ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.06.2023Справа № 910/5943/23
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу
За позовом Товариства з обмеженою відповід альністю "Антонівський М'ясокомбінат" (09138, Київська обл., Білоцерківський р-н, село Мала Антонівка, вулиця Олексія Цмокна, будинок 1 Б)
доТовариства з обмеженою відповід альністю "Е і М Красива земля" (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 1-5)
простягнення 633 491 грн 46 коп.
Представники сторін: не викликались
18.04.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповід альністю "Антонівський М'ясокомбінат" з вимогами до Товариства з обмеженою відповід альністю "Е і М Красива земля" про стягнення 633 491 грн 46 коп. заборгованості за договором поставки № 210817 від 17.08.2021.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору поставки № 210817 від 17.08.2021 належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати отриманого товару, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 633 491 грн 46 коп.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 відкрито провадження у справі № 910/5943/23, справу визнано малозначною, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
31.05.2023 на адресу Господарського суду міста Києва повернулося поштове відправлення за № 0105494296205, яким на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 1-5), було направлено ухвалу від 13.04.2023, із зазначенням причини повернення: за закінченням терміну зберігання (довідка ф. 20 від 27.05.2023).
Відповідно до частин 2, 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, суд дійшов висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 вручена відповідачу 27.05.2023.
Станом на 19.06.2023 відповідачем вимог ухвали суду від 20.04.2023, зокрема, щодо подання відзиву на позов, не виконано.
З огляду на вищевикладене, оскільки Товариство з обмеженою відповід альністю "Е і М Красива земля" не скористалася наданими їй процесуальними правами, зокрема, відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд, на підставі частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
17.08.2021 між Товариством з обмеженою відповід альністю "Антонівський М'ясокомбінат" (позивач у справі, постачальник за договором) та Товариством з обмеженою відповід альністю "Е і М Красива земля" (відповідач у справі, покупець за договором) укладено договір поставки № 210817, відповідно до умов пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити у власність покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його вартість на умовах даного договору.
Моментом передачі права власності на товар є момент отримання товару покупцем та підписання уповноваженими представниками сторін накладних, що підтверджують передачу товару від постачальника до покупця (пункт 1.3 договору).
Згідно з пунктами 3.1 та 3.2 договору покупець оплачує постачальнику вартість кожної поставленої партії товару на протязі 5 банківських днів з дня його отримання. підтвердженням факту отримання товару є накладна, підписана та скріплена печатками сторін. Підставою для проведення оплати є накладна та/або рахунок.
Відповідно до пункту 4.3. договору при передачі товару постачальник зобов'язаний передати всю належним чином оформлену документацію на товар, а покупець зобов'язаний прийняти та підписати всі необхідні документи.
У відповідності до пункту 10.1 договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 31.12.2021, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2022, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладених між позивачем та відповідачем договорів, суд дійшов висновку, що дані правочини за своєю правовою природою є договорами купівлі-продажу.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
У відповідності до норм частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору поставки № 210817 від 17.08.2021 позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято передбачений договором товар на загальну суму 657 493 грн 37 коп., що підтверджується підписаними повноважними представниками сторін видатковими накладними № АМ-018467 від 21.06.2022 на суму 35 072 грн 00 грн., № АМ-018716 від 24.06.2022 на суму 28 807 грн 50 коп., № АМ-019124 від 29.06.2022 на суму 29 933 грн 75 коп., № АМ-019700 від 03.07.2022 на суму 32 688 грн 25 коп., № АМ-020126 від 07.07.2022 на суму 31 120 грн 12 коп., № АМ-020557 від 12.07.2022 на суму 33 524 грн 92 коп., № АМ-020930 від 15.07.2022 на суму 34 278 грн 42 коп., № АМ-021252 від 18.07.2022 на суму 34 168 грн 20 коп., № АМ-021743 від 22.07.2022 на суму 33 158 грн 18 коп., № АМ-022041 від 25.07.2022 на суму 32 817,50 грн., 32 817 грн 50 коп., № АМ-022424 від 28.07.2022 на суму 33 727 грн 32 коп., № АМ-022757 від 31.07.2022 на суму 34 669 грн 20 коп., № АМ-023101 від 03.08.2022 на суму 33 727 грн 32 коп., № АМ-023548 від 06.08.2022 на суму 34 577 грн 02 коп., № АМ-023762 від 09.08.2022 на суму 32 404 грн 68 коп., № АМ-024013 від 11.08.2022 на суму 29 793 грн 47 коп., № АМ-024372 від 14.08.2022 на суму 32 074 грн 02 коп., № АМ-024935 від 19.08.2022 на суму 33 066 грн 00 коп., № АМ-025248 від 22.08.2022 на суму 33 717 грн 30 коп., № АМ-025561 від 25.08. 2022 на суму 34 168 грн 20 коп., копії яких наявні в матеріалах справи.
Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору поставки № 210817 від 17.08.2021 та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 633 491 грн 46 коп., що також не було спростовано відповідачем.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару за договором поставки № 210817 від 17.08.2021 та факту наявності заборгованості у розмірі 633 491 грн 46 коп., вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповід альністю "Е і М Красива земля" (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 1-5, ідентифікаційний код 30403762) на користь Товариства з обмеженою відповід альністю "Антонівський м'ясокомбінат" (09138, Київська область, Білоцерківський район, село Мала Антонівка, вулиця Олексія Цмокна, будинок 1 Б, ідентифікаційний код 32638227) заборгованість в розмірі 633 491 (шістсот тридцять три тисяч чотириста дев'яносто одна) грн 46 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 9 502 (дев'ять тисяч п'ятсот дві) грн 37 коп.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя Н.Плотницька