Справа № 201/6864/23
Провадження № 1-кс/201/2633/2023
Іменем України
15 червня 2023 року м. Дніпро
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 42022042020000131 від 31.08.2022 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України,
Прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.
В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що у провадженні СВ відділення поліції № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження № 42022042020000131 внесеного до ЄРДР 31.08.2022 за фактом того, що невстановлені особи, діючи умисно, шляхом зловживання своїм службовим становищем, здійснили розтрату грошових коштів, чим спричинили майнову шкоду за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.
Так, під час досудового розслідування 13.06.2023 прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого р/с м. Дніпропетровська ОСОБА_1 від 09.06.2023 (справа №201/6624/23, провадження №1-кс/201/2470/2023) проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: за місцем мешкання уповноваженої особи з питань закупівлі Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради ОСОБА_4 . Під час проведення обшуку було виявлено та вилучено:
-чорнові записи пов'язані з роботою Департаменту гуманітарної політики ДМР у кількості 356 аркуші формату А4;
-ноутбук HP s/n CND9264LX7 чорного кольору;
-мобільний телефон Samsung A505FN/DS білого кольору imei 1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 .
Все вищезазначене опечатано та вилучено до Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області.
У поданому клопотанні прокурор вказав, що зазначені у вказаному клопотанні матеріальні об'єкти, які 13.06.2023 визнані в якості речових доказів в подальшому будуть використані, як докази фактів та обставин вчинення кримінального правопорушення, оскільки свідчать про причетність вищезазначених осіб до вчинених кримінальних правопорушень.
Враховуючи викладене вище, а також те що вилучені речі в подальшому можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, прокурором 13.06.2023 винесено постанову про визнання вилучених речей речовими доказами.
Також прокурор зазначив, що накладення арешту на вказане майно необхідне з метою збереження речових доказів оскільки є достатні підстави вважати, що вказані у клопотанні речі використані як знаряддя вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі його сліди, а тому, просив клопотання задовольнити.
Сторони у судове засідання не з'явилися. Прокурор надав до суду заяву про слухання справи за його відсутністю, у якій просив клопотання задовольнити у повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб, що не з'явилися.
Враховуючи викладене, а також стислі строки розгляду клопотання про арешт майна, слідчий суддя вважає за можливе розглянуте вказане клопотання без участі власника, роз'яснивши йому про право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. (ст. 174 КПК України).
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та матеріали, додані до нього приходить до такого висновку.
Судом встановлено, що у провадженні СВ відділення поліції № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження № 42022042020000131 внесеного до ЄРДР 31.08.2022 за фактом того, що невстановлені особи, діючи умисно, шляхом зловживання своїм службовим становищем, здійснили розтрату грошових коштів, чим спричинили майнову шкоду за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.
13.06.2023 прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 09.06.2023 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено:
-чорнові записи пов'язані з роботою Департаменту гуманітарної політики ДМР у кількості 356 аркуші формату А4;
-ноутбук HP s/n CND9264LX7 чорного кольору;
-мобільний телефон Samsung A505FN/DS білого кольору imei 1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 .
Постановою прокурора Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 від 13.06.2023 року чорнові записи пов'язані з роботою Департаменту гуманітарної політики ДМР у кількості 356 аркуші формату А4; ноутбук HP s/n CND9264LX7 чорного кольору; мобільний телефон Samsung A505FN/DS білого кольору imei 1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні за № 42022042020000131 від 31.08.2022.
Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до абзацу другого частини 1 статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч.3 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити про достатність для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, вилучені в ході проведеного обшуку речі можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Оскільки існують ризики приховування, знищення вилученого майна, суд вважає за необхідне клопотання слідчого задовольнити та накласти арешт на зазначене в клопотання майно.
На підставі викладеного керуючись вимогами ст.ст. 168-169, 170-173, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 42022042020000131 від 31.08.2022 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України - задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022042020000131 від 31.08.2022 на виявлене під час проведення 13.06.2023 обшуку вилучене майно, заборонивши будь-яким особам ним користуватись та розпоряджатись, а саме: чорнові записи пов'язані з роботою Департаменту гуманітарної політики ДМР у кількості 356 аркуші формату А4; ноутбук HP s/n CND9264LX7 чорного кольору; мобільний телефон Samsung A505FN/DS білого кольору imei 1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1