15 червня 2023 року Справа № 915/686/20
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Дюльгер І.М.
за участі представників учасників справи:
від позивача - Титаренко Ю.О.,
від 1-го відповідача - в судове засідання не з'явився,
від 2-го відповідача - в судове засідання не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких" №б/н від 09.03.2023 (вх.№2879/23 від 10.03.2023) про забезпечення доказів, у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер-Агро" (54001, м. Миколаїв, вул. Шевченка, буд. 44, кв. 17, ідентифікаційний код 38247232, ел. пошта: partner-agro@ukr.net) представник позивача: адвокат Валешинська Оксана Сергіївна (ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
до відповідачів:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких" (55260, Миколаївська обл., Первомайський р-н, с. Кумарі, Кам'яномостівська ТГ, вул.Центральна, 93 ідентифікаційний код 31929340) представник відповідача: Спектор Юрій Ісайович (ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 )
2. Приватного підприємства "Перемога Народу" (55234, Миколаївська обл., Первомайський р-н, с. Чаусове, вул. Москаленко, 58, ідентифікаційний код 13869484), представник відповідача: адвокат Рохманов Сергій Іванович (ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3 )
про: відшкодування шкоди у загальній сумі 7134319,04 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Партнер-Агро" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою (вх. №6148/20) до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Агрофірма Корнацьких" та Приватного підприємства (ПП) "Перемога Народу" про стягнення з відповідачів у солідарному порядку завданої ними шкоди у загальній сумі 7134319,04 грн.
Позов обґрунтований тим, що право користування земельними ділянками загальною площею 1520,1737 га належить позивачу, однак відповідачі з 2015 року неправомірно займають і користуються земельними ділянками позивача, що підтверджується зокрема судовими рішеннями у справах № 915/1111/13 та № 915/1125/13. Отже, на думку позивача, порушуючи його права, передбачені ст. 95 ЗК України, а також принцип обов'язковості судового рішення, відповідачі спільно, взаємопов'язаними діями, з єдиним наміром, самовільно займаючи земельні ділянки позивача в 2017-2019 років, заподіяли останньому неподільну шкоду в розмірі 7134319,04 грн.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.02.2022 справу №915/686/20 прийнято до свого провадження суддею Семенчук Н.О., ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження. Зупинено провадження у справі №915/686/20 до перегляду Південно-Західним апеляційним господарським судом ухвали Господарського суду Миколаївської області від 28.12.2021.
Ухвалою суду від 20.02.2023 поновлено провадження у справі. Призначено
підготовче засідання у справі на "22" березня 2023 року о 10 год. 00 хв., у господарському суді Миколаївської області.
10.03.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких" до суду надійшла заява №б/н від 09.03.2023 (вх.№2879/23 від 10.03.2023) про забезпечення доказів в якій просить суд:
- забезпечити докази шляхом проведення почеркознавчої експертизи;
- на вирішення почеркознавчої експертизи поставити наступні питання: чи були виконані підписи на Актах перевірки дотримання земельного законодавства та актах обстеження земельних ділянок, 20.06.2017 року, 30.05.2018 року, 27.09.2018 року, 16.08.2019 року від імені ОСОБА_1, ОСОБА_2 власноруч ОСОБА_1, ОСОБА_2 (знаходяться в матеріалах господарської справи з а.с.212 тому 1, том 2, по а.с.88 том 3) чи вказані підписи виконані іншими особами?
- для забезпечення доказів та проведення експертизи просить витребувати у Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області оригінали наданих позивачем копій письмових доказів, перелічених в п.11 Додатків позовної заяви (матеріали Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області на 377 арк.).
В обґрунтування заяви про забезпечення доказів зазначає, що ТОВ "Агрофірма Корнацьких" вважає, що у даній справі є необхідність призначення експертизи та витребування доказів для проведення експертизи в порядку забезпечення доказів, оскільки є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Вказує, що позивачем на обґрунтування позовних вимог подано до суду ряд письмових доказів на 377 аркушах, а саме копії актів перевірок дотримання земельного законодавства та актів обстежень земельних ділянок, нібито складених та підписаних службовими особами Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області (з а.с. 212 т. 1, т. 2, по а.с. 88 т. 3), Відповідач-1 зазначає, що достовірність вказаних підписів, належність їх службовим особам, зазначених в актах, викликає обґрунтовані сумніви, зокрема підписи вчинені службовими особами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на різних актах кординально відрізняються один від одного, що вказує на те, що підписи вчинені різними особами за одну і ту ж особу. Відповідач-1 до заяви надає та вказує, що зазначений висновок експерта свідчить, що акти перевірки ГУ Держгеокадастру Миколаївської області, є недопустимим та недостовірними доказами. Відповідач ТОВ "Агрофірма Корнацьких" стверджує, що оригінали вказаних документів можуть бути знищені як внаслідок війни, так і зацікавленими особами, зокрема, службовими особами Держгеокадастру в Миколаївській області, які підробляли підписи ОСОБА_1, ОСОБА_2.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.03.2023 заяву №б/н від 09.03.2023 про забезпечення доказів на підставі п.4, 5 ч.1 ст. 111 ГПК України повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких".
Не погодившись із вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких" подало на неї апеляційну скаргу.
21.03.2023 на електронну пошту суду надійшла ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2023, якою витребувано матеріали справи №915/686/20 у зв'язку з надходженням апеляційної скарги на ухвалу суду від 14.03.2023.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.03.2023 зупинено провадження у справі №915/686/20 до перегляду ухвали Господарського суду Миколаївської області від "14" березня 2023 року у справі №915/686/20 в порядку апеляційного провадження.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких" задоволено. Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 14.03.2023, якою повернуто заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких" про забезпечення доказів (вх.№2879/23 від 10.03.2023), у справі № 915/686/20 скасовано. Справу № 915/686/20 разом із заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких" про забезпечення доказів (вх.№2879/23 від 10.03.2023), передано на розгляд до Господарського суду Миколаївської області.
02 червня 2023 року справа №915/686/20 повернулась до Господарського суду Миколаївської області.
Суддя Семенчук Н.О. у період з 02.06.2023 по 08.06.2023 перебувала у відпустці та 09.06.2023 перебувала у відрядженні.
Ухвалою суду від 12.06.2023 поновлено провадження у справі, підготовче засідання призначено на 14.07.2023 о 10 год. 00 хв.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 12.06.2023 розгляд заяви в судовому засіданні призначено на 15.06.2023 о 10 год. 00 хв.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Партнер-Агро" через систему «Електронний суд» надало до суду заперечення на заяву про забезпечення доказів в яких просить суд в задоволенні вказаної заяви відмовити. В обґрунтування зазначає, що заява представника відповідача про забезпечення доказів шляхом невідкладного призначення судової почеркознавчої експертизи не містить достатніх обґрунтувань того, що невжиття невідкладних заходів може призвести до втрати доказів. Зазначає, що заява не містить і обґрунтувань того, що без вирішення питання про дійсність підпису ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в актах, складених ГУ Держгеокадастром, неможливо встановити обставини, необхідні для розв'язання спору. Вказує, що належність та достатність наданих позивачем доказів, в тому числі і актів ГУ Держгеокадастру, буде оцінюватись судом у сукупності з іншими доказами з урахуванням доводів та заперечень сторін. Зазначає, що згідно відповіді ОСОБА_1 , яка додається до заперечення, він дійсно проводив перевірки вимог земельного законодавства в якості інспектора Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області та підписував відповідні акти перевірок, в достовірності яких сумнівається представник відповідача. При підписанні зазначених документів він використовував різні підписи, які належать йому, зображення яких надає. Крім того, вказує, що призначенню судової почеркознавчої експертизи підпису у господарській справі передує ретельна підготовка, яка потребує попереднього збору вільних, умовно-вільних та експериментальних зразків підпису особи, підпис якої підлягає дослідженню. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , справжність підписів яких викликає сумнів у відповідача, не є учасниками спірних правовідносин та до участі у справі не залучалися. Покладення на таких осіб процесуальних обов'язків щодо забезпечення проведення почеркознавчої експертизи норми процесуального законодавства не передбачають. Вказує, що представником відповідача не доведено наявності передбачених чинним процесуальним законодавством підстав для забезпечення доказів.
Відповідач -2 пояснень на заяву про забезпечення доказів до суду не надав.
Сторони по справі були повідомлені про час та місце розгляду заяви належним чином ухвалою суду від 12.06.2023, яка була направлена в електронній формі до Електронного кабінету представників сторін.
У відповідності до ч.ч.6, 7 ГПК України, адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки та особи, які провадять клірингову діяльність у значенні, наведеному в Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно ч.3 ст.112 ГПК України, заявник та інші особи, які можуть отримати статус учасників справи, повідомляються про дату, час і місце судового засідання, проте їх неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви.
Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнов проти України", відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Оскільки судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин заяви і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду заяви, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов'язковою, строк розгляду заяви про забезпечення доказів становить не більше п'яти днів, а затягування строку розгляду заяви в даному випадку може призвести до порушення прав осіб, які приймають участь в засіданні суду, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності представників відповідачів.
Представник ТОВ "Партнер-Агро" в судовому засіданні заперечував проти доводів та вимог заяви про забезпечення доказів, та просив суд відмовити в її задоволенні.
Розглянувши подану заяву суд зазначає наступне.
10.03.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких" до суду надійшла заява №б/н від 09.03.2023 (вх.№2879/23 від 10.03.2023) про забезпечення доказів в якій просить суд:
- забезпечити докази шляхом проведення почеркознавчої експертизи;
- на вирішення почеркознавчої експертизи поставити наступні питання: чи були виконані підписи на Актах перевірки дотримання земельного законодавства та актах обстеження земельних ділянок, 20.06.2017 року, 30.05.2018 року, 27.09.2018 року, 16.08.2019 року від імені ОСОБА_1, ОСОБА_2 власноруч ОСОБА_1, ОСОБА_2 (знаходяться в матеріалах господарської справи з а.с.212 тому 1, том 2, по а.с.88 том 3) чи вказані підписи виконані іншими особами?
- для забезпечення доказів та проведення експертизи просить витребувати у Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області оригінали наданих позивачем копій письмових доказів, перелічених в п.11 Додатків позовної заяви (матеріали Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області на 377 арк.).
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення доказів ТОВ "Агрофірма Корнацьких" вважає, що у даній справі є необхідність призначення експертизи в порядку забезпечення доказів, оскільки є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Вказує, що позивачем на обґрунтування позовних вимог подано до суду ряд письмових доказів на 377 аркушах, а саме копії актів перевірок дотримання земельного законодавства та актів обстежень земельних ділянок, нібито складених та підписаних службовими особами Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області (з а.с. 212 т. 1, т. 2, по а.с. 88 т. 3). Достовірність вказаних підписів, належність їх службовим особам, зазначеним в актах, викликає обґрунтовані сумніви, зокрема підписи вчинені службовими особами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на різних актах кординально відрізняються один від одного, що вказує на те, що підписи вчинені різними особами за одну і ту ж особу. Відповідач-1 посилається на висновок експерта №853/03/2022 від 31.03.2022, та вказує, що зазначений висновок експерта свідчить, що акти перевірки ГУ Держгеокадастру Миколаївської області, є недопустимими та недостовірними доказами. Відповідач ТОВ "Агрофірма Корнацьких" стверджує, що оригінали вказаних документів можуть бути знищені як внаслідок війни, так і зацікавленими особами, зокрема, службовими особами Держгеокадастру в Миколаївській області, які підробляли підписи ОСОБА_1, ОСОБА_2 .
Згідно з ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ч. 1 ст. 76 та ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до ст.78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 110 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Отже, забезпечення доказів - це вжиття судом заходів, направлених на закріплення і збереження доказів.
Заява про забезпечення доказів за формою та змістом повинна відповідати вимогам ст. 111 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, п. 4, 5 ч. 1 цієї статті встановлено, що у заяві про забезпечення доказів зазначаються докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
Аналізуючи наведені положення Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає, що процесуальний механізм забезпечення доказів застосовується з метою запобігання настанню негативних наслідків, тобто, вжиття судом невідкладних заходів до закріплення у визначеному процесуальному порядку фактичних даних з метою використання їх як доказів при розгляді господарських справ.
При цьому, підставою для забезпечення доказів є побоювання учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Тобто, забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але, насамперед, спосіб одночасно запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 року у справі №9901/608/19 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року по справі № 9901/845/18.
Захід забезпечення доказів є виключним заходом, який може застосовуватись лише за наявності передбачених ГПК України підстав.
Поряд з цим, ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Відповідно до ст.99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Згідно з ч. 2 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України, предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Отже, судова експертиза призначається судом, зокрема, з метою забезпечення доказів у справі та у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Так, суд зазначає, що доводи заявника, викладені у заяві фактично направлені на отримання відомостей шляхом призначення у справі №915/686/20 судової почеркознавчої експертизи копій актів перевірок дотримання земельного законодавства та актів обстежень земельних ділянок, які складені та підписані службовими особами Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області, зокрема, актів від 20.06.2017 року, від 30.05.2018 року, від 27.09.2018 року, від 16.08.2019 року.
Зокрема, заявник у заяві про забезпечення доказів посилається на підробку підписів у письмових документах, які подані позивачем у даній справі, відтак вважає, що має обґрунтовані підстави стверджувати, що оригінали вказаних документів можуть бути знищені зацікавленими особами, зокрема, службовими особами Держгеокадастру в Миколаївській області, які і підробляли підписи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 або в наслідок війни.
Фактично подана заявником заява про забезпечення доказів є за своїм змістом клопотанням про призначення у справі судової експертизи.
Суд зазначає, що відповідно до вимог Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (затверджених наказом Мін'юсту України від 08.10.1998 №53/5 та зареєстрованих в Мін'юсті України 03.11.1998 за № 705/3145 зі змінами а доповненнями) п. 1.3, 1.4, 1.5, 1.10, 1.12:
Для проведення досліджень слідчий (суддя) повинен надати експертові вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.
Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (буквені та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до порушення кримінальної (відкриття цивільної чи господарської) справи і не пов'язані з її обставинами; умовно-вільними є зразки почерку, виконані певною особою до виникнення справи, але пов'язані з обставинами цієї справи, або виконані після виникнення справи, але не в зв'язку з її обставинами; експериментальні зразки почерку - це такі, що виконані за завданням слідчого (судді) у зв'язку з призначенням даної експертизи.
Перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до матеріалів справи слідчий (суддя) повинен пред'явити їх особі, яка підлягає ідентифікації, а потім позначити кожний зразок, тобто указати, що це вільний зразок почерку (підпису) певної особи (указати її прізвище, ім'я, по батькові) та посвідчити це своїм підписом.
У разі неможливості пред'явити зазначені зразки (смерть виконавця, від'їзд тощо) як зразки слід надавати документи або інші папери, на яких рукописні тексти (підписи) достовірно виконані особою, щодо якої ставиться питання з ідентифікації її як виконавця досліджуваного рукопису (наприклад, заяву про отримання паспорта (форма № 1), паспорт, різного роду посвідчення, на яких є власний підпис, та ін.).
Вільні зразки по змозі повинні відповідати об'єкту, який досліджується, за часом виконання, за видом матеріалів письма (папір, олівець, кулькова ручка, тощо), за формою документа (накладні, відомості та ін..) за його змістом та цільовим призначення.
При вилученні вільних зразків підписів особи, від імені якої виконано досліджуваний підпис, слід відшукувати документи з варіантом підпису, найбільш схожим на підпис, що досліджується. Такі підписи найчастіше зустрічаються у документах, аналогічних досліджуваному.
При відібранні експериментальних зразків підпису особи, від імені якої виконано підпис, слід запропонувати їй розписатися всіма застосовуваними нею варіантами підписів.
Якщо з певних причин виконати будь-які вимоги, що стосуються відбирання та надання зразків, не було можливості, про це слід указати в документі про призначення експертизи (залучення експерта).
Суд звертає увагу відповідача-1, що для призначення почеркознавчої експертизи експерту необхідно буде надати не лише оригінали Актів перевірок дотримання земельного законодавства та актів обстеження земельних ділянок, 20.06.2017 року, 30.05.2018 року, 27.09.2018 року, 16.08.2019 року, а й надати оригінали документів, які містять вільні та експериментальні зразки підпису ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Крім того, для проведення почеркознавчої експертизи, суд в судовому засіданні особисто відбирає підписи у особи, автентичність підпису якої оспорююється.
З огляду на порядок призначення та проведення почеркознавчої експертизи, оскільки особи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , справжність підписів яких викликає сумнів у відповідача-1, не є учасниками спірних правовідносин та до участі у справі не залучались, то покладення судом на таких осіб процесуальних обов'язків щодо забезпечення проведення почеркознавчої експертизи нормами господарського процесуального кодексу не передбачено.
При цьому суд зауважує, що забезпечення доказів шляхом призначення експертизи, хоч і спрямоване на забезпечення права сторони належним чином довести свої вимоги та заперечення, проте носить відмінний процесуальний характер від призначення експертизи у відповідності до норм статей 99, 100 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вживається у випадку наявності у такої сторони підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Таким чином, заявник повинен довести суду існування обставин, які свідчать про можливу втрату доказів у майбутньому та, відповідно, неможливість збирання та подання таких доказів.
Заявником у заяві про забезпечення доказів не зазначено обґрунтованої підстави припусками, що засоби доказування можуть бути втрачені, або подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим, при цьому до заяви про забезпечення доказів заявником не додано жодного доказу наявності підстав таке припускати.
Отже, виходячи зі змісту поданої заяви про забезпечення доказів, наведених заявником в її обґрунтування, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення доказів, оскільки заявником не наведено обставин та фактів, підтверджених належними доказами, які свідчать про існування очевидної небезпеки знищення, приховування доказів чи інших обставин, які свідчили б про можливе ускладнення або неможливість отримання таких доказів у майбутньому. При цьому, вказана заява про забезпечення доказів не підтверджена також жодними доказами які б підтверджували ризики чи загрозу того, що такі докази, про забезпечення яких порушує питання заявник, можуть бути утрачені чи їх подання стане згодом неможливим або утрудненим, з огляду на що, заява відповідача -1 про забезпечення доказів шляхом призначення у справі №915/686/20 судової почеркознавчої експертизи та витребування доказів для проведення експертизи не відповідає критеріям, визначеним ст. 110 Господарського процесуального кодексу України.
Посилання заявника на вірогідність знищення оригіналів вищезазначених документів внаслідок військової агресії російської федерації, не є виключною обставиною, з існуванням якої законодавство пов'язує можливість забезпечення доказів.
Враховуючи, що заявником не доведено належними та допустимими доказами по справі та не обґрунтовано необхідність та доцільність забезпечення доказів саме шляхом призначення судової експертизи та витребування доказів для проведення експертизи, а також наявність обставин, які свідчать, що в подальшому витребування відповідних доказів стане неможливим або утрудненим, то відсутні підстави для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корнацьких" №б/н від 09.03.2023 (вх.№2879/23 від 10.03.2023) про забезпечення доказів.
Керуючись ст.ст.6, 110 - 112, ст. 232, 233, 234 ГПК України, - суддя
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма
Корнацьких" №б/н від 09.03.2023 (вх.№2879/23 від 10.03.2023) про забезпечення доказів - відмовити
Ухвала суду, набирає законної сили у відповідності до ч.1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно ст.ст.254, 255 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу.
Ухвала господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст.256-259 ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано суддею 16.06.2023.
Суддя Н.О. Семенчук