Справа № 945/1191/23
Провадження № 1-кп/945/467/23
Вирок
Іменем України
06 червня 2023 року Миколаївський районний суд Миколаївській області в складі головуючого-судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні за відсутністю учасників судового провадження обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023153260000064 від 04 травня 2023 року за обвинуваченням:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сапетня Миколаївського району Миколаївської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Сапетня Миколаївського району Миколаївської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
встановив:
02 червня 2023року на адресу Миколаївського районного суду Миколаївської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2023 вказане кримінальне провадження розподілене головуючому судді ОСОБА_1 .
Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 381 КК України після отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку суд у п'ятиденний строк, а у разі затримання особи - у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно призначає судовий розгляд. Суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 02 червня 2023 року призначено судовий розгляд обвинувального акта у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
Частиною 1 статті 302 КК України передбачено, що встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, не заперечують проти такого розгляду, прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Прокурором, на виконання вимог ст. 302 КПК України, в обвинувальному акті у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зазначено клопотання прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
До обвинувального акта додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_2 , складену за участю захисника ОСОБА_4 , щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженнями права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
До обвинувального акта додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , складену за участю захисника ОСОБА_5 , щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженнями права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Отже, органом дізнання встановлені обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження. Так, 03.05.2023 приблизно о 20 годині ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , кожних з яких, маючи умисел, спрямований на незаконне зайняття рибним добувним промислом, прибули до узбережжя річки Південний Буг біля села Сапетня Миколаївського району Миколаївської області, на відстань близько 200 метрів від населеного пункту, де використовуючи завчасно підготовлені ними риболовні ліскові сітки у кількості 4 шт., три з яких довжиною 50 метрів, висотою 0,5 метрів, вічко 50 мм та одну довжиною 30 метрів, висотою 0,5 метрів, вічко 50 мм, на дерев'яному човні відплили від берега та встановили вказані сітки, з метою незаконного вилову риби для своїх особистих потреб в річці Південний Буг.
04.05.2023 близько 04:00 години ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , кожний з яких, маючи умисел, спрямований на незаконне зайняття рибним добувним промислом, прибули разом до узбережжя річки Південний Буг біля села Сапетня Миколаївського району Миколаївської області, на відстань близько 200 метрів від берега, де використовуючи завчасно підготовлені риболовні ліскові сітки, відплили від берега, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, посягаючи на суспільні відносини у сфері охорони та відтворення навколишнього середовища, раціонального використання природних ресурсів, за допомогою вказаної риболовної сітки, здійснили незаконний вилов риби, а саме: прибули на човні до річки Південний Буг біля с. Сапетня Миколаївського району Миколаївської області та витягли з води сітки на берег, де були затримані працівниками Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Миколаївській області.
Внаслідок таких протиправних дій ОСОБА_2 та ОСОБА_3 незаконно добули цінні види риби по видам та в кількості: карась сріблястий - 81 шт. вартістю 128061 грн., окунь річковий - 3 шт. вартістю 9486 грн., що відноситься до водних живих ресурсів загальнодержавного значення, чим заподіяли істотну шкоду водним біоресурсам, яка згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2011 року №1209, складає 137547 грн. та є істотною.
Такими діями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 порушили вимоги п.п. 3.15, 4.11 «Правил любительського і спортивного рибальства», затверджених наказом державного комітету рибного господарства України №19 від 15.02.1999, пп. 14 п.11 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства», ст. 26, 34 ЗУ «Про тваринний світ».
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд кваліфікує дії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 249 КК України - незаконне зайняття рибним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду.
При призначенні обвинуваченим покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинувачених, та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання кожного обвинуваченого.
ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується нейтрально; на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває; раніше не судимий; повністю визнав свою вину.
Обставиною, яка пом'якшує покарання є щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання не встановлено.
ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується нейтрально; на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває; раніше не судимий; повністю визнав свою вину.
Обставиною, яка пом'якшує покарання є щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання не встановлено.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
На підставі викладеного вище, враховуючи обставину, яка пом'якшує покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинувачених, особу кожного з обвинувачених, а тому відсутні законодавчі перешкоди для застосування до засуджених інституту умовного звільнення і наявна можливість досягти мету виправлення засуджених без їх ізоляції від суспільства, суд вважає, що відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 слід обрати покарання у виді обмеження волі з одночасним встановленням іспитового строку, відповідно до ст. 75 КК України, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України. Таке покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України: є пропорційним і співмірним ступеню тяжкості вчиненого, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і попередженню вчинення нових злочинів.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.
Отже, до речових доказів у даному кримінальному провадженні слід застосувати спеціальну конфіскацію.
Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. При цьому: 1) гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю); 2) гроші, цінності та інше майно, які призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення, конфіскуються; 3) майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується; 4) майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане, знищується, а у разі необхідності - передається до криміналістичних колекцій експертних установ або заінтересованим особам на їх прохання; 5) гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено - переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку; 6) гроші, цінності та інше майно, що одержані фізичною або юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від нього, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено, конфіскуються; 6-1) майно (грошові кошти або інше майно, а також доходи від них) засудженого за вчинення корупційного злочину, легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, його пов'язаної особи конфіскується, якщо в суді не підтверджено законність підстав набуття прав на таке майно. Пов'язаними особами засудженого є юридичні особи, які при його сприянні отримали у власність чи користування зазначене майно. Якщо суд визнає відсутність законних підстав набуття прав на частину майна, то конфіскується ця частина майна засудженого, а у разі неможливості виділення такої частини - її вартість. У разі неможливості конфіскації майна, законність підстав набуття прав на яке не було підтверджено, на засудженого покладається обов'язок сплатити вартість такого майна; 7) документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні складаються з витрат, пов'язаних із залученням експертів на суму 3823 грн. 68 коп., які підтверджені документально та, на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України, підлягають стягненню в солідарному порядку з обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні були застосовані заходи забезпечення кримінального провадження. Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 31 травня 2023 року накладено арешт на майно.
Відповідно ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
За таких обставин, суд вбачає підстави, для скасування арешту майна.
Керуючись ч. 1 ст. 302, ст. ст. 368, 370, 373, 374, 376, 381 КПК України, -
ухвалив:
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь держави витрати, пов'язані із залученням експертів, в сумі 3823 гривень 68 копійок.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Миколаївського районного суду Миколаївської області від 31 травня 2023 року, на сітки ліскові у кількості 3 штуки: довжиною - 50 метрів, шириною - 1 метр; сітку ліскову у кількості 1 штука: довжиною - 30 метрів, шириною - 50 міліметрів; рибу карась сріблястий у кількості 81 штука; рибу окунь річковий у кількості 3 штуки.
Речові докази:
- сітки ліскові у кількості 3 штуки: довжиною - 50 метрів, шириною - 1 метр; сітку ліскову у кількості 1 штука : довжиною - 30 метрів, шириною - 50 міліметрів;
- рибу: карась сріблястий у кількості 81 штука;
- рибу окунь річковий у кількості 3 штуки,
конфіскувати в дохід держави, в порядку спеціальної конфіскакції.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. На вирок може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей апеляційного оскарження, передбачених статтею 394 КПК України.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому і прокурору.
Суддя ОСОБА_1
06.06.2023