79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
13.06.2023 Справа № 914/1073/23
За позовом: Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Пасажирська компанія» АТ «Українська залізниця», м. Київ,
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Чури Христини Тарасівни, м.Львів,
про стягнення 233'882,22 грн заборгованості,
Суддя Б. Яворський,
при секретарі О. Муравець.
Представники сторін
Від позивача: не з'явився,
Від відповідача: не з'явився.
Відводів складу суду сторонами не заявлялося.
Суть спору. На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Пасажирська компанія» АТ «Українська залізниця» до Фізичної особи-підприємця Чури Христини Тарасівни про стягнення 233'882,22 грн заборгованості за договором оренди нерухомого майна №ПК/ВЧД-8-54/08 від 26.08.2021 та договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримування орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, з яких: 179'232,25 грн основний борг, 33'119,42 грн пеня, 5'376,96 грн штраф, 13'621,99 грн заборгованість по відшкодуванню за витрати орендованого майна та 2'531,60 грн пеня.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 03.04.2023 року справу № 914/1073/23 передано на розгляд судді Б. Яворському.
Ухвалою суду від 07.04.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, суд встановив строк для реалізації сторонами процесуальних прав та призначив судове засідання на 04.05.2023. Ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана за адресою відповідача, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та електронною адресою, докази про що знаходяться в матеріалах справи. Поштове відправлення отримане відповідачем 12.05.2023. Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалах суду від 04.05.2023 та 30.05.2023. Явка учасників обов'язковою не визнавалася.
18.05.2023 позивач подав додаткові пояснення (вх.№12491/23).
Представники сторін у судове засідання 13.06.2023 не з'явилися, відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Суд відзначає, що в силу приписів ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору.
Також суд враховує, що пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Стаття 114 ГПК України визначає, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Суд розглядає справи у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч.1 ст.248 ГПК України).
Згідно пункту 1 ч. 3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 2 та ч. 8 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх пояснення. Судові дебати не проводяться.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Згідно ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Таким чином, оскільки відповідача було належним чином повідомлено про відкриття провадження, на засадах відкритості та гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а відповідач, у свою чергу, не скористався наданим йому правом на подання відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч.9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
26 серпня 2021 року Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі філії «Пасажирська компанія» АТ «Українська залізниця» (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Чурою Христиною Тарасівною (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна №ПК/ВЧД-8-54/08 з додатками, за змістом якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 136,6 м.кв., а саме: частина нежитлової будівлі літ. «Г-1» (котельня), розташоване за адресою: м. Львів, смт. Брюховичі, вул. Незалежності, 14, заг. площею 138,20 м.кв (майно), в тому числі коефіцієнт загальних площ 98,84% згідно з планом за поверхами, з викопіюванням з поверхового плану, відповідно до акту приймання-передачі майна, що складає невід'ємну частину цього договору.
Пунктом 2.1 договору оренди встановлено, що передача орендареві майна в строкове платне користування здійснюється на підставі акту приймання-передачі майна від орендодавця до орендаря, складеного згідно з формою, що є невід'ємною частиною цього договору (додаток 1). Майно вважається переданим орендодавцем орендарю з дати підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі майна та скріплення печатками (у разі наявності) в строки, встановлені цим договором.
Вартість майна відповідно до довідки про балансову вартість 31.07.2021 становить 401'912,22 грн (п.1.4 договору).
За умовами п. 3.1 договору розмір орендної плати визначається за результатами електронних торгів (аукціону) і становить за перший базовий місяць серпень 2021 р. користування за 1 кв. м майна 74,670571 грн (сімдесят чотири грн 67,0571 коп), крім того ПДВ - 14,9341142 грн (чотирнадцять грн 93,41142 коп), а всього разом з ПДВ - 89,6046852 грн (вісімдесят дев'ять грн 60,46852 коп). Загальний розмір орендної плати за перший базовий місяць серпень 2021 року користування майном становить 10'200,00 грн, крім того ПДВ - 2'040,00 грн, а всього разом з ПДВ 12'240,00 грн. У разі підписання сторонами акту приймання-передачі майна від орендодавця до оренди у місяці, що не є місяцем проведення аукціону, розмір орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць, визначений у п.3.1 договору, на індекс інфляції за місяць, що передує місяцю підписання та за місяць підписання сторонами акту приймання-передачі майна від орендодавця до орендаря. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Сторони погодили, що для розрахунків приймається індекс інфляції розрахований Державною службою статистики України, та опублікований на офіційному ресурсі https://index.minfin.com.ua/economy/index/inflation/ (п.3.2 договору).
У відповідності до п. 3.3 орендна плата нараховується починаючи з дати передачі майна за актом приймання-передачі майна від орендодавця до орендаря та сплачується орендарем щомісяця, шляхом перерахування у безготівковій формі на поточний банківський рахунок орендодавця до 20 числа поточного місяця, за попередній місяць, за який здійснюється розрахунок. Не виставлення рахунку орендодавцем не звільняє орендаря від сплати орендної плати за договором.
Відповідно до п.3.4 договору орендна плата не включає вартість комунальних послуг (послуг з електропостачання, теплопостачання, газопостачання, водопостачання та водовідведення), експлуатаційних та інших витрат, що безпосередньо пов'язані з майном. Відшкодування вартості комунальних послуг (послуг з електропостачання, теплопостачання, газопостачання, водопостачання та водовідведення), експлуатаційних та інших витрат, що безпосередньо пов'язані з майном, відшкодування земельного податку здійснюється орендарем орендодавцю щомісячно на підставі окремо підписаного сторонами договору про відшкодування витрат на утримання майна та надання комунальних послуг.
Сторонами у п.8.2 договору погоджено, що у разі порушення строків виконання грошових зобов'язань за цим договором, орендар сплачує пеню від суми простроченого зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення грошового зобов'язання. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість орендаря по її сплаті становить загалом більше ніж три місяці, орендар також зобов'язується сплатити штраф у розмірі 3% від суми заборгованості (п.8.4 договору).
Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів відбитками печаток сторін (за наявності) і діє до 15.08.2024, та в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.11.1 договору).
26.08.2021 сторонами підписано акт приймання-передачі майна.
На виконання п.3.4 договору оренди, сторони 26.08.2021 підписали договір №ПК/ВЧД-8-54/08/ВВ про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, з додатками. За умовами даного договору, балансоутримувач (кінцевий розпорядник майна балансоутримувача) - виробничий підрозділ «Пасажирське вагонне депо Львів» філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця», забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт нерухомого майна загальною площею 136,6 м?, а саме: частина нежитлової будівлі літ. «Г-1» (котельня), розташоване за адресою: Львівська обл., м. Львів, смт. Брюховичі, вул. Незалежності України, 14, загальною площею 138,20 м?, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаною ним площі державного нерухомого майна, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором.
Пунктом 2.1 договору про відшкодування витрат відшкодування вартості комунальних послуг (послуг з електропостачання, водопостачання та водовідведення), експлуатаційних та інших витрат, що безпосередньо пов'язані з майном, а також відшкодування земельного податку здійснюється орендарем відповідно до виставленого балансоутримувачем рахунку та акту наданих послуг, згідно калькуляції (додаток 1 до договору), яка складається щомісячно, з урахуванням фактичних витрат за діючими розцінками і тарифами на момент дії договору, шляхом щомісячного перерахування коштів у безготівковій формі на поточний банківський рахунок балансоутримувача не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем.
У відповідності до пп.3.2.1 п.3.2 орендар зобов'язується не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем, відповідно до виставленого балансоутримувачем рахунку та акту наданих послуг, згідно калькуляції, яка складається щомісячно, враховуючи поточні показники місяця, вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі, за санітарне обслуговування, обслуговування орендованої площі, компенсація витрат на податок на землю та інші витрати пов'язані з обслуговуванням орендованої площі.
При несвоєчасному внесенні плати, сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочення.
У п.6.1 договору погоджено, зокрема, що даний договір діє на період дії договору оренди нерухомого майна від 26.08.2021 №ПК/ВЧД-8-54/08 і діє по 15.08.2024.
У межах договірних відносин позивач складав наступні акти наданих послуг:
- по оренді індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності на суму 179'232,25 грн: № 1163/041 від 16.08.2022 у сумі 13'018,06 грн, в т.ч. ПДВ - 2 169,68 грн (за лютий 2022 року); № 1164/041 від 16.08.2022 у сумі 13'603,87 грн, в т.ч. ПДВ - 2 267,31 грн (за березень 2022 року); № 1165/041 від 16.08.2022 у сумі 14'025,59 грн, в т.ч. ПДВ - 2 337,60 грн (за квітень 2022 року); № 1166/041 від 16.08.2022 у сумі 14'404,27 грн, в т.ч. ПДВ - 2 400,71 грн (за травень 2022 року); № 1167/041 від 16.08.2022 у сумі 14'850,80 грн, в т.ч. ПДВ - 2 475,13 грн (за червень 2022 року); № 1168/041 від 16.08.2022 у сумі 14'954,76 грн, в т.ч. ПДВ - 2 492,46 грн (за липень 2022 року); № 1279/041 від 15.09.2022 у сумі 15'119,26 грн, в т.ч. ПДВ - 2 519,88 грн (за серпень 2022 року); № 1539/041 від 10.10.2022 у сумі 15'406,52 грн, в т.ч. ПДВ - 2 567,75 грн (за вересень 2022 року); № 1694/041 від 10.11.2022 у сумі 15'791,69 грн, в т.ч. ПДВ - 2 631,95 грн (за жовтень 2022 року); № 1860/041 від 09.12.2022 у сумі 15'902,23 грн, в т.ч. ПДВ - 2 650,37 грн (за листопад 2022 року); № 2154/041 від 31.12.2022 у сумі 16 013,54 грн, в т.ч. ПДВ - 2 668,92 грн (за грудень 2022 року) та № 151/041 від 30.01.2023 у сумі 16'141,66 грн, в т.ч. ПДВ - 2 690,28 грн (за січень 2023 року);
- про відшкодування витрат балансоутримувача на суму 13'621,99 грн: № 1169/041 від 16.08.2022 у сумі 7'884,79 грн, в т.ч. ПДВ - 1 314,13 грн (за лютий -липень 2022 року); № 1280/041 від 15.09.2022 у сумі 819,60 грн, в т.ч. ПДВ - 136,60 грн (за серпень 2022 року); № 1540/041 від 10.10.2022 у сумі 819,60 грн, в т.ч. ПДВ - 136,60 грн (за вересень 2022 року); № 1693/041 від 10.11.2022 у сумі 819,60 грн, в т.ч. ПДВ - 136,60 грн (за жовтень 2022 року); № 1858/041 від 09.12.2022 у сумі 819,60 грн, в т.ч. ПДВ - 136,60 грн (за листопад 2022 року); № 1859/041 від 31.12.2022 у сумі 819,60 грн, в т.ч. ПДВ - 136,60 грн (за грудень 2022 року); № 53/041 від 31.01.2023 у сумі 819,60 грн, в т.ч. ПДВ - 136,60 грн (за січень 2022 року) та № 154/041 від 28.02.2023 у сумі 819,60 грн, в т.ч. ПДВ - 136,60 грн (за лютий 2022 року).
Вказані акти не оплачені відповідачем. Доказів розірвання договору оренди нерухомого майна №ПК/ВЧД-8-54/08 від 26.08.2021 матеріали справи не містять.
Позивач звертався до відповідача з листом №1450 від 02.09.2022 про погашення заборгованості з орендної плати у розмірі 84'839,99 грн та про відшкодування витрат балансоутримувача у розмірі 7'884,79 грн. Вказаний лист отриманий відповідачем 05.09.2022, однак залишений без відповіді та задоволення. Позивач стверджує, що 09.12.2022 повторно надсилав відповідачу листа з вимогою про погашення заборгованості.
За неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань позивачем нараховано 33'119,42 грн пені та 5'376,96,20 грн штрафу за договором оренди нерухомого майна №ПК/ВЧД-8-54/08 від 26.08.2021, а також 13'621,99 грн пені за договором №ПК/ВЧД-8-54/08/ВВ про відшкодування витрат балансоутримувача, які просить стягнути з відповідача.
ОЦІНКА СУДУ.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами ст.ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Між сторонами виникли взаємні права та обов'язки на підставі укладених договорів від 26.08.2021 з відповідними додатками.
Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України).
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди) (ст. 759 ЦК України).
Частиною 1 статті 795 Цивільного кодексу України визначено, що передання наймачеві будівлі оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, (ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України).
Як підтверджується матеріалами справи, на виконання умов договору орендодавець передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування на період 26.08.2021-15.08.2024 нерухоме майно загальною площею 136,6 м.кв., а саме: частину нежитлової будівлі літ. «Г-1» (котельня), розташовану за адресою: м. Львів, смт. Брюховичі, вул. Незалежності, 14.
Згідно ч.ч.1, 3 та ч.5 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч.1 ст. 286 ГК України). В матеріалах справи відсутні докази внесення змін у договір оренди щодо розміру орендної плати.
Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положенням п.3.3 договору сторони погодили, що орендна плата нараховується починаючи з дати передачі майна за актом приймання-передачі майна від орендодавця до орендаря та сплачується орендарем щомісяця, шляхом перерахування у безготівковій формі на поточний банківський рахунок орендодавця до 20 числа поточного місяця, за попередній місяць, за який здійснюється розрахунок. Не виставлення рахунку орендодавцем не звільняє орендаря від сплати орендної плати за договором.
За статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобовязання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обов'язок сплати орендних платежів у орендаря наставав щомісяця 20 числа місяця, наступного за звітним, незалежно від того чи виставлявся рахунок орендодавцем, адже так сторони погодили у договорі.
Відповідно до ч.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов'язання щодо вчасної сплати орендної плати за період лютий 2022 - січень 2023, а відтак позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 179'232,25 грн підлягає задоволенню.
Відповідач доводів позовної заяви не спростував, проти наявності заборгованості не заперечив.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.
За умовами п.8.2 та 8.4 договору сторони погодили, що у разі порушення строків виконання грошових зобов'язань за цим договором, орендар сплачує пеню від суми простроченого зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення грошового зобов'язання. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість орендаря по її сплаті становить загалом більше ніж три місяці, орендар також зобов'язується сплатити штраф у розмірі 3% від суми заборгованості (п.8.4 договору).
Відповідно до частин 1-3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В силу ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.
Так, згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України. При цьому, в інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Така правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі № 911/2813/17, від 22.03.2018 у справі № 911/1351/17, від 25.05.2018 у справі № 922/1720/17, від 02.04.2019 у справі №917/194/18.
Перевіривши розрахунок пені та штрафу, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено 5'376,96 грн штрафу. Щодо нарахованої пені, суд відзначає, що позивачем при визначенні початку періоду прострочення заборгованості за оренду у березні, серпні та листопаді 2022 року не враховано положення ч.5 ст.254 ЦК України. Здійснивши власний перерахунок пені за несвоєчасну оплату орендної плати, з урахуванням початку виникнення заборгованості (22.03.2022, 23.08.2022 та 22.11.2022) та її закінчення, суд дійшов висновку, що правомірною до стягнення з відповідача є пеня у розмірі 32'514,69 грн.
Також позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна за договором №ПК/ВЧД-8-54/08/ВВ від 26.08.2021 у розмірі 13'621,99 грн, а також 2531,60 грн пені, нарахованої на підставі п.3.2.1 договору.
До позовної заяви додано акти наданих послуг по відшкодуванню витрат балансоутримувача за період: лютий-липень 2022, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2022 року, а також січень та лютий 2023 року. Суд зауважує, що акт №1169/041 від 16.08.2022 за лютий-липень 2022 на суму 7'884,79 грн та №154/041 від 28.02.2023 за лютий 2023 року на суму 819,60 грн не підписані відповідачем, проте суд враховує той факт, що 05.09.2022 відповідач отримав лист позивача №1450 від 02.09.2022 з вимогою про оплату заборгованості на суму 7'884,79 грн (витрати балансоутримувача за період лютий-липень 2022). Відтак, обов'язок оплати послуг відповідача за таким виник з 21.09.2022. Обов'язок оплати за актом наданих послуг №154/041 від 28.02.2023 за лютий 2023 року на суму 819,60 грн виник після звернення до суду.
Перевіривши правильність розрахунків суд встановив, що до стягнення з відповідача підлягає 13'621,99 грн відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна.
Разом з тим, здійснивши перерахунок пені, із врахуванням дат прострочених оплат, суд встановив, що до стягнення з відповідача підлягає 2'336,04 грн. У задоволення решти позовних вимог слід відмовити.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.
Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжним дорученням № 163849 від 27.03.2023 на суму 3'508,24 грн.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, тому судовий збір у розмірі 3'496,23 грн покладається на відповідача.
Керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 42, 46, 73-80, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Чури Христини Тарасівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі філії «Пасажирська компанія» АТ «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Уманська, 8; ідентифікаційний код 41022900) 179'232,25 грн заборгованості з орендної плати, 32'514,69 грн пені, 5'376,96 грн штрафу, 13'621,99 грн заборгованості по відшкодуванню витрат на утримання орендованого майна, 2'336,04 грн пені та 3'496,23 грн судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлено 19.06.2023.
Суддя Б. Яворський.