14 червня 2023 року м. Чернігів справа № 927/360/23
Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши матеріали заяв Акціонерного товариства «Кредобанк» та приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича про визнання кредиторських вимог до боржника по справі за заявою боржника
БОРЖНИК: ОСОБА_1
АДРЕСА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
за участі представників учасників у справі про неплатоспроможність:
від кредиторів: Коверзнев Д.В. - предст. приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна О.П. (адвокат, ордер серії СВ № 1042627 від 19.04.2023)
від боржника: не з'явився
В попередньому засіданні прийняв участь арбітражний керуючий Соловей Ю.А.
В попередньому засіданні 14.06.2023, на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
09 березня 2023 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява ОСОБА_1 (надалі - боржник) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, яка ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14.03.2023 була прийнята до розгляду.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 27.03.2023 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; керуючим реструктуризацією призначено арбітражного керуючого Солов'я Ю.А.; визначено дату проведення попереднього засідання суду - 23 травня 2023 року.
Разом з тим, враховуючи перебування судді Сидоренка А.С. у період з 08.05.2023 по 26.05.2023 включно у відпустці, призначене на 23.05.2023 попереднє засідання не відбулось, про що сторони були повідомлені в телефонному режимі.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 29.05.2023 постановлено:
призначити попереднє засідання на 14 червня 2023 року;
повідомити, зокрема боржника та Акціонерне товариство «Кредобанк» про призначення судового засідання, а також про те, що їх неявка не перешкоджає проведенню судового засідання;
проведення судового засідання здійснити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв'язку «EаsyCon» (https://easycon.com.ua/) відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21.
28 березня 2023 року на офіційному веб-порталі судової влади України оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (№ 70290).
17 квітня 2023 року Акціонерним товариством «Кредобанк» до Господарського суду Чернігівської області подано заяву від 12.04.2023 про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 600 519,20 грн. та 5 368,00 грн. судового збору.
В обґрунтування заявлених грошових вимог заявник посилається на невиконання боржником зобов'язання по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків за користування ними згідно кредитного договору № CL-287100 від 11.08.2020.
20 квітня 2023 року приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Палігіним Олександром Петровичем до Господарського суду Чернігівської області подано заяву від 20.04.2023 № 92/2023 про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 58 905,29 грн. та 5 368,00 грн. судового збору.
В обґрунтування заявлених грошових вимог заявник зазначає, що боржницею в порушення приписів діючого законодавства України не відшкодовано приватному виконавцю основну винагороду в сумі 58 905,29 грн (визначену постановою від 25.01.2023 про стягнення з боржника основної винагороди (ВП № 70845645)).
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 25.04.2023:
заяву приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича про визнання кредиторських вимог до боржника залишено без руху;
зобов'язано приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху подати до господарського суду разом з заявою про усунення недоліків докази надсилання копії заяви і доданих до документів керуючому реструктуризацією - арбітражному керуючому Солов'ю Ю.А.;
роз'яснено приватному виконавцю виконавчого округу Чернігівської області Палігіну Олександру Петровичу, що в разі неусунення всіх недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.
27.04.2023, з метою усунення виявлених недоліків, приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Палігіним Олександром Петровичем через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області подані запитувані докази.
Ухвалами Господарського суду Чернігівської області від 20.04.2023 та від 05.05.2023:
вищевказані заяви про визнання кредиторських вимог до боржника прийняті, приєднані до матеріалів справи та призначені до розгляду в попередньому засіданні на 14 червня 2023 року (з урахуванням вищезгаданої ухвали суду від 29.05.2023);
викликано для участі в судовому засіданні, зокрема боржницю та повноважного представника Акціонерного товариства «Кредобанк» з одночасним повідомленням останніх про те, що їх неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду грошових вимог кредиторів до боржника.
ОСОБА_1 та АТ «Кредобанк» належним чином були повідомлені про дату, час та місце проведення призначеного на 14.06.2023 попереднього засідання, однак процесуальним правом на участь у ньому не скористались.
При цьому, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.06.2023 задоволено клопотання повноважного представника боржниці - адвоката Марусича М.С. про участь в призначеному на 14.06.2023 попередньому засіданні в режимі відеоконференції, однак останній на зв'язок не вийшов.
В той же час, суд враховує клопотання від 08.06.2023 адвоката Марусича М.С. стосовно того, що у разі виникнення проблем з проведенням судового засідання в режимі відеоконференції, здійснити розгляд справи за його відсутності та відсутності боржниці ОСОБА_1 за наявними в матеріалах справи доказами (надійшло на електронну пошту Господарського суду Чернігівської області 08.06.2023).
23.05.2023 на електронну пошту Господарського суду Чернігівської області надійшли повідомлення від 22.05.2023 боржниці на заяви вказаних вище заявників, зі змісту яких вбачається, що Калугіною М.П. в повному обсязі визнаються кредиторські вимоги Акціонерного товариства «Кредобанк».
Кредиторські вимоги приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна О.П. боржницею заперечуються, оскільки на думку останньої, розрахунок заявленої суми має здійснюватися прямо пропорційно сумі фактично стягнутих з боржника коштів. Натомість заявником не подано доказів розрахунку 10% від фактично стягнутої з боржниці суми за відповідним виконавчим провадженням; як наслідок - Калугіна М.П. вважає, що підстави для задоволення заяви приватного виконавця відсутні.
Аналогічні за змістом повідомлення від 23.05.2023 щодо заявлених кредиторських вимог надійшли 23.05.2023 на електронну пошту Господарського суду Чернігівської області і від арбітражного керуючого Солов'я Ю.А. (повторно повідомлення від 09.06.2023 аналогічного змісту надійшли на електронну пошту суду і 12.06.2023).
До початку попереднього засідання до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява від 14.06.2023 № 117/2023 приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна О.П. про відкладення судового засідання та зобов'язання арбітражного керуючого Солов'я Ю.А. вчинити дії, розглянувши яку суд постановив протокольну ухвалу про залишення її без задоволення, оскільки звертаючись з нею заявник посилається на невиконання керуючим реструктуризацією свого обов'язку з перевірки майнового стану боржниці у встановлений судом строк та подання відповідного звіту до суду.
Натомість як вбачається з положень Кодексу України з процедур банкрутства завданням попереднього засідання є розгляд всіх вимог кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого ч. 1 ст. 45 Кодексу, а не розгляд звіту арбітражного керуючого про результати перевірки декларації боржника; як наслідок - наведені заявником обставини не є підставою для відкладення попереднього засідання.
За клопотанням арбітражного керуючого Солов'я Ю.А., задоволеним ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.06.2023, призначене на 14.06.2023 попереднє засідання проведено в режимі відеоконференції.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення арбітражного керуючого Солов'я Ю.А. та повноважного представника приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна О.П., з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяв по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:
згідно ч. 1 ст. 113, ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
За змістом ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Господарський суд зобов'язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Кодексу та Господарського процесуального кодексу України, про що постановляється ухвала, в якій зазначається дата попереднього засідання суду.
Розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.
Кредитор має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів.
Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Розпорядник майна зобов'язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності таких заяв - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром.
Статтею 47 Кодексу України з процедур банкрутства, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій, зокрема зазначаються:
розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів;
розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів;
дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів.
Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.
Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу.
Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).
Відповідно до ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства, попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
В ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються:
1) обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали;
2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Акціонерним товариством «Кредобанк» заявлено грошові вимоги в сумі 600 519,20 грн (475 549,61 грн - борг по кредиту, 116 094,92 грн - борг по процентах, 8 874,67 грн - судовий збір, сплачений при зверненні з позовом до Ріпкинського районного суду Чернігівської області).
Приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Палігіним О.П. заявлено грошові вимоги в сумі 58 905,29 грн (основна винагорода приватного виконавця у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню).
У відповідності з ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Грошові вимоги Акціонерного товариства «Кредобанк» в сумі 597 927,66 грн (475 549,61 грн - борг по кредиту, 113 503,38 грн - борг по процентах, 8 874,67 грн - судовий збір, сплачений при зверненні з позовом до Ріпкинського районного суду Чернігівської області) ґрунтуються на нормах матеріального права та підтверджуються поданими доказами: Кредитним договором № CL-287100 від 11.08.2020 (з додатком № 1 до нього - Графік платежів та розрахунок сукупної вартості кредиту), виконавчими листами, виданими 22.12.2022 Ріпкинським районним судом Чернігівської області у справі № 743/1459/21 (провадження № 2/743/104/22).
Грошові вимоги Акціонерного товариства «Кредобанк» в сумі 2 591,54 грн (борг по процентах) судом відхиляються, оскільки в матеріалах справи наявні докази сплати боржницею частини боргу в зазначені сумі (платіжні інструкції № 477 від 01.02.2023 на суму 270,91 грн, № 750 від 15.02.2023 на суму 54,27 та № 1001 від 03.03.2023 на суму 2 266,36 грн).
При цьому, суд враховує визначені сторонами в Кредитному договорі № CL-287100 від 11.08.2020 умови погашення заборгованості, за якими в першу чергу погашаються прострочені платежі по сплаті процентів користування Кредитом (п.п. 6.6.1.1. п.п. 6.6.1. п. 6.6 р. 6 «Порядок повернення кредиту»).
Таким чином, розглянувши заяву Акціонерного товариства «Кредобанк», суд дійшов висновку про можливість її часткового задоволення.
Грошові вимоги приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича в сумі 58 905,29 грн судом відхиляються, виходячи з наступного:
поняття «зобов'язання» безпосередньо визначене у частині першій статті 509 ЦК України: зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У нормативно-правових актах термін «зобов'язання» використовується в різних значеннях і може розумітися принаймні: 1) як власне правове відношення між особами; 2) як обов'язок сторони правовідношення (боржника), що є складовою змісту правового відношення; 3) як конкретне право вимоги кредитора до боржника.
Як і будь-яке правовідношення зобов'язання має структуру: суб'єктів, об'єкт та зміст (матеріальний та юридичний). Юридичним змістом зобов'язання є суб'єктивне право кредитора вимагати від боржника вчинити певну дію чи утриматися від її вчинення та кореспондуючий йому обов'язок боржника таку дію вчинити або утриматися від неї. Зобов'язання як відносне правовідношення зазвичай не передбачає можливості для кредитора задовольнити свій інтерес власними діями, акцентуючи увагу на праві кредитора вимагати таких дій (бездіяльності) від боржника.
Отже, змістом зобов'язання є право вимагати та кореспондуючий йому обов'язок вчинити дії майнового характеру; юридичний зміст зобов'язання, як і іншого правовідношення, утворюють правомочності та обов'язки його суб'єктів, але, на відміну від інших правовідносин, правомочність набуває форми права вимоги, а обов'язок - форми боргу.
Грошове зобов'язання, як і будь-яке зобов'язання, є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші у визначеному розмірі), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошова вимога складає один із структурних елементів цього правовідношення, а саме його зміст. Грошова вимога виникає на підставі і в рамках грошового зобов'язання, а не підмінює собою саме зобов'язання.
Отже, грошове зобов'язання є різновидом зобов'язання та визначається через посилання на специфіку предмета виконання за таким зобов'язанням: зміст грошового зобов'язання полягає в обов'язку боржника сплатити на користь кредитора певну суму грошових знаків, що виконують у майновому обороті функцію законного платіжного засобу і засобу обігу з метою погашення грошового боргу, і, відповідно, в праві кредитора вимагати такої оплати.
У КУзПБ поняття боржника, кредитора, грошового зобов'язання застосовуються для цілей цього Кодексу - відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом - в тому значенні, яке їм надав законодавець у КУзПБ, і відрізняються від суто цивільно-правових.
Так, за статтею 1 КУзПБ грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав (абзац четвертий частини першої статті 1 КУзПБ).
Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство (абзац одинадцятий частини першої статті 1 КУзПБ).
У справі про неплатоспроможність фізичної особи подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб (частина перша статті 122 КУзПБ).
Відповідно до частини першої статті 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Отже, системне тлумачення наведених норм КУзПБ приводить до таких висновків:
- змістом грошового зобов'язання є документально підтверджене кредитором право вимоги і кореспондуючий йому обов'язок боржника здійснити платіж, тобто вчинити дію (дії) з передачі певної суми грошей (можливість їх вираження саме в грошових одиницях є визначальною для таких зобов'язань) незалежно від підстав виникнення такого обов'язку перелік яких не є вичерпним та може виникати в різних видах правовідносин, що можуть мати як приватноправовий, так і публічно-правовий характер;
- визначаючи сутність грошових зобов'язань боржника у процедурі банкрутства, законодавець прямо передбачив виключний перелік виплат з боку боржника, які не охоплюються змістом відповідної категорії майнових зобов'язань.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIІI) примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України від 02.06.2016 № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (далі - Закон № 1403-VIII).
Статтею 31 Закону № 1403-VIIІ врегульовано питання винагороди приватного виконавця та авансування витрат виконавчого провадження.
Згідно із частинами першою, другою статті 31 Закону № 1403-VIIІ за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода. Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової.
Частиною третьою статті 31 Закону № 1403-VIІI визначено, що основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді: 1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру; 2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом. Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Тож, сплата основної винагороди є обов'язком (зобов'язанням) боржника перед приватним виконавцем, в силу закону охоплюється змістом грошових зобов'язань боржника у процедурі банкрутства, визначених в абзаці п'ятому частини першої статті 1 КУзПБ, і за певних умов може бути вимогою приватного виконавця (кредитора) щодо грошових зобов'язань до боржника (боржника у виконавчому провадженні).
Частинами четвертою, п'ятою статті 31 Закону № 1403-VIIІ визначено, що основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Якщо цю суму стягнуто частково, сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення, виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Основна винагорода, що встановлюється у вигляді фіксованої суми, стягується після повного виконання рішення (частина шоста статті 31 Закону № 1403-VІII).
На реалізацію цих положень постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 № 643 затверджено «Порядок виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця» (далі - Порядок № 643).
Зокрема, за пунктом 12 Порядку № 643 розмір основної винагороди приватного виконавця становить 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.
Як установлено частиною сьомою статті 31 Закону № 1403-VІII, приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Отже, обов'язок боржника сплатити основну винагороду приватному виконавцю встановлений законом і він є елементом змісту процесуальних правовідносин примусового виконання виконавчого документа. Розмір винагороди розраховується при відкритті виконавчого провадження у постанові приватного виконавця. Виконання цього обов'язку пов'язується з фактом перерахування коштів, стягнутих приватним виконавцем з боржника, з рахунку приватного виконавця на рахунок стягувача.
Згідно зі статтею 42 Закону № 1404-VIІI кошти виконавчого провадження, яке здійснюється приватним виконавцем, складаються з 1) основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
При розподілі стягнутих виконавцем з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) в порядку статті 45 Закону № 1404-VIІI у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми. Розподіл грошових сум у черговості, зазначеній у частині першій цієї статті, здійснюється в міру їх стягнення (частини перша, друга статті 45 Закону № 1404-VIІI).
Як установлено в статті 46 Закону № 1404-VIІI, у разі якщо під час розподілу грошових сум стягнутої суми недостатньо для задоволення вимог стягувачів третьої черги (вимоги пункту 3 частини першої статті 45 цього Закону), основна винагорода приватного виконавця стягується в п'яту (останню) чергу.
Таким чином, під час розподілу стягнутих приватним виконавцем коштів основна винагорода стягується фактично з коштів і в сумі, що залишилася після задоволення усіх вимог стягувачів.
При цьому розмір винагороди є прямо пропорційним розміру стягнутих з боржника коштів. Якщо за результатами виконавчого провадження стягнута сума є меншою ніж та, що зазначена у виконавчому документі, розмір винагороди пропорційно зменшується.
Отже, стягнення основної винагороди приватного виконавця, яка встановлюється у вигляді відсотків від суми, що підлягає стягненню за виконавчим документом, законодавство обумовлює сукупністю таких юридичних фактів:
- приватний виконавець одержує її у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми на підставі постанови про стягнення основної винагороди;
- основна винагорода стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів);
- якщо суму боргу за виконавчим документом стягнуто частково, основна винагорода приватного виконавця виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Системне тлумачення наведених норм дає підстави для висновку, що за своїм призначенням основна винагорода приватного виконавця є винагородою приватному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення за умови, що такі заходи призвели до повного або часткового виконання рішення, розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється у постанові про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця, яка виноситься при відкритті виконавчого провадження, та стягується з боржника на користь приватного виконавця після повного виконання рішення або в пропорційному до фактично стягнутої суми розмірі одночасно із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом про стягнення коштів з боржника.
Суд наголошує, що сума основної винагороди приватного виконавця, що визначена ним у постанові при відкритті виконавчого провадження, фіксує розрахунок такої винагороди на час відкриття виконавчого провадження та не є сумою, яка гарантовано має бути стягнута за наслідками виконання рішення, зокрема у випадках неповного виконання або ж невиконання відповідного виконавчого документа.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 3 Закону № 1404-VІII постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди є виконавчими документами, а отже, підлягають примусовому виконанню в встановленому законом порядку.
Таким чином виникнення права на стягнення суми основної винагороди законодавець пов'язує з винесенням постанови про стягнення основної винагороди за умови, що така постанова не була скасована.
Однак саме лише існування постанови про стягнення винагороди приватного виконавця, винесеної при відкритті виконавчого провадження, та відсутність факту її скасування не означає безумовного та гарантованого стягнення основної винагороди з боржника у визначеному в такій постанові розмірі, адже вона не надає права приватному виконавцю стягувати розраховану ним на час відкриття виконавчого провадження суму винагороди без повного чи часткового фактичного виконання рішення.
Тобто обов'язковими умовами стягнення основної винагороди приватного виконавця є: 1) вжиття приватним виконавцем заходів примусового виконання рішень; 2) фактичне виконання судового рішення. Крім того, законодавець чітко визначив, що основна винагорода приватного виконавця стягується з фактично стягнутої суми, а розмір винагороди вираховується також з фактично стягнутої суми.
На основі системного дослідження змісту наведених норм суд дійшов такого узагальнюючого висновку: грошове зобов'язання боржника як особи, неспроможної виконати свої грошові зобов'язання (стаття 1 КУзПБ) зі сплати основної винагороди приватного виконавця, пов'язане з фактичним стягненням приватним виконавцем з боржника суми, що підлягає стягненню за виконавчим документом, і виникає у випадку, якщо після фактичного стягнення цієї суми з боржника в нього не залишилося коштів на сплату основної винагороди приватного виконавця.
Ураховуючи наведене, оскільки наведені вище норми законодавства зумовлюють виплату основної винагороди приватного виконавця задоволенням вимог стягувача, то право вимоги приватного виконавця на виплату основної винагороди виникає у момент фактичного виконання виконавчого документа, одночасно з яким виникає і відповідне грошове зобов'язання у боржника в розумінні статті 1 КУзПБ.
Відповідна правова позиція викладена в постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 916/1456/21.
Статтею 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
За змістом ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як вбачається зі змісту заяви та доданих до неї доказів на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна О.П. перебуває рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 30.09.2022 у справі № 743/1459/21 (провадження № 2/743/104/22), яким присуджено до стягнення з боржниці на користь АТ «КРЕДОБАНК» 591 644,53 грн заборгованості за кредитним договором CL-287100.
22.12.2022 Ріпкинським районним судом Чернігівської області був виданий виконавчий лист.
25.01.2023 за заявою від 23.01.2023 Акціонерного товариства «Кредобанк» приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Палігіним О.П. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 70845645) з виконання вищевказаного виконавчого документа.
Іншою постановою від 25.01.2023 приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна О.П. про стягнення з боржника основної винагороди (ВП № 70845645) постановлено стягнути з боржника Калугіної М.П. основну винагороду приватного виконавця у сумі 59 164,45 грн (10% від суми, що підлягає стягненню за виконавчим документом).
Матеріали справи свідчать про те, що боржницею було частково погашено заборгованість перед Акціонерним товариством «Кредобанк» в сумі 2 591,54 грн (борг по процентах) (платіжні інструкції № 477 від 01.02.2023 на суму 270,91 грн, № 750 від 15.02.2023 на суму 54,27 та № 1001 від 03.03.2023 на суму 2 266,36 грн), а тому платіжними інструкціями № 478 від 01.02.2023 на суму 27,09 грн, № 751 від 15.02.2023 на суму 5,43 та № 1002 від 03.03.2023 на суму 226,64 грн приватним виконавцем була отримана основна винагороди в загальному розмірі 259,16 грн (10% від суми, що була стягнута за виконавчим документом); як наслідок - залишок останньої становить 58 905,29 грн.
Доказів фактичного стягнення суми боргу за виконавчим документом, пропорційно якій було розраховано основну винагороду, заявлену як кредиторські вимоги до боржника, приватним виконавцем Палігіним О.П. не надано та матеріали справи не містять.
Отже, в розумінні ст. 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» приватний виконавець не набув права на виплату основної винагороди на заявлену суму, позаяк виконання виконавчого документу у відповідній частині боргу не відбулося, а тому з урахуванням вищезазначеної правової позиції Верховного Суду у боржниці не виникли грошові зобов'язання перед приватним виконавцем Палігіним О.П. в розумінні ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки останній належними та допустимими доказами не підтвердив стягнення суми боргу за виконавчим документом, пропорційно якій було нараховано основну винагороду приватного виконавця у розмірі заявлених кредиторських вимог до боржника.
Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання кредиторських вимог приватного виконавця Палігіна О.П. до ОСОБА_1 в сумі 58 905,29 грн.
Керуючись ст. 1, 2, 122, 123 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 197, 233, 234, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства «Кредобанк» (79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78; код 09807862) в розмірі 597 927,66 грн (475 549,61 грн - борг по кредиту, 113 503,38 грн - борг по процентах, 8 874,67 грн - судовий збір, сплачений при зверненні з позовом до Ріпкинського районного суду Чернігівської області) та 5 368,00 грн судового збору.
Відхилити грошові вимоги Акціонерного товариства «Кредобанк» в розмірі 2 591,54 грн (проценти).
Відхилити грошові вимоги приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Палігіна Олександра Петровича в розмірі 58 905,29 грн.
Зобов'язати керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Солов'я Ю.А. протягом трьох робочих днів після постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду письмово повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів, організувати та провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення даної ухвали.
Зобов'язати конкурсного кредитора з правом вирішального голосу розглянути проект плану реструктуризації боргів боржника та прийняти рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Судове засідання призначити на 11 липня 2023 року о 14 год. 30 хв. у приміщенні господарського суду за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 20, зал судових засідань № 201.
Проведення судового засідання здійснити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв'язку «EаsyCon» (https://easycon.com.ua/) відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21.
Копії цієї ухвали надіслати кредитору - Акціонерному товариству «Кредобанк» (79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78 (office@kredobank.com.ua); адреса представника - адвоката Мужика Назара Тарасовича (Адвокатське Об'єднання «Юридична компанія «Аксіліум»): 01054, м. Київ, вул. Хмельницького Богдана (Шевченківський район), 58-а, кв. 78, ОФІС 3 (auxilium.law.company@gmail.com)), приватному виконавцю виконавчого округу Чернігівської області Палігіну Олександру Петровичу (14013, м. Чернігів, проспект Перемоги, 139, офіс 213 (ІНФОРМАЦІЯ_5); адреса представника - адвоката Коверзнева Дмитра Вадимовича: АДРЕСА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2 )), боржниці - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 ); адреса представника - адвоката Марусича Максима Сергійовича: 21005, м. Вінниця, вул. Академіка Ющенко, 6, прим. 105 (ІНФОРМАЦІЯ_3 )) та арбітражному керуючому Солов'ю Ю.А. (08292, м. Буча Київської області, вул. Героїв Майдану, 11, офіс 105 (ІНФОРМАЦІЯ_4 ); адреса для листування: 02095, м. Київ, вул. Срібнокільська, 2-а, офіс 10).
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено 19.06.2023.
Дата набрання ухвалою законної сили - 14.06.2023.
Суддя А.С.Сидоренко