Справа № 199/5037/23
(1-кс/199/732/23)
16.06.2023 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська
у складі слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро погоджене з прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 клопотання слідчого СВ ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про арешт майна, заявлене в рамках кримінального провадження №12023041630000718, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.4 КК України, -
16 червня 2023 року до суду надійшло вищезазначене клопотання слідчого, погоджене із прокурором, в якому слідчий просила накласти арешт на буксирувальний шнур, який було вилучено з відливу вікна квартири АДРЕСА_1 . Клопотання мотивовано тим, що СВ ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023041630000718, кваліфікованому за ст.185 ч.4 КК України. В ході огляду, проведеного 15 червня 2023 року за адресою: АДРЕСА_2 , на відливі вікна квартири АДРЕСА_3 було виявлено та вилучено буксирувальний шнур жовтого кольору з чорними полосами, який обладнаний з двох сторін металевими карабінам, на якому зав'язано 5 вузлів вздовж довжини вказаного шнуру, який опечатано до спец, пакету PSP3233654, 10 слідів папілярних ліній на 10 липких стрічках, які вилучено та опечатано до паперового конверту. За таких обставин, посилаючись на те, що згаданий буксирувальний шнур має значення речового доказу у кримінальному провадженні, є предметом кримінального правопорушення, з метою запобігання його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення або відчуження слідчий просила суд задовольнити дане клопотання, наклавши арешт на вищевказане майно.
Розгляд клопотання здійснено за відсутності слідчого та прокурора, у зв'язку із їх неявкою.
За таких обставин суд вважає за можливе провести судове засідання та здійснити розгляд клопотання по суті за відсутності учасників судового розгляду, а також без фіксування судового засідання технічними засобами у відповідності до ст.107 ч.4 КПК України.
Дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
В судовому засіданні встановлено, що СВ ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023041630000718 за ст.185 ч.4 КК України, порушеному за фактом звернення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що 02 червня 2023 року у період часу з 18 години 30 хвилин до 21 години 30 хвилин невстановлена особа, через вікно проникла до квартири за адресою: АДРЕСА_4 , звідки таємно викрала вироби з металу жовтого кольору, 1100 доларів США, 50 євро, 130 000,00 гривень, 3 (три) зв'язки ключів, документи (закордонні паспорти, дитячі документи) та спортивний рюкзак з лікарськими засобами.
В ході досудового розслідування, під час проведення огляду місця події, 15 червня 2023 року слідчим СВ ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 було виявлено та вилучено буксирувальний шнур жовтого кольору з чорними полосами, який обладнаний з двох сторін металевими карабінам, на якому зав'язано 5 вузлів вздовж довжини вказаного шнуру, який опечатано до спец пакету PSP3233654. Цього ж дня постановою слідчого вирішено питання щодо його зберігання у матеріалах кримінального провадження.
За змістом ст.ст.131, 132, 167, 170 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, різновидом яких є тимчасове вилучення майна та арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених КПК України.
Частиною 3 ст.132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
За змістом ст.ст.168, 208, 234, 236, 237 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.
Відповідно до ст.170 ч.1 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частинами 2, 3 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Згідно ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ст.173 ч.1 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч.1 ст.170 КПК України, тобто наявність ризиків приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
Також, ст.173 ч.2 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України).
Аналізуючи наведені слідчим в її клопотанні фактичні обставини, як підстави для задоволення клопотання, в контексті долучених до нього матеріалів як доказів таких фактичних обставин, з урахуванням на вказані вище положення чинного кримінального процесуального законодавства, суд приходить до висновку, що в ході розгляду такого клопотання знайшли своє підтвердження всі заявлені слідчим і обов'язкові для встановлення обставини, як то факт вчинення діяння, яке містить ознаки кримінального правопорушення, та початок кримінального провадження за ознаками цього кримінально караного діяння, правова кваліфікація якого та встановлений кримінальним процесуальним законом обов'язок доказування зумовлюють необхідність доведення слідчим події кримінального правопорушення, розміру завданої злочином шкоди, винуватості особи у його вчиненні тощо. Доказування здійснюється за допомогою відповідних доказів, різновидом яких є речові докази, значення яких, в свою чергу, з огляду на обставини та підстави вилучення, а також характер речі, яка була віднайдена та вилучена в ході огляду від 15 червня 2023 року, має і буксирувальний шнур, вилучений слідчим. Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги, що слідчий просить накласти арешт на вказане майно, вилучене в ході огляду, яке має суттєве значення для встановлення та виключне значення для доведення важливих обставин у розслідуваному кримінальному провадженні, а також досягнення його дієвості, а тому вищевказаний буксирувальний шнур може бути використаний як доказ, отримати який іншим способом неможливо, при цьому існує реальна загроза приховування, пошкодження, псування, знищення чи відчуження цього майна, враховуючи викладені в ст.173 ч.2 КПК України обставини, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.98, 131, 132, 167, 168, 170, 173, 208, 234, 236, 309, 369-372 КПК України, суд -
Клопотання слідчого СВ ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , про арешт майна, заявлене в рамках кримінального провадження №12023041630000718, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.4 КК України, - задовольнити.
Накласти в рамках кримінального провадження №12023041630000718 арешт на майно, вилучене 15 червня 2023 року в ході огляду, проведеного за адресою: АДРЕСА_5 , а саме на буксирувальний шнур, який поміщено до спец пакету №PSP 3233654, з позбавленням власника вказаного майна та інших осіб, в тому числі за довіреністю, права відчужувати та будь-яким чином розпоряджатись цим майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного провадження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1