ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.06.2023Справа № 910/465/23
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВЕНЕРГО-БОРГ"
до Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "ЖИТЛО-СЕРВІС"
про стягнення 2 584 649,25 грн
Суддя О.В. Гумега
секретар судового засідання
Ратківська А.Р.
Представники:
від позивача - Розпаченюк А.С.
від відповідача - Братищенко Ю.О.
Товариство з обмеженою відповідальністю "КИЇВЕНЕРГО-БОРГ" (далі - позивач, ТОВ "КИЇВЕНЕРГО-БОРГ") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "ЖИТЛО-СЕРВІС" (далі - відповідач, КП "ЖИТЛО-СЕРВІС") про стягнення заборгованості у розмірі 2 584 649,25 грн, з яких: 1 844 828,50 грн основного боргу, 222 617,78 грн 3% річних, 517 202,97 грн інфляційної складової боргу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є правонаступником прав АТ "К.Енерго" за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 521304 від 06.11.2017 внаслідок придбання майна банкрута на аукціоні за лотом № 71, відповідно заборгованість, яка виникла внаслідок неналежного виконанням відповідачем умов цього договору, має бути сплачена відповідачем на користь позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2023 позовну заяву ТОВ "КИЇВЕНЕРГО-БОРГ" залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.
18.01.2023 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
20.01.2023 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшов супровідний лист з доказами направлення заяви про усунення недоліків на адресу відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2023 прийнято позовну заяву ТОВ "КИЇВЕНЕРГО-БОРГ" до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/465/23, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 27.02.2023 о 10:00 год.
24.02.2023 через відділ діловодства суду (засобами електронного зв'язку) від представника КП "ЖИТЛО-СЕРВІС" надійшло клопотання про відкладення судового засідання.
У підготовче засідання, призначене на 27.02.2023, представники позивача та відповідача не з'явилися.
Суд долучив до матеріалів справи, подані учасниками справи через відділ діловодства суду заяви з процесуальних питань.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2023 відкладено підготовче засідання у справі на 20.03.2023 о 11:20 год.
02.03.2023 через відділ діловодства суду від представника КП "ЖИТЛО-СЕРВІС" надійшов відзив на позовну заяву.
13.03.2023 через відділ діловодства суду (засобами електронного зв'язку) від ТОВ "КИЇВЕНЕРГО-БОРГ" надійшло клопотання про продовження строку для подання відповіді на відзив по справі №910/465/23.
У підготовче засідання, призначене на 20.03.2023, з'явився представник позивача.
Представник відповідача у підготовче засідання, призначене на 20.03.2023, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце цього засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується матеріалами справи.
У підготовчому засіданні, призначеному на 20.03.2023, здійснювався розгляд клопотання ТОВ "КИЇВЕНЕРГО-БОРГ", поданого 13.03.2023 через відділ діловодства суду (засобами електронного зв'язку), про продовження строку для подання відповіді на відзив по справі №910/465/23.
Суд дійшов висновку про задоволення клопотання про продовження строку для подання відповіді на відзив у справі №910/465/23 до 03.04.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 продовжено строк підготовчого провадження за ініціативою суду на тридцять днів та відкладено підготовче засідання у справі на 24.04.2023 о 11:00 год.
31.03.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про зміну предмета позову.
14.04.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
19.04.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
У підготовче засідання, призначене на 24.04.2023, з'явився представник позивача.
Представник відповідача у підготовче засідання, призначене на 24.04.2023, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце цього засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується матеріалами справи.
Суд долучив до матеріалів справи, подані учасниками справи через відділ діловодства суду заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань.
У підготовчому засіданні 24.04.2023 суд розглянув та прийняв до розгляду заяву позивача про зміну предмета позову. Суд розглядає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 844 828,50 грн основного боргу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2023 повернуто позивачу з державного бюджету України 8 877,85 грн зайво сплаченого судового збору, сплаченого платіжною інструкцією № 242 від 05.01.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2023 відкладено підготовче засідання у справі на 22.05.2023 о 10:40 год.
25.04.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.
11.05.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі № 910/465/23.
У підготовче засідання, призначене на 22.05.2023, з'явився представник позивача.
Представник відповідача у підготовче засідання, призначене на 22.05.2023, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце цього засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується матеріалами справи.
Суд долучив до матеріалів справи, подані позивачем письмові пояснення по суті справи.
У підготовчому засіданні, призначеному на 22.05.2023, представник відповідача зазначив, що повідомив усі обставини справи, які йому відомі, та надав усі докази, на які він посилається у відзиві.
У підготовчому засіданні, призначеному на 22.05.2023 суд вчинив дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.06.2023 о 10:40 год.
29.05.2023 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 заяву представника відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено, постановлено проведення судових засідань у справі № 910/465/23 здійснювати за участі представника відповідача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням технічних засобів за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
У судове засідання, призначене на 12.06.2023, з'явилися представники позивача та відповідача.
У судовому засіданні 12.06.2023 здійснювався розгляд справи по суті.
Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
При розгляді справи по суті у судовому засіданні 12.06.2023 судом було заслухано вступне слово учасників справи.
Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення вимог позивача заперечував.
У судовому засіданні 12.06.2023 учасники справи з дозволу суду ставили запитання один одному.
У судовому засіданні 12.06.2023 судом здійснювалось з'ясування обставин справи та дослідження доказів, після чого суд перейшов до судових дебатів.
Представники позивача та відповідача судових дебатах виступили з промовою (заключним словом).
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 12.06.2023 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Заслухавши представників позивача та відповідача, з'ясувавши обставини справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши в судовому засіданні докази, якими сторони обґрунтовували відповідні обставини, суд
06.11.2017 року між Публічним акціонерним товариством "КИЇВЕНЕРГО" (далі - постачальник) (перейменоване з 01.01.2019 в АТ "КИЇВЕНЕРГО", з 09.08.2019 - в АТ "К.ЕНЕРГО") та Комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду "ЖИТЛО-СЕРВІС" (далі - споживач) був укладений Договір (тимчасовий) на постачання теплової енергії у гарячій воді № 521304 (далі - Договір або Договір № 521304 від 06.11.2017), відповідно до умов пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі (а.с. 27-34 т. 1).
Згідно з пп. 2.2.1 п. 2.2 Договору постачальник зобов'язався безперебійно постачати теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності із споживачем (Додатки 3, 4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в Додатку 1.
Відповідно до пп. 2.2.2 п. 2.2 Договору постачальник зобов'язався щомісячно оформляти для споживача: - величину фактично спожитої теплової енергії, визначену в Гігакалоріях (облікову картку) та її вартість за кожним особовим рахунком споживача за розрахунковий період (місяць); - рахунок-фактуру, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця з урахуванням кінцевого сальдо розрахунків на його початок; - акт звіряння розрахунків; - акт приймання-передавання товарної продукції.
Згідно з пп. 2.3.1 п. 2.3 Договору споживач зобов'язався дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у Додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у Додатку 2.
Згідно з п. 4.1 Договору, цей Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 15.06.2018.
У Додатку 2 до Договору ("Тарифи та порядок розрахунків"), який в силу п. 5.5 Договору є невід'ємною частиною Договору, сторони визначили порядок розрахунків за теплову енергію, зокрема узгодили такі умови:
- споживач щомісяця з 12 по 15 число отримує в ЦОК за адресою: просп. Голосіївський, 30Б, оформлену постачальником рахунок-фактуру на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця, акт приймання - передавання товарної продукції, облікову картку фактичного споживання за попередній період та акт звіряння, які оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання (пункт 9 Додатку 2 до Договору);
- споживач на розрахунковий рахунок постачальника, відкритий у філії - Головному управлінні по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк"(код банку 322669), щомісячно: - забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунком, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на поточний рахунок постачальника ….; - до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком за кожною тарифною групою окремо … (пункт 10 Додатку 2 до Договору).
25.08.2021 відбувся електронний аукціон з продажу майна банкрута - АТ "К.ЕНЕРГО" за лотом № 71, предметом якого було право вимоги на дебіторську заборгованість за спожиту теплову енергію та супутні послуги (послуги теплової енергії, послуги центрального опалення, послуги гарячої води, послуги надання конденсату, послуги надання хімічно очищеної води) на суму 241 900 394 грн, за результатами якого переможцем визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "СПОРТСЕРВІС-СТМ", що підтверджується Протоколом електронного аукціону № UA-PS-2021-08-10-000016-3 від 25.08.2021 (а.с. 24-25 т. 1).
Згідно з Актом про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021 (а.с. 9 т. 1), АТ "К.ЕНЕРГО" передано, а покупцем (Товариством з обмеженою відповідальністю "СПОРТСЕРВІС-СТМ") прийнято майно, що є предметом продажу на аукціоні № UA-PS-2021-08-10-000016-3 по лоту № 71, а саме: право вимоги на дебіторську заборгованість за спожиту теплову енергію та супутні послуги (послуги теплової енергії, послуги центрального опалення, послуги гарячої води, послуги надання конденсату, послуги надання хімічно очищеної води) на суму 241 900 394 грн, в тому числі заборгованість Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "ЖИТЛО-СЕРВІС" (відповідач) за Договором № 521304 від 06.11.2017 у розмірі 1 844 828,50 грн, що підтверджується Витягом з Додатку №1 до Акту про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021 (пункт 20) (а.с. 8 т. 1).
Товариство з обмеженою відповідальністю "СПОРТСЕРВІС-СТМ" змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "КИЇВЕНЕРГО-БОРГ" (позивач) на підставі протоколу № 1/2021 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОРТСЕРВІС-СТМ" від 14.09.2021 (а.с. 26 т. 1).
Позивач направив відповідачу Повідомлення про зміну кредитора від 09.11.2021, що підтверджується копією фіскального чеку від 10.11.2021 (а.с. 21-22 т. 1). Позивач повідомив відповідача, що ТОВ "КИЇВЕНЕРГО-БОРГ" (до перейменування - ТОВ "СПОРТСЕРВІС-СТМ") є правонаступником ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" (після перейменування - АТ "К.ЕНЕРГО") згідно з результатом торгів у процедурі банкрутства АТ "К.ЕНЕРГО" щодо заборгованості відповідача, зокрема за Договором № 521304 від 06.11.2017 у сумі 1 844 828,50 грн, позивач просив відповідача надалі сплачувати борг на банківський рахунок ТОВ "КИЇВЕНЕРГО-БОРГ".
У відповідь на повідомлення позивача, відповідач листом №110/306-1774 від 13.12.2021 повідомив позивача про необхідність надання доказів набуття прав вимоги (а.с. 19 т. 1).
Листом від 29.12.2021 позивач направив відповідачу документи, які підтверджують набуття права вимоги боргів відповідача перед ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" (копії протоколу електронних торгів № UA-PS-2021-08-10-000016-3, акту про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021, витяг з додатку до акту придбання майна аукціоні (а.с. 20 т. 1).
У подальшому позивач направив відповідачу Вимогу № 23-К від 12.08.2022 про сплату заборгованості за договорами на постачання теплової енергії у гарячій воді, до складу якої входить і заборгованість відповідача за Договором №521304 від 06.11.2017 (а.с. 16-17 т. 1).
Оскільки відповіді на зазначену вимогу відповідач не надав, спірну заборгованість не оплатив, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "ЖИТЛО-СЕРВІС" 1 844 828,50 грн основного боргу (з урахуванням заяви позивача про зміну предмета позову).
Позивач в обгрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач неналежним чином виконав зобов'язання по оплаті за Договором № 521304 від 06.11.2017, внаслідок чого за період з 01.11.2017 по 01.05.2018 виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.01.2023 становить 1 844 828,50 грн, що підтверджується доданою до позовної заяви Довідкою про стан розрахунків за спожиту від АТ "К.ЕНЕРГО" теплоенергію за Договором №521304 від 06.11.2017 (а.с. 18-19 т. 1), а також листом відповідача №11/905-766 від 08.05.2019 та Інформацією щодо заборгованості КП "ЖИТЛО-СЕРВІС" за послуги теплопостачання перед ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" станом на 10 травня 2019 року, яка є додатком до вказаного листа (а.с. 11-12 т. 1).
Відповідач проти позову заперечив з огляду на відсутність первинних документів бухгалтерського обліку, які б підтверджували факт надання послуг на суму боргу, при цьому зазначив, що на рахунку бухгалтерського обліку відповідача не обліковується кредиторська заборгованість перед АТ "К.ЕНЕРГО", що підтверджується бухгалтерською довідкою КП "ЖИТЛО-СЕРВІС" № 110/306-143 від 09.02.2023 (а.с. 80 т. 1). На думку відповідача, належним підтвердженням кількості та вартості поставленої теплової енергії за Договором і виникнення у відповідача обов'язку її оплати є документи, визначені у пп. 2.2.2 Договору, які в силу вимог ст. 517 ЦК України ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" зобов'язано було передати позивачу разом із передачею права вимоги на дебіторську заборгованість. Відповідач вважає, що довідка про стан розрахунків, складена позивачем та додана останнім до позовної заяви, не підтверджує факт поставки теплової енергії за Договором.
Позивач, заперечуючи доводи відповідача про відсутність первинних документів бухгалтерського обліку, визначених підпунктом 2.2.2 Договору, зазначив, що отримання первинних документів Договором покладено на відповідача, останній також був зобов'язаний повернути підписані ним документи. На підтвердження факту поставки товару за Договором та його споживання відповідачем позивач додатково долучив до матеріалів справи дублікати облікових карток (табуляграми) за період листопад 2017 - квітень 2018 (а.с. 122-127 т. 1).
На думку відповідача, додані позивачем дублікати облікових карток за листопад 2017 - квітень 2018 не можуть підтверджувати факт здійснення господарських операцій, оскільки вони складені через 5 років після їх здійснення неналежною особою (ТОВ "КИЇВЕНЕРГО-БОРГ", яка не було учасником господарської операції і не є новою стороною Договору (оскільки позивач крім права вимоги суми боргу за Договором жодних інших прав за Договором не набув, у зв'язку з чим не має повноважень на виготовлення дублікатів первинних документів для бухгалтерського обліку господарських операцій по Договору).
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Внаслідок укладення Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 521304 від 06.11.2017 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно з частинами 6, 7 статті 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як встановлено судом по матеріалам справи, 25.08.2021 згідно з протоколом електронного аукціону № UA-PS-2021-08-10-000016-3 Товариство з обмеженою відповідальністю "СПОРТСЕРВІС-СТМ", яке змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "КИЇВЕНЕРГО-БОРГ" (позивач), на аукціоні з придбання майна банкрута - АТ "К.ЕНЕРГО" за лотом № 71 придбало право вимоги на дебіторську заборгованість за спожиту теплову енергію та супутні послуги на суму 241 900 394,00 грн.
Згідно з Актом про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021 року АТ "К.ЕНЕРГО" передано, а покупцем прийнято майно, що є предметом продажу на аукціоні з придбання майна банкрута - АТ "К.ЕНЕРГО" за лотом № 71, а саме: право вимоги на дебіторську заборгованість за спожиту теплову енергію та супутні послуги на суму 241 900 394 грн, в тому числі заборгованість КП "ЖИТЛО-СЕРВІС" за Договором № 521304 від 06.11.2017 у розмірі 1 844 828,50 грн.
Відповідно до частини першої статті 510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За змістом ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов'язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання (аналогічний висновок міститься у п. 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 906/1174/18).
Враховуючи, що за результатами аукціону ТОВ "СПОРТСЕРВІС-СТМ", яке змінило найменування на ТОВ "КИЇВЕНЕРГО-БОРГ", набуло право вимоги на дебіторську заборгованість за спожиту теплову енергію та супутні послуги на суму 241 900 394,18 грн, в тому числі і на заборгованість КП "ЖИТЛО-СЕРВІС" за Договором № 521304 від 06.11.2017 у розмірі 1 844 828,50 грн, а отже права та обов'язки у спірних матеріальних правовідносинах перейшли від АТ "К.ЕНЕРГО" (колишня назва ПАТ "КИЇВЕНЕРГО") до його правонаступника - ТОВ "СПОРТСЕРВІС-СТМ" (змінило назву на ТОВ "КИЇВЕНЕРГО-БОРГ").
Результати аукціону № UA-PS-2021-08-10-000016-3 є чинними, докази протилежного в матеріалах справи відсутні, відтак суд доходить висновку, що позивач став новим кредитором за Договором № 521304 від 06.11.2017 та набув права вимоги до відповідача щодо погашення заборгованості за цим договором у розмірі 1 844 828,50 грн.
Відповідач заперечив проти позову з огляду на відсутність в матеріалах справи первинних документів на підтвердження існування заборгованості відповідача за Договором. З цього приводу судом встановлено наступне.
Згідно з пп. 2.2.2 п. 2.2 Договору постачальник зобов'язався щомісячно оформляти для споживача: - величину фактично спожитої теплової енергії, визначену в Гігакалоріях (облікову картку) та її вартість за кожним особовим рахунком споживача за розрахунковий період (місяць); - рахунок-фактуру, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця з урахуванням кінцевого сальдо розрахунків на його початок; - акт звіряння розрахунків; - акт приймання-передавання товарної продукції.
Водночас суд звертає увагу, що пунктом 9 Додатку № 2 до Договору № 521304 від 06.11.2017 передбачено, що споживач (відповідач) щомісяця з 12 по 15 число отримує в ЦОК за адресою: просп. Голосіївський, 30Б, оформлену постачальником рахунок-фактуру на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця, акт приймання - передавання товарної продукції, облікову картку фактичного споживання за попередній період та акт звіряння, які оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.
Таким чином, обов'язок з отримання рахунків - фактур, актів приймання - передавання товарної продукції, облікових карток фактичного споживання за попередній період та актів звіряння покладено саме на відповідача, який оформлює вказані документи і повертає один примірник постачальнику.
В матеріалах справи наявні надані позивачем наступні дублікати облікових карток (табуляграм) за період листопад 2017 - квітень 2018 (а.с. 122-127 т. 1)
- дублікат облікової картки за листопад 2017 року за Договором № 521304 на суму 195 915,24 грн з ПДВ;
- дублікат облікової картки за грудень 2017 року за Договором № 521304 на суму 300 449,52 грн з ПДВ;
- дублікат облікової картки за січень 2018 року за Договором № 521304 на суму 469 564,88 грн з ПДВ;
- дублікат облікової картки за лютий 2018 року за Договором № 521304 на суму 528 406,46 грн з ПДВ;
- дублікат облікової картки за березень 2018 року за Договором № 521304 на суму 515 722,40 грн з ПДВ;
- дублікат облікової картки за квітень 2018 року за Договором № 521304 на суму 115 987,66 грн з ПДВ.
Суд не приймає надані позивачем дублікати облікових карток, як належні докази, оскільки на відповідних облікових картках відсутній підпис та печатка енергопостачальної організації, проте вони завірені правонаступником за правом вимоги АТ "К.ЕНЕРГО" - ТОВ "КИЇВЕНЕРГО-БОРГ", а саме директором С.П.Костянчуком, у якого (ТОВ "КИЇВЕНЕРГО-БОРГ") на момент виставлення вказаних облікових карток не було жодних правовідносин з відповідачем - "ЖИТЛО-СЕРВІС".
Разом з цим, суд звертає увагу, що стверджуючи про відсутність в матеріалах справи первинних документів бухгалтерського обліку, які підтверджують факт реальної поставки теплової енергії за Договором, відповідач не надає суду жодних доказів того, що за період з 01.11.2017 по 01.05.2018 КП "ЖИТЛО-СЕРВІС" не отримував від ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" теплову енергію на межу балансової належності (Додатки 3, 4 до Договору), а відповідно не споживав теплову енергію у спірний період.
Матеріали справи не містять будь-яких заперечень відповідача щодо обсягів теплової енергії (визначених в Гігакалоріях), зазначених у наданих позивачем дублікатах облікових карток за спірний період.
Суд відхиляє як безпідставні та необгрунтовані заперечення відповідача в частині відсутності в бухгалтерському обліку КП "ЖИТЛО-СЕРВІС" станом на 01.01.2023 кредиторської заборгованості перед ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" та ТОВ "КИЇВЕНЕРГО-БОРГ", на підтвердження чого відповідачем надано суду бухгалтерську довідку №110/306-143 від 09.02.2023 за підписом головного бухгалтера О.Степаненко (а.с. 80 т. 1), оскільки факт відсутності заборгованості за поставлену теплову енергію підтверджуються іншими належними та допустимими доказами, зокрема, виписками по рахунку відповідача, платіжними дорученнями про сплату грошових коштів на корить постачальника, тощо.
Суд також звертає увагу, що бухгалтерська довідка КП "ЖИТЛО-СЕРВІС" № 110/306-143 від 09.02.2023 не містить зазначення підстав, у зв'язку з настанням яких кредиторська заборгованість перед ПАТ "КИЇВЕНЕРГО", яка була наявна в бухгалтерському обліку КП "ЖИТЛО-СЕРВІС" станом на 10.05.2019, була списана, не вказано також, коли відбулось її списання, докази такого списання, тощо. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не долучено до матеріалів справи належних та допустимих доказів списання спірної заборгованості з балансу КП "ЖИТЛО-СЕРВІС".
Водночас, згідно з наявною в матеріалах справи Інформацією щодо заборгованості КП "ЖИТЛО-СЕРВІС" за послуги з теплопостачання перед ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" станом на 10.05.2019, яка підписана посадовими особами КП "ЖИТЛО-СЕРВІС" (головним бухгалтером Оксаною Степаненко, бухгалтером Лілією Зінченко) та скріплена печаткою КП "ЖИТЛО-СЕРВІС", вбачається, що за Договором № 521304 від 06.11.2017 сума заборгованості складає 1 845 983,75 грн (а.с. 12 т. 1). Заперечення відповідача в частині того, що лист № 110/905-766 датований 08.05.2019, а заборгованість згідно наведеної Інформації визначена станом на 10.05.2019 суд оцінює критично, оскільки невідповідність вказаних дат жодним чином не спростовує факту наявності заборгованості відповідача за спірним Договором з урахуванням того, що вказані документи складені саме відповідачем (підписані його уповноваженими особами).
Суд також звертає увагу, що Довідка про стан розрахунків за спожиту від АТ "К.ЕНЕРГО" теплоенергію за Договором № 521304 від 06.11.2017 (а.с. 18-19 т. 1), долучена позивачем до позовної заяви, містить інформацію про здійснення відповідачем оплат у спірному періоді в рахунок часткового погашення заборгованості за поставлену теплову енергію за Договором, зокрема, у січні, лютому 2018 року з призначенням платежу: "Оплата за теплову енергію для потр. нас. зг. Договору № 521304 від 06.11.2017", що не спростовано відповідачем, а відтак додатково підтверджує факт реальності поставки теплової енергії у спірний період відповідачу.
За змістом частин 1, 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема змагальність сторін (пункт 4 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).
Відповідно до частин 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За змістом статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини 1, 3 статті 74 ГПК України).
Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 ГПК України).
В силу вимог статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
За правилами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За висновком Верховного Суду у постанові від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Враховуючи надані сторонами у даній справі докази та встановлені на їх підставі обставини у сукупності, суд дійшов висновку, що подані позивачем в обґрунтування заявлених ним позовних вимог докази є більш вірогідними ніж докази, подані відповідачем на їх спростування. Факт порушення відповідачем умов Договору № 521304 від 06.11.2017 за період листопад 2017 - квітень 2018 підтверджений матеріалами справи та відповідачем не спростований.
Таким чином, суд зазначає, що заборгованість КП "ЖИТЛО-СЕРВІС" перед ТОВ "КИЇВЕНЕРГО-БОРГ" за Договором № 521304 від 06.11.2017 становить 1 844 828,50 грн.
Матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних та вірогідних доказів у розумінні статей 76, 77, 78, 79 ГПК України на підтвердження сплати відповідачем грошових коштів ТОВ "КИЇВЕНЕРГО-БОРГ" в рахунок погашення заборгованості за Договором № 521304 від 06.11.2017 становить 1 844 828,50 грн.
Враховуючи вищевикладене, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "КИЇВЕНЕРГО-БОРГ" про стягнення з КП "ЖИТЛО-СЕРВІС" 1 844 828,50 грн основного боргу.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Позивачем у позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, який складається з суми судового збору в розмірі 31 015,79 грн та суми витрат на послуги адвоката (правнича допомога) у розмірі 50 000,00 грн. Позивач зазначив, що судовий збір за подання позовної заяви сплачено ним з урахуванням ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", оскільки позовна заява була подана до суду в електронній формі з використанням системи "Електронний суд". Позивач у позовній заяві послався на приписи ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Відповідач до відзиву на позовну заяву долучив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, відповідно до якого загальна сума витрат на професійну правничу допомогу складає 12 400,00 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом враховано, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2023 повернуто позивачу з державного бюджету України 8 877,85 грн зайво сплаченого судового збору.
Враховуючи приписи ст. 129 ГПК України, судовий збір в сумі 22 137,94 грн, сплачений позивачем за позовні вимоги в частині основного боргу, покладається на відповідача.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Матеріали справи станом на час розгляду справи по суті не містять доказів, що підтверджують розмір понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 191, 236-241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "ЖИТЛО-СЕРВІС" (Україна, 02081, місто Київ, ВУЛИЦЯ ДНІПРОВСЬКА НАБЕРЕЖНА, будинок 25-Б, ідентифікаційний код 31025659) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВЕНЕРГО-БОРГ" (Україна, 01011, місто Київ, ВУЛИЦЯ РИБАЛЬСЬКА, будинок 13; ідентифікаційний код 32826328) 1 844 828,50 грн (один мільйон вісімсот сорок чотири тисячі вісімсот двадцять вісім тисяч гривень 50 коп.) основного боргу, 22 137,94 грн (двадцять дві тисячі сто тридцять сім гривень 94 коп.) судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України
Повне рішення складено 16.06.2023.
Суддя Оксана ГУМЕГА