вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"14" червня 2023 р. Справа№ 910/15255/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Шапрана В.В.
Буравльова С.І.
за участю секретаря судового засідання: Прокопенко О.В.
учасники справи:
від позивача: Медяний О.Ю.
від відповідача: Оніщук В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз"
на рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 (повне рішення складене 13.04.2023)
у справі №910/15255/21 (суддя Босий В.П.)
за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз"
до Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
про визнання недійсним одностороннього правочину
АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" звернувся в Господарський суд міста Києва з позовом до АТ "Укртрансгаз" про визнання недійсним одностороннього правочину.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.01.2022, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2022, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Верховного Суду від 01.11.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2022 скасовано, справу №910/15255/21 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 у справі №910/15255/21 у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" відмовлено повністю.
Рішення мотивоване тим, що оскільки позивач у установленому законом порядку не спростував належними і допустимими доказами того, що сума заборгованості за Договором по акту від 31.07.2019 № 07-2019-1512000733 на дату вчинення одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог була іншою, ніж та, яка зазначена у заяві від 17.08.2021, не надав доказів часткового чи повного погашення цієї заборгованості, обставин відсутності зобов'язання з оплати цієї суми, місцевий суд дійшов висновку про її безспірність.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" подало апеляційну скаргу, у якій просило поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду у справі №910/15255/21; постановити у справі №910/15255/21 ухвалу про участь представника Ат "Дніпрогаз" у судовому засіданні, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу EASYCON (https://vkz.court.gov.ua); скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 у справі №910/15255/21 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги АТ "Дніпрогаз" в повному обсязі; судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на відповідача.
Апеляційна скарга обґрунтована зокрема наступним. На думку апелянта місцевим господарським судом необґрунтовано було відмовлено у задоволенні позовних вимог, оскільки вчинений відповідачем односторонній правочин про зарахування зустрічних позовних вимог не відповідає вимогам, які ставляться до таких правочинів, визначених у ст. 601-602 Цивільного кодексу України, зокрема в частині безспірності та неможливості зарахування зустрічних вимог за актом від 31.07.2019 №07-2019-1512000733 за наслідком спливу спеціального шестимісячного строку позовної давності відповідно до ч. 5 ст. 315 Господарського кодексу України, у зв'язку з чим просить суд визнати вказаний правочин недійсним.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просив суд рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з огляду на її необґрунтованість.
Ухвалою Північного апеляційного господарського від 17.05.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №910/15255/21 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2023, розгляд справи призначено на 14.06.2023.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом установлено, що 17.12.2015 між Публічним акціонерним товариством "Дніпрогаз", в подальшому перейменоване в АТ "ОГС "Дніпрогаз", (замовник) та Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз", в подальшому перейменоване в АТ "Укртрансгаз" (оператор) укладено договір транспортування природного газу №1512000733, що відповідає умовам Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2493, відповідно до умов якого оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг.
В силу п. 2.2 Договору послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором.
У пункті 2.3 Договору визначені послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором, а саме:
- послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності);
- послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування);
- послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування).
Згідно з пунктом 2.5 Договору приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу.
За змістом пункту 2.6 Договору замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі.
Відповідно до пункту 4.1 Договору замовник, зокрема, зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; дотримуватися обмежень, встановлених цим договором та кодексом; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому договорі; здійснити додаткову оплату позивачу у разі перевищення потужності, в порядку, визначеному кодексом та цим договором.
У пункті 5.2 Договору визначено, що якість газу має відповідати вимогам щодо норм якості газу, фізико-хімічних показників та інших характеристик (далі - ФХП), визначених у кодексі та нормативно-правових актів і відповідних стандартах, на які кодекс містить посилання.
Пунктом 5.3 Договору передбачено, що за порушення вимог щодо якості газу, який подається в газотранспортну систему оператора або передається з неї оператором, стягується додаткова плата, визначена умовами цього договору.
Згідно з пунктом 9.1 Договору у разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та не врегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу в строк до 20-го числа місяця, наступного за газовим місяцем, замовник зобов'язаний сплатити оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до Кодексу.
Пунктом 10.1 Договору установлено, що сторона, яка порушила вимоги щодо параметрів якості природного газу, який передається/відбирається до/з газотранспортної системи, визначені Кодексом, зобов'язана сплатити на користь іншої сторони додаткову плату за недотримання параметрів якості природного газу. Відповідальною стороною за якість газу у точках виходу є Оператор перед замовником, який є оператором газорозподільної системи або прямим споживачем.
Відповідно до пункту 10.7 Договору сторона, яка допустила порушення щодо якості газу, зобов'язана сплатити додаткову плату у строк до 15 числа місяця, наступного за газовим місяцем, на підставі рахунка-фактури, який надсилається на електронну адресу іншою стороною до 12 числа місяця, наступного за газовим місяцем.
За умовами пункту 11.4 Договору послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого замовником відповідно до кодексу та розділу ІХ цього договору.
Пунктом 11.5 Договору сторони передбачили, що оператор і замовник зобов'язуються здійснювати звірку розрахунків щокварталу до двадцять п'ятого числа місяця, наступного за кварталом. Звірка розрахунків оформлюється сторонами актом звірки.
Як убачається з матеріалів справи, за передачу АТ "Укртрансгаз" в грудні 2018 - листопаді 2019 року природного газу у газорозподільну мережу АТ "ОГС "Дніпрогаз" неналежної якості, останній виставив відповідачу рахунки (акти) на оплату додаткової плати за недотримання параметрів якості природного газу №12-1/18, 12-2/18, 1-1/19, 3-1/19, 4-1/19, 5-1/19, 06-1/19, 06-2/19, 07-1/19, 07-2/19, 08-1/19, 09-1/19, 09-2/19,10-1/19, 10-2/19, 11-1/19, 11-2/19 по Договору.
Згідно з актом врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць липень 2019 року від 31.07.2019 №07-2019-1512000733 за щодобовий небаланс позивача відповідачем нараховано до сплати позивачу 7 535 645,01 грн.
26.08.2021 на адресу АТ "ОГС "Дніпрогаз" надійшла заява АТ "Укртрансгаз" про зарахування зустрічних однорідних вимог №1001ВИХ-21-6173 від 17.08.2021, відповідно до якої АТ "Укртрансгаз" вчинив односторонній правочин із зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме заявив про припинення зобов'язання АТ "Укртрансгаз" перед АТ "ОГС "Дніпрогаз" в сумі 267 289,77 грн, що виникло на підставі Договору та рахунків № 12-1/18, 12-2/18, 1-1/19, 3-1/19, 4-1/19, 5-1/19, 06-1/19, 06-2/19, 07-1/19, 07-2/19, 8-1/19, 09-1/19, 09-2/19, 10-1/19, 10-2/19, 11-1/19, 11-2/19 шляхом часткового зарахування зустрічних зобов'язань АТ "ОГС "Дніпрогаз" перед АТ "Укртрансгаз" в частині суми основної заборгованості за договором та актом врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць липень 2019 року від 31.07.2019 № 07-2019-1512000733 на загальну суму 7 535 645,01 грн
Апелянт стверджує, що вказаний односторонній правочин підлягає визнанню недійсним у зв'язку із тим, що він не відповідає вимогам, які ставляться до таких правочинів, визначених у статті 601 Цивільного кодексу України (безспірність з огляду на наявність спору у господарській справі №910/33/21, суперечливої поведінки відповідача, наявність боргу за актами в більшій сумі, ніж та, яка заявлена в оспорюваному правочині), існування прямої заборони щодо зарахування зустрічних вимог відповідно до статті 602 Цивільного кодексу України - сплив строку позовної давності в частині грошових зобов'язань по акту № 07-2019-1512000733 від 31.07.2019 в сумі 7 535 645,01 грн, які позивач також не визнає, стверджуючи про відсутність договірних зобов'язань з їх оплати.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про безпідставність заявлених позовних вимог. При цьому судому береться до уваги наступне.
Згідно з пунктом 17.1 укладеного між сторонами договору, даний договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
З 01.03.2019 за постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27.12.2017 № 1437 "Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП щодо впровадження добового балансування на ринку природного газу та процедури розробки, подання і затвердження Плану розвитку газотранспортної системи на наступні 10 років" відбулося запровадження добового балансування на ринку природного газу України. Перехід на добове балансування передбачає, що взаємодія між оператором газотранспортної системи, постачальниками, операторами газорозподільних систем і споживачами здійснюється виключно через інформаційну платформу оператора ГТС.
Кодекс ГТС (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) є регламентом функціонування ГТС України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування ГТС України. Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб'єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності.
Пункт 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС визначає договір транспортування як договір, укладений між оператором ГТС та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор ГТС надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування) на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору ГТС вартість отриманих послуг (послуги).
Укладений між сторонами Договір містить розділ VII "Тарифи", який передбачає, що вартість послуг розраховується: розподіл потужності - за тарифами, встановленими Регулятором; транспортування - за тарифами, які встановлюються Регулятором; балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, установленого Кодексом ГТС.
Розділ ІХ укладеного сторонами Договору містить умови, які визначають місячний негативний небаланс замовника.
Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС оператор ГТС визначає місячний небаланс для кожного місяця як різницю між обсягом природного газу, який замовник послуг транспортування передав у точках входу і отримав з ГТС у точках виходу за цей газовий місяць.
Місячний небаланс розраховується оператором ГТС до 10-го числа наступного місяця на підставі фактичних даних, одержаних у процесі алокації, яку здійснює оператор ГТС (пункт 2 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС).
Згідно з пунктом 2 розділу XIII Кодексу ГТС замовники послуг транспортування зобов'язані своєчасно врегульовувати свої небаланси.
У главі 3 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено порядок урегулювання замовником небалансів. Так, у разі негативного значення небалансу замовник послуг транспортування до 12-го числа наступного місяця: здійснює купівлю природного газу в інших замовників послуг транспортування; здійснює відбір природного газу шляхом подання оператору газосховища балансуючої номінації для врегулювання остатнього небалансу за цей газовий місяць (пункт 4 зазначеної норми).
Відповідно до підпункту 2 пункту 7 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС негативний місячний небаланс, який виник у замовника послуг транспортування та не був врегульований у строк до 12-го числа наступного місяця, врегульовується оператором ГТС за рахунок надання природного газу замовнику послуг транспортування в рамках послуги балансування для покриття ним неврегульованого обсягу природного газу.
Підставою для проведення розрахунку послуг балансування є односторонній акт про надання послуг балансування обсягів природного газу, оформлений оператором ГТС відповідно до умов договору транспортування природного газу. Оператор ГТС до 14-го числа місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування односторонній акт про надання послуг балансування на обсяги природного газу, місячного небалансу замовника послуг транспортування, що був не врегульований ним відповідно до пунктів 3- 5 глави 3 цього розділу, рахунок на оплату, звіт по точках входу/виходу замовника послуг транспортування (що має містити деталізацію по споживачах замовника послуг транспортування на точках виходу). Замовник послуг транспортування повинен здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів з дня отримання ним зазначених документів (пункти 3 і 4 глави 4 розділу XIV Кодексу ГТС).
Отже, за законом та договором достатньою підставою для оплати послуг балансування є існування місячного негативного небалансу, який доводиться алокаціями (звітами), складеними оператором ГТС, на підставі інформації, наданої самим замовником. При цьому зазначена інформація є нерозривно пов'язаною із звітністю сторін щодо надання послуг з транспортування газу безпосередньо.
Кодекс ГТС у розділі ХІІ детально регламентує здійснення алокації (на яких даних ґрунтується, порядок здійснення тощо). Так, у межах процедури алокації передбачено, що підписані щомісячні акти приймання-передачі газу відповідно до положень пункту 2 глави 7 розділу III цього Кодексу, що містять інформацію про щомісячні обсяги природного газу, визначені комерційними вузлами обліку у фізичних точках входу/виходу, поданого до ГТС, є основою для формування інформації, що передається оператору ГТС для здійснення ним алокації (пункт 5 глави 1 розділу ХІІ Кодексу ГТС).
Оплата послуг балансування має бути здійснена замовником у разі надсилання оператором ГТС такому замовнику рахунку на оплату, звіту по точках входу/виходу замовника послуг транспортування (пункти 3 і 4 глави 4 розділу XIV Кодексу ГТС), відсутності доказів самостійного врегулювання небалансу.
Пунктом 19 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС визначено, що у випадку якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор газотранспортної системи до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє замовника послуг транспортування природного газу про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок замовника послуг транспортування природного газу у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Отже, строк оплати за добові небаланси є таким, що настав.
Щодо тверджень позивача про наявність розбіжностей в сумі заборгованості відповідача за Договором та, відповідно, наявності спору в цьому питанні суд відзначає наступне.
Зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин є волевиявленням суб'єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку покликаний оптимізувати діяльність двох взаємозобов'язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, які складають предмети взаємних зобов'язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов'язані з виконанням.
Отже, зобов'язання з оплати заборгованості за договором транспортування природного газу може бути припинено шляхом зарахування зустрічних заборгованості за наявності умов, установлених статтею 601 ЦК України, та за відсутності обставин, передбачених статтею 602 ЦК України, за яких зарахування зустрічних вимог не допускається.
Визначена відповідачем у заяві зарахування зустрічних однорідних вимог від 17.08.2021 №1001ВИХ-21-6173 заборгованість у сумі 267 289,77 грн, що виникла на підставі рахунків №12-1/18, №12-2/18, №1-1/19, №3-1/19, №4-1/19, №5-1/19, №06-1/19, №06-2/19, №07-1/19, №07-2/19, №8-1/19, №09-1/19, №09-2/19, №10-1/19, №10-2/19, №11-1/19, №11-2/19 (грудень 2018-листопад 2019) підтверджується примірниками указаних рахунків, оформлених в односторонньому порядку самим позивачем відповідно до умов п. 5.3, 10.6 Договору транспортування природного газу №1512000733 від 17.12.2015.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.05.2021 у справі №910/33/21 за позовом АТ "ОГС "Дніпрогаз" до АТ "Укртрансгаз" про стягнення 2 829 999,29 грн додаткової плати за недотримання параметрів природного газу по договору № 1512000733 від 17.12.2015 за грудень 2017, січень-грудень 2018, січень 2019, березень-грудень 2019, 3%річних, інфляційні втрати, позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Указане рішення залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2021 та постановою Верховного Суду від 08.02.2022.
Саме в межах даної справи розглядалися докази та надавалась оцінка існуванню у відповідача заборгованості за Договором, яка була врахована останнім під час вчинення оскаржуваного у даній справі правочину.
Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Христов проти України", no. 24465/04, від 19.02.2009, "Пономарьов проти України", no. 3236/03, від 03.04.2008).
Даний принцип тісно пов'язаний з приписами ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої установлено ці обставини, якщо інше не установлено законом.
Преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність установлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.
Отже, в будь-якому випадку зарахування суми у розмірі 267 289,77 грн ураховує суму заборгованості відповідача, підтверджену рішенням суду у справі №910/33/21.
Однак, умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не установлено законом або договором.
За дотримання умов, передбачених статтею 601 Цивільного кодексу України, та відсутності заборон, передбачених статтею 602 Цивільного кодексу України, незгода однієї сторони із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, проведеним за заявою іншої сторони зобов'язання, не є достатньою підставою для визнання одностороннього правочину із зарахування недійсним.
Заява сторони щодо спірності вимог, які були погашені (припинені) зарахуванням, або щодо незгоди з проведеним зарахуванням з інших підстав, має бути аргументована, підтверджена доказами і перевіряється судом, який вирішує спір про визнання недійсним одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог.
Наявність на момент зарахування іншого спору (спорів) в суді за позовом кредитора до боржника про стягнення суми заборгованості за зобов'язанням не спростовує висновок про безспірність заборгованості цього боржника.
Наявність заперечень однієї сторони щодо зарахування не є перешкодою для зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони, відмова цієї сторони від прийняття заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог і проведення такого зарахування не має юридичного значення (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 910/11116/19).
В даному випадку позивачем не доведено підстав неможливості зарахування відповідачем додаткової плати за недотримання параметрів газу у розмірі 267 289,77 грн, що виникла на підставі рахунків № 12-1/18, №12-2/18, №1-1/19, №3-1/19, №4-1/19, №5-1/19, №06-1/19, №06-2/19, №07-1/19, №07-2/19, №8-1/19, №09-1/19, №09-2/19, №10-1/19, №10-2/19, №11-1/19, №11-2/19 (грудень 2018-листопад 2019) зустрічними вимогами за заявою від 17.08.2021, порушення при цьому положень статей 601, 602 Цивільного кодексу України.
Твердження апелянта про наявність заборгованості у розмірі додаткової плати за недотримання параметрів у більшому розмірі за спірний період, ніж 267 289,77 грн, не нівелює права відповідача, як боржника щодо вказаного зобов'язання, на зарахування саме цієї суми, не спростовує обставини, установлені у справі Господарського суду міста Києва №910/33/21.
В свою чергу заборгованість позивача перед відповідачем у розмірі 7 535 645,01 грн підтверджується актом врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць липень 2019 року від 31.07.2019 № 07-2019-1512000733, і строк виконання такого зобов'язання станом на момент вчинення оспорюваного правочину настав.
Крім того, за умовами п. 11.4 Договору установлено, що послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого замовником відповідно до Кодексу та розділу ІХ цього договору.
Відповідно до п. 9.5 Договору визначено, що розбіжності щодо вартості послуг балансування підлягають урегулюванню відповідно до умов договору або в суді. До прийняття рішення суду вартості послуг балансування, яку замовник зобов'язаний сплатити у строк, визначений у п. 9.4 договору, визначається за даними оператора.
Доказів врегулювання розбіжностей щодо вартості послуг балансування у відповідності до п. 9.5 Договору по акту від 31.07.2019 сторонами суду не надано.
Апелянт не надав суду належних та допустимих доказів того, що сума заборгованості за Договором по акту від 31.07.2019 № 07-2019-1512000733 на дату вчинення одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог була іншою, ніж та, яка зазначена у заяві від 17.08.2021, не надав доказів часткового чи повного погашення цієї заборгованості, обставин відсутності зобов'язання з оплати цієї суми.
Отже, відповідач, за наявності у нього та позивача по справі зустрічних однорідних вимог строк виконання яких настав, вправі заявити про зарахування таких вимог.
Колегія суддів відзначає, що обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз".
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник - АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз", У розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва 20.03.2023 у справі №910/15255/21, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Ураховуючи наведене, рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 у справі №910/15255/21 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.
Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 у справі №910/15255/21 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 у справі №910/15255/21 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз".
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 19.06.2023.
Головуючий суддя В.В. Андрієнко
Судді В.В. Шапран
С.І. Буравльов