вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
08.06.2023 Справа № 917/1563/22
за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПОJITABАЕНЕРГОЗБУТ», 36022, м. Полтава, вул. Панянка, 65Б, Ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 42223804, e-mail: kanc01@energo.pl.ua
до Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод", проїзд Ярославська, 8, м. Кременчук, Полтавської області,39611, e-mail: krkz@wheels.com.ua
про стягнення 3 776 298,07 грн
Суддя Киричук О.А.
Секретар судового засідання Тертична О.О.
Представники сторін:
від позивача: Чудненко В.М.
від відповідача: не з"явився
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПОJITABАЕНЕРГОЗБУТ» звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод" про стягнення 3 776 298,07 грн. заборгованості по договору про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2019р. №21510345, з яких: 3 766 257,29 грн. - борг за спожиту активну електричну енергію за період з 01.08.2022р. по 31.10.2022р.; 10 040,78 грн. - 3% річних за несвоєчасну оплату активної електричної енергії за період 01.09.2022р. по 17.11.2022р.
Ухвалою від 07.12.2022р. суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі, запропонував відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.
Ухвалою від 26.01.2023р. суд постановив закрити підготовче провадження у справі № 917/1563/22, призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 21.02.23.
Ухвалою від 21.02.2023р. суд постановив перейти зі стадії розгляду справи по суті у справі №917/1563 до стадії підготовчого провадження, призначити підготовче засідання на 09.03.2023, запропонувати учасникам справи вчинити дії на виконання завдання підготовчого провадження.
08.03.23 від відповідача надійшов відзив на позов.
Ухвалою від 09.03.2023р. суд постановив відкласти підготовче засідання на 30.03.202, запропонувати учасникам справи вчинити дії на виконання завдання підготовчого провадження.
27.03.23 від позивача надійшов лист про приєднання до матеріалів справи документів, у тому числі:
- відповідь на відзив;
- заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача 3 920 206,71 грн. заборгованості по договору про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2019р. №21510345, з яких: 3 766 257,29 грн. - борг за спожиту активну електричну енергію за період з 01.08.2022р. по 31.10.2022р.; 47 739,39 грн. - 3% річних за несвоєчасну оплату активної електричної енергії за період 01.09.2022р. по 20.03.2023р.; 106 210,03 грн. - інфляційні нарахування за період 16.10.2022р. по 15.02.2023р.
Щодо заяви про збільшення розміру позовних вимог суд зазначає наступне.
У заяві посилаючись на ст.46 ГПК України, просить збільшити розмір позовних вимог, що були викладені у тексті позовної заяви, а саме, 3% річних за несвоєчасну оплату активної електричної енергії позивач просить збільшити до 47 739,39 грн. При цьому, розмір основного боргу за спожиту активну електричну енергію не змінився.
Також, крім викладених у тексті позовної заяви вимог позивач додатково заявив вимогу про стягнення 106 210,03 грн. інфляційних нарахувань за період 16.10.2022р. по 15.02.2023р.
Відповідно до ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог.
Розглянувши подану заяву про збільшення позовних вимог, господарський суд оцінює її, виходячи змісту такої заяви, а також - змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
У даному випадку позивач фактично пред'явив додаткову вимогу майнового характеру про стягнення 106 210,03 грн. інфляційних нарахувань за період 16.10.2022р. по 15.02.2023р.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду розглянув справу №922/404/19 та встановив, що під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві (постанова від 09 липня 2020 року).
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі 923/1061/18, від 19.12.2019 у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 у справі № 925/186/19).
При цьому заява позивача про збільшення позовних вимог в частині вимог про стягнення 106 210,03 грн. інфляційних нарахувань є фактично поданням ще однієї позовної вимоги, додатково до викладених у позовній заяві, що виключає можливість розгляду поданої позивачем заяви в цій частині в якості збільшення розміру заявлених позовних вимог.
Відтак, у межах даної справи заява позивача про збільшення позовних вимог приймається в частині збільшення 3% річних за несвоєчасну оплату активної електричної енергії, у задоволенні заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог в частині вимог про стягнення 106 210,03 грн. інфляційних нарахувань судом відмовлено.
Таким чином, суд розглядає вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по договору про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2019р. №21510345, зокрема: 3 766 257,29 грн. - борг за спожиту активну електричну енергію за період з 01.08.2022р. по 31.10.2022р.; 47 739,39 грн. - 3% річних за несвоєчасну оплату активної електричної енергії за період 01.09.2022р. по 20.03.2023р.
Ухвалою від 30.03.2023р. суд постановив відкласти підготовче засідання на 13.04.202, запропонувати учасникам справи вчинити дії на виконання завдання підготовчого провадження.
07.04.23 від позивача надійшов лист про приєднання до матеріалів справи документів.
Ухвалою від 13.04.2023р. суд постановив відкласти підготовче засідання на 27.04.202, запропонувати учасникам справи вчинити дії на виконання завдання підготовчого провадження.
У підготовчому засіданні, 27.04.2023р., судом здійснено дії та з'ясовані всі питання, передбачені ст.ст.177, 182 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою від 27.04.2023р. суд постановив закрити підготовче провадження у справі № 917/1563/22, призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 16.05.2023.
Ухвалою від 16.05.2023р. суд постановив відкласти розгляд справи на 08.06.2023.
08.06.2023 у судовому засіданні з розгляду справи по суті взяв участь представник позивача, який позов підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 08.06.23 участь не примав.
Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідач повідомлений належним чином про про дату, час і місце цього засідання, що підтверджується матеріалами справи.
Суд звертає увагу на те, що явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась, а брати участь у судових засіданнях є правом учасників справи, що встановлено ст. 42 ГПК України.
Враховуючи викладене, а також зважаючи на остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, запобігаючи безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засідання 08.06.23 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
01.01.2019р. між ПРАТ «КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ КОЛІСНИЙ ЗАВОД» (далі- Споживач), та ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» (далі-Постачальник), укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №21510345 (далі-Договір).
Умовами Договору №21510345 від 01.01.2019р. визначено:
Згідно п.1.1. Договору цей Договір про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі - Споживач) постачальником електричної енергії (далі - Постачальник) та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до умов цього Договору.
1.2. Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів. Далі по тексту цього Договору Постачальник або Споживач іменуються Сторона, а разом - Сторони.
2.1. За цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
3.1. Початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього Договору.
5.1. Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.
5.2. Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника.
5.4. Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни.
5.4. Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
5.6. Розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок Постачальника. При цьому, Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Постачальника та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на поточний рахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору. Поточний рахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.
5.7. Оплата рахунку Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем або протягом 5 (п'яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем.
5.8. У разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, Постачальник має право вимагати сплату пені.
Пеня нараховується за кожен день прострочення.
6.2. Споживач зобов'язується:
1) забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору;
7) відшкодовувати Постачальнику збитки, понесені ним у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням Споживачем своїх зобов'язань перед Постачальником, що покладені на нього чинним законодавством та/або цим Договором;
8) виконувати інші обов'язки, покладені на Споживача чинним законодавством та/або цим Договором.
7.1. Постачальник має право:
1) отримувати від Споживача плату за поставлену електричну енергію;
6) отримувати відшкодування збитків від Споживача, що понесені Постачальником у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням Споживачем своїх зобов'язань перед Постачальником, відповідно до умов цього Договору та чинного законодавства, у тому числі отримувати відшкодування збитків від Споживача за дострокове розірвання Договору у випадках, не передбачених Договором;
7) інші права, передбачені чинним законодавством і цим Договором.
9.1. За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством.
9.2. Постачальник має право вимагати від Споживача відшкодування збитків, а Споживач відшкодовує збитки, понесені Постачальником, у разі порушення Споживачем строків розрахунків з Постачальником-в розмірі, погодженому Сторонами в цьому Договорі.
13.1. Цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору та сплаченого рахунку (квитанції) Постачальника.
13.8. Невід'ємною частиною Договору є додатки:
1) Заява-приєднання;
2) Комерційна пропозиція
Згідно додатку №1: заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу Споживач приєднався до умов Договору на умовах комерційної пропозиції Постачальника №3. Адреса об'єкта: Полтавська обл., м. Кременчук, проїзд Ярославський, 8.
Початок постачання електричної енергії з 01 січня 2019 року.
Умовами Комерційної пропозиції №3, яка діяла в період серпень - жовтень 2022р. визначено:
Ціна - 1) При розрахунку розміру попередньої оплати за електричну енергію застосовується базова ціна 3,00 грн. за 1 кВт*год (без урахування ПДВ).
2) Ціна за фактично спожиту електричну енергію (без урахування ПДВ) розраховується за формулою:
Цфакт = Цкуп *Ппост + Тп+Впост, де
Цкуп - фактична ціна купівлі електричної енергії електропостачальником на всіх сегментах ринку;
Ппост - коефіцієнт прибутковості Постачальника. Для цієї комерційної пропозиції 1,03
Тп - тариф на передачу електричної енергії оператора системи передачі (НЕК «Укренерго»), затверджений Регулятором;
Впост - витрати постачальника (плата за послуги оператора ринку, адміністратора розрахунків, оператора комерційного обліку, організатора аукціону; внески на регулювання НКРЕКП, витрати на фінансову гарантію та банківські послуги передбачені Правилами ринку; та інші обов'язкові витрати постачальника згідно з нормативними документами);
Сума податку на додану вартість (ПДВ) нараховується згідно Податкового кодексу України.
Територія здійснення ліцензованої діяльності - ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» здійснює постачання електричної енергії на території ліцензованої діяльності з розподілу/передачі електричної енергії енергорозподільчих підприємств України.
Терміни оплати - Оплата електричної енергії здійснюється Споживачем у формі планових платежів. Платежі здійснюються на підставі отриманого у Постачальника рахунку, або самостійно розраховується Споживачем на умовах визначених даною комерційною пропозицією. Оплата здійснюється на рахунок із спеціальним режимом використання, який зазначений у Договорі та/або розрахункових документах Постачальника у наступних обсягах та строки:
до 14:00 години 25 числа місяця, що передує розрахунковому періоду, 25 % від вартості очікуваного споживання електричної енергії на розрахунковий період;
до 14:00 години 01 числа розрахункового періоду 25% від вартості очікуваного споживання електричної енергії на розрахунковий період;
до 14:00 години 09 числа розрахункового періоду 25% від вартості очікуваного споживання електричної енергії на розрахунковий період;
до 14:00 години 19 числа розрахункового періоду 25% від вартості очікуваного споживання електричної енергії на розрахунковий період.
Сума кожного планового платежу визначається за формулою: ПП = (Wзам * 1,65) х 25%,
де Wзам - замовлені Споживачем обсяги споживання на розрахунковий період.
Датою здійснення оплати є дата надходження коштів на рахунок Постачальника.
Сума переплати/недоплати Споживача, яка виникла внаслідок різниці між здійсненою попередньою оплатою та фактичною вартістю спожитої електричної енергії, визначається після завершення розрахункового місяця.
Сума переплати Споживача зараховується в якості оплати наступного розрахункового періоду, або за зверненням Споживача може бути повернена на його поточний рахунок.
Сума недоплати підлягає безумовній оплаті Споживачем не пізніше 5-ти робочих днів з дня отримання рахунку
Подання щомісячної відомості про очікувані обсяги споживання - Щороку до 01 листопада Споживач надає Оператору системи розподілу та Постачальнику в письмовій формі відомість про обсяги споживання електричної енергії на наступний календарний рік з розбивкою по місяцях.
Щомісячно, не пізніше 9-00 години 15-го числа місяця (включно), що передує розрахунковому, Споживач надає Постачальнику в письмовій формі та на електронні адреси: vс06@energo.pl.ua, vс07@energo.pl.ua, обов'язково у форматі EXCEL та сканованою копією письмової відомості про очікуване споживання електричної енергії погодинно на кожну добу в розрахунковому місяці за формою відповідно Додатку №1 до даної комерційної пропозиції. Додаток №1 до даної комерційної пропозиції, в тому числі і сканована копія мають бути подані Постачальнику за підписом уповноваженої особи Споживача, повноваження якої встановлюються у порядку передбаченому чинним законодавством.
Додаток №1 до даної комерційної пропозиції, отриманий з порушенням строків, передбачених цією комерційною пропозицією, вважається не наданим.
Після надання очікуваних обсягів Споживач отримує рахунок на попередню оплату або самостійно розраховує вартість електричної енергії відповідно до умов даної комерційної пропозиції.
Якщо Споживач не надав відомості про очікувані обсяги споживання електричної енергії, Постачальник має право вважати дійсними обсяги споживання, які Споживач надав Постачальнику останніми, або обсяги які були спожиті за останній розрахунковий місяць, в залежності від того який обсяг був більший.
Строк надання рахунку за спожиту електричну енергію та строк його оплати - Постачальник до 12 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим, оформлює рахунок на оплату за фактично спожиту електричну енергію та Акт купівлі-продажу електричної енергії та в цей же строк надає їх Споживачу. Якщо Споживач не повернув підписаний Акт купівлі-продажу Постачальнику протягом 5-ти робочих днів, або не надав повідомлення про наявність розбіжностей, такий Акт купівлі-продажу вважається погоджений сторонами.
Оплата рахунка за фактично спожиту електричну енергію має бути здійснена Споживачем протягом 5-ти робочих днів від дня його отримання.
Спосіб отримання рахунку - Споживач отримує рахунок та акт в зручний для нього спосіб:
- Веб-сервіс «Paperless»;
- «М.Е.Dос»;
- «Вчасно»;
- електронною поштою;
- поштовим зв'язком;
- в Центрах Обслуговування Споживачів;
- іншим зручним способом.
У разі неотримання Споживачем рахунку у визначені цією комерційною пропозицією строки не з вини Постачальника, рахунок за фактично спожиту електричну енергію вважається отриманим Споживачем 12 числа місяця, наступного за звітним.
Розмір штрафних санкцій за порушення умов та строку оплати - За порушення умов та термінів оплати згідно Договору та чинного законодавства.
Термін дії Договору - Договір набирає чинності з дати, яка вказана в заяві-приєднання Споживача (початок постачання) до умов Договору про постачання електричної енергії споживачу, в якій вказано про обрання Комерційної пропозиції № 3 і діє до 31.12.2022р.
Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення або перегляд його умов. Якщо протягом трьох робочих днів після отримання заяви-приєднання Споживачу не буде повідомлено про невідповідність його критеріям обраній комерційній пропозиції, вона вважається прийнятою Постачальником.
Договір може бути розірвано в інший термін за ініціативою однієї із Сторін у порядку, визначеному чинним законодавством України, але в будь-якому випадку Договір діє до повного виконання Сторонами всіх своїх зобов'язань.
У разі, якщо на момент подання заяви-приєднання до Договору на об'єкт Споживача було припинено/призупинено постачання електричної енергії або надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, то постачання здійснюється після відновлення, у встановленому законодавством порядку, надання послуг з розподілу/передачі.
Спосіб оплати за послуги з розподілу та передачі електричної енергії - Ціна на електричну енергію, що зазначена в розділі «Ціна», включає вартість послуг з передачі електричної енергії Споживачу.
Споживач здійснює плату за послуги з передачі електричної енергії через Постачальника, з наступним перерахуванням Постачальником цієї оплати на рахунки ОСП.
Споживач здійснює оплату за надання послуг з розподілу електричної енергії безпосередньо оператору системи розподілу.
Інші умови - Інформування Споживача, з яким укладено Договір, про зміни в умовах Договору, про закінчення терміну дії, зміну тарифів, суми до сплати по рахунках, виставлених згідно з умовами Договору, строки їх оплати, надсилання попередження про відключення за заборгованість, іншу інформацію, яка стосується взаємовідносин Сторін або може бути корисною для Споживача, може здійснюватися шляхом направлення відповідної інформації:
- на офіційному сайті Постачальника;
- через особистий кабінет Споживача;
- засобами електронного зв'язку на електронну адресу вказану у заяві-приєднання до умов договору;
- СМС-повідомленням на номер, зазначений у заяві-приєднання до умов договору;
- в центрах обслуговування споживачів;
- тощо.
Позивач вказує, що постачаючи електричну енергію для забезпечення потреб ПРАТ «КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ КОЛІСНИЙ ЗАВОД» в період з 01.08.2022 по 31.10.2022 року, виконало зобов'язання за Договором в повному обсязі, водночас, як Споживачем допущено порушення умов Договору.
Так, за твердженням позивача, надіслані рахунки про сплату за спожиті активну електричну енергію, 3% річних залишені ПРАТ «КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ КОЛІСНИЙ ЗАВОД» поза увагою, станом на дату звернення з позовом кошти не сплачено, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 3 776 298,07 грн., з яких:
- за спожиту електричну енергію за період з 01.08.2022 по 31.10.2022 року в сумі 3 766 257,29 грн.;
- 3% річних за період з 01.09.2022 по 17.11.2022 року в сумі 10 040,78 грн.
Вказаний розмір заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача в межах даної справи.
Відповідач, заперечуючи проти позову, вказав на таке:
- Між Відповідачем та Позивачем укладено договір про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2019 року №21510345 (Далі - Договір), згідно якого остаточна заборгованість Відповідача за Договором складає всього 2 599 590,62 грн., замість заявлених Позивачем до стягнення 3 766 257,29 грн.
- Ухвалою Господарського суду Полтавської області у справі № 917/442/22, про стягнення з Відповідача заборгованості Позивачем за Договором, було затверджено мирову угоду від 25.08.2022 р. (Далі - Мирова угода), укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» та Приватним акціонерним товариством «Кременчуцький колісний завод».
Згідно п. 1 Мирової угоди, станом на 01.08.2022 р. існувала заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 7 000 000 грн., яка утворилась починаючи з 01.12.2021 р.
Також, згідно графіку платежів, вказаному у п. 1 Мирової угоди, строк сплати 1 166 666,67 грн. у серпні місяці - до 26.08.2022 р. А строк сплати 1 166 666,67 грн. у вересні місяці - до 26.09.2022 р. Строк сплати 1 166 666,67 грн. у жовтні місяці - до 26.10.2022 р.
На виконання Мирової угоди Приватним акціонерним товариством «Кременчуцький колісний завод» 24.08.2022 р. було здійснено платежі у сумі 1068793,18 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2012 (копія додається) та у сумі 97873,49 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2011 (копія додається). Всього сплачено на користь ТОВ «Полтаваенергозбут» за Договором за серпень 2022 року 1 166 666,67 грн. згідно умов Мирової угоди. Відповідно і заборгованість скоротилась на цю суму.
Згідно ч. З ст. 631 ЦК України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. На виконання цієї норми сторонами мирової угоди було встановлено, що частина заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 1 166 666,67 грн. із загальної заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 7 000 000 грн. підлягає погашенню не пізніше 26.09.2022 р. Таким чином, платіж за серпень, який здійснено 24.08.2022 р., було виконано повністю у відповідності із умовами Мирової угоди та з огляду на приписи ч. З ст. ст. 631 ЦК України. Тобто мають місце відносини, які виникли до укладення Мирової угоди але в той же час нею встановлені і на неї розповсюджуються.
Також, на виконання Мирової угоди Приватним акціонерним товариством «Кременчуцький колісний завод» 26.09.2022 р. було здійснено платіж у сумі 1000000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2217 (копія додається) та 04.10.2022 р. здійснено платіж у сумі 166666,67 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2235 (копія додається). Всього сплачено на користь ТОВ «Полтаваенергозбут» за Договором за вересень 2022 року 1 166 666,67 грн. згідно умов Мирової угоди. Відповідно і заборгованість також скоротилась на цю суму.
Таким чином, загальний розмір заборгованості за спожиту електричну енергію за Договором станом на 04.10.2022 р. скоротився на 2333333,34 грн. (з 7 000 000 грн. до 4666666,66 грн.) Вказаний залишок заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 4666666,66 грн. Відповідач повинен був сплачувати протягом жовтня 2022 р. - січня 2023 р. При цьому наступний платіж повинен був здійснений не пізніше 26.10.2022 р.
Строк сплати чергового платежу за жовтень 2022 р. до того часу ще не настав.
Незважаючи на це, Позивач звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л. із заявою про примусове виконання Мирової угоди, внаслідок чого 20.10.2022 року з банківського розрахункового рахунку Відповідача, відкритого у АТ «Індустріалбанк», в рамках виконавчого провадження за №70072259, відкритого 13.10.2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Скрипником В.Л., було безпідставно списано грошові кошти в сумі 1 284 033,34 грн., з яких: 1 166 666,67 грн. повторно безпідставно стягнені кошти за Договором на користь ТОВ «Полтаваенергозбут»; 116 666,67 грн. безпідставно стягнена винагорода приватного виконавця; 337,48 грн. безпідставно стягнені мінімальні витрати виконавчого провадження; 362,52 грн. - інші безпідставно стягнені грошові кошти.
- відбулась подвійна сплата частини заборгованості Відповідачем на користь Позивача за Договором в сумі 1 166 666,67 грн.: добровільно 24.08.2022 р. платіжними дорученнями № 2012 на суму 1068793,18 грн., та № 2011 на суму 97873,49 грн., та примусово в рамках виконавчого провадження за №70072259 в сумі 1 166 666,67 грн. Таким чином всього було сплачено на користь ТОВ «Полтаваенергозбут» у серпні та жовтні за Договором 2 333 333,34 грн. замість 1 166 666,67 грн. Тому залишок заборгованості за Договором, як на момент звернення Позивача до Господарського суду Полтавської області з даним позовом у грудні 2022 року, так і на сьогоднішній день, зменшено до 2 599 590,62 грн.
Враховуючи викладене, при винесенні рішення, відповідач просив суд врахувати викладені у відзиві факти, зокрема, щодо часткової сплати Відповідачем заборгованості на користь Позивача в сумі 1 166 666,67 грн. за Договором №21510345 від 01.01.2019 року.
Позивач у відповіді на відзив на позов вказав на таке:
- Відповідач просить при винесенні рішення врахувати платіж в розмірі 1 166 666,67 грн. вчинений 24.08.2022р., що на його думку, не врахований Позивачем при розрахунку заборгованості, що може призвести до «подвоєння вимог».
- Позивач не погоджується з наведеними Відповідачем у відзиві запереченнями, для чого з метою усунення розбіжностей між розрахунками Позивача та Відповідача надав: акт звірки взаємних розрахунків по Договору станом на 20.03.2023р.; надходження по Договору №21510345 за період з 01.01.2021р. по 20.03.2023р.; нарахування по Договору №21510345 за період з 01.01.2021р. по 20.03.2023р.; нарахування по Договору №21510345 за період з 01.01.2021р. по 20.03.2023р. не погашені.
При вирішенні справи судом досліджено докази, наявні у матеріалах справи.
Згідно з ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При прийнятті рішення суд керувався наступним.
Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин за приписами ст. 204 Цивільного кодексу України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Положеннями статей 627, 628 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Приписами частини 1 статті 67 Господарського кодексу України унормовано, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до матеріалів справи, 01.01.2019р. між ПРАТ «КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ КОЛІСНИЙ ЗАВОД» як Споживач, та ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» як Постачальник, укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №21510345, згідно п.1.1. якого цей Договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до умов цього Договору.
ПРАТ «КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ КОЛІСНИЙ ЗАВОД» приєднався до умов договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах Комерційної пропозиції Комерційної пропозиції №3. Початок постачання електричної енергії з 01 січня 2019 року.
Правовідносини, що виникли між сторонами, характеризуються ознаками договору постачання електричної енергії.
Частиною 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Відповідно до ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", постачання електричної енергії споживачам здійснюється на підставі договору постачання електричної енергії споживачу, що укладається між електропостачальником та споживачем.
Згідно ст. 629 цього Кодексу, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Згідно ст.ст. 526, 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.
Судом встановлено, що позивачем в період в період з 01.08.2022 по 31.10.2022 року на виконання умов Договору здійснювався відпуск електроенергії на об'єкти відповідача.
Для оплати відпущеної електроенергії відповідачу виставлено рахунки за електричну енергію.
В якості доказів поставки відповідачу електричної енергії за договором про постачання електричної енергії споживачу № 21510345 позивачем до позовної заяви додано відповідні акти купівлі-продажу електричної енергії та рахунки.
Суд зазначає, що в ході розгляду справи відповідач не заперечував того, що він не споживав вказані у актах купівлі-продажу електроенергії обсяги електричної енергії.
Як зазначено вище, позивач стверджує, що Споживачем допущено порушення умов Договору. Зокрема, надіслані рахунки про сплату за спожиті активну електричну енергію залишені ПРАТ «КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ КОЛІСНИЙ ЗАВОД» поза увагою, кошти не сплачено, внаслідок чого виникла заборгованість за спожиту електричну енергію за період з 01.08.2022 по 31.10.2022 року в сумі 3 766 257,29 грн.
Відповідач із зазначеною сумою боргу не погодився, зазначаючи про часткову сплату заборгованості на користь Позивача в сумі 1 166 666,67 грн. за Договором №21510345 від 01.01.2019 року.
В обгрунтування часткової сплати заборгованості в сумі 1 166 666,67 грн. відповідач послався на те, що відбулась подвійна сплата частини заборгованості Відповідачем на користь Позивача за Договором в сумі 1 166 666,67 грн.: добровільно 24.08.2022 р. платіжними дорученнями № 2012 на суму 1068793,18 грн., та № 2011 на суму 97873,49 грн., та примусово в рамках виконавчого провадження за №70072259 в сумі 1 166 666,67 грн. Таким чином всього було сплачено на користь ТОВ «Полтаваенергозбут» у серпні та жовтні за Договором 2 333 333,34 грн. замість 1 166 666,67 грн. Тому залишок заборгованості за Договором, як на момент звернення Позивача до Господарського суду Полтавської області з даним позовом у грудні 2022 року, так і на сьогоднішній день, зменшено до 2 599 590,62 грн.
Посилання відповідача на часткову сплату заборгованості в сумі 1 166 666,67 грн., судом до уваги не береться, враховуючи наступне.
Як вбачається з наданих відповідачем платіжних доручень від 24.08.2022 р. № 2012 на суму 1068793,18 грн. та № 2011 на суму 97873,49 грн., та зазначає сам відповідач у відзиві, вказані платежі були здійснені по договору для погашення заборгованості, що виникла за попередній період, визначена у мировій угоді, що укладена між Товариством з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» та Приватним акціонерним товариством «Кременчуцький колісний завод», затверджена ухвалою Господарського суду Полтавської області у справі № 917/442/22 (призначення платежу - за спожиту ел. ен. по дог. про постач. ел. ен. спож. № 21510345 від 01.01.19р. на виконан. мирової угоди по справі № 917/442/22. в т.ч. ПДВ 16312.25). Крім того, призначення платежу такого ж змісту вказані відповідачем у платіжних дорученнях № 2217 від 26.09.2022 р. та № 2235 від 04.10.2022 р., які додані відповідачем до відзиву.
Відповідно до ч.1 ст.1089 ЦК України за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.
Загальний порядок здійснення переказу коштів в Україні, а також відповідальність суб'єктів переказу регулюються Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
У пункті 32.3 ст. 32 вказаного Закону встановлено, що банки зобов'язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів та з урахуванням положень, встановлених пунктом 22.6 ст. 22 цього Закону.
Відповідно до пункту 3.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004 №22, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 3 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 9 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.
Згідно з додатками 3, 9 Інструкції одним з реквізитів платіжного доручення є "Призначення платежу", який заповнюється з урахуванням установлених главою 3 Інструкції вимог.
Відповідно до пункту 3.7 Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.
Отже, право визначати призначення платежу в платіжних документах належить платнику. Платник може змінити реквізит «призначення платежу» до списання коштів з його рахунку, оформивши нове платіжне доручення. Відповідно отримувач коштів в свою чергу не вправі самостійно визначати порядок зарахування коштів, якщо платником чітко визначено призначення платежу.
У платіжних документах відповідачем чітко визначено, що такі кошти є оплатою за спожиту електричну енргію по договору № 21510345 від 01.01.19р. на виконання мирової угоди по справі № 917/442/22, а отже ці платіжні документи на наявність факту заборгованості за спожиту електричну енергію за період з 01.08.2022 по 31.10.2022 року в сумі 3 766 257,29 грн. (що заявлена до стягнення в межах даної справи) не вплавають, як не впливають і на результат вирішення спору.
Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).
Відповідачем не надано суду доказів сплати заборгованості за спожиту електричну енергію за період з 01.08.2022 по 31.10.2022 року в сумі 3 766 257,29 грн.
Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині вимог про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію за період з 01.08.2022 по 31.10.2022 року в сумі 3 766 257,29 грн. у повному обсязі.
Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем заявлено до стягнення 47 739,39 грн. 3% річних за несвоєчасну оплату активної електричної енергії за період 01.09.2022р. по 20.03.2023р. (в редакції заяви про збільшення позовних вимог, розрахунок в матеріалах справи)
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача відсотків річних, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).
У даному випадку, дослідивши та оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог про стягнення 3766257,29 грн. основного боргу, 3 % річних в сумі 47739,39 грн. повністю.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача в розмірі 57209,95 грн.
Керуючись статтями 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод" (проїзд Ярославська, 8, м. Кременчук, Полтавської області,39611, e-mail: krkz@wheels.com.ua) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПОJITABАЕНЕРГОЗБУТ» (36022, м. Полтава, вул. Панянка, 65Б, Ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 42223804, e-mail: kanc01@energo.pl.ua) 3766257,29 грн. основного боргу, 3 % річних в сумі 47739,39 грн., 57209,95 грн. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено 19.06.23 р.
Суддя Киричук О.А.