Справа № 209/2561/22
Провадження № 2/209/277/23
05 травня 2023 року м. Кам'янське
Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Решетник Т.О.
за участю секретаря судового засідання - Ухліної В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Третя особа: ОСОБА_3 , про звільнення від сплати заборгованості за аліментами та зміну розміру аліментів, -
Короткий зміст позовних вимог.
03.11.2022 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Верченко О.О. звернулася до суду через систему «Електронний суд» з вищевказаним позовом, в якому просить суд: звільнити від сплати заборгованості за аліментами в сумі 92201,82 грн.; зменшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 , на підставі судового наказу Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 27 червня 2018 року по справі № 209/1631/18 на користь ОСОБА_2 , на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/8 частину заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення повноліття дитини. На обґрунтування позову представник позивача зазначила, що судовим наказом Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 27 червня 2018 року у справі № 209/1631/18 з ОСОБА_1 , стягуються на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06.06.2018 року до досягнення повноліття дитини. ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 , народилася донька ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_1 , наведене призвело до зміни сімейного та матеріального стану позивача. ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 , народилася донька ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_2 , та заявою про визнання батьківства. В період з 06 червня 2018 року по 30 жовтня 2022 року у ОСОБА_1 , виникла заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 138302,73 грн., згідно виконавчого листа № 209/1631/18, так як на його утриманні була непрацездатна цивільна дружина, та донька. Посилаючись на вимоги закону, вважає народження другої дитини у позивача, та перебування на його утриманні доньки та непрацездатної цивільної дружини є іншою обставиною, що має істотне значення та є підставою для зменшення заборгованості по аліментам з 138302,73 грн., на 46100,91 грн. (із розрахунку 138302,73 грн., : 3 = 46100,91 грн.). Крім того на даний час як вище вже зазначалося народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 ще одна донька, тобто станом на час подання позовної заяви до суду на утриманні позивача перебуває дві доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та не працездатна дружина ОСОБА_3 , окрім сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що є підставою для зменшення розміру стягуваних аліментів судовим наказом Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 27 червня 2018 року у справі № 209/1631/18 з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, на 1/8 але не менше 50%прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06.06.2018 року до досягнення повноліття дитини.
Процесуальні дії у справі. Заяви (клопотання) учасників справи
Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05.12.2022 відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні).
Вказаною ухвалою сторонам встановлено строки для подання відповідних заяв по суті.
Зазначена ухвала направлялася позивачу, відповідачу разом з даною ухвалою надсилалась також копія позовної заяви з додатками.
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду від сторін не надходили.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило. Процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористалася.
31.01.2023 через канцелярію суду відповідач подала відзив, в якому зазначає, що фактичні обставини викладені в позові відповідачкою заперечуються у повному обсязі, окрім фактичних обставин про стягнення аліментів на користь відповідачки аліментів у розмірі 1/4 від усіх видів доходу до досягнення дитиною повноліття. Так, ОСОБА_2 є матір'ю дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У відповідності до свідоцтва про народження ОСОБА_4 батьком дитини є ОСОБА_1 (далі за текстом позивач). Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 27 червня 2018 року (справа №209/1631/18) з позивача було стягнуто аліменти в розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку, але не менш 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 06.06.2022 року і до повноліття дитини на користь відповідача по справі. Вказане рішення суду (судовий наказ) набрало законної сили та звернуто до примусового виконання до виконавчої служби за місцем проживання відповідача. Позивач добровільно допомоги на утримання дитини не надає, аліменти не сплачує та не бере участі у додаткових витратах на дитину. У Дніпровському відділі державної виконавчої у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 209/1631/18 виданого Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 в розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку, але не менш 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 06.06.2018 та до досягнення дитиною повноліття.
У зв'язку із заборгованістю но сплаті аліментів позивачем, у 2019 році було відкрито кримінальну справу за злісне ухилення від сплати аліментів ст.164 ККУ, а також співробітниками поліції було проведено з позивачем бесіду про адміністративну та кримінальну відповідальність про несплату аліментів на утримання дитини. У 2021 році на позивача було складено два адміністративних правопорушення серії ААБ № 134385 від 04.09.2021 та серії ДПР18 № 477848 від 28.09.2021 за ч.3 ст.126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, адміністративні протоколи були скеровані до суду територіальністю яка відповідала скоєному правопорушенню, а саме: справа №204/7222/21 Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська та справа №208/8571/21 Заводського районного суду міста Дніпродзержинська. А також, відповідачем було подано позов до Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська справа № 209/861/22 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, справа на розгляді у судді Решетник Т.О. На теперішній час Дніпровський відділ державної виконавчої служби у м. Кам'янське примусово стягують аліменти з ОСОБА_1 , у зв'язку наявності у позивача офіційного доходу. Отже, позивач зазначає що на його утримані перебували непрацездатна цивільна дружина ОСОБА_3 та донька ОСОБА_6 , 2018 р.н., але жодного доказу не надано про наявність фактичних шлюбних відносин з 2018 року по 2022 року, відсутнє підтвердження проживання позивача із ОСОБА_3 , з огляду на позовну заяву у позивача та ОСОБА_3 зазначені різні адреси проживання. Крім того, відсутнє підтвердження перебування ОСОБА_3 , у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_3 та ОСОБА_1 народилась донька ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_3 , та заявою про визнання батьківства. З огляду на свідоцтво про народження дитини ОСОБА_8 , серії НОМЕР_4 , запис про батька дитини був записаний зі слів матері відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, а саме: ОСОБА_9 . Отже, заява про визнання батьківства не підтверджує юридичний статус батька та дитини. Відповідно до постанови Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 17.11.2021 справа №204/7222/21, та постанови Заводського районного суду міста Дніпродзержинська від 16.12.2021 справа № 208/8571/21 зазначено що позивач не працює. А також з огляду на довідку розрахунок по сплаті аліментів, позивач більш ніж 4 роки зовсім не сплачував аліменти в примусовому виконанні. Відповідно зазначеного вище та відсутність доказів про доходи позивача доводиться до висновків, що позивач протягом чотирьох років свідомо ухилявся від працевлаштування з метою приховування доходів та уникненню стягненню з нього аліментів і інших фінансових зобов'язань. Вважає, що такі дії позивача, які явно вчиняються з метою завдання шкоди своїй дитині не можуть вважатись добросовісними з урахуванням позицій ВС. Звертає увагу суду на те, що позивач зазначив у позові «Вважаємо народження другої дитини у позивача, та перебування на його утримані доньки та непрацездатної цивільної дружини є іншою обставиною, що має істотне значення та є підставою для зменшення заборгованості по аліментів з 138302,73 грн., на 46100,91 грн, (із розрахунку 138302,73 грн./ 3 =416100,91 грн.)» Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 477/1165/20 та встановив, що виключення запису про батьківство позивача є обставиною, що має істотне значення у розумінні частини другої статті 197 СК України, і відповідно, є підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами, яка утворилась за період, коли позивач був записаний батьком дітей. Отже у позивача відсутня обставина, що має істотне значення для зменшення заборгованості по сплаті аліментів. За таких умов вести мову про будь-яку суттєву зміну сімейного стану є недоречним. Тим більше, позивач був повідомлений про відкриття виконавчого провадження зі сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_5 , та існування у нього заборгованості. Вказує, що наявність у позивача дитини 2018 року народження а також факт укладення ним шлюбу з ОСОБА_3 не є безумовною підставою для зменшення визначеного судом розміру аліментів на утриманні малолітнього сина ОСОБА_5 , 2013 р.н., який проживає із відповідачкою та має гарантоване державою, та закріплено законом та процедурною практикою ЄСПЛ право на належний рівень життя та матеріальне утримання від батька.
Згідно довідки розрахунку зафіксовано, що ОСОБА_1 , як сплачував аліменти в різні роки: 2018 рік - 0грн., 2019 рік - 0грн., 2020 рік - 0грн., 2021 рік - 0грн., 2022 рік -7154,01 грн. Тобто з урахування факту народження дітей та укладення шлюбу з ОСОБА_3 та саме після цієї події майновий стан позивача, беручи до уваги розмір сплачених аліментів лише покращився, що не може бути підставою для зменшення аліментів. Отже твердження позивача про зміни його матеріального становища не відповідають дійсності. Як випливає з позовної заяви позивач пов'язує вимог про зміну розміру аліментів та звільнення від сплати аліментів з фактом народження дітей та укладення шлюбу. Зареєстрований шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , та народження доньки ОСОБА_10 , 2018 р.н. Є очевидний факт обізнаності позивача про вказану фактичну обставину. Таким чином між зміною сімейного стану позивача як підставою для звернення до суду минуло понад чотирьох років. У відповідності до ч.1 ст. 256 ДК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. У відповідності до ч.1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. До спірних правовідносин застосовується загальна позовна давність строком у три роки. У відповідності до ч. 5 ст. 267 ЦК сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі ,є підставою для відмови у позові. Таким чином кінцевою датою спливу позовної давності 18.08.2021 року, (три роки з моменту народження дитини у позивача у справі та зміни його сімейного стану). Позов поданий позивачем у 03 листопада 2022 року. При цьому позивач не зазначає жодних поважних причин пропуску ним позовної давності, та не заявляє клопотання про її поновлення. Таким чином, до позовних вимог у даній справі має застосовувати позовна давність. На підставі зазначеного просить суд: в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про зміну розміру, або звільнення від сплати аліментів відмовити в повному обсязі. Всі витрати по справі покласти на Позивача.
01.02.2023 на електронну адресу суду позивач надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
02.02.2023 через канцелярію суду третя особа - ОСОБА_11 надала заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій вказав, що позовні вимоги позивача підтримує в повному обсязі та просить суд позов задовольнити.
Оскільки, розгляд справи відбувався в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
На підставі викладеного, враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, керуючись ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 , мають неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судовим наказом Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 27 червня 2018 року у справі № 209/1631/18 з ОСОБА_1 , стягуються на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06.06.2018 року до досягнення повноліття дитини.
Позивач у позовні заяві зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у нього разом із ОСОБА_3 , народилася донька ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_1 , наведене призвело до зміни сімейного та матеріального стану позивача, однак на підтвердження даної обставини позивачем не надано належного доказу.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_1 виданим 21.08.2018 Дніпровським районним у м Кам'янське ВДРАЦС ГТУЮ у Дніпропетровській області, а також є батьком малолітньої ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_2 виданим 29.08.2022 ВРАГС в Мисленицах (Польща), та заявою про визнання батьківства ОСОБА_1 від 14.10.2022.
В період з 06 червня 2018 року по 30 жовтня 2022 року у ОСОБА_1 , виникла заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 138302,73 грн., згідно виконавчого листа № 209/1631/18.
На підтвердження стану здоров'я позивачем надано виписку № 2711 з карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_1 про перебування на стаціонарному лікуванні у відділенні неврологічної реабілітації з 07.12.2022 по 26.12.2022. Крім того, позивач надав копію виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_1 № 16813 про знаходився лікуванні у нейрохірургічному відділенні патології хребта та спинного мозку КП «ДОКЛМ'ДОР» у період з 26.12.2022 по 24.01.2023, та копію довідки № 907 про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу ОСОБА_1 щодо перебування на стаціонарному лікуванні у період з 26.12.2022 по 24.01.2023.
Оцінка судом доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.
У ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ст. 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст.ст. 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Враховуючи зміст ст. ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Вирішуючи позовну вимогу про звільнення позивача ОСОБА_1 від сплати заборгованості за аліментами в сумі 92201,82 грн., суд враховує наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 197 СК України, за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Безпосередньо у тексті СК визначення «тяжкої хвороби» або «іншої обставини, що має істотне значення» відсутнє, тому такі поняття є оціночними.
Разом з тим, формулювання "інші обставини" свідчить про невичерпність переліку таких обставин, та у зв'язку з цим зазначені у ч. 2 ст. 197 СК України критерії встановлюються у конкретній справі з урахуванням підстав поданого позову на підставі наданих суду доказів.
Водночас потребує врахуванню, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 197 СК України, що можливість звільнення від сплати заборгованості за аліментами Сімейний кодекс пов'язує із тяжкою хворобою саме платника аліментів.
Судом встановлено, що позивач є працездатним, належних доказів його захворювання на тяжку хворобу, яка унеможливлює сплатити заборгованість за аліментами на утримання дитини, та на підтвердження наявності обставин, що мають істотне значення, які можуть бути підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами, суду не надано. Не надано позивачем і доказів щодо понесених ним витрат на лікування, тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в цій частині позову слід відмовити.
Звертаючись до суду з позовними вимогами про зменшення розміру аліментів, позивач посилався на те, що у нього на утриманні перебуває двоє малолітніх дітей та непрацездатна цивільна дружина, однак доказів свого матеріального стану як і його зміни, а також доказів актуального стану здоров'я не надав.
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежної від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи позовні вимоги суд приходить до висновку, що позивач належними та допустимими доказами не підтвердив актуального стану здоров'я, погіршення його майнового стану у тому числі, у зв'язку з народженням дітей від іншої жінки.
При цьому суд вважає, що батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 не доведено підстав для його звільнення від сплати заборгованості за аліментами в сумі 92201,82 грн., а також судом не встановлено підстав для зменшення розміру аліментів, визначених судовим наказом Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 27 червня 2018 року у справі №209/1631/18, тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
На підставі ст. 141 ЦПК України, враховуючи результат розгляду справи, суд приходить до висновку, що судові витрати у справі не відшкодовуються.
Керуючись ст. ст. 4, 13, 76-81, 89, 141, 258-265, 273, 352, 354ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ), Третя особа: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ), про звільнення від сплати заборгованості за аліментами та зміну розміру аліментів - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська Дніпровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного тексту судового рішення - 05 травня 2023 року.
Суддя Т.О. Решетник