіб їх отримати чи зволікання з отриманням вказані особи вважаються такими, що отримали доступ до матеріалів дізнання.
Про відмову від отримання копій матеріалів дізнання чи неотримання таких копій складається відповідний протокол, який підписується прокурором та особою, яка відмовилася отримувати, або прокурором, якщо особа не з'явилася для отримання копій матеріалів дізнання.
Тобто, надання особі, яка вчинила кримінальний проступок, або її захиснику, копій матеріалів дізнання є обов'язком прокурора, а не його правом. Такий обов'язок останній має реалізувати шляхом надсилання копій матеріалів дізнання за останнім відомим місцем проживання чи перебування таких осіб та зазначені вимоги закону прокурором виповнені в повному обсязі.
Крім того, долучені прокурором до обвинувального акта документи не є доказами в розумінні ст.84 КПК та не містять в собі фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Також, апеляційний суд звертає увагу на те, що згідно з приписами п.3ч.3 ст.314 КПК у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу. Саме невідповідність обвинувального акта вимогам ч.2 ст.291 КПК, які є предметом перевірки судом першої та апеляційної інстанції, можуть бути підставою для його повернення.
Однак, як вбачається з оскаржуваної ухвали місцевого суду, останнім не було встановлено порушень вимог щодо складення обвинувального акту, про що зазначено в мотивувальній частині оскарженої ухвали.
За наведених обставин, апеляційний суд вважає, що прокурором виконані вимоги процесуального закону під час складення та затвердження обвинувального акта, а тому висновок суду про його невідповідність вимогам ст.291 КПК України та рішення про повернення обвинувального акта прокурору для усунення недоліків, колегія суддів визнає необґрунтованим.
З урахуванням наведеного, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, оскаржена ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а обвинувальний акт підлягає поверненню на новий розгляд до суду першої інстанції, зі стадії підготовчого провадження, в іншому складі суду.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу прокурора Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_7 - задовольнити.
Ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 02.05.2023 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12022162200000180 від 04.11.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 249 КК України, повернутий прокурору для усунення недоліків - скасувати.
Призначити новий розгляд обвинувального акту у кримінальному провадженні №12022162200000180 від 04.11.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 249 КК України в суді першої інстанції, в іншому складі суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4