вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"13" червня 2023 р. Справа№ 910/261/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сотнікова С.В.
суддів: Остапенка О.М.
Пантелієнка В.О.
за участю секретаря судового засідання Макухи А.О.,
представника позивача адвоката Гуйди Д.М.,
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Писаренка Андрія Миколайовича
на рішення Господарського суду міста Києва
від 27.03.2023 (повний текст складено 27.03.2023, суддя Котков О.В.)
та додаткове рішення Господарського суду міста Києва
від 04.04.2023 (повний текст складено 04.04.2023, суддя Котков О.В.)
у справі №910/261/23
за позовом Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав"
до фізичної особи-підприємця Писаренка Андрія Миколайовича,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:
1. Приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами",
2. Приватна організація "Українська ліга авторських і суміжних прав"
про стягнення грошових коштів,
Короткий зміст і підстави позовних вимог.
Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" (далі - Спілка, позивач) звернулося з позовом до фізичної особи-підприємця Писаренка Андрія Миколайовича (далі - Підприємець, відповідач) про стягнення 15300 грн заборгованості за договором про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах №КБР- 42/05/21-Н від 20.05.2021.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Підприємець припинив сплачувати роялті за використання об'єктів авторського та суміжних прав згідно з умовами договору, у зв'язку з чим у нього утворився борг за перший рік дії договору (з грудня 2021 по травень 2022 року) в сумі 9000 грн та другий рік дії договору (з травня 2022 року по квітень 2023 року) в сумі 30600 грн. За умовами договору на користь Спілки належить 50% роялті, що підлягає сплаті Підприємцем за використання об'єктів суміжних прав, що станом на дату звернення із позовом становить 15300 грн.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.03.2023 у справі №910/261/23 позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача грошові кошти: основного боргу - 15300 грн та судовий збір - 2481 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване доведеністю позовних вимог в сумі 15300 грн за спірний період та не спростовані відповідачем шляхом подання доказів сплати грошових коштів у вказаному розмірі.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 04.04.2023 у справі №910/261/23 задоволено заяву б/н від 30.03.2023 року "Про стягнення витрат на професійну правничу допомогу" Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" та стягнуто з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн, в іншій частині заяви відмовлено.
Суд першої інстанції при ухваленні додаткового рішення виходив з доведеності розміру витрат на правничу допомогу в сумі 10000 грн, втім визнав їх необґрунтованими та не пропорційними відносно предмета спору (з урахуванням ціни позову та дійшов висновку про необхідність покладення судових витрат на правничу допомогу на відповідача в сумі 5000 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2023 та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі. Скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2023 та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі. Стягнути з позивача на користь відповідача витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3721,50 грн.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не з'ясував обставини, що мають значення для справи, а саме не врахував зобов'язання щодо акредитації організації колективного управління, проігнорував основний принцип сплати винагороди за використання об'єктів авторських і суміжних прав, не врахував початок війни та бойових дій та території міста Києва та області, а також обставини фактичного припинення здійснення відповідачем підприємницької діяльності у закладі громадського харчування. Одночасно, суд першої інстанції проігнорував факт ознайомлення з матеріалами справи представником відповідача лише 24.03.2023, оскільки не перебував на території міста Києва, позовну заяву не отримував. В умовах воєнного стану та території країни відповідач був позбавлений можливості подати відзив в передбаченому процесуальним законом порядку, а відтак позбавлений права на об'єктивний розгляд справи судом.
Заперечуючи законність додаткового рішення, відповідач зазначає, що заявлені вимоги щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованими, недоведеними та неспівмірними зі складністю справи, оскільки позивач не надав доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, а заявлена на відшкодування сума є явно завищеною.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Підприємця на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2023 у справі №910/261/23; розгляд справи призначено на 13.06.2023.
29.05.2023 від Спілки надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Позиції інших учасників справи.
Спілка у відзиві просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2023 без змін, прийняти заяву відповідача про те, що докази витрат на правову допомогу будуть надані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, витрати на професійну правничу допомогу покласти на відповідача.
На переконання Спілки, помилковими є доводи відповідача про відсутність у неї відповідної акредитації, оскільки її не було виключено з Реєстру організацій колективного управління. Закінчення акредитації позивача не припиняє його права по договору отримувати від відповідача платежі, оскільки такий договір не був розірваний чи визнаний недійсним, а відтак обов'язковий до виконання його сторонами.
Також, Спілка заперечує доводи Підприємця щодо припинення використання об'єктів авторського та суміжних прав у зв'язку з введенням воєнного стану, оскільки борг виник до 24.02.2022, а відповідач не звертався після цієї дати про припинення використання музики. Також, позивач вважає недоведеними обставини припинення здійснення підприємницької діяльності лише з посиланням на припинення суборендних правовідносин, зазначаючи про фіктивність доказів, оскільки належних доказів про припинення ведення діяльності в закладі пабу або як суб'єкта господарювання Підприємцем не надано.
Явка представників сторін.
В судовому засіданні 13.06.2023 представник позивача просив залишити апеляційну скаргу без задоволення.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Дослідивши доводи і заперечення, які наведені в апеляційній скарзі та у відзиві, заслухавши думку представника Спілки, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає часткову задоволенню з наступних підстав.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
20.05.2021 між Підприємцем (користувач), Спілкою (Суміжна ОКУ), Приватною організацією "Організація колективного управління авторських та суміжних прав" (Авторська ОКУ) та Приватною організацією "Українська ліга авторських та суміжних прав" (Організація) було укладено договір про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах №КБР-42/05/21-Н (надалі - Договір).
Пунктом 1.1 Договору узгоджено, що користувач доручає організації укласти від його імені та за його рахунок договори, за якими користувач отримає одночасно як дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об'єктів авторського права (творів), так і дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об'єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань).
Договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав укладається строком на 1 рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою є ліцензійним договором (п. 3.1 Договору).
Договір про надання дозволу на використання авторського права та виплату винагороди за використання об'єктів авторського права укладається строком на 1 рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою є ліцензійним договором (п. 3.2 Договору).
За умовами п. 3.3 Договору за договорами, зазначеними в п. 3.1 та 3.2, користувач здійснює оплату за 1 рік шляхом виплат в розстрочку, а саме здійснює оплату щомісячними платежами. При цьому, користувачем здійснюється оплата єдиним платежем як за авторські, так і за суміжні права (єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права) в розмірі, що зазначений в додатку №3 до цього договору (з урахуванням інших положень договору) на рахунок Організації (Приватної організації "Українська ліга авторських та суміжних прав").
Відповідно до п. 3.5 Договору механізм розстрочки, передбачений цим договором, діє наступним чином. Користувач активує механізм розстрочки шляхом здійснення першого єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права (роялті) в повному обсязі не пізніше 15 днів з дати підписання цього договору. Режим розстрочки за загальним правилом діє без обмеження строку. В той же час, якщо користувач не сплачував єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права два календарних місяці поспіль, то механізм розстрочки припиняє дію достроково і розпочинають діяти умови повної оплати за весь строк дії ліцензійних договорів (умови повної оплати означають: оплату за весь строк у вигляді повної передоплати, причому її строк здійснення вважається таким, що настав; і це правило стосується кожного із дозволів: як стосовно авторських прав, так і стосовно суміжних прав). Підставою для оплати в цьому випадку є сам цей договір із додатками до нього.
Згідно з п. 3.6 Договору отриманий організацією від користувача єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права перераховуються організацією на рахунок Суміжної ОКУ та на рахунок Авторської ОКУ. Пропорції щодо перерахування на Суміжну ОКУ та на Авторську ОКУ дотримуються організацією завжди в рівних частках (50% на 50%). Тобто 50% від зазначеного платежу користувача має отримати Суміжна ОКУ, а інші 50% Авторську ОКУ.
Як Додаток №1 до Договору між користувачем і Суміжною ОКУ був укладений Договір про надання дозволу на використання об'єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав від 20.05.2021.
У Додатку №3 до Договору сторонами погоджений перелік закладів, в яких користувач здійснює використання об'єктів суміжних прав та об'єктів авторського права (Паб "Andrew's Irish Pub", м. Київ, вул. Костянтинівська, 22/17), а також розмір єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права, який з 01.06.2021 до 31.08.2021 становить 1000,00 грн, а з 01.09.2021 - 1800,00 грн.
Як зазначає Спілка у позові Підприємець з грудня 2021 року припинив сплачувати роялті за використання об'єктів авторського та суміжних прав згідно з умовами договору, у зв'язку з чим у нього утворився борг за перший рік дії договору (з грудня 2021 по квітень 2022 року) в сумі 9000 грн та другий рік дії договору (з травня 2022 року по квітень 2023 року) в сумі 30600 грн.
Додатково, апеляційний суд встановив, що відповідно до п. 5.1 Договору у разі виникнення заборгованості користувача за цим договором (основним договором із додатками до нього) позов (позови) на стягнення такої заборгованості може бути поданий окремо авторською організацію до користувача щодо наявної у користувача окремої заборгованості перед авторською організацією, окремо суміжною організацією до користувача щодо наявної у користувача окремої заборгованості перед суміжною організацією, а також у разі досягнення домовленості між авторською організацією та суміжною організацією ними може бути поданий спільний позов про стягнення заборгованості з користувача.
За умовами п. 5.2 Договору, в разі втрати Суміжною організацією статусу акредитованої організації колективного управління правовідносини між Суміжною організацією та іншими сторонами договору можуть бути призупинені (або розірвані) в односторонньому порядку за рішенням ПО УЛАСП. При цьому суми винагороди (роялті), які на такий час знаходяться в ПО УЛАСП мають бути притримані і перераховані вже новій акредитованій організації в такій сфері.
Спілка є акредитованою організацією колективного управління, у сфері розширеного колективного управління "право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою" (наказ Мінекономрозвитку від 29.05.2019 № 912); строк акредитації - 3 роки, з 29.05.2019; дата включення до реєстру - 06.02.2019.
Зазначені обставини щодо акредитації Спілки визнаються колегією суддів загальновідомими, а відтак не потребують додаткового доказування відповідно до ч. 3 ст. 75 ГПК України, зокрема, зі сторони відповідача, який послався на такі обставин при зверненні із апеляційною скаргою.
Крім того, колегія зазначає, що 17.02.2023 Підприємець отримав ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.01.2023 про відкриття провадження у даній справі, 24.02.2023 представник Підприємця звернувся до суду першої інстанції із клопотанням про ознайомлення із матеріалами справи, яке було мотивоване тим, що копію позовної заяви відповідач не отримував. 24.03.2023 представник Підприємця ознайомився із матеріалами справи та 30.03.2023 надіслав до суду відзив на позовну заяву.
Колегія суддів вважає прийнятними доводи, що викладені в апеляційній скарзі щодо неврахування судом першої інстанції наведених вище обставин, що призвели до подання відзиву із пропуском встановленого судом строку та надходження його до суду після ухвалення оскарженого рішення суду першої інстанції по суті спору без урахування поданих відповідачем заперечень та доказів. Відтак, колегія суддів приймає від відповідача додаткові докази, що були подані разом з апеляційною скаргою, враховуючи подання Спілкою заперечень щодо таких доказів у відзиві на апеляційну скаргу.
Так, у апеляційній скарзі відповідач зазначає, що припинив використання об'єктів інтелектуальної власності із введенням в країні воєнного стану, що підтверджується наказом Підприємця № 2 від 24.02.2022 про зупинення роботи закладу громадського харчування Паб "Andrew's Irish Pub", який знаходиться у місті Києві, вул. Костянтинівська, 22/17. З 28.06.2022 Підприємець не здійснює підприємницьку діяльність у закладі громадського харчування, припинивши суборенду приміщення згідно з умовами додаткової угоди до договору № 7 суборенди нежилого приміщення про розірвання від 28.06.2022 та повернув об'єкт суборенди за актом приймання-передачі приміщення від 28.06.2022.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є ліцензійним договором.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1109 Цивільного кодексу України, за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.
У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.
Згідно з вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За визначенням статі 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналіз укладеного між сторонами ліцензійного договору та додатків до нього дає підстави для висновку, що відповідач як користувач не має права в односторонньому порядку відмовитись від виконання взятого на себе зобов'язання з виплати винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського та суміжних прав, а відтак користувач має виконати таке зобов'язання у спосіб та строки, узгоджені у відповідному договорі.
Предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості в сумі 15300 грн, що виникла у зв'язку з невиконанням Підприємцем зобов'язання із виплати винагороди (роялті) за період дії укладеного між сторонами договору в розмірі 50% за використання суміжних прав за перший рік дії договору (з грудня 2021 по квітень 2022 року) та другий рік дії договору (з травня 2022 року по квітень 2023 року) в сумі 15300 грн із розрахунку 1800,00 грн на місяць.
Колегія суддів вважає прийнятними доводи апеляційної скарги, що Спілка втратила акредитацію та відповідно не має права на збір роялті за використання об'єктів суміжних прав у відповідності до укладених за її участі ліцензійних договорів.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" добровільне колективне управління майновими авторськими та суміжними правами може здійснюватися в будь-якій сфері управління правами, крім тих, у яких здійснюється розширене або обов'язкове колективне управління.
Частиною 5 статті 12 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" Розширене колективне управління поширюється на всю територію України та здійснюється щодо майнових прав усіх правовласників за відповідною категорією у сферах, щодо яких акредитовано організацію, у тому числі тих, що не укладали договір про управління об'єктами авторського права і (або) суміжних прав з акредитованою організацією, незалежно від обраного такими правовласниками способу управління належними їм правами.
Розширене колективне управління передбачає право правовласників вилучати повністю або частково належні їм права на об'єкти авторського права і (або) суміжних прав з управління акредитованої організації колективного управління в порядку, передбаченому цим Законом.
Розширене колективне управління об'єктами авторського права і (або) суміжних прав здійснюється виключно в таких сферах:
1) публічне виконання музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів;
2) публічне сповіщення музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів, крім кабельної ретрансляції;
3) право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою;
4) право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне сповіщення фонограм і зафіксованих у них виконань, відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою, крім кабельної ретрансляції;
Перелік сфер колективного управління, за якими здійснюється розширене колективне управління, визначений цією частиною, є вичерпним.
За кожною сферою розширеного колективного управління визначається одна акредитована організація за умови відсутності будь-яких конфліктів інтересів між основною категорією правовласників, в інтересах якої діє така організація, та іншими категоріями правовласників, на користь яких має збиратись дохід від прав у відповідній сфері розширеного колективного управління.
Як було встановлено вище, Спілка є акредитованою організацією колективного управління, у сфері розширеного колективного управління "право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою" строком на три роки, тобто до 30.05.2022.
Відтак, належить погодитись з доводами апеляційної скарги про втрату Спілкою прав акредитованої організації колективного управління, а відтак і права на збір, розподіл та виплату доходу правовласникам від використання об'єктів, в даному випадку, суміжних прав.
Позаяк Спілка з 30.05.2022 не має відповідної акредитації, то вона не має права на звернення із позовом до користувача (Підприємця) на підставі умов Договору за стягненням заборгованості по сплаті роялті за використання об'єктів суміжних прав.
Крім того, колегія суддів вважає також прийнятними доводи апеляційної скарги, що відповідач не використовував об'єкти інтелектуальної власності з 24.02.2022, видавши відповідний наказ у зв'язку з введення у країні воєнного стану, а з 28.06.2022 взагалі припинив підприємницьку діяльність у закладі громадського харчування, використання у якому відповідних об'єктів інтелектуальної власності (авторських та суміжних прав) було узгоджене у ліцензійному договорі.
Місцевий господарський суд на зазначені обставини справи уваги не звернув, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права до спірних правовідносин та задоволення позовних вимог в повному обсязі за весь спірний період. Так, з червня 2022 року за умовами Договору Товариство зобов'язане сплачувати роялті за використання об'єктів суміжних прав лише на користь Приватної організації "Українська ліга авторських та суміжних прав", оскільки у Спілки закінчився термін акредитації у сфері розширеного колективного управління. З моменту закінчення терміну акредитації у сфері розширеного колективного управління Спілка не позбавлена права виконувати функції добровільного колективного управління майновими авторськими та суміжними правами в інших дозволених законодавством сферах. Втім, Спілка не може продовжувати виконувати такі функції саме за Договором, оскільки він укладений саме як з акредитованою організацією колективного управління.
При цьому з 24 лютого 2022 року відповідач припинив та не використовує твори, що є об'єктами авторського та суміжних прав.
З огляду на зазначене колегія суддів доходить висновку про безпідставність позовних вимог в частині стягнення роялті за період з березня 2022 року по квітень 2023 року. За висновком апеляційного суду до стягнення належить борг за перший рік чинності Договору, а саме з грудня 2021 року по лютий 2022 року в сумі 2700,00 грн (3 місяці * 1800 грн * 50%).
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Враховуючи те, що з 24.02.2022 відповідач не використовував об'єкти суміжних прав у зв'язку з введенням у країні воєнного стану та зупиненням роботи закладу громадського харчування, з 30.05.2022 у Спілки закінчився термін акредитації у сфері розширеного колективного управління, а суд першої інстанції таких обставин справи не з'ясував, апеляційний суд дійшов висновку про скасування рішення суду першої інстанції в частині повного задоволення позовних вимог із прийняттям нового рішення у справі про часткове задоволення позову.
З огляду на викладене, апеляційну скаргу Підприємця належить задовольнити частково.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги в частині додаткового рішення щодо недоведеності Спілкою витрат на правничу допомогу, оскільки за умовами п. 4.1.1 договору від 18.11.2022 № 22.19-Н про надання професійної правничої допомоги сторони узгодили фіксований розмір гонорару адвоката в розмірі 10000 грн. Крім того, саме такий розмір витрат підтверджений сторонами договору у акті приймання-передачі наданих послуг від 30.03.2023.
Одночасно колегія суддів зазначає про помилковість висновку суду першої інстанції про можливість зменшення суми судових витрат, що покладається на відповідача до 5000 грн, оскільки відповідно до ч. 7 ст. 129 ГПК України тягар доказування неспівмірності витрат покладений на сторону та виходить за межі компетенції суду за відсутності відповідної заяви сторони. В даному випадку відповідач не довів поважні причини зменшення суми судових витрат, а відтак суд порушив норми процесуального права, зменшивши заявлену до стягнення суму з власної ініціативи.
За вказаних обставин, додаткове рішення належить скасувати та здійснити перерозподіл судових витрат з урахуванням часткового задоволення позовних вимог у даній справі за результатами апеляційного розгляду справи.
Судові витрати.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання позову та апеляційної скарги покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Крім судового збору, з відповідача належить стягнути на користь Спілки витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1764,71 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Одночасно, у зв'язку з частковим задоволенням апеляційної скарги зі Спілки на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 3064,77 грн.
Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Писаренка Андрія Миколайовича задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2023 у справі № 910/261/23 скасувати в частині повного задоволення позовних вимог (пункти 1 та 2 резолютивної частини рішення).
3. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2023 у справі № 910/261/23 скасувати повністю.
4. Прийняти в цій частині нове рішення.
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Писаренка Андрія Миколайовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, будинок 5, група прим. 57, офіс 7; ідентифікаційний код 42502769) заборгованість в сумі 2700 (дві тисячі сімсот) грн, судовий збір у розмірі 437 (чотириста тридцять сім) грн 82 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1764 (чотири тисячі сто вісімдесят одна) грн 71 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
5. Стягнути з Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, будинок 5, група прим. 57, офіс 7; ідентифікаційний код 42502769) на користь фізичної особи-підприємця Писаренка Андрія Миколайовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 3064 (три тисячі шістдесят чотири) грн 77 коп.
6. Видачу відповідних наказів доручити Господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений та підписаний 19.06.2023.
Головуючий суддя С.В. Сотніков
Судді О.М. Остапенко
В.О. Пантелієнко