Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
12.06.2023м. ХарківСправа № 922/1033/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Буракової А.М.
при секретарі судового засідання Чабан А.А.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків
до Фізичної особи - підприємця Філатова Максима Володимировича, м. Харків
про стягнення 585909,48 грн.
за участю представників:
позивача - Панасейко О.Ю.
відповідача - Філатов М.В.
Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Філатова Максима Володимировича (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 585909,48 грн. з яких:
- 291856,90 грн. вартість спожитої теплової енергії на потреби опалення без укладання договору, що утворилась за період з лютого 2019 по листопад 2021 року;
- 293139,34 грн. заборгованість за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 31.10.2021 р., яка утворилась за період з грудня 2021 року по квітень 2022 року;
- 92,30 грн. абонентська плата за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 31.10.21р., що утворилась за період з січня 2022 року по вересень 2022 року;
- 820,94 грн. технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності за публічним договором від 01.07.2022, що утворилась за період з липня 2022 р. по серпень 2022 р.
Також, згідно позову позивач просить суд судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування позову позивач вказує, що Фізична особа - підприємець Філатов Максими Володимирович згідно Договору оренди № 2828 від 18.05.2005 займає нежитлові приміщення 1-го поверху загальною площею 501,8 кв.м за адресою: вул. Грушева, 4 в м. Харкові. Вищезазначені нежитлові приміщення розташовані в будинку з централізованою системою опалення, теплопостачання якого здійснює КП “Харківські теплові мережі". Система опалення зазначених приміщень є невід'ємною частиною централізованої системи опалення будинку в цілому. Станом на 01.03.2023 вартість спожитої теплової енергії на потреби опалення без укладання договору складає 291856, 90 грн., яка утворилась за період з лютого 2019 року по листопад 2021 року. Станом на 01.03.2023 заборгованість відповідача за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії складає 293139,34 грн., яка утворилась за період з грудня 2021 року по квітень 2022 року. Станом на 01.03.2023 заборгованість відповідача з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності складає 820,94 грн., яка утворилась за період з липня 2022р. по серпень 2022р.
При цьому згідно позову позивач посилається на акт обстеження системи теплоспоживання об'єкта №ВНОТ/6692 від 11.10.2021, №177/2277 від 18.11.2021, акти про підключення та відключення опалення на початку та наприкінці опалюваного сезону 2021-2022 рр., відомості обліку споживання теплової енергії, акт готовності до опалювального сезону 2022-2023 № 177/6347 від 03.06.2022, акти про проведення промивання, про проведення гідравлічних випробувань, акт виконання робіт по підготовці системи теплоспоживання житлового будинку к ОЗП.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.03.2023 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін, призначено підготовче засідання.
Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.
Відповідач 10.04.2023 за вх.№ 8709 надав відзив на позовну заяву, згідно якого просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі з посиланням на відсутність вини у діях відповідача та відсутність опалення у приміщенні відповідача.
Позивач 17.04.2023 за вх.№ 9405 надав відповідь на відзив, в якій вказує, що сума у розмірі 585909,48 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки приміщення відповідача розташовані в тепловому контурі житлового будинку, а факт наявності в цих приміщеннях теплопостачання по стояках та трубопроводах, які проходять через них транзитом та входять до єдиної системи теплопостачання багатоквартирного будинку, є підставою для нарахування за фактично спожиту теплову енергію.
Відповідач 24.04.2023 за вх.№ 9986 надав письмові заперечення на відповідь позивача на відзив, в яких вказує, що в позові слід відмовити в повному обсязі через недоведеність обґрунтування позовних вимог та відсутність підстав для нарахування заборгованості за користування тепловою енергію на потреби опалення без договору, нарахування заборгованості за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії, нарахування абонентської плати за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії, оплати за технічне обслуговування систем теплопостачання багатоквартирних будинків за публічним договором.
Позивач 02.05.2023 за вх.№ 10996 надав клопотання, згідно якого вказує, що відповідачем в обґрунтування свої заперечень не було надано жодних доказів дозволу щодо встановлення індивідуальної системи опалення або дозволу на демонтаж існуючої системи опалення або дозволу на демонтаж існуючої системи опалення (стояків системи опалення) в нежитлових приміщеннях, що розташовані в житловому будинку № 4 по вул. Грушева у м. Харкові.
Відповідач 11.05.2023 за вх.№ 11838 надав додаткові пояснення, згідно яких просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі у зв'язку з їх необґрунтованістю та недоведеністю.
Представник позивача у судовому засіданні 12.06.2023 просив суд задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача у судовому засіданні 12.06.2023 просив суд відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення присутніх представників учасників справи, суд встановив наступне.
Згідно позову позивач вказує, що споживання теплової енергії на потреби опалення приміщень за адресою: м. Харків, вул. Грушева, 4 до 01.12.2021 здійснювалося Фізичною особою - підприємцем Філатовим Максимом Володимировичем без укладання договору. Оскільки нежитлове приміщення за адресою: м. Харків, пр-т Грушева, 4 розташоване в житловому будинку, починаючи з 01.12.2021 надання послуги з постачання теплової енергії відповідачу за цією адресою здійснюється на підставі індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії.
На підставі частини 5 статті 13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. N 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. N 1022) та Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. N 1182 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. N 1023), на офіційному сайті КП “Харківські теплові мережі” www.hts.kharkov.ua в мережі Інтернет 31.10.2021 було розміщено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - Договір). Зазначений договір є публічним договором приєднання, який набрав чинності з 01 грудня 2021 року.
Згідно зі статтею 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором, який є публічним договором приєднання, складається з:
- плати за послуги, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначено відповідно до законодавства;
- плати за абонентське обслуговування, граничний розмір якої визначається Кабінетом Міністрі України.
З 1 липня 2022 року набрав чинності публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності та публічний договір з технічного, який опублікований на офіційному сайті КП “Харківські теплові мережі” в мережі інтернет www.hts.kharkov.ua 01 червня 2022 року.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 19 Закону України "Про теплопостачання", споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Судом встановлено, що 18 травня 2005 року між Фізичною особою-підприємцем Філатовим Максимом Володимировичем та Управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської ради було укладено Договір №2828 оренди нежитлового приміщення (будівлі) за адресою: м. Харків, вул. Грушева, 4, загальною площею 501,8 кв.м. В подальшому даний договір оренди було пролонговано Додатковими угодами №1-19.
Листом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна № 3493 від 11.11.2022 було підтверджено, що станом на 11.11.2022 Договір № 2828 від 18.05.2005 є діючим.
18.05.2005 між сторонами було складено акт приймання - передачі до орендного користування нежитлового приміщення (будівлі) (додаток до Договору № 2828 від 18.05.2005), яким було встановлено, що опалення у приміщенні знаходиться у неробочому стані.
18.12.2011 між сторонами було складено акт приймання - передачі до орендного користування нежитлових приміщень (додаток до Договору № 2828 від 18.05.2005), яким було встановлено, що опалення у орендованому приміщенні не має.
18.05.2018 між сторонами було складено акт приймання - передачі до орендного користування нежитлових приміщень (додаток до Договору № 2828 від 18.05.2005), яким було встановлено, що опалення у орендованому приміщенні не має.
Дослідивши Акт обстеження системи теплоспоживання об'єкту ВНОТ/6692 від 11.10.2021, судом було встановлено, що даний акт було складено працівниками КП "Харківські теплові мережі" без участі відповідача (споживача) та в ньому вказувалося про обстеження житлового будинку за адресою: вул. Грушева, 4 в цілому. Щодо орендованих приміщень відповідача у даному акті вказувалося про те, зокрема, що дані приміщення на момент обстеження були закриті.
Враховуючи те, що станом на момент обстеження житлового будинку за адресою: вул. Грушева, 4 приміщення, які орендує відповідач, були закриті, суд дійшов висновку, що представники позивача не могли встановити факт того, що система опалення нежитлових приміщень, які орендує відповідач, спільна з системою опалення житлового будинку.
За таких обставин суд критично ставиться до посилань позивача на Акт обстеження системи теплоспоживання об'єкту ВНОТ/6692 від 11.10.2021 та відхиляє їх.
Щодо Акту обстеження системи теплоспоживання об'єкту № 177/2277 від 18.11.2021 суд зазначає, що даний акт не підтверджує викладених у ньому обставин, а саме факту знаходження системи опалення у приміщеннях відповідача у робочому стані, оскільки у даному акті відсутня схема підключення системи теплоспоживання до теплових мереж КП "Харківські теплові мережі". Також, даний акт не містить підпису відповідача або будь-яких зауважень з приводу відмови відповідача від його підписання.
Разом з цим, суд зазначає, що відповідні акти про підключення та відключення опалення на початку та наприкінці опалюваного сезону (№ 177/10495, № 177/11871, № 177/13720, № 177/12801, № 177/14548), розрахунок теплового навантаження на опалення ВКТ/591 від 14.10.2021, акт № 177/6347 готовності до опалювального періоду 2022 - 2023 року від 03.06.2022, акти про проведення промивання та про проведення гідравлічних випробувань, акт виконання робіт по підготовці системи теплоспоживання житлового будинку к ОЗП не свідчать про факт знаходження системи опалення у приміщеннях відповідача у робочому стані.
З огляду на вищевикладене, відсутність в матеріалах справи доказів знаходження у робочому стані системи опалення у приміщеннях відповідача у періоди зазначені позивачем у позовній заяві, господарський суд приходить до висновку про неможливість нарахування відповідачу 291856,90 грн. за спожиту теплову енергію на потреби опалення без укладання договору за період з лютого 2019 по листопад 2021 року; 293139,34 грн. за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 31.10.2021 р. за період з грудня 2021 року по квітень 2022 року; 92,30 грн. абонентської плати за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 31.10.21р. за період з січня 2022 року по вересень 2022 року та 820,94 грн. за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності за публічним договором від 01.07.2022
Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає позовні вимоги у справі недоведеними та необґрунтованими, у зв'язку з чим в задоволенні позову слід відмовити повністю.
При цьому суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 20, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Позивач: Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, ідентифікаційний код 31557119).
Відповідач: Фізична особа - підприємець Філатов Максим Володимирович ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
Повне рішення складено "19" червня 2023 р.
Суддя А.М. Буракова
справа № 922/1033/23