19 червня 2023 року
м. Київ
cправа № 911/926/22
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Кондратової І.Д.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Київської області
(суддя - Мальована Л.Я.)
від 07.12.2022
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Коротун О.М., судді - Сулім В.В., Майданевич А.Г.)
від 15.05.2023
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Альбіон"
до 1) Приватного підприємства "Корона-Сервіс+";
2) ОСОБА_1
про стягнення 5 641 499,14 грн
1. У червні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Альбіон" (надалі - Товариство) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства "Корона-Сервіс+" (надалі - Підприємство) та ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 ) про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) в сумі 5 641 499,14 грн, з яких: 4 057 959,03 грн основного боргу та 1 583 540,11 грн 70% річних.
2. Позов обґрунтований невиконанням лізингоодержувачем - Підприємством зобов'язань за основним договором фінансового лізингу № 13АН-21 від 05.07.2021, що є підставою для виникнення солідарного обов'язку у поручителя - ОСОБА_1 відповідно до договору поруки №1П/13АН-21 від 06.07.2021 у повному обсязі відповідати перед лізингодавцем - Товариством за цими зобов'язаннями.Також у зв'язку із простроченням грошового зобов'язання, позивач, відповідно до приписів частини другої статті 625 ЦК України та пункту 8.1 договору, нарахував 70 % річних.
3. Рішенням Господарського суду Київської області від 07.12.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2023, позов задоволено повністю. Стягнуто солідарно з Підприємства та ОСОБА_1 на користь Товариства - 4 057 959,03 грн боргу, 1 583 540,11 грн 70 % річних. Стягнуто з Підприємства та ОСОБА_1 на користь Товариства по 42 311,25 грн судового збору та по 22 500,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.
4. 12.06.2023 ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення попередніх інстанцій скасувати частково та ухвалити нове рішення, яким у частині стягнення 70 % річних відмовити.
5. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
6. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
7. В обґрунтування касаційної скарги скаржниця визначає підставою касаційного оскарження випадок, передбачений пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.
8. Верховний Суд звертає увагу, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).
У цьому випадку необхідно чітко вказати:
- норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд неправильно застосував в оскаржуваному судовому рішенні;
- навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;
- навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;
- обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.
9. При цьому, обґрунтовуючи подібність правовідносин, як обов'язкової умови для виникнення підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1-3 частини другої статті 287 ГПК України, необхідно враховувати, що подібність правовідносин визначається за відповідними критеріями.
10. Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин потрібно оцінювати за змістовим, суб'єктним та об'єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов'язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб'єктний склад спірних правовідносин (види суб'єктів, які є сторонами спору) й об'єкти спорів (пункти 25, 26, 31 постанови від 12.10.2021 у справі №233/2021/19).
11. У касаційній скарзі скаржниця посилається на постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 914/1208/18, від 23.09.2019 у справі № 920/1013/18, від 15.02.2018 у справі № 467/1346/15-ц, від 04.04.2018 у справі № 367/7401/14-ц, від 26.09.2018 у справі № 752/15421/17, проте не визначає конкретно норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суди неправильно застосували в оскаржуваних судових рішеннях, не наводить висновок щодо їх застосування у зазначених постановах Верховного Суду, а також не обґрунтовує подібність правовідносин у справі, що переглядається, та у справах, в яких Верховний Суд виклав свій висновок.
12. Разом з тим, скаржниця цитує норми частини другої статті 218 ГК України, статті 614, частини першої статті 617 ЦК України та зазначає, що штрафні санкції, які були застосовані до боржника з дати виникнення форс-мажорних обставин (дати військової агресії рф 24.02.2022), не можуть бути застосовані до боржника, як до такого, що не винний у виникненні прострочення зобов'язання з 24.02.2022, водночас не зазначає постанови Верховного Суду, в яких міститься такий висновок, і який не був врахований судами попередніх інстанцій при постановленні оскаржуваних судових рішень.
13. Також у касаційній скарзі скаржниця зазначає, що суд апеляційної інстанції порушив норми статті 269 ГПК України, оскільки не долучив до матеріалів справи копію сертифіката Торгово-промислової палати України № 3200-23-1922 від 20.04.2023, не об'єктивно дослідив усі обставини справи, однак в цій частині оскарження судових рішень ОСОБА_1 не визначає підстави касаційного оскарження, передбаченої частиною другою статті 287 ГПК України.
14. Верховний Суд звертає увагу, що у разі, якщо касаційна скарга подається у зв'язку з порушенням норм процесуального права відповідно до пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України, то підставою касаційного оскарження є пункт 4 частини 2 статті 287 цього Кодексу.
15. Водночас відповідно до цього пункту не всі процесуальні порушення є підставою для касаційного оскарження. У такому разі касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.
16. Наведені недоліки щодо змісту касаційної скарги є підставою для залишення її без руху, із наданням скаржникові строку на приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.
17. Також відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
18. Вирішуючи питання щодо обов'язку скаржника сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі, суд виходить з того, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.
19. Згідно з частиною першою статті 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
20. За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункти 1, 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір").
21. Відповідно до вимог касаційної скарги заявник за подання касаційної скарги мав сплатити судовий збір у розмірі 169 245,00 грн (200% х (5 641 499,14 грн х 1,5%).
22. До касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.
23. Водночас скаржниця просила зменшити розмір судового збору за подання касаційної скарги до 8 462,25 грн, оскільки повна сума є значною та непосильною для неї.
24. Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
25. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
26. З аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
27. Що ж до самих умов, визначених у статті 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням.
28. Так, умови, визначені у пункті 1 та пункті 2 частини першої статті 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
29. Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб'єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
30. Отже, положення статті 8 Закону України "Про судовий збір" містять виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.
31. Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 25.03.2021 у справі № 912/3514/20, від 11.05.2022 у справі № 912/2829/21.
32. З огляду на викладене, оскільки ОСОБА_1 не є позивачем у справі, та не підпадає під коло осіб, на яких розповсюджуються норми статті 8 Закону України "Про судовий збір", предметом позову не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, у Верховного Суду відсутні правові підстави для задоволення клопотання про зменшення розміру судового збору.
33. Оскільки, до касаційної скарги не було додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, і у задоволенні клопотання про зменшення розміру судового збору відмовлено, касаційна скарга також залишається в цій частині без руху для надання скаржниці строку на усунення встановлених недоліків.
34. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
35. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 174, 234, 287, 288, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд
1. Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про зменшення розміру судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 07.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 у справі № 911/926/22.
2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 07.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 у справі № 911/926/22 залишити без руху.
3. Установити скаржниці строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:
- привести касаційну скаргу у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції, з урахуванням недоліків, визначених у пунктах 11-13 цієї ухвали;
- уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши суду докази такого надіслання;
- надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 169 245,00 грн.
4. Роз'яснити скаржниці, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде їй повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Кондратова